Рішення

від 17.04.2025 по справі 910/448/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025Справа № 910/448/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства «Степс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 142 425,00 грн

за участю представників:

від позивача: Процишен В.В.

від відповідача: Антонова Г.І.

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління будівництва, позивач) до Приватного підприємства «Степс» (далі - ПП «Степс», відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 142 425,00 грн за договорами підряду № 42 від 03.08.2022 та № 102 від 11.10.2022 до бюджету міста Києва.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що внаслідок проведення Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) планового аудиту діяльності позивача було встановлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт на об`єкті «Капітальний ремонт найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 150 за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 148» за договорами підряду № 42 від 03.08.2022 та № 102 від 11.10.2022, що призвело до спричинення позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 142 425,00 грн.

У позові Управління будівництва просить стягнути з відповідача грошові кошти до бюджету міста Києва в сумі 142 425,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, третя особа).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що роботи за договорами підряду № 42 від 03.08.2022 та № 102 від 11.10.2022 були прийняті позивачем без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт. При цьому позивач здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі та у подальшому сторони уклали додаткові угоди про припинення вказаних угод у зв`язку з їх повним виконанням. Також у відзиві відповідач вказав, що складений третьою особою аудиторський звіт не може змінювати чи припиняти договірні відносини сторін, оскільки викладені у ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили та не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договорів підряду. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Третя особа, належним чином повідомлена про розгляд справи, у визначений законом строк пояснень щодо суті спору не надала, її позиція з приводу наявного спору суду невідома.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у позові Управління будівництва необхідно відмовити з наступних підстав.

Установлено, що між Управлінням будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та ПП «Степс» (підрядник) був укладений договір підряду № 42 від 03.08.2022 (далі - договір № 42) та договір підряду № 102 від 11.10.2022 на виконання додаткових робіт (далі - договір № 102), відповідно до яких в порядку, у строки та на умовах, визначених цими договорами, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи (код ДК 021: 2015: 45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація) Капітальний ремонт найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту школи І-ПІ ступенів № 150 за адресою: вул. Пирогівськнй Шлях, 148 у Голосіївському районі міста Києва, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору № 42 встановлено, що цей договір укладено на підставі проведених електронних закупівель.

Договір № 102 укладено на підставі пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2 договору № 102).

Пунктом 1.3 договорів визначено, що обсяги та вартість робіт визначаються проектною/кошторисною документацією (додатки № 1, 2), що є невід`ємною частиною цих договорів, розробленою у встановленому законодавством порядку згідно Настанови з визначення вартості будівництва та Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» № 281 від 01.11.2021.

Згідно з п. 1.5 договору № 42 та 1.4 договору № 102 обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є бюджетні кошти.

У відповідності до п. 2.1 договору № 42 (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.08.2022) вартість робіт визначена за договірною ціною (додатки № 1, 2) і складає 1 441 946,00 грн, у т.ч. ПДВ - 240 324, 01 грн.

Згідно з п. 2.1 договору № 102 вартість робіт визначена за договірною ціною (додатки № 1, 2) і складає 100 938,65 грн, у тому числі ПДВ - 16 823,11 грн.

Договірна ціна як істотна умова договору може коригуватися (змінюватися) за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», Договірні ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п. 2.3, 2.4 договорів).

Згідно з п. 3.1 договорів розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), відповідно до фактично виконаних обсягів робіт з урахуванням фактичної вартості матеріалів і шляхом безготівкового перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника в національній валюті України на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 3.2 договорів визначено, що підрядник у відповідності до п. 14.7 договорів надає замовнику складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) для перевірки та підписання. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Відповідно до п. 3.5 договорів підрядник безумовно повертає кошти у сумі виявленого, за результатами внутрішнього аудиту та перевірок контролюючими органами, завищення обсягів та вартості виконаних робіт на визначений рахунок замовника.

Згідно з п. 4.1 договору № 42 строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток № 3) та встановлюються з дати підписання договору 2022 року по 30.08.2022 включно.

Строки виконання робіт за договором № 102 визначені календарним графіком виконання робіт (додаток № 3) та встановлюються з 11.10.2022 по 30.10.2022 включно (п. 4.1 договору № 102).

Відповідно до п. 4.5 договорів датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником згідно кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).

У п. п. 6.1.9, 6.2.8 договорів сторони встановили, що замовник має право в судовому порядку вимагати повернення підрядником коштів у сумі виявленого за результатами внутрішнього аудиту та перевірок контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт по об`єкту та зобов`язаний в разі виконання підрядником умов п. 3.5 договорів здійснити безумовне повернення таких коштів до державного бюджету України у встановленому порядку.

Згідно з п. 6.4.18 договорів підрядник зобов`язаний безумовно повернути на визначений рахунок замовника кошти у сумі виявленого результатами внутрішнього аудиту та перевірок контролюючими органами завищення обсягів вартості виконаних робіт.

Передача виконаних робіт по об`єкту підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), який перевірений, містить підпис, печатку уповноваженого спеціаліста з технічного нагляду та у разі залучення уповноваженого інженера-консультанта і у випадку відсутності зауважень підписується уповноваженими представниками сторін (п. 8.1 договорів).

Відповідно до п. 13.1, 13.2 договорів дані договори набирають чинності з моменту їх підписання та діють до 31.12.2022 включно. В будь-якому випадку термін дії договорів продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов цього договору.

Також сторони було підписали договірну ціну, дефектні акти та календарні графіки виконання робіт за договорами підряду № 42 від 03.08.2022 та № 102 від 11.10.2022.

Дослідивши зміст указаних угод, суд встановив, що за своєю правовою природою зазначені правочини є договорами підряду, які підпадають під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладених угод відповідач виконав роботи на загальну суму 1 534 604,65 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1/42 за вересень 2022 на суму 1 433 666,00 грн, № 11/102 за листопад 2022 на суму 100 938,65 грн, а також довідками про вартість будівельних робіт та витрат за вересень, листопад 2022. Указані акти були підписані та скріплені печатками сторін без заперечень та зауважень.

Позивач, зі свого боку, відповідно до умов договорів підряду здійснив оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 1 534 604,65 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 65 від 10.11.2022 на суму 100 938,65 грн, № 30 від 22.09.2022 на суму 1 433 666,00 грн, № 31 від 22.09.2022 на суму 8 280,00 грн.

Також судом встановлено, що сторони підписали додаткові угоди № 2 від 23.12.2022 до договору № 42 та № 1 до договору № 102, за умовами яких вони дійшли згоди припинити дію цих договорів згідно зі ст. 599 ЦК України, на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-2), актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та інших актів виконаних робіт у зв`язку з повним виконанням своїх зобов`язань.

У подальшому, в період з 27.03.2023 по 22.05.2023, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) був проведений внутрішній аудит діяльності позивача як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з ремонту найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту в школі 1-ІП ступенів №150 по вул. Пирогівський Шлях, 148, за результатами якого складено аудиторський звіт № 070-2-3-04/49 від 12.12.2023.

Згідно з висновками, викладеними в аудиторському звіті, третьою особою було виявлено завищення вартості та обсягів виконаних будівельних робіт в загальній сумі 209 472,00 грн за укладеними сторонами договорами підряду. Також з указаного звіту вбачається, що в ході аудиту дане фінансове порушення відповідачем було частково усунуто на суму 67 047,00 грн.

Отже, на думку третьої особи, сума завищеної вартості робіт, що спричинила збитки позивачу склала 142 425,00 грн (209 472,00 грн - 67 047,00 грн).

Зазначений аудиторський звіт був підписаний позивачем без зауважень, у зв`язку з чим останній звернувся до відповідача з претензією № 143 від 20.12.2023 про усунення фінансових порушень та повернення 142 425,00 грн завищеної вартості робіт за договорами підряду, встановленої за результатами аудиторської перевірки.

У відповідь на претензію листом № 10/01/2024-1 від 10.01.2024 відповідач надав свої заперечення та повідомив про намір замовити будівельно-технічне експертне дослідження, щодо об`ємів та вартості виконаних робіт у незалежній судовій експертній компанії.

Оскільки відповідач зазначених грошових коштів позивачу не повернув, останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 853 ЦК України якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто положення чинного цивільного законодавства України зобов`язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У даному випадку, враховуючи приписи зазначених норм, обставини стосовно неналежного виконання робіт, як наслідок, завищення вартості виконаних робіт, на що вказує позивач, мали бути виявлені ним під час прийняття робіт та одержання проектної документації, оскільки вони не відносяться до робіт, виконання яких неможливо виявити під час їх прийняття, вони не є прихованими недоліками у розумінні статті 853 ЦК України. Замовник зобов`язаний був перевірити відомості, що зазначені в актах та кошторисі.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що під час прийняття робіт у позивача, як замовника, не виникло будь-яких претензій щодо обсягу, вартості та якості виконаних робіт, що могло бути підставою для відмови від підписання актів. При цьому позивач оглянув та прийняв роботи за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками обох сторін.

Крім того слід врахувати, що відповідно до ч. 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а згідно з ч. 3 статті 632 Цивільного кодексу України - зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Більше того, відповідно до частини 2 статті 845 ЦК України, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм чинного законодавства, а також те, що Управління будівництва оглянуло та прийняло виконані ТОВ «Степс» підрядні роботи за актами приймання виконаних робіт без будь-яких зауважень і застережень, суд вважає, що позивач погодився з їх кількістю та вартістю.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач надає аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з приводу якого суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 151/151 від 18.09.2014 (в редакції, чинній на час проведення перевірки), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно з п. 1.7 вказаного Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів. Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» (п. 1.10).

Відповідно до п. 2.1 Положення основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення внутрішніх аудитів, моніторингів, аналізів та інших контрольних заходів ефективності діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з законодавством України.

Таким чином Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит підприємств, в тому числі Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, щодо ефективного управління фінансовими ресурсами, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради не є належним доказом наявності завищення вартості та обсягів виконаних за договорами підряду робіт, оскільки вказаний аудит є внутрішньою первіркою позивача, який не створює будь-яких правових наслідків для третіх осіб.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, акт перевірки про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, є документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення, в даному випадку - аудиторською перевіркою, не впливають на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Звіт внутрішнього аудиту може бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для стягнення коштів завищеної вартості робіт, позивач посилався на п. 3.5 договорів, відповідно до яких підрядник зобов`язаний безумовно повернути кошти у сумі виявленого, за результатами внутрішнього аудиту та перевірок контролюючими органами, завищення обсягів та вартості виконаних робіт на визначений рахунок замовника.

Суд на такі доводи зазначає, що оскільки акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, та не є підставою для зміни ціни договору, відтак, такий акт не може бути покладено в основу виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, одержані відповідно до умов договору.

Крім того матеріали справи не містять, а позивачем суду не надано, документів, на підставі яких Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради визначено суму завищення вартості робіт.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідач в повній мірі виконав свої зобов`язання за спірними договорами, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ «Степс» заявлених позивачем коштів у вигляді збитків за встановлених вище обставин.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або унаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням, тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Отже для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази у сукупності із встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування міри відповідальності відповідача у вигляді стягнення збитків, у той час, як відповідач спростував наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони у спричинені збитків позивачу, його вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями та понесеними позивачем втратами у сумі 142 425,00 грн.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із меж заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства «Степс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 142 425,00 грн.

Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 17 квітня 2025 року

Повне рішення складене 22 квітня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К.І.