ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2025 Справа № 914/2539/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. розглянувши матеріали справи
за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави
до Відповідача 1: Львівської міської ради, Львівська область, м. Львів;
до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Брухт, Львівська область, м. Львів;
до Відповідача 3: Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Автомеханік, Львівська область, м. Львів;
до Відповідача 4: Рясне-Руської сільської ради, Львівська область, Яворівський район, с.Рясне-Руське;
про: визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав та припинення права
за участю представників сторін:
від прокуратури: Лука Г.В.;
від відповідача 1: Поліщук О.С.;
від відповідача 2: Шегинський Р.А.;
від відповідача 3: не зявився;
від відповідача 4: Поліщук О.С.;
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області до Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Брухт, Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Автомеханік та Рясне-Руської сільської ради про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації прав та припинення права.
Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Хід розгляду справи викладений в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Львівської області № 170 від 08.05.2023, згідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2539/21 у зв`язку із відрахуванням зі штату суду судді Фартушка Т.Б., у зв`язку із звільненням його з посади судді (подання заяви про відставку).
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 914/2539/21 передано на розгляд судді Запотічняк О.Д.
28.12.2023 прокурор подав заяву про забезпечення позову (вх. № 5186/23).
Ухвалою від 28.11.2023 суд прийняв справу до провадження, призначив заяву керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області про забезпечення позову (вх. № 5186/23 від 28.12.2023) до розгляду в судовому засіданні на 08.01.2024.
05.01.2024 прокурором подано клопотання (Вх. № 469/24), в якому просить поновити провадження у справі у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення.
Ухвалою від 08.01.2024 суд призначив підготовче засідання на 30.01.2024.
Ухвалою від 08.01.2024 суд задоволив заяву керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову; ухвалив до вирішення справи по суті вжити заходи забезпечення позову: накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальність Галтекс-Брухт (ідентифікаційний код 39366719) - земельну ділянку, кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 2,7472 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095934246101).
22.01.2024 прокурор подав заяву про забезпечення позову (вх. № 280/24).
Ухвалою від 23.01.2024 суд ухвалив призначити до розгляду в судовому засіданні заяву прокурора про забезпечення позову на 30.01.2024.
Ухвалою від 30.01.2024 суд відмовив у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову (Вх. № 280/24 від 22.01.2024).
Ухвалою від 30.01.2024 суд відклав розгляд справи на 23.02.2024.
05.02.2024 надійшла заява заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області (вх. № 578/24) про зміну предмета позову у справі № 914/2539/21.
Ухвалою від 23.02.2024 суд відклав розгляд справи на 12.03.2024.
Ухвалою від 12.03.2024 суд відклав розгляд справи на 03.04.2024.
Протокольною ухвалою від 12.03.2024 суд відмовив в прийнятті заяви прокурора від 05.02.2024 (вх. № 578/24) про зміну предмета позову в справі № 914/2539/21.
Ухвалою від 03.04.2024 суд відклав розгляд справи на 24.04.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, відмовлено Львівській обласній прокуратурі у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури, поданою на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21.
24.04.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№1639/24),
Ухвалою від 24.04.2024 суд відклав розгляд справи на 21.05.2024.
03.05.2024 року на електронну адресу суду надійшла ухвала Верховного Суду від 29.04.2024 про витребування матеріалів справи № 914/2539/21 для здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 914/2539/21.
Ухвалою від 21.05.2024 суд зупинив провадження у справі № 914/2539/21 до повернення матеріалів справи із Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 914/2539/21 касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у цій справі змінено шляхом викладення пункту 1 резолютивної частини в новій редакції «Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21 не приймати до розгляду та повернути Львівській обласній прокуратурі». Крім того, з Львівської міської ради, ТОВ "Галтекс Брухт" та ОК "ГБК 'Автомеханік'" стягнуто на користь Львівської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в касаційній інстанції. Видання наказів доручено Господарському суду Львівської області.
Після повернення матеріалів справи із Верховного Суду, ухвалою від 26.06.2024 суд поновив провадження у справі, судове засідання призначив у справі на 23.07.2024.
22.07.2024 на виконання постанови Верховного Суду Господарським судом Львівської області видано відповідні накази про примусове виконання рішення.
23.07.2024 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли пояснення у справі (Вх. № 18692/24).
23.07.2024 суд протокольною ухвалою ухвалив залишити без розгляду заяву відповідача-2 про зупинення провадження вх.№1639/24 від 24.04.2024
Ухвалою від 23.07.2024 суд відклав розгляд справи на 06.09.2024.
Ухвалою від 06.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.10.2024.
Ухвалою від 16.10.2024 суд відклав розгляд справи на 21.11.2024.
Ухвалою від 21.11.2024 суд відклав розгляд справи на 17.12.2024.
17.12.2024 через систему «Електронний суд» прокурором подано клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог.
У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання 17.12.2024 не відбулось.
Ухвалою від 27.12.2024 суд призначив розгляд справи по суті на 04.02.2025.
Ухвалою від 04.02.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 25.02.2025.
Ухвалою від 25.02.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 18.03.2025.
Судове засідання 18.03.2025 не відбулось, у зв`язку з тим, що будівлю господарського суду Львівської області було заміновано.
Ухвалою від 18.03.2025 розгляд справи по суті відкладено на 09.04.2025.
У судовому засіданні 09.04.2025 року прокурор просила суд перейти до підготовчого провадження у справі та вирішити клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а саме: скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс Брухт» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39366719) на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0013, площею 2,7472 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095934246101, номер запису про право власності / довірчої власності: 40261574; припинення речового права права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс Брухт» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39366719) на зазначену земельну ділянку.
Суд 09.04.2025 протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повернення в підготовче провадження у справі.
09.04.2025 суд заслухав заключну промову прокурора та представників сторін, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення 11.04.2025.
11.04.2025 в судове засідання з`явились прокурор, представники сторін.
В судовому засіданні 11.04.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає, що відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою від 08.01.2024, якою було задоволено заяву керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 2,7472 га, реєстраційний номер 2095934246101, яка раніше перебувала у володінні ТОВ «Галтекс-Брухт» (ЄДРПОУ 39366719). Оскільки на момент постановлення ухвали вказана земельна ділянка вже вибула з володіння товариства, тому накладення арешту втратило свою актуальність і відсутні підстави для зняття арешту.
Позиція прокурора.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 була передана у приватну власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», а згодом відчужена на користь ТОВ «Галтекс-Брухт» з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема земельного, містобудівного та законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду.
Прокурор зазначає, що земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», створеного рішенням Львівської обласної ради №907 від 29.10.2019, та відноситься до земель природно-заповідного фонду. Як об`єкт природно-заповідного фонду, така земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність, зокрема для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Землі цієї категорії перебувають в особливому режимі правового використання, що визначено Законом України «Про природно-заповідний фонд України».
Крім того, прокурором вказано на відсутність затвердженої містобудівної документації на момент передачі земельної ділянки. Як встановлено, в межах території, на якій розташована спірна ділянка, відсутні план зонування або детальний план території. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за таких обставин передача земельної ділянки у власність або користування для містобудівних потреб забороняється. З наданої інформації ДП ДІПМ «Містопроект» (лист №88/12-1) вбачається, що земельна ділянка перебуває в межах м. Львова, у зоні санітарно-захисних зелених насаджень та озеленених територій, та не входила в межі генерального плану с. Рясне-Руська. Таким чином, сільська рада не мала містобудівної компетенції стосовно спірної території, а сама територія не охоплювалась жодною розробленою або затвердженою містобудівною документацією.
Окремо прокурор звертає увагу на те, що земельна ділянка була передана кооперативу із встановленим цільовим призначенням КВЦПЗ 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Такий вид використання прямо суперечить ст. 41 Земельного кодексу України, яка передбачає можливість передачі земель гаражно-будівельним кооперативам виключно для гаражного будівництва, і лише у межах категорії земель житлової та громадської забудови. Крім того, за нормами законодавства, для зміни цільового призначення земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення за результатами розгляду проєкту землеустрою, як того вимагає ч. 1 та ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України. Такий проєкт у матеріалах справи відсутній.
Встановлено також, що установчі документи кооперативу містять перелік видів господарської діяльності, який свідчить про комерційну спрямованість діяльності цього суб`єкта, що суперечить суті діяльності обслуговуючого кооперативу. Як передбачено ч. 5 ст. 23 Закону України «Про кооперацію», інші кооперативи, крім виробничих, не мають на меті отримання прибутку, а покликані забезпечувати потреби своїх членів.
Таким чином, передача земельної ділянки здійснена не лише без належного правового обґрунтування, а й із порушенням публічного інтересу, положень земельного законодавства, норм про природно-заповідний фонд та принципів містобудівної діяльності. У зв`язку з цим прокурор просить суд визнати недійсними рішення Рясне-Руської сільської ради, скасувати реєстрацію права власності на спірну ділянку за ТОВ «Галтекс-Брухт» та припинити право приватної власності як набуте з порушенням законодавства, в тому числі статей 41, 116, 118, 122, 134, 20, 21 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 23 Закону України «Про кооперацію».
17.12.2024 прокурор подав до суду клопотання, в якому заявив про відмову від частини позовних вимог та просив суд закрити провадження в частині. Зазначене клопотання стосується вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення речового права приватної власності ТОВ «Галтекс-Брухт» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013.
У поданому клопотанні прокурор вказав, що під час розгляду справи з`ясовано нові обставини: 05.01.2024 право власності ТОВ «Галтекс-Брухт» на спірну земельну ділянку було припинено, а новим набувачем стало ТОВ «АМАЛЬФІ-ПРО». Цей перехід оформлено відповідно до чинного законодавства та підтверджено внесеними до Державного реєстру речових прав записами.
У зв`язку з припиненням речового права у відповідача, на якого були спрямовані відповідні позовні вимоги, прокурор вважає, що у цій частині відсутній предмет, а отже, провадження підлягає закриттю.
Позиція відповідача-1 .
У відзиві, поданому 05.10.2021 (Вх. № 23331/21), Львівська міська рада вважає підставним позов заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави до Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Брухт, Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Автомеханік та Рясне-Руської сільської ради про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації прав та припинення права, скасування державної реєстрації права власності та просить суд його задоволити.
Позиція відповідача-2 .
ТОВ «Галтекс-Брухт» заперечив в повному обсязі щодо заявлених позовних вимог, вважає такі вимоги необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідач ТОВ «Галтекс-Брухт» у поданих до суду поясненнях заперечив проти позову в повному обсязі. Вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, та такими, що не підлягають до задоволення.
Зокрема, відповідач зазначив, що прокурором не доведено наявності передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України підстав для представництва інтересів держави в суді. На думку відповідача, прокурором не наведено належного та достатнього обґрунтування порушення інтересів держави, а також не пояснено, з яких причин до суду не звернулися уповноважені державні органи зокрема, Державна екологічна інспекція України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру або відповідна місцева державна адміністрація.
Крім того, відповідач звертає увагу на відсутність об`єкта природно-заповідного фонду в межах спірної земельної ділянки. У поданих поясненнях вказано, що процедура створення відповідного об`єкта не була завершена, межі такого об`єкта не визначені, а в Державному земельному кадастрі відомості про відповідну природоохоронну територію відсутні.
Відповідач також зазначив, що прокурором не надано затвердженої у встановленому законом порядку документації із землеустрою щодо організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду. Особи, відповідальні за охорону такої території, не здійснювали винесення меж у натурі (на місцевості) та їх закріплення. Відсутні охоронні зобов`язання, підписані органом місцевого самоврядування. На думку відповідача, ці обставини свідчать про відсутність належного оформлення об`єкта природно-заповідного фонду, а отже, про безпідставність відповідних тверджень у позовній заяві.
Також, як вказує відповідач, визначити точні межі та площу об`єкта природно-заповідного фонду відповідно до Проєкту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» неможливо. У Проєкті відсутні координати меж та план меж створення, а самі запропоновані площі заказника не є узгодженими. Положення про заказник станом на 2019 2020 роки не затверджене. Відповідач зазначає, що заказник може вважатися створеним лише після винесення меж у натурі, закріплення їх державними знаками, передачі під охорону уповноваженим органам, внесення відповідних змін до документації та забезпечення охорони.
У своїх поясненнях відповідач також вказав, що в долученому до позовної заяви Проєкті створення заказника містяться порушення Методичних рекомендацій щодо його підготовки. Так, у Проєкті не визначено категорію об`єкта ПЗФ (місцевого чи загальнодержавного значення), відсутні затверджені межі, наукове обґрунтування, погодження із землекористувачами та інші передбачені структурні елементи. На думку відповідача, така невідповідність порушує порядок створення об`єктів природно-заповідного фонду, що підтверджує його неіснування у правовому полі.
Щодо права розпорядження спірною земельною ділянкою, відповідач вказав, що передача у комунальну власність Рясне-Руської сільської ради відбулась у межах чинного законодавства. Зокрема, на виконання Меморандуму про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою, земельна ділянка була інвентаризована, передана у державну власність, а згодом у комунальну власність сільської ради відповідно до розпоряджень Львівської обласної державної адміністрації. Ділянка мала цільове призначення землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення (КВЦПЗ 16.00). Відомості про природоохоронний статус, обмеження чи включення до ПЗФ у Державному земельному кадастрі відсутні.
Як зазначає відповідач, ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік» отримав земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням 12.04. для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту. Будь-яких відомостей про належність до природоохоронних територій на момент передачі ділянки не існувало.
У зв`язку з цим відповідач вважає, що Рясне-Руська сільська рада діяла в межах своїх повноважень, дотрималась законної процедури зміни цільового призначення у межах однієї категорії земель відповідно до статей 20 та 79-1 Земельного кодексу України.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що прокурором не заявлено вимог, які відповідали б характеру порушення, зазначеного у позовній заяві. Зокрема, не подано вимогу про повернення земельної ділянки, що, на думку відповідача, унеможливлює кваліфікацію заявленого позову як негаторного. Відповідач зазначає, що ефективність обраного способу захисту є обов`язковою умовою для задоволення позову, а в даному випадку спосіб захисту не відповідає характеру правовідносин та не здатен відновити заявлене порушене право.
Позиція відповідача-3.
Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік» заперечив у повному обсязі щодо заявлених позовних вимог, вважає такі вимоги необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, та такими, що не підлягають до задоволення.
Кооператив звертає увагу на те, що набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 на підставі законного рішення органу місцевого самоврядування Рясне-Руської сільської ради, яке було прийнято 11.09.2020 року. Земельна ділянка на момент передачі мала встановлене цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Категорія земель землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення. Жодних відомостей про обмеження, включення до природно-заповідного фонду чи охоронний статус у Державному земельному кадастрі не зазначалося. Відповідно, кооператив набув ділянку без обтяжень.
Рясне-Руська сільська рада діяла в межах своїх повноважень, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Право комунальної власності на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 03.06.2020 року. Тобто саме цей орган мав право розпоряджатися цією ділянкою, а процедура передачі відповідає чинному законодавству.
Сам обслуговуючий кооператив «Автомеханік» є юридичною особою, створеною відповідно до Закону України «Про кооперацію». Кооператив має право вести господарську діяльність, набувати майно, зокрема земельні ділянки, а також приймати до свого складу нових членів згідно з положеннями Статуту. Твердження позивача про обмежене членство чи відсутність повноважень на набуття земельної ділянки не відповідають законодавству.
У межах своєї статутної діяльності кооператив передав земельну ділянку як внесок у негрошовій формі до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт». Відповідне рішення було прийнято загальними зборами кооперативу 25.12.2020 року. Вклад оформлено Актом приймання-передачі від 14.01.2021 року. Участь юридичної особи в іншому товаристві, у тому числі шляхом формування статутного капіталу майном, дозволена як Цивільним кодексом, так і спеціальними законами.
Позивач помилково ототожнив таке рішення загальних зборів із двостороннім договором і намагається поширити на нього положення Цивільного кодексу України про правочини, зокрема ст. 215 216 щодо визнання правочинів недійсними. Проте рішення загальних зборів не є договором, а є індивідуальним актом органу управління юридичної особи. До таких рішень норми щодо недійсності правочинів не застосовуються, як підтверджено судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду.
Щодо внесення земельної ділянки до статутного капіталу вона перебувала у приватній власності кооперативу, а її грошова оцінка була затверджена учасниками товариства згідно з вимогами ч. 4 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Проведення незалежної оцінки для таких випадків не є обов`язковим, оскільки це не передбачено законом. Згода всіх учасників на оцінку вкладу була надана.
Також кооператив зазначає, що на момент ухвалення рішень у справі, на спірній земельній ділянці об`єкт природно-заповідного фонду не був створений. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення об`єкта ПЗФ має бути виконано чітку процедуру: подано клопотання, погоджено межі, виготовлено проект землеустрою, оформлено охоронні зобов`язання, винесено межі в натуру, та внесено відомості до ДЗК. Жодна з цих дій стосовно ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 здійснена не була. Рішення місцевих рад про наміри створити заказник без фактичного виконання вищенаведених дій не створює юридичних наслідків і не змінює статусу ділянки.
З огляду на викладене, Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік» вважає, що жодних порушень з його боку допущено не було, майно набуте правомірно, всі дії відповідають закону, а позовні вимоги прокурора є юридично і фактично необґрунтованими.
Позиція відповідача-4.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2021, 19.10.2021 було внесено запис про припинення Рясне-Руської сільської ради як юридичної особи в результаті її реорганізації, а у графі «дані про юридичних осіб-правонаступників» зазначено: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896.
Як убачається з матеріалів справи, Рясне-Руська сільська рада припинила свою діяльність у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Львівської міської територіальної громади. Згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 №6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» та Передавальним актом від 20.05.2021 №760, правонаступником прав та обов`язків Рясне-Руської сільської ради є Львівська міська рада (ЄДРПОУ 04055896).
Водночас, Львівська міська рада вже залучена до участі у справі як Відповідач-1. Отже, інтереси припиненого суб`єкта Рясне-Руської сільської ради у повному обсязі представляються її правонаступником, що унеможливлює будь-яке порушення принципів належного представництва чи змагальності сторін.
Фактичні обставини справи.
23.03.2017 Львівською міською радою ухвалою №1711 підтримано електронну петицію щодо необхідності створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Торфовище Білогорща».
У подальшому, ухвалою Львівської міської ради №4697 від 14.02.2019 надано згоду на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» площею 58,8 га на території Львівської міської ради за рахунок земель м. Львова, що не надані у власність або користування. Ухвалою також доручено Департаменту містобудування клопотати перед Львівською обласною радою про оголошення відповідного об`єкта природно-заповідного фонду.
Ухвалою Львівської міської ради №4647 від 14.02.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель м. Львова орієнтовною площею 209,0 га, які межують із Рясне-Руською сільською радою, у тому числі земельну ділянку №15 площею 91,1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003), до меж якої входить частина ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща».
Вказаною ухвалою, зокрема п.3, вирішено передати вказану земельну ділянку площею 91,1650 га до земель державної власності, а п.5 ухвали містив рекомендацію Львівській обласній державній адміністрації розглянути питання про прийняття земельної ділянки у державну власність з подальшою передачею у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільської ради.
19.03.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:0003, цільове призначення код КВЦПЗ 16.00 (землі запасу).
23.08.2019 розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації №916/0/5-19 вказану земельну ділянку прийнято до державної власності. 29.11.2019 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право державної власності Львівської обласної державної адміністрації на цю ж ділянку.
Рішенням Львівської обласної ради №907 від 29.10.2019 оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» орієнтовною площею 92 га, з них 58,8 га землі м. Львова, та 33,2 га землі запасу Зимноводівської сільської ради.
15.12.2019 розпорядженням Львівської ОДА №1483/0/5-19 земельну ділянку площею 91,1650 га передано до комунальної власності Рясне-Руської сільської ради. Рішенням цієї сільради №3365 від 18.12.2019 земельну ділянку прийнято у власність, а 19.12.2019 відповідне право зареєстровано у ДРРП.
03.01.2020 рішенням №3432 Рясне-Руської сільської ради надано дозвіл на поділ цієї ділянки на 13 окремих. Зокрема, 19.05.2020 рішенням №3698 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу, при цьому 10 із 13 новоутворених ділянок було передбачено з цільовим призначенням 01.05 для індивідуального житлового будівництва. Три інші (в тому числі ділянка №13, кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 2,7472 га) отримали новий код КВЦПЗ 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства).
11.09.2020 рішенням Рясне-Руської сільської ради №4108 цю ділянку було передано у приватну власність ОК «ГБК «Автомеханік» (ЄДРПОУ: 43785174). Право приватної власності зареєстровано 17.11.2020.
25.12.2020 на загальних зборах членів ОК «ГБК «Автомеханік» прийнято рішення про внесення земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 0,7472 га, р.н. 2095934246101) як додаткового внеску до статутного капіталу ТОВ «Галтекс-Брухт». Того ж дня ТОВ прийняло внесок згідно з актом приймання-передачі.
23.01.2021 за ТОВ «Галтекс-Брухт» зареєстровано право власності на цю ділянку.
Крім викладеного, прокурором додатково обґрунтовано, що:
Передача ділянки здійснена за відсутності містобудівної документації.
Згідно з ч.4 ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача земельної ділянки для містобудівних потреб заборонена. Водночас, згідно з висновком ДП ДІПМ «Містопроект» №88/12-1, земельна ділянка за кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 знаходиться у межах м. Львова, в зоні санітарно-захисних насаджень та озеленених територій, і не входила до меж генплану с. Рясне-Руська. Жодного затвердженого ДПТ чи зонінгу сільради немає.
Цільове призначення ділянки суперечить вимогам ст. 41 ЗК України.
Відповідно до ст. 41 ЗК України, земельні ділянки для гаражного будівництва можуть бути передані гаражно-будівельним кооперативам лише з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, з кодом КВЦПЗ 02.05 або 02.06. Натомість, оспорювана ділянка має цільове призначення КВЦПЗ 12.04, категорія землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що прямо суперечить вимогам закону.
Діяльність кооперативу не відповідає статусу обслуговуючого.
Статут ОК «ГБК «Автомеханік» передбачає широкий спектр господарської, комерційної діяльності, включаючи ремонт, торгівлю, логістику, будівництво промислових об`єктів. Такий обсяг діяльності суперечить вимогам ст. 41 ЗК України щодо передачі ділянок для задоволення мінімальних потреб членів кооперативу.
Цільове призначення змінене без проекту землеустрою.
Як передбачено ч.1 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення ділянки відбувається за проектом землеустрою. У даному випадку такий проект відсутній, а також відсутнє рішення ради про встановлення КВЦПЗ 12.04.
Таким чином, прокурором вказано на незаконність передачі, зміни цільового призначення та наступного відчуження земельної ділянки, що входить до меж території природно-заповідного фонду, всупереч вимогам Земельного кодексу України, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».
Оцінка суду.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, кожна особа має гарантоване право звернення до господарського суду у порядку, передбаченому цим Кодексом. Це право не може бути обмежене чи скасоване, а також передбачає можливість звернення до суду осіб, яким законом надано право діяти в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право представництва інтересів держави в суді, якщо порушено або існує загроза порушення таких інтересів, за умови, що захист не здійснюється або здійснюється неналежно органом державної влади, місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, на якого покладено відповідні функції. Якщо такий орган відсутній або сам є порушником, прокурор має право втрутитися в процес. При цьому обов`язковим є повідомлення суб`єкта владних повноважень про намір звернення до суду.
Також частина 3 статті 53 ГПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор подає позов до суду, бере участь у його розгляді, а також має право ініціювати апеляційний чи касаційний перегляд, або подати заяву за нововиявленими чи виключними обставинами. У таких випадках прокурор повинен чітко обґрунтувати наявність порушення інтересів держави, вказати орган, уповноважений державою діяти в межах відповідних правовідносин, а також пояснити підстави для здійснення представництва саме прокуратурою (ч.4 ст.53 ГПК України).
У практиці Верховного Суду питання визначення відповідача в таких справах вже отримало правову оцінку. Так, в постанові від 07.11.2018 у справі №916/749/17 зазначено, що якщо дії чи рішення органу місцевого самоврядування є джерелом порушення інтересів територіальної громади, саме цей орган може виступати відповідачем у справі, а прокурор позивачем в інтересах держави. У таких випадках відсутня інша юридична особа, уповноважена на представництво інтересів громади.
У межах цієї справи прокурор обґрунтував необхідність втручання тим, що земельна ділянка, яка, на його думку, належала до комунальної власності, була безоплатно передана у приватну власність юридичній особі з порушенням вимог законодавства. Йдеться про порушення прав територіальної громади як власника, який був фактично позбавлений майна, а також порушення загальнодержавного інтересу в ефективному використанні ресурсів, які могли бути передані на конкурсних засадах з наповненням бюджету або використані для забезпечення соціальних потреб громадян.
Суд погоджується з тим, що у цьому випадку об`єкт спірних правовідносин є комунальним ресурсом, а Львівська міська рада, яка за законом є представником Львівської міської територіальної громади, сама ж і виступає серед відповідачів. Таким чином, в ситуації, коли орган, уповноважений представляти інтереси держави, є одночасно особою, дії або рішення якої підлягають оскарженню, функція захисту таких інтересів законно здійснюється прокурором.
Підтвердженням допустимості такої позиції є правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, де вказано, що прокурор має право звернення до суду навіть у випадку, якщо орган місцевого самоврядування визначено відповідачем, зокрема при оскарженні рішення ради про затвердження проєкту землеустрою. У подібних ситуаціях суд має оцінити правомірність способу захисту, але сам факт звернення з такими вимогами не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічна позиція закріплена і в постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20, де Велика Палата вказала, що прокурор може діяти в інтересах держави або територіальної громади як самостійний позивач, визначаючи при цьому орган, який ухвалив незаконне рішення, відповідачем. Такі правовідносини виникають, зокрема, у спорах про визнання недійсними договорів або актів розпорядження майном, у яких інтереси держави або громади захищається від дій її ж представників.
Отже, прокурор у цій справі вчинив дії відповідно до вимог законодавства, довів наявність підстав для звернення до суду, обґрунтував публічний інтерес, який порушено, а також вказав, чому саме він, а не інший орган, уповноважений державою, мав право подати позов. У зв`язку з цим, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом першої інстанції є правомірним.
Щодо клопотання прокурора про закриття провадження в частині позовних вимог.
Судом встановлено, що в ході розгляду справи 17.12.2024 прокурором подано клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог, що стосуються:
скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Галтекс-Брухт» на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 2,7472 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095934246101, номер запису про право власності: 40261574;
припинення речового права права приватної власності ТОВ «Галтекс-Брухт» на вказану земельну ділянку.
Як убачається з матеріалів справи, 05.01.2024 право власності на вказану земельну ділянку було припинено у ТОВ «Галтекс-Брухт» та зареєстровано за новим власником ТОВ «АМАЛЬФІ-ПРО», що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Передача об`єкта здійснена на підставі акту приймання-передачі, посвідченого нотаріусом, та рішень загальних зборів учасників обох товариств.
Таким чином, з огляду на припинення речового права ТОВ «Галтекс-Брухт» на спірну земельну ділянку, відпали правові підстави для розгляду вимог про скасування державної реєстрації та припинення права власності цього товариства. У зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині, провадження підлягає закриттю.
Щодо вимог про визнання недійсними рішень Рясне-Руської сільської ради №3698 від 19.05.2020 та №4108 від 11.09.2020.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із засад цивільного та господарського процесуального законодавства щодо способів захисту порушених прав, а також із усталеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо ефективності обраного способу захисту як передумови його правової допустимості.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частина третя статті 16 ЦК України встановлює, що суд самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, якщо інше не передбачено договором або законом.
Разом з тим, застосування конкретного способу захисту порушеного або оспореного права підлягає перевірці з точки зору його ефективності. Як зазначено у пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке вже реалізоване та з якого виникли подальші цивільно-правові наслідки, не може вважатися ефективним способом захисту, оскільки не тягне за собою автоматичного припинення чи скасування прав третіх осіб, які виникли на його підставі.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що рішення Рясне-Руської сільської ради №3698 від 19.05.2020 було реалізовано шляхом формування окремих земельних ділянок на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 91,1650 га, кадастровий номер 4610136300:06:012:0003. Новоутвореним ділянкам присвоєно окремі кадастрові номери, зокрема земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, яка в подальшому стала предметом рішення №4108 від 11.09.2020 та передана у власність ОК «Автомеханік».
Як підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення №4108 реалізоване шляхом державної реєстрації права комунальної власності ОК «Автомеханік» на вказану земельну ділянку, з подальшою передачею її у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ «Галтекс-Брухт».
Таким чином, на час звернення до суду з цим позовом рішення №3698 та №4108 повністю реалізовані, а спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади та набула статус приватної власності.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (зокрема, п. 9.67 постанови від 28.09.2022 у справі №483/448/20, п. 180 постанови від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, а також п. 9.25 постанови від 03.04.2024 у справі №917/1212/21), у випадках, коли правові наслідки реалізованого рішення мають завершений характер (зокрема, право власності зареєстроване за новим набувачем), належним способом захисту порушеного інтересу є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, а не визнання недійсним попереднього адміністративного акта.
Використання способу захисту у вигляді визнання недійсного рішення органу місцевого самоврядування у випадку, коли це рішення вичерпало свою дію, не забезпечує поновлення прав територіальної громади, не відновлює речове право на спірну земельну ділянку, та не створює умов для внесення змін до Державного реєстру прав. Як зазначено у постанові ВП ВС від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, ефективним є лише той спосіб захисту, який забезпечує досягнення кінцевої мети правосуддя відновлення або компенсацію порушеного права, без створення передумов для нового судового процесу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Львівська міська рада не була зареєстрованим власником спірної земельної ділянки, а відтак відсутній правовий механізм для автоматичного повернення права комунальної власності цієї ради на підставі лише скасування рішення.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшлов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень Рясне-Руської сільської ради №3698 та №4108 не відповідають вимогам ефективності способу захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України, 2 ГПК України, а також суперечать правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду. Обраний спосіб не забезпечує досягнення мети захисту інтересів держави, не відновлює право власності громади на спірну ділянку та є юридично недостатнім для усунення наслідків правопорушення.
Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень №3698 та №4108 Рясне-Руської сільської ради слід відмовити.
Щодо вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Автомеханік» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт».
Прокурор просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Автомеханік», оформлене протоколом №25/12/20 від 25.12.2020 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Автомеханік», а також визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», оформлене протоколом №23/12/20 від 25.12.2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» в частині прийняття до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» у негрошовій формі від третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Автомеханік» земельної ділянки, кадастровий номер 4610136300:06:012:0013, площею 0,7472 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095934246101), вартістю 20 000,00 грн згідно акту прийняття-передачі.
Суд зазначає, що частина позовних вимог, яка стосується визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» та Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», має характер корпоративного спору, оскільки виникла з корпоративних правовідносин між зазначеними юридичними особами. Оскарження рішень загальних зборів, оформлених відповідними протоколами, безпосередньо стосується порядку управління юридичними особами та реалізації прав їх учасників.
Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема в судовому порядку. При цьому особа, право або законний інтерес якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений договором або законом (чи судом у визначених законом випадках).
Суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. Зокрема, такі висновки викладено у постановах Великої Палати від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Відповідно до пункту (б) частини першої статті 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників є актом індивідуального характеру, що породжує юридичні наслідки в межах корпоративних відносин, але не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Відповідно, положення статей 203, 215 та 216 ЦК України, які визначають підстави і наслідки недійсності правочинів, не підлягають застосуванню до таких рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи є їхня невідповідність нормам чинного законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання, підготовки чи проведення зборів; а також позбавлення учасника (акціонера, члена) можливості взяти участь у загальних зборах, що може включати неналежне повідомлення або обмеження в реалізації його прав. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства». Судом можуть бути визнанні недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Зазначений підхід неодноразово підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 24.04.2019 у справі № 914/921/18, від 08.12.2020 у справі № 922/1633/18, від 19.10.2023 у справі № 914/1370/22 та від 02.11.2023 у справі № 918/919/22.
Прокурором не доведено та не обгрунтовано , чому рішення Загальних зборів слід визнати недійсними , не наведено які саме порушення є підставою для визнання їх недійсними , чиї права порушено і яким чином .
Тому , з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Автомеханік» та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», оскільки зазначені акти не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а отже, положення статей 203, 215, 216, 220 цього Кодексу не можуть бути застосовані як підстава для визнання їх недійсними.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини та подане прокурором клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у зв`язку з припиненням речового права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» на спірну земельну ділянку, що підтверджено відповідними записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині. У решті позовних вимог, суд встановив відсутність належного правового обґрунтування, неефективність обраного способу захисту. З огляду на викладене, позов прокурора підлягає закриттю провадження у справі в частині позовних вимог, що втратили предмет спору, з одночасною відмовою у задоволенні решти позовних вимог.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв`язку з відмовою у позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
1.Закрити провадження в частині позовних вимог про скасування державної ресстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс Брухт» (79005, Львівська обл., м. Львів, вул. І. Франка, буд. 8, код ЄДРПОУ - 39366719) на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0013, площею 2, 7472 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2095934246101, номер запису про право власності / довірчої власності: 40261574.
2.Закрити провадження в частині позовних вимог про припинення речового права права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс Брухт» ( 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. І. Франка, буд. 8, код ЄДРПОУ - 39366719) на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0013, площею 2, 7472 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2095934246101, номер запису про право власності / довірчої власності: 40261574.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2025.
СуддяЗапотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2025 |
Оприлюднено | 24.04.2025 |
Номер документу | 126799464 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні