Рішення

від 17.03.2025 по справі 911/1685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1685/24

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром б/н від 27.02.2025 (вх. № 1896/25) у справі № 911/1685/24

за позовомЗаступника Генерального прокурора Мустеца Ігора Васильовича, м. Київ в

інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства Медичні закупівлі України, м. Київ

про стягнення 4 639 036,69 грн

за участю представників:

прокурор:Кукло Д.С., посвідчення №076378 від 01.03.2023

від позивача:не з`явився

від відповідача:не з`явився

від третьої особи:не з`явився

обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2025 у справі №911/16851/24 в задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора було відмовлено повністю.

27.02.2025 через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром надійшла заява б/н від 27.02.2025 (вх. № 1896/25), в якій відповідач просить суд стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ Автоспецпром витрати на професійну правничу допомогу у справі № 911/1685/24 у розмірі 120 000,00 грн.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1685/24 було подано у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому ухвалою суду від 03.03.2025 її прийнято для розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.03.2025.

11.03.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автоспецпром» надійшла заява (вх. № 3309/25), в якій відповідач підтримав подану суду заяву, просив задовольнити її та здійснювати її розгляд без участі повноважного представника відповідача.

12.03.2025 через систему Електронний суд від прокуратури надійшли заперечення на заяву (вх. № 3384/25), в яких прокурор просить суд відмовити в її задоволенні. Так, у своїх запереченнях прокурор зазначає, зокрема, про те, що розмір заявлених відповідачем судових витрат на правничу допомогу не доведений належними і допустимими доказами, а також є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг; до заяви ТОВ Автоспецпром не додано доказів, які підтверджують розрахунок понесених витрат із визначенням порядку їх обчислення та документів, що свідчать про здійснення оплати наданих послуг; у провадженні судів перебувають ще 14 аналогічних справ за позовами прокурора до ТОВ Автоспецпром, що свідчить про обізнаність адвокатів із обставинами усіх цих справ та спірних правовідносин, що істотно спрощує надання правничих послуг; правова позиція представника відповідача у всіх таких справах є єдиною, а отже підготовка у справі № 911/1685/24 не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи; справа щодо порушення господарського зобов`язання з поставки товару та стягнення штрафних санкцій є типовою та не складною, у той час як визначена вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн є надмірною.

Позивач і третя особа, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, не забезпечили участь своїх повноважних представників у судовому засіданні, письмових пояснень з приводу зави б/н від 27.02.2025 (вх. № 1896/25), яка підлягає розгляду до суду не надіслали.

Зважаючи на те, що неявка інших представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо розподілу судових витрат, суд здійснив розгляд заяви ТОВ Автоспецпром про винесення додаткового рішення за наявними матеріалами справи.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як форма винагороди адвоката, але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, судом встановлено, що 23.02.2020 між Адвокатським об`єднанням Унілекс (об`єднання) і ТОВ Автоспецпром (клієнт) був укладений Договір № 23/02-20 про надання правової допомоги (далі-договір), відповідно до пункту умов 1.1 якого на умовах, передбачених даним договором, клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

Пунктом 2.2 договору обумовлено, що завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання, визначаються за домовленістю сторін виходячи з потреб клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об`єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою об`єднання два примірники акту прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.7 договору).

Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об`єднання акту прийому-передачі наданих послуг підписати цей акт та один його примірник направити на адресу об`єднання, або направити об`єднання письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.8 договору).

У пунктах 5.2, 5.3 договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами в відповідному додатку до договору. Клієнт сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п`яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об`єднання. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до даного договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

У Додатку № 13 до договору сторони погодили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги ) та розмір винагороди, а саме:

- аналіз позовної заяви заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - Міністерства охорони здоров`я ;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду заяв та клопотань, заяв по суті справи та інших процесуальних документів у справі № 911/1685/24;

- участь адвоката в судових засіданнях у справі № 911/1685/24;

Розмір винагороди (гонорар) - 120 000,00 грн.

Пунктом 4 Додатку № 13 обумовлено, що клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок об`єднання вказаний в даному додатку порядку протягом 35 (тридцяти п`яти) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом пункту 1 даного додатку.

26.02.2025 між Адвокатським об`єднанням Унілекс та Товариством з обмеженою відповідальністю Автоспецпром підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до пункту 1 якого на виконання Додатку № 13 до договору об`єднання надало, а клієнт прийняв наступні послуги (правову допомогу):

- аналіз позовної заяви заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - Міністерства охорони здоров`я;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду відзиву на позовну заяву в судовій справі № 911/1685/24;

- підготовка та подача до суду заперечень на відповідь на відзив в судовій справі № 911/1685/24;

- підготовка та подача до суду клопотання про залишення позову без розгляду в судовій справі № 911/1685/24;

- підготовка та подача до суду письмових пояснень від 08.10.2024 в судовій справі № 911/1685/24;

- підготовка та подача до суду письмових пояснень від 03.12.2024 в судовій справі № 911/1685/24;

- участь в судових засіданнях у справі № 911/1685/24 (03.07.2024, 14.08.2024, 04.09.2024,09.10.2024, 06.11.2024, 04.12.2024, 22.01.2025, 26.02.2025).

Згідно з пунктом 2 зазначеного акту загальна вартість наданих послуг відповідно до Додатку № 13 до Договору про надання правової допомоги № 23/02-20 від 23.02.2020 склала 120 000,00 грн.

У пункті 3 акту приймання-передачі зазначено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строкам наданих послуг не має.

Суд звертає увагу, що в Акті від 26.02.2025 зазначено про участь адвоката в судових засіданнях 03.07.2024 та 14.08.2024. Однак, суд відзначає, що судові засіданні в зазначені дати у справі № 911/1685/24 судом не призначались та не проводились, про що свідчать наявні в матеріалах справи ухвали суду та протоколи судових засідань. При цьому, ухвалою суду від 03.07.2024 у справі № 911/1685/24 перше підготовче засідання було призначено судом лише на 21.08.2024.

Також об`єднання склало детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (Адвокатським об`єднанням Унілекс) у справі № 911/1685/24, яка розглядалась Господарським судом Київської області.

На оплату наданої правничої допомоги об`єднання виставило клієнту рахунок на оплату № 26-02/2052-2 від 26.02.2025 на суму 120 000,00 грн.

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ТОВ Автоспецпром доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Поцеловим А.О. професійної правничої допомоги відповідачу в цій справі. Отже витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони та суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Суд звертає увагу на те, що надані відповідачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Також, на думку суду, ця справа не є унікальною чи складною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають на розгляді, зокрема у Господарському суді Київської області, про що свідчить зміст заяв по суті спору в цій справі. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви відповідача по суті справи кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших аналогічних спорів.

Суд вважає, що загальний обсяг витраченого адвокатом часу на правову допомогу у справі №911/1685/24 був суттєво завищеним для того, щоб відповідати фіксованому розміру гонорару у 120 000,00 грн. Гонорар адвоката у розмірі 120 000,00 грн. є завищеним та не співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг.

Також, суд враховує, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.

Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, витрати на правничу допомогу у розмірі 120 000,00 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.

На думку суду, розумним, співмірним та справедливим у цьому випадку буде зменшення заявленої суми компенсації витрат та стягнення з прокуратури на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 27.02.2025 (вх. № 1896/25 від 27.02.2025) про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1685/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецпром (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9; код ЄДРПОУ 38183310) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення підписано - 22.04.2025.

Суддя О.О. Христенко