Ухвала

від 14.04.2025 по справі 953/6922/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6922/24

н/п 1-кс/953/2793/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ФОП ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000403 від 22.03.2024, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ФОП ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12024220000000403 від 22.03.2024, вилученого під час обшуку, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2024.

В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.09.2024 року по справі №953/6922/24 клопотання прокурора про арешт майна задоволено та накладено арешт на вищезазанчене майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучено під час обшуку 26.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по кримінальному провадженню за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000403 від 22.03.2024 року. Сторона захисту вважає, що наразі існує необхідність у скасуванні арешту вищезазначеного майна, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , оскільки в ньому відпала потреба. Потреба в подальшому застосуванні арешту вищезазначеного майна дійсно відпала, адже арешт на майно було накладено ще 10.09.2024 року, тобто більше 6 місяців назад. За цей тривалий час збереження речових доказів, суд мав можливість здійснити всі можливі детальні огляди речових доказів, здійснити комп`ютерно-технічні експертизи тощо. До того, за подальшої необхідності, суд має можливість зробити цифрові копії вищезазначеного майна у вигляді документів або даних, зазначених в телефонних або комп`ютерних ресурсах, зняти арешт з майна та повернути відповідні речі його власникам.

Заявники, їх представник в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили, за таких обставин слідча суддя вважає за можливе, розглянути дане клопотання без його присутності.

Слідчий та прокурор про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені судом своєчасно та належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Прокурор подав до суду письмову заперечення, в яких заперечуючи проти клопотання, просить розглядати справу у його відсутність та вказував, що арештоване майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом та визнане слідчим як речові докази, зняття арешту може призвести до наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому скасування арешту є передчасним. Враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку(триває проведення експертиз), ступінь тяжкості вважає, що на даному етапі факт утримання майна, що досліджується, виправдовує потреби досудового розслідування, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України неявка слідчого та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши всі надані доводи учасниками в обґрунтування заявленого клопотання, вислухавши заявника в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено за представленими матеріалами, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000403 від 22.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.2 ст.209 КК України.

Заявник посилається на ті обставини, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10.09.2024 року було накладено арешт на речі та грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , вилученні під час обшуку.

Як вбачається з відповіді прокурора, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова проведено обшук, вході якого вилучено речі та грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000403 від 22.03.2024 триває, призначено та триває проведення ряду експертиз стосовно житла, щодо якого посадовими особами Ізюмської МВА на підставі зібраних ФОП ОСОБА_3 документів прийнято рішення про їх знищення внаслідок бойових дій. Наразі в арешті вказаного майна потреба не минула, строк досудового розслідування продовжено, матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_3 виділено в окреме провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. Також, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування арешту, заявник посилається на те, що необхідність уподальшому арештімайна відпала, а тривалість арешту порушує права власника.

Досліджуючи обґрунтування заявника, слідчий суддя зазначає, що доводи про те, що доцільність арешту відпала є недоведеними та непідтвердженими належними доказами.

Так, за наданими відомостями прокурора, досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 триває, вилучені предмети мають статус речових доказів, а тому станом на теперішній час є необхідність арешту.

Згідно наданих до слідчого судді даних, вилучене майно є речовим доказом, арешт накладений в порядку п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу.

Таким чином, встановлено, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, має доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.

При цьому, накладення арешту на майно по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доводи заявника щодо відсутності потреби арешту не є належним чином підтвердженим, оскільки за доводами прокурора є необхідність даного арешту, і доказів на спростування заявником не надано.

Таким чином, станом на теперішній час заявником не доведено, що в подальшому арешті майна відпала потреба, або що арешт накладено не обґрунтовано, і лише єдине посилання на правомірність набуття права власності не може бути підставою для скасування арешту.

Слідчий суддя роз`яснює заявникові, що в подальшому, під час досудового розслідування або судового слідства, він не позбавлений можливості звернутись повторно до слідчого судді чи суду для зміни місця зберігання майна або скасування арешту, за наявності для цього належних підстав, за наявності обґрунтованих доказів на підтвердження необхідності його зміни, або скасування.

Таким чином, дослідивши всі доводи заявника та представлені матеріали слідчого і прокурора по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024, слідчий суддя зазначає, що порушень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, які б потягли за собою порушення права власності, у розумінні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи та третіх осіб не встановлено за результатами розгляду даного клопотання, на підставі тих доказів, що надані.

З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209, ч.5 ст.191КК України триває, не проведені всі слідчі дії, необхідні для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає, що арешт не втратив своєї актуальності, а тому клопотання є передчасним та задоволенню на теперішній час не підлягає, що не позбавляє заявника у разі наявності обґрунтованих підстав звертатись до слідчого судді чи суду повторно з даним клопотанням.

Керуючись ст.ст.55, 107, 220, 303-307, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ФОП ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000403 від 22.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя -