Ухвала від 22.04.2025 по справі 922/533/22

УХВАЛА

22 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/533/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б.- головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025

у справі за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області

до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи-підприємця Маслової Зінаїди Омелянівни, 4) ОСОБА_1

за участю Харківської обласної прокуратури

про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради (далі - скаржник) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 922/533/22.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із необхідністю подачі заяви про усунення недоліків, в якій необхідно було зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску з підтвердженням відповідними доказами та надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі у сумі 15 878,40 грн.

При цьому зазначено, що строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

02.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 31.03.2025, у встановлений судом строк, надійшла заява про усунення недоліків, подано документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - 19 848,00 грн.

Отже, ухвалою Верховного Суду від 31.03.2025 про залишення поданої касаційної скарги без руху скаржнику було надано можливість навести суду касаційної інстанції інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.

Розглянувши вказану заяву про усунення недоліків касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради слід відмовити, зважаючи на таке.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

За пунктом 4 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів господарського судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У постанові від 14.12.2022 у справі № 910/9211/20 Верховний Суд дійшов висновків, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску; поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, повний текст якої складено 07.02.2025, строк на оскарження якої сплив 27.02.2025. Судом встановлено, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 отримана Харківською міською радою через електронний суд 07.02.2025 о 16:00, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника, яка є достовірним доказом вручення судового рішення.

Харківська міська рада із касаційною скаргою до Верховного Суду звернулася 11.03.2025, тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання касаційної скарги (на 12 днів), заявивши при цьому про його поновлення. Пропуск строку на касаційне оскарження обґрунтовує тим, що в умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників, що суттєво уповільнює роботу виконавчих органів Харківської міської ради тощо.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник зазначив обставини, які вже Верховним Судом досліджувались і були визнані неповажними у цьому випадку зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, про що йому було зазначено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.03.2025.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

За змістом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними внаслідок того, що відносяться до організаційних питань діяльності скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на касаційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності.

За пунктом 4 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд визнає наведені у заяві про усунення недоліків касаційної скарги Харківської міської ради підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 922/533/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак