Рішення

від 23.04.2025 по справі 638/23716/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/23716/24

Провадження № 2/638/2407/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивач - Харківський обласний центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові у порядкуспрощеногопозовного провадження цивільну справу за позовом Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю

встановив:

11 грудня 2024 року представник позивача - Харківського обласного центру зайнятості» - Тетяна Филиппова звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де згідно поданої заяви через «Дію» від 10.01.2022 йому було надано статус безробітного з 11.01.2022 по 17.03.2022.В свою чергу, згідно заяви про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 перераховано допомогу по безробіттю за вказаний період у сумі 21768,78 грн. Однак в подальшому до міського центру зайнятості надійщла інформація про цивільно-правові відносини відповідача з ТОВ «Інноваційні облікові системи» з 01.01.2022, у зв`язку з чим було складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 14.07.2022. Таким чином позивач вказує, що невиконання відповідачем встановлених вимог, а саме неповідомлення про перебування у цивільно-правових відносинах, призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 21768,78.

Ухвалою від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим, на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить суд розглянути справу у відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та, просить суд, їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимогстатті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву суду не надав.

Поштове повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

При цьому про зміну місця проживання відповідач суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомленнязавчасно.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимогстатті 128 ЦПК України.

Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК Українистрок не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмоюстатті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимогстатті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина першастатті 281 ЦПК України).

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другоїстатті 247ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків:

У відповідності до ст. ст.13,81 ЦПК Українисуд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 10.01.2022 ОСОБА_1 через застосунок «Дія» звернувся до Харківського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Із заяви про надання (поновлення) статусу безробітного вбачається, що відповідач ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних, що підтверджено його підписом.

Крім того 10.01.2022 ОСОБА_1 через застосунок «Дія» звернувся до Харківського міського центру зайнятості про призначення\поновлення виплати допомоги по безробіттю. У заяві відповідач вказав, що просить призначити виплату по безробіттю у розмірі, передбаченому ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з дня реєстрації його як безробітного.

На підставі заяви ОСОБА_1 представником Харківського міського центру зайнятості заповнено персональну картку № 203922011100177 від 11.01.2022, в якій міститься інформація про персональні дані заявника, професійний досвід та освіту, що є підставою пошуку роботи, додаткову інформацію для пошуку роботи, інформацію про останній вид зайнятості, тощо.

В свою чергу, 11.01.2022 ОСОБА_1 було ознайомлено з наявними актуальними та перспективними вакансіями СЗ по м. Харкову, запропоновано створення електронного кабінету шукача роботи, надано допомогу у створенні ЕКШ, роз`яснено умови ЕКШ, про що свідчить листок відвідування центру зайнятості ОСОБА_1 регулярно відвідував центр занятості, про що ставив власноруч свій підпис та дату відвідування.

Центром зайнятості було складено індивідуальний план працевлаштування безробітного. У вказану плані ОСОБА_1 зазначив, що бажає працевлаштуватися менеджером з управління проектами.

При цьому матеріалами справи підтверджується перерахування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.01.2022 по 16.03.2022 в сумі 21768,78 грн.

Разом з тим за результатами обміну даними з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України до Харківського міського центру зайнятості надійшла інформація щодо трудових відносин ОСОБА_1 та ТОВ «Інноваційні облікові системи» з 01.01.2022. Тобто у період обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 був працевлаштований.

Заступником директора ХМЦЗ та провідним інспектором з розслідування страхових випадків ХМЦЗ 14.07.2022 складено акт №17/2022 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття» та ЗУ «Про зайнятість населення». Розслідуванням встановлено, що згідно даних ДРЗДСС встановлено перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Інноваційні облікові системи» під час перебування на обліку у Харківському міському центрі зайнятості у статусі безробітного.

Директор ХМЦЗ видано наказ№123 від 22.07.2002 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 ».

Заступником директора ХМЦЗ 26.07.2022 направлено ОСОБА_1 лист претензію, яким запропоновано останній повернути незаконно отримані кошти протягом 15 календарних днів та попереджено, що у разі неповернення коштів справу буде передано до суду.

Вказаний лист ОСОБА_1 отримано не було, про що свідчить копії конвертів, які повернуті на адресу ХМЦЗ з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

24.10.2022 наказом Першого віце прем`єр міністра України Міністра економіки України №4132 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» реорганізовано базові центри зайнятості, зокрема Харківський міський центр занятості приєднано до Харківського обласного центру зайнятості.

15.12.2022 наказом директора Харківського обласного центру зайнятості №863 створено Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За положеннями пункту 2 частини 1 статті 1ЗУ «Про зайнятість населення безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи ( п. 1 ч.1 ст. 43Закону України «Про зайнятість населення»)

Згідно до частини 3статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені статтею 22 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення» Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Як передбачено частинами 2, 3статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг

За змістом пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державна податкова адміністрація України від 13 лютого 2009 року за № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Отже, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18)

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача

При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.01.2022 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Інноваційні облікові системи», при цьому при зверненні із заявою до Харківського міського центру зайнятості останній повідомив, що через відсутність роботи немає заробітку та при цьому вказав, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстровано безробітного та відповідальність за подання недостовірних даних. З листка відвідування центру зайнятості вбачається, що ОСОБА_1 регулярно відвідував центр занятості, про що ставив свій підпис та дату відвідування, так відповідач відвідував центр зайнятості після того як працевлаштувалася до ТОВ «Інноваційні облікові системи», проте про своє працевлаштування не повідомив позивача.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 21768,78 грн.

Також згідно з частинами першою та другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп, що документально підтверджено платіжною інструкцією №15429 від 29 листопада 2024 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до пункту 1 частини 2статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491277, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Громадського Олега, 1 А, отриману допомогу по безробіттю у сумі 21768 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491277, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Громадського Олега, 1 А суму судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб - порталі судової влади України.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Харківський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ: 03491277, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Громадського Олега, 1 А.

Повне заочне рішення складено 23 квітня 2025 року.

Суддя В.М. Яковлева