Рішення

від 23.04.2025 по справі 910/1070/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2025Справа №910/1070/25за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецспирт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ"

про стягнення у розмірі 419 976,50 грн,

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецспирт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ" про стягнення заборгованість за договором поставки від 28.08.2023 № 15-2023Д у сумі 419 976,50 грн, що складається з 370 880,00 грн - основної заборгованості, 29 124,75 грн - пені, 3 297,21 грн - 3 % річних та 16 674,54 грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки від 28.08.2023 № 15-2023Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена останньому 11.02.2025, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Через систему "Електронний суд" 03.04.2025 та 21.04.2025 від позивача надійшли клопотання, якими долучено до матеріалів справи платіжні інструкції від 25.03.2025 №684 та 04.04.2025 №690, про часткову оплату суми заборгованості на загальну суму 16 666,66 грн.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Укрспецспирт» та ТОВ «Діпі Ейр Газ» укладено Договір поставки діоксиду вуглецю від 28.08.2023 № 15-2023Д (далі - «Договір»), відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити діоксид вуглецю скраплений (далі - «Товар») в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Згідно з п. 3.2. Договору, номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю та сумарна вартість партій передбачаються у видаткових накладних, що підписуються на кожну партію Товару та є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 3.6. Договору, оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом відстрочення платежу - протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку на оплату.

Згідно з п. 4.1. Договору, постачальник зобов`язаний: протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання від Покупця заявки погодити відвантаження замовленої партії Товару будь яким зручним способом (п. 4.1.1.), а також відвантажити погоджену партію Товару протягом 7 (семи) робочих днів (п. 4.1.2.).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, Покупець зобов`язаний, зокрема, оплатити Товар на умовах визначених Договором.

Згідно з п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків оплати Товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Постачальником в порядку та на умовах передбачених Договором було здійснено, зокрема, наступні поставки Товару Покупцю, забезпечено наявність всієї необхідної супровідної документації, складено та зареєстровано податкові накладні у порядку визначеному чинним законодавством України, а також виставлено ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» рахунки на оплату:

1) 30.09.2024 року 9 840 кг на суму 78 720 грн з ПДВ (Видаткова накладна № 915 від 30.09.2024 року, Товарно-транспортна накладна № РБП-915 від 30.09.2024 року, Рахунок на оплату № 630 від 30.09.2024 року, Податкова накладна № 56 від 30.09.2024 року);

2) 03.10.2024 року 9 440 кг на суму 75 520 грн з ПДВ (Видаткова накладна № 923 від 03.10.2024 року, Товарно-транспортна накладна № РБП-923 від 03.10.2024 року, Рахунок на оплату № 635 від 03.10.2024 року, Податкова накладна № 4 від 03.10.2024 року);

3) 08.10.2024 року 9 760 кг на суму 78 080 грн з ПДВ (Видаткова накладна № 930 від 08.10.2024 року, Товарно-транспортна накладна № РБП-930 від 08.10.2024 року, Рахунок на оплату № 640 від 08.10.2024 року, Податкова накладна № 13 від 08.10.2024 року);

4) 17.10.2024 року 8 900 кг на суму 71 200 грн з ПДВ (Видаткова накладна № 950 від 17.10.2024 року, Товарно-транспортна накладна № РБП-951 від 17.10.2024 року, Рахунок на оплату № 653 від 17.10.2024 року, Податкова накладна № 31 від 17.10.2024 року);

5) 23.10.2024 року 8 489 кг на суму 67 840 грн з ПДВ (Видаткова накладна № 965 від 23.10.2024 року, Товарно-транспортна накладна № РБП-965 від 23.10.2024 року, Рахунок на оплату № 664 від 23.10.2024 року, Податкова накладна № 46 від 23.10.2024 року).

Відповідачем Товар було прийнято в повному обсязі, всі супровідні документи (видаткові накладні та товарно-транспортні накладні) містять підписи уповоноважених осіб ТОВ «Діпі Ейр Газ», жодних претензій, скарг або заперечень щодо якості та/або кількості поставленого товару та/або термінів поставки під час приймання Товару та/або пізніше не надходило, про наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які б ускладнювали або унеможливлювали виконання своїх зобов`язань за Договором Відповідачем не повідомлялося.

Відповідачем свої зобов`язання за Договором в частині оплати Позивачу за вищезазначені поставки Товару виконано не було.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за ТОВ «Діпі Ейр Газ» обліковується заборгованість перед ТОВ «Укрспецспирт» в сумі 370 880,00 грн, що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків від 31.12.2024, складеним між Сторонами (засвідчений підписом директора Відповідача), а також відображена в рахунку 361 Позивача.

У зв`язку з порушенням (простроченням виконання) ТОВ «Діпі Ейр Газ» своїх зобов`язань за Договором в частині оплати Позивачу вартості поставленого Товару, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача неустойки у формі пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з виконання договору поставки діоксиду вуглецю від 28.08.2023 № 15-2023Д, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначені правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Статтями 11, 509 ЦК України визначено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як установив суд, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 370 880 грн є обґрунтованою.

В той же час позивачем надано докази часткового погашення боргу відповідачем на загальну суму 150 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.03.2025 №684, від 04.04.2025 №689 та 04.04.2025 №690.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, оскільки після подачі позову відповідачем частково здійснено оплату за договору, провадження у справі в частині вимог про стягнення 150 000 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості за договором поставки від 28.08.2023 № 15-2023Д у розмірі 220 880 грн підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до п. 6.2. Договру, за порушення строків оплати Товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, установив, що розрахунок виконаний арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов договору.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 29 124,75 грн - пені, 3 297,21 грн - 3 % річних та 16 674,54 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних пояснень та заперечень, а також свого контррозрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи зазначене, судовий збір сплачений за частину суми в якій закрито провадження у справі, буде повернутий після подачі позивачем клопотання.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 150 000 грн.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецспирт" - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі ейр газ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7-А, оф. 8-10, код ЄДРПОУ 36858311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецспирт" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Погребняка Якима, буд. 2, код ЄДРПОУ 43291860) 220 880 (двісті двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн - основної заборгованості, 29 124 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн 75 грн - пені, 3 297 (три тисячі двісті дев`яносто сім) грн 21 коп. - 3 % річних та 16 674 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 54 коп. - інфляційних втрат, 3 239 (три тисячі двісті тридцять дев`ять) грн 72 коп. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна