ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/2778/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Вінд Солар Енерджі" і ТОВ "Легіон-Щит" - Захаркевич А. В.;
представник ТОВ "ФК "Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" - Перцева Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" - арбітражного керуючого Беркута М. С. (вх.№ 9705/2024)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024
у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого, Доманської М. Л., Сотнікова С. В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Груп Фактор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит")
у складі судді Івченка А. М.
у справі № 910/2778/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос"
про банкрутство,
В С Т А Н О В И В:
На розгляд суду постало питання обґрунтованості грошових вимог кредиторів до боржника
Обставини справи
1. 05.04.2023 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (далі - ТОВ "ЕНВЦ "Фобос"), ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Беркута М. С.
2. З грошовими вимогами до боржника звернулися, зокрема, такі кредитори:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" (далі - ТОВ "Вінд Солар Енерджі") з грошовими вимогами на суму 19 347 043,42 грн;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит" (далі - ТОВ "Легіон-Щит") з грошовими вимогами на суму 41 336 744,62 грн;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Груп Фактор" (далі - ТОВ "ФК "Груп Фактор") з грошовими вимогами на суму 3 000 000,00 грн (забезпечені іпотекою);
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті" (далі - ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті") з грошовими вимогами на суму 15 781 922,00 грн, з яких 8 719 100,00 грн - вимоги забезпечені заставою (іпотекою).
Щодо грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі"
3. На обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор зазначив, що відповідно до тристороннього договору про переведення боргу ТОВ "Фактор Енерго" перевело борг перед ТОВ "Вінд Солар Енерджі" на ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" на суму 19 347 043,42 грн.
4. На підтвердження зазначених вимог до заяви додано копію договору про переведення боргу № 20/11/20 від 20.11.2020 та акт звірки розрахунків за 01.01.2023-12.05.2023.
5. Суди обох інстанцій встановили, що відповідно до договору про переведення боргу від 20.11.2020 ТОВ "Фактор Енерго" (первісний боржник) переводить ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" (новий боржник) свій борг у вигляді грошового зобов`язання на загальну суму 19 347 043,42 грн, що виник за договором переведення боргу № 02/11/20 від 02.11.2020 на суму 19 347 043,42 грн (основний договір), а новий боржник зобов`язується виконати зазначене грошове зобов`язання та приймає на себе обов`язки первісного боржника відповідно до умов зазначеного вище договору. Кредитор - ТОВ "Вінд Солар Енерджі" та первісний боржник підтверджують факт наявності заборгованості за вказаними основним договором у первісного боржника перед кредитором на суму, зазначену в пункті 1.1 цього договору.
6. Кредитор не заперечував проти заміни первісного боржника новим боржником в зобов`язанні, визначеним у пункті 1.1 цього договору, і підписуючи зі своєї сторони цей договір, дав свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.
7. Відповідно до умов цього договору первісний боржник зобов`язався провести розрахунок з новим боржником шляхом перерахування грошових коштів у сумі 19 347 043,42 грн на його поточний рахунок або в іншій спосіб, визначений сторонами та не заборонений чинним законодавством України не пізніше 31.12.2023 (пункт 2.1 договору).
8. Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору новий боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед кредитором в строк до 20.11.2023. Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов`язана з основним договором.
Щодо грошових вимог ТОВ "Легіон-Щит"
9. Грошові вимоги цього кредитора були обґрунтовані тим, що у 2017-2020 роках між ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як первісним боржником та ТОВ "Легіон-Щит" як новим боржником та декількома юридичними особами було укладено шість тристоронніх договорів про переведення боргу, у яких сторони врегулювали відносини щодо заміни зобов`язаної сторони (первісного боржника на нового) за договорами позики, поворотної фінансової допомоги і поставки.
10. За переведення боргу первісний боржник зобов`язання сплатити новому боржнику обумовлену у відповідних договорах плату. Загальна сума плати за шістьма договорами про переведення боргу становила 38 664 744,62 грн.
11. У ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як постачальника також наявна заборгованість перед ТОВ "Легіон-Щит" щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар на загальну суму 2 672 000,00 грн.
12. Суди обох інстанцій встановили, що у ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" виникла заборгованість перед ТОВ "Легіон-Щит":
- у розмірі 185 000,00 грн на підставі договору про переведення боргу від 22.01.2018 № 220118 разом з додатковими угодами до нього від 26.01.2018 та від 28.12.2018, яка з`явилась з договору позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) № 300715 від 30.07.2015 з додатковими угодами до нього № 1 від 23.12.2015 та № 2 від 29.12.2017;
- у розмірі 1 214 439,590 грн на підставі договору про переведення боргу № 06/03 від 06.03.2020 разом з додатковою угодою до нього від 09.03.2020, яка з`явилася з договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 2405/18П від 24.05.2018;
- у розмірі 7 263 490,00 грн на підставі договору переведення боргу № 25/06/18 УЛФОБ від 25.06.2018 разом з додатковою угодою до нього від 28.12.2018, яка з`явилась з договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 02/10/17 від 02.10.2017;
- у розмірі 5 018 074,63 грн на підставі договору переведення боргу № 11/06/18 УЛФОБ-2 від 11.06.2018 разом з додатковою угодою до нього від 28.12.2018, яка з`явилася з договору про переведення боргу № 3009/1 від 30.09.2017;
- у розмірі 17 121 727,69 грн на підставі договору про переведення боргу № 11/06/18 УЛФОБ-3 від 11.06.2018 разом з додатковою угодою до нього від 28.12.2018, яка з`явилася з договору поставки № УП-115-1 від 30.03.2015 з усіма додатковими угодами до нього. Відповідно до додаткової угоди від 01.10.2016 до договору поставки нафтопродуктів №УП-115-1 від 30.03.2015 сторони домовились, що заборгованість ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" за товар (нафтопродукти) у розмірі 25 885 425,69 грн має бути сплачена постачальникові у строк не пізніше 15.02.2017.
- у розмірі 7 862 012,71 грн на підставі договору про переведення боргу № 11/06/18 УЛФОБ-1 від 11.06.2018 разом з додатковою угодою до нього від 28.12.2018, яка з`явилася з договору № 0103/УФА від 08.03.2017.
13. Окрім того, ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як постачальник та ТОВ "Легіон-Щит" як покупець уклали договір поставки нафтопродуктів №050219 ЛФ від 05.02.2019, за яким покупець перерахував продавцю попередню оплату за товар на загальну суму 2 672 000,00 грн, однак боржник не поставив покупцю обумовлений договором товар та не повернув попередню оплату.
14. На підтвердження грошових вимог до боржника кредитор подав до суду копії договорів про переведення боргу з додатковими угодами до них, договорів про поворотну фінансову допомогу (позики), копії договорів поставки з додатковими угодами до них, банківські виписки з рахунків боржника, копії актів-приймання передачі до договорів поставки, видаткових накладних.
Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор"
15. На обґрунтування грошових вимог цього кредитора зазначалося, що ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" було майновим поручителем згідно з іпотечний договором від 16.03.2017 перед АТ "КБ "Глобус" за кредитними зобов`язаннями третьої особи - ТОВ "Фастівська нафтобаза" (кредитний договір від 16.03.2017, а відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору і кредитний договір від 26.02.2020).
16. АТ "КБ "Глобус" відступило свої вимоги за кредитним та іпотечним договором на користь ТОВ "ФК "Груп Фактор".
17. Встановили, що 26.02.2020 між ТОВ "Фастівська нафтобаза" (позичальник) та АТ "КБ "Глобус" (банк) було укладено кредитний договір № 132/ЮКЛ-21 на відкриття відновлювальної кредитної лінії у національній валюті (основний договір). Відповідно до п. 1.1 цього договору банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію строком з 26.02.2021 по 25.05.2021. та в її межах надав кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн. Факт надання кредиту підтверджується випискою по особовим рахункам ТОВ "Фастівська нафтобаза".
18. Суди встановили, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 22.03.2021 за основним договором, укладеним між АТ "КБ "Глобус" та ТОВ "ФК "Груп Фактор", останнє набуло права вимоги до позичальника за основним договором - № 132/ЮКЛ-21 (копія платіжного доручення про здійснення ТОВ "ФК "Груп Фактор" оплати права вимога наявна у матеріалах справи).
19. На забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Фастівська нафтобаза" за кредитними договорами, у тому числі кредитним договором № 132/ЮКЛ-21 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 26.02.2020, між ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" (іпотекодавець) та АТ "КБ "Глобус" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 281-2/1031 від 16.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А. та зареєстрований в реєстрі за № 386 та договір про внесення змін від 09.08.2021 до іпотечного договору № 281-2/ЮЗІ від 16.03.2017.
20. 20.12. 2021 між АТ "КБ "Глобус" та ТОВ "ФК "Груп Фактор" було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А. та зареєстрований в реєстрі за № 7608, за іпотечним договором № 281-2/1031 від 16.03.2017.
21. Предметом згаданого вище іпотечного договору є належне ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" на праві власності нерухоме майно, а саме: - газонаповнювальна компресорна станція, загальною площею 135,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, будинок 9/7 та складається з: операторна літ. А-1, навіси літ. Б, трансформаторна літ.В, блок компресорний літ.Г, заправні колонки 1,2, огорожа 7, замощення І, II, III, автомобільна газонаповнювальна компресорна станція літ.Д-1, газові полонки 3,4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 48131971101.
22. Відповідно до пункту 6.1 зазначеного вище іпотечного договору та відповідно до договору про внесення змін, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником - ТОВ "Фастівська нафтобаза" основного зобов`язання за основним договором в строк до 25.05.2021 включно, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця (позичальника) усунення порушень та/або дострокового виконання основного зобов`язання, про що іпотекодавцю (позичальнику) надсилається вимога про усунення порушення (іпотечна вимога), а в разі невиконання зазначеної вимоги іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
23. Строк виконання зобов`язання за основним договором настав 25.05.2021 ТОВ "ФК "Груп Фактор" неодноразово надсилало вимоги про усунення порушення зобов`язання, забезпеченого іпотекою на адресу ТОВ "ЕНВЦ "Фобос", але вказані вимоги виконані не були.
24. Суди встановили, що зобов`язання позичальника за основним договором - ТОВ "Фастівська нафтобаза" та ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як майнового поручителя за іпотечним договором перед ТОВ "ФК "Груп Фактор" не виконані, розмір заборгованості - 3 000 000,00 грн.
25. На підтвердження заявлених грошових вимог кредитор подав до суду копії кредитного та іпотечного договорів та копії договорів про відступлення прав вимог за вказаними договорами, копії вимог про усунення порушення, адресованих позичальнику та іпотекодавцю (ТОВ "ЕНВЦ "Фобос"), копії банківських виписок з рахунка ТОВ "Фастівська нафтобаза", витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек.
Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті"
26. 14.09.2016 ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як позичальник та ТОВ "Укройлпродукт" як позикодавець уклали договір позики № 14/09/16-ФД (основний договір), відповідно до пункту 5.2.1 якого сума позики становила 11 000 000,00 грн зі строком повернення 6 (шість) місяців з моменту підписання цього договору.
27. 08.02.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1, якою було збільшили суму позики до 25 000 000,00 грн та продовжили її строк повернення до 23.08.2020.
28. Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 23.08.2017, укладеного між ТОВ "ЕНВЦ "Фобос", ТОВ "Укройлпродукт" та ТОВ "Вейбрідж кепітал", останнє набуло права вимоги до позичальника за договором позики №1 4/09/16-ФД від 14.09.2016 у сумі 22 230 342,49 грн.
29. 20.09.2017 на забезпечення виконання зобов`язання за договором позики №14/09/16-ФД від 14.09.2016 між ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" (іпотекодавець) та ТОВ "Вейбрідж кепітал" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А. та зареєстрований в реєстрі за № 2595 (договір іпотеки).
30. Предметом згаданого договору іпотеки були належні ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" на праві власності об`єкти загальною балансовою вартістю 20 512 460,00 гривень: рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), що розташоване за адресою: Вінницька область, місто Шаргород, вул. Ватутіна, 1А балансовою вартістю 2 977 600,00 грн; рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. С. Колачевського, 3ф балансовою вартістю 8 815 760,00 грн; рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповновальної компресорної станції (АГНКС), що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вулиця Марковецька (Хом`яківська), буд. 4 балансовою вартістю 8 719 100,00 грн.
31. Відповідно до пункту 5.2 договору іпотеки у разі порушення основного зобов`язання або умов договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
32. У разі невиконання іпотекодавцем зобов`язання за основним договором до 23.08.2020 іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за основним договором у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", та зареєструвати право власності на предмет іпотеки (пункт 5.4 договору іпотеки).
33. 25.08.2020 ТОВ "Вейбрідж кепітал" направило ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" лист-вимогу про усунення порушення зобов`язання, забезпеченого іпотекою.
34. 26.08.2020 ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" повідомило ТОВ "Вейбрідж кепітал", що свої зобов`язання за договором позики № 14/09/16-ФД від 14.09.2016 у частині повернення позики виконати не може, жодних заперечень щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за іпотекодержателем не має.
35. 28.08.2020 між ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті", ТОВ "Вейбрідж кепітал" та ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" укладено договір № 28/08/2020 про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "Вейбрідж кепітал" відступило на користь ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" право вимоги за договором позики № 14/09/16-ФД від 14.09.2016 на суму 18 754 153,28 грн.
36. 25.09.2020 між ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Вейбрідж кепітал" укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 20.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2595.
37. На момент укладення договору від 25.09.2020 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, предмет іпотеки складало таке майно: рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), нежитлове приміщення, що розташоване за адресою Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Ватутіна, 1А балансовою вартістю 2 977 600,00 грн; рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), нежитлове приміщення, що розташоване за адресою Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Марковецька (Хом`яківська), буд. 4 балансовою вартістю 8 719 100,00 грн.
38. 28.09.2020 ТОВ "Вейбрідж кепітал" надіслало ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" повідомлення про відступлення права вимоги за договором іпотеки.
39. 23.10.2020 ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" звернуло стягнення на частину майна, що є предметом застави, а саме рухоме та нерухоме майно Автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), розташоване за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вулиця Ватутіна, буд. 1А, шляхом реєстрації за собою права власності на вказаний об`єкт.
40. На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" подало до суду копії зазначених вище договорів позики та іпотеки, договору відступлення прав вимог за цими договорами, копії банківських виписок з рахунків ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" про зарахування коштів (надання позики), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій
41. 12.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2778/23, серед іншого, визнано кредиторами по відношенню до боржника:
- ТОВ "Вінд Солар Енерджі" на суму 19 352 411,42 грн, з яких: 5 368, 00 грн - перша черга; 19 347 043,42 грн - четверта черга;
- ТОВ "Легіон-Щит" на суму 41 342 112,62 грн, з яких: 5 368,00 грн - перша черга; 41 336 744,62 грн - четверта черга;
- ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор" на суму 5 368,00 грн - перша черга; 3 000 000,00 грн - вимоги забезпечені іпотекою;
- ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті" на суму 5 368,00 грн - перша черга; 7 057 454,00 грн - четверта черга; 8 719 100,00 грн - забезпечені вимоги іпотекою.
42. 18.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі", ТОВ "ФК"Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит" у справі № 910/2778/23 залишено без змін.
43. Суди обох інстанцій на підставі встановлених та описаних вище обставин дійшли висновку про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі", ТОВ "ФК"Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит" до боржника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
44. Розпорядник майна ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" - арбітражний керуючий Беркут М. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 в частині грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі", ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор", ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит" у справі №910/2778/23; ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних кредиторських вимог.
45. 24.01.2025 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху, зокрема, з підстав не зазначення арбітражним керуючим Беркутом М. С. підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
46. З огляду на зміст касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення її недоліків, касаційне провадження відкрито з підстав, визначених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України.
47. Скаржник зазначив, що суди обох інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19, від 29.01.2019 у справі № 909/722/14, від 08.08.2018 у справі № 924/628/17, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, від 16.08.2019 у справі № 754/882/15-ц, від 05.02.2020 у справі № 755/17616/15-ц.
48. На обґрунтування вимог касаційної скарги розпорядник майна зазначив, що суди попередніх інстанцій, визнавши грошові вимоги наведених вище кредиторів, не врахували такого:
- щодо грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" розпорядник майна зазначив, що договір про переведення боргу № 20/11/20 від 20.11.2020 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, його було вчинено виключно з метою завдання шкоди кредиторам ТОВ "ЕНВЦ "Фобос", оскільки його укладено у момент, коли у боржника уже була наявна заборгованість перед іншими кредиторами (податковими органами, банківською установою, органом місцевого самоврядування, юридичними особами приватного права тощо); зазначив, що долучений до заяви кредитора на підтвердження грошових вимог акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій;
- щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" розпорядник майна зазначив, що що боржник у той період, коли у нього уже існувала заборгованість перед іншими кредиторами, уклав правочин, за яким взяв на себе зобов`язання у розмірі 25 000 000,00 грн без будь-якої економічної доцільності та без наміру виконати вказане зобов`язання; зазначає про наявність підстав визнати недійсним договір іпотеки від 20.09.2017, оскільки передача ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" нерухомого майна в іпотеку для забезпечення фіктивних зобов`язань здійснювалась безпосередньо з метою уникнення звернення кредиторами стягнення на це майно;
- щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор" розпорядник майна зазначив, що станом на дату взяття боржником на себе іпотечних зобов`язань щодо нерухомого майна загальною іпотечною вартістю 4 285 571,01 грн у нього вже була наявна заборгованість перед іншими кредиторами (податковими органами, банківською установою, органом місцевого самоврядування, юридичними особами приватного права тощо); внаслідок укладення іпотечного договору № 281-2/ЮЗІ від 16.03.2017 та договору про внесення змін від 09.08.2021 до цього іпотечного договору кредиторам боржника було завдано збитків у розмірі 3 000 000,00 грн, адже передача в іпотеку нерухомого майна унеможливила погашення заборгованості перед кредиторами, в тому числі, за рахунок цього нерухомого майна; окрім того, у разі відсутності оригіналів документів (доказів на які схиляється заявник) зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі;
- щодо грошових вимог ТОВ "Легіон-Щит" розпорядник майна зазначив, що підстави на оскарження кредиторських вимог цього кредитора є аналогічними із підставами оскарження щодо інших кредиторів.
49. Додатково розпорядник майна наводить обставини, що вказують на пов`язаність боржника - ТОВ "ЕНВЦ "Фобос", ТОВ "ТІС-Компані", ТОВ "Вінд Солар Енерджі", ТОВ "Легіон-Щит", ТОВ "Укройлпродукт", ТДВ "Житомирські ласощі", ТОВ "Союз-Будресурси", ТОВ "Фактор-Нафтогаз", ТОВ "СФС-Трейд", ТОВ "Ітанікс Стронг", ТОВ "Вейбрідж Кепітал" тотожністю складів їх учасників та кінцевих бенефіціарних власників.
Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу
50. До Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ТОВ "Вінд Солар Енерджі", ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор", ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит", в яких вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
51. ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті" зазначає, що розпорядник майна у касаційній скарзі не вказав підстав касаційного оскарження, наполягає на обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій у частині грошових вимог цього товариства.
52. Аналогічно ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор" зазначає, що розпорядник майна у касаційній скарзі не вказав підстав касаційного оскарження, наполягає на обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій у частині грошових вимог цього товариства.
53. ТОВ "Вінд Солар Енерджі" зазначив, зокрема, що судами першої та другої інстанції всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, досліджено усі наявні у матеріалах справи докази, доводи та заперечення учасників судового процесу та надано їм належну правову оцінку, що підтверджується змістом оскаржуваної ухвали та постанови.
54. ТОВ "Легіон-Щит" вказало про відсутність у касаційній скарзі доводів про те, у чому полягає неповнота встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи чи неправильність установлення обставин щодо визнання цього товариства кредитором боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
55. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
56. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяв чотирьох кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
57. Відповідно до статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Змістом цього зобов`язання є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов`язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) по передачі певної суми грошей.
58. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
59. Відповідно до положень частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
60. Аналіз норм статей 1, 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
61. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
62. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, на яку посилається скаржник, обґрунтовуючи свої доводи.
63. У постанові від 08.08.2018 № 924/628/17, на неврахування висновків якої також стверджує скаржник, Верховний Суд зазначив, що у справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
64. Наведений висновок сформований щодо застосування приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак ці висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки цей Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
65. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).
Щодо грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі"
66. Як вбачається із матеріалів справі на обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор зазначив, що відповідно до тристороннього договору про переведення боргу ТОВ "Фактор Енерго" перевело борг перед ТОВ "Вінд Солар Енерджі" на ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" на суму 19 347 043,42 грн.
67. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" до боржника.
68. Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
69. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
70. За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
71. Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
72. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
73. Згідно з положеннями статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
74. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 ЦК України).
75. З аналізу положень статей 520-522 ЦК України вбачається, що правочин про заміну боржника у зобов`язанні не є новим зобов`язанням у розумінні частини першої статті 509 ЦК України. А заміна сторони у зобов`язанні є лише правовою конструкцією зміни складу учасників правовідносин, яка не змінює суті зобов`язання.
76. Згідно з висновком судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова Верховного Суду від 02.09.2021 у справі № 914/1194/16).
77. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
78. За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
79. На підтвердження зазначених вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" до заяви додано лише копію договору про переведення боргу № 20/11/20 від 20.11.2020 та акт звірки розрахунків за 01.01.2023-12.05.2023.
80. Суди попередніх інстанцій дослідили вказаний договір, проте не встановили правової природи боргу, який був переведений на ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" за договором № 20/11/20 від 20.11.2020, не перевірили дотримання цим кредитором обов`язку надання первинних документів на підтвердження заявлених грошових вимог.
81. При цьому колегія суддів погоджується з розпорядником майна про те, що акт звірки взаємних розрахунків не свідчить про проведення певної господарської операції, оскільки сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; при цьому акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).
82. Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили правової природи боргу, переведеного на ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" за договором № 20/11/20 від 20.11.2020, висновки судів про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" є передчасними.
Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор"
83. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" було майновим поручителем (іпотечний договір від 16.03.2017) перед АТ "КБ "Глобус" за кредитними зобов`язаннями третьої особи - ТОВ "Фастівська нафтобаза" (кредитний договір від 16.03.2017, а відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору і кредитний договір від 26.02.2020).
84. АТ "КБ "Глобус" відступило свої вимоги за кредитним та іпотечним договором на користь ТОВ "ФК "Груп Фактор".
85. Суди зазначили, що доказом виконання умов договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 132/ЮКЛ-21 є факт перерахування новим кредитором - ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" первісному кредитору - АТ "КБ "Глобус" за відступлення права вимоги суми в розмірі 3 023 671,23 грн, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення № 869 від 22.03.2021 про зарахування на поточний рахунок банку з відповідним призначенням платежу.
86. На підтвердження заявлених грошових вимог кредитор подав до суду, а суди дослідили копії кредитного та іпотечного договорів і копії договорів про відступлення прав вимог за вказаними договорами, копії вимог про усунення порушення, адресованих позичальнику та іпотекодавцю (ТОВ "ЕНВЦ "Фобос"), копії банківських виписок з рахунка ТОВ "Фастівська нафтобаза" щодо надання кредиту, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек.
87. Суди попередніх інстанцій встановили, що заявлені ТОВ "ФК "Груп Фактор" підтверджуються первинними документами та визнали їх.
Розпорядник майна із висновками судів щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор" не погодився з підстав, оскільки вважає, що
88. Проте такі доводи касаційної скарги касаційний суд відхиляє з мотивів, наведених у пунктах 96-104, 113-121 цієї постанови.
Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті"
89. Суди встановили, що ТОВ "Укройлпродукт", яке надалі відступило свої вимоги на користь ТОВ "Вейбрідж кепітал", надало боржнику на підставі договору від 14.09.2016 № 14/09/16-ФД позику.
90. 20.09.2017 боржник на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики передав в іпотеку новому кредитору ТОВ "Вейбрідж кепітал" декілька об`єктів майна, на частину з яких було звернуто стягнення до відкриття справи про банкрутство.
91. ТОВ "Вейбрідж кепітал" відступило на користь ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" право вимоги до боржника за договором позики та договором іпотеки.
92. На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" на суму 15 781 922,00 грн подало, а суди дослідили копії зазначених вище договорів позики та іпотеки, договору відступлення прав вимог за цими договорами, копії банківських виписок з рахунків ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" про зарахування коштів (надання позики), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.
93. При цьому, суди встановили, що грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" у частині 8 719 100,00 грн є такими, що забезпечені заставою майна боржника.
94. Доводи касаційної скарги розпорядника майна у частині незгоди з висновками судів про визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор" та ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" зводяться до фраудаторності правочинів, на яких вони ґрунтуються.
95. Як зазначалося вище, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.
96. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
97. Згідно з частиною першою статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
98. Відповідно до положень статті 526 ЦК України, статей. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
99. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
100. Згідно з частиною першою статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
101. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
102. Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20).
103. Варто наголосити, що скаржник у касаційній скарзі не зазначив норми права, яка б встановлювала нікчемність укладених боржником правочинів.
104. Тож оскільки грошові вимоги ТОВ "ФК "Груп Фактор" та ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" підтверджені первинними документами, враховуючи презумпцію правомірності правочину, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання грошових вимог цих кредиторів є правомірними.
Щодо грошових вимог ТОВ "Легіон-Щит"
105. Грошові вимоги цього кредитора були обґрунтовані тим, що у 2017-2020 роках між ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як первісним боржником та ТОВ "Легіон-Щит" як новим боржником та декількома юридичними особами було укладено шість тристоронніх договорів про переведення боргу, у яких сторони врегулювали відносини щодо заміни зобов`язаної сторони (первісного боржника на нового) за договорами позики, поворотної фінансової допомоги і поставки.
106. За переведення боргу первісний боржник зобов`язання сплатити новому боржнику обумовлену у відповідних договорах плату. Загальна сума плати за шістьма договорами про переведення боргу становила 38 664 744,62 грн.
107. У ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" як постачальника також наявна заборгованість перед ТОВ "Легіон-Щит" щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар на загальну суму 2 672 000,00 грн.
108. На підтвердження грошових вимог до боржника ТОВ "Легіон-Щит" до боржника на заявлену суму кредитор подав до суду копії договорів про переведення боргу з додатковими угодами до них, договорів про поворотну фінансову допомогу (позики), копії договорів поставки з додатковими угодами до них, банківські виписки з рахунків боржника, копії актів-приймання передачі до договорів поставки, видаткових накладних.
109. Суди попередніх інстанцій встановили, що заявлені ТОВ "Легіон-Щит" підтверджуються первинними документами та визнали їх.
110. При цьому за змістом касаційної скарги доводи про необґрунтованість вимог ТОВ "Легіон-Щит" відсутні, розпорядник майна лише вказав, що підстави на оскарження кредиторських вимог цього кредитора є аналогічними із підставами оскарження щодо інших кредиторів. Проте скаржник не вказав, у чому саме полягає помилка судів у застосуванні норм права, не зазначив, які обставини не врахували суди попередніх інстанцій, або які докази не дослідили, або які встановлені в оскаржуваних судових рішеннях обставини, спростовують висновки судів, з якими не погодився скаржник.
111. Разом з тим в силу статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі самостійно визначати такі доводи, доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальність та диспозитивність.
112. Необґрунтованими є також посилання скаржника на обставини тотожності складів учасників та кінцевих бенефіціарних власників боржника та інших юридичних осіб, оскільки у цьому випадку вони не спростовують презумпції правомірності правочинів, а також вимагають з`ясування і перевірки обставин справи, що призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
113. Щодо доводів скаржника про ненадання кредиторами оригіналів документів на підтвердження грошових вимог слід зазначити, що згідно з частинами другою та шостою статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
114. Наведена норма встановляє право суду витребовувати такі докази. При цьому умовою такого витребування є саме сумнів у відповідності копії документа її оригіналу.
115. У касаційній скарзі розпорядник майна не зазначив та не довів, що він звертався до суду з мотивованим клопотанням, в якому обґрунтував свої сумніви щодо поданих кредиторами копій документів та просив витребувати саме їх оригінали.
116. Враховуючи, що ні суди обох інстанцій, ні учасники справи шляхом заявлення мотивованих клопотань, не ставили під сумнів відповідність копій документів їх оригіналам, аргументи скаржника про ненадання кредиторами оригіналів документів є необґрунтованими.
117. Колегія суддів відхиляє також як нерелевантні посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16, від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19, від 29.01.2019 у справі № 909/722/14, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, від 16.08.2019 у справі № 754/882/15-ц, від 05.02.2020 у справі № 755/17616/15-ц з огляду на таке.
- у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалася виключна правова проблема щодо визначенні моменту виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів за неузгодженими податковими повідомленнями-рішеннями;
- у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 перед Верховним Судом постало питання щодо наслідків закінчення граничного строку здійснення процедури розпорядження майном;
- у постанові від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19 Верховним Судом вирішувалося питання щодо кваліфікафіції грошових вимог як конкурсних чи поточних;
118. у справі № 909/722/14 (постанова від 29.01.2019) судами розглядався позов третьої особи до боржника, мотивований незаконним включенням арбітражним керуючим (ліквідатором) до ліквідаційної маси підприємства-банкрута належного позивачу майна, а також перед Верховним Судом постало питання можливості прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження;
119. -у справі № 910/4475/19 (постанова від 16.07.2020) Верховний суд досліджував питання моменту набуття кредитором повної процесуальної дієздатності у справі про банкрутство;
- у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Великою Палатою Верховного Суду вирішувалася виключна правова проблема щодо дострокової зміни строку дії кредитного договору та наслідків припинення правовідносин сторін кредитного договору у разі наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора;
- у постанові від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц Великою Палатою Верховного Суду вирішувалося питання щодо дотримання банком вимог Закону України "Про захист прав споживачів" у кредитних правовідносинах із фізичною особою;
- у справі № 754/882/15-ц у межах спору про стягнення кредитної заборгованості із основного боржника та поручителя спірним було питання направлення/не направлення банком поручителю досудового повідомлення (вимоги) як наслідку набуття права на дострокове стягнення суми кредиту;
- у справі № 755/17616/15-ц розглядався спір про стягнення з фізичних осіб - основного боржника та декількох поручителів кредитної заборгованості.
120. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги у частині оскарження судових рішень щодо грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит".
121. Разом з тим, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили правової природи боргу, переведеного на ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" за договором № 20/11/20 від 20.11.2020, шляхом дослідження наявності/відсутності відповідних первинних документів, висновки судів про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" є передчасними, у зв`язку з чим оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині до суду першої інстанції на новий розгляд.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
122. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
123. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
124. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій у частині розгляду грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення попередніх інстанцій у грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі" підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
125. Що ж стосується оскаржуваних судових рішень у частині грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит", то у цій частині постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції залишаються судом касаційної інстанції без змін.
В. Розподіл судових витрат
126. Судовий збір у частині касаційного оскарження грошових вимог ТОВ "ФК "Груп Фактор", ТОВ "ФК "Фінанс Інтегріті" та ТОВ "Легіон-Щит" залишається за скаржником.
127. Стосовно судового збору, сплаченого у частині оскарження грошових вимог ТОВ "Вінд Солар Енерджі", то у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а тому відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" - арбітражного керуючого Беркута М. С. задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/2778/23 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" скасувати.
3. Справу № 910/2778/23 у частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Солар Енерджі" передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/2778/23 у частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Груп Фактор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інтегріті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Щит" залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2025 |
Оприлюднено | 24.04.2025 |
Номер документу | 126800014 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні