Рішення

від 14.04.2025 по справі 953/10775/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10775/20

н/п 2/953/30/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючогосудді Губської Я.В.,

при секретарі-Веремійчик Р.І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (м. Харків, вул. Москалівська, 57/59) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 до Київського районного суду м. Харкова звернувся представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 48 093,75 грн., а також 3 % річних від простроченої суми в розмірі 561,00 грн., втрати від інфляції в розмірі 772,14 грн., що разом становить 49 426,89грн., та стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу та діє на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженогоПостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2494та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824. З 14 травня 2019 року ПАТ «Харківміськгаз» іменується як Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи Харківміськгаз». Відповідач користується житловим будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_2 . Житловий будинок за вищевказаною адресою обладнано газовими приладами та на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Для належного обліку спожитого природного газу у відповідача встановлений лічильник газу МКМ-U G6, зав.№ 292982. 20.11.2019 за результатами огляду газового обладнання та лічильника газу за адресою м. Харків, вул. Фізкультурна, 18/8 представниками позивача виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу встановленого за вищевказаною адресою лічильника газу типу МКМ-U G6, зав.№ 292982. В присутності споживача було складено:Акт про порушення № 527/19-к від 20.11.2019 та Акт про виявлені порушення № 9431 від 20.11.2019. Відповідач (споживач) від підпису актів відмовився, про що зроблена відмітка в актах та споживачу залишено по одному примірнику актів. 20.11.2019 у зв`язку з виявленням ознак несанкціонованого втручання в роботу побутового лічильника газу (ПЛГ), газовий лічильник МКМ-U G6, зав.№ 292982 було демонтовано та направлено на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників АТ «Харківміськгаз». Представниками позивача також складено протокол про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи № 9431 о/р 1310471029 від 20.11.2019, від підписання якого відповідач відмовився. Для захисту лічильника газу МКМ-U G6, зав.№ 292982 від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представник АТ «Харківміськгаз» додатково опломбував вхідний (00057652) та вихідний (00057655) патрубки лічильника газу та пакет пломбами газопостачальної організації (00138432) і повідомив споживачу про дату, час та місце проведення експертизи.

03.12.2019комісія АТ«Харківміськгаз» спільноз уповноваженимпредставником відметрологічної організації-ДП «Укрметртестстандарт»,було проведеноекспертизу лічильникагазу зав.№292982.За результатамиперевірки цілісностізаводської пломбита повірчоготавра,а такожцілісності відліковогомеханізму встановлено:«Пломба заглушкана відліковомупристрої невідповідає зразкузаводу виробника.Механічні пошкодженнякорпусу відліковогопристрою вмісці встановленняпломби заглушки.При відкриттівиявлено механічніпошкодження пломбизаглушки зсерединита корпусувідлікового пристрою».За результатамипроведеної експертизигазового лічильникаМКМ-UG6,зав.№292982було складеновідповідний Актекспертизи лічильникагазу №4841Евід 03.12.2019,підписаний членамикомісії,з висновкомкомісії:втручання вгазовий лічильник. ДП «Укрметртестстандарт»за результатамиповірки лічильникаМКМ-UG6,зав.№292982 буловидано Довідкупро непридатністьзаконодавчо регульованогозасобу вимірювальноїтехніки №39-1-4/15525ЦСБ 4841Евід 03.12.2019. 21.01.2020, на відповідній комісії позивача було розглянуто документи та, зокрема, Акт про порушення № 527/19-к від 20.11.2019.

21.01.2020 постійно діючою комісією позивача було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення № 527/19-к від 20.11.2019, зазначене в протоколі необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 21.01.2020, також комісією складено Акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз», що за період з 20.05.2019 по 19.11.2019 складає 48 093,75 грн. У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання відповідачу були нараховані 3% річних у розмірі 561,00 грн. та інфляційні витрати в розмірі 772,14 грн, станом на 06.07.2020. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом і просив його задовольнити.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Божко В.В. від 28.07.2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

03.12.2020до судунадійшов відзивпредставника відповідача,в якихвін просиввідмовити взадоволенні позовнихвимог.Посилався нате,що позивачне довів,що вдіях відповідачанаявний складпорушення,як несанкціонованевтручання вмеханізм лічильниката несанкціонованийвідбір газу,що призвелодо наслідків,у виглядівитрати природногогазу комерційнимвузлом обліку.Стверджує,що всідокази базуютьсяна припущенняхта єбезпідставними.Зазначив,що втручанняв роботу-це цілеспрямованіумисні дії,які направленіна викривленняданих облікуприродного газу.Тобто візуальнийогляд наявностіпломби,який проводитьсяв місцівстановлення ЗВТжодним чиномне свідчитьпо викривленняданих облікуприродного газу.Саме дляцього вКодексі передбаченіпроведення експертизи. Разом зтим.при складанніАкту пропорушення 20.11.2019року таАкту провиявлені порушенняN29431від 20.11.2019року працівникамиАТ «Харківміськгаз»були допущеннісуттєві помилки. В пункті1не вказаніномери службовихпосвідчень представниківоператора ГРМяк цьоговимагає додатокN16до Кодексу.В першомупункті актувзагалі зазначенийодин усьогоодин представник,коли самакт підписувалидвоє представниківпозивача.У пункті3вказаний типлічильника невідповідає йогодійсному типу, узв`язкуз неправильнимнайменуванням лічильникагазу,виникають деякітруднощі зідентифікацією даногозасобу вимірювальноїтехніки Неправильненайменування типулічильника газуміститься такожв актіпро виявленіпорушення N29431від 20112019року,а такожв протоколіпро демонтажвищезазначеного лічильника.У пункті7акту пропорушення відсутнібудь-яківідомості,які донього додаються,тоді якв ньомуповинні вказуватисьвсі документи,котрі складаютьсяпредставниками АТ«Харкіміськгаз».у пункті8акту пропорушення чітковказано датурозгляду цьогоакту,цією датоює 27.122019року,тоді якфактично данийакт розглядавсяпостійно діючоюкомісією позивача21.01.2020року,про щовін ізазначає увласній позовнійзаяві,та підтверджуєтьсяпротоколом необлікованого(донарахованого)об`ємуприродного газуі йоговартості.Останнє свідчитьпро викривленняінформації стосовнорозгляду даногодокументу,та фактичнопозбавляє споживачана правоподати відповідніпояснення тазауваження стосовноданої ситуації. В Актіпро виявленіпорушення N29431від 20.11.2019року невказано тане підкресленопричини тавид порушення,на підставіяких складаєтьсяданий документ.В Актіпорушення вказується,що данийдокумент єпідставою длявідшкодування збитківзгідно зПорядком відшкодуваннязбитків.завданих газопостачальнійорганізації внаслідокпорушення споживачемприродного газуПравил наданнянаселенню послугз газопостачання,однак,в даномуакті відсутнійвідповідний пунктПорядку,за якимпередбачена можливістьвимагати відшкодуваннязбитків заданимактом провиявлені порушення.На моментскладання актупро порушення,комісія вскладі представниківАТ «Харківміськгаз»не малапідстав дляпроведення демонтажу,оскільки жоднихмеханічних пошкодженьпристрою намісці встановленнязаглушки -не було.Окрім того,на моментздійснення обстеження,пломби булицілими тавідповідали внутрішнімдокументам,скло ціле,візуально числовийряд налічильному механізміне порушено,повірочний інтервалспоживачем приексплуатації неперевищено.Разом зтим,акт пропорушення таакт провиявлені порушенняне міститьданих щодосумніву комісіїв вірностінарахування фактичноспожитого газу. Відповідач зазначив,що якщона моментпроведення експертногодослідження ібули виявленібудь-якімеханічні пошкодженнякорпусу відліковогопристрою,то такіпошкодження булиздійснені впроцесі обстеженнясамого ЗВТ.В підтвердженнявищезазначеного слугуютьфотографії,зроблені представникамиАТ «Харківміськгаз»та якдоказ наданідо судуразом зпозовом.У актіпро порушеннявід 20.11.2019року,акті провиявлені порушеннявід 20.11.2019року,протоколі продемонтаж лічильникагазу дляпроведення експертизивід 20.11.2019року, в акті №4841Е експертизи лічильника газу зазначені загальні поняття виявлених порушень без конкретизації механізму та складових виявлених порушень та наявності впливе між виявленими пошкодженнями (враховуючи у тому числі що згідно акту демонтажу лічильника) із можливим втручанням в роботу або конструкцію лічильника та зміну розміру обліку спожитого газу. Для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості, несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу, про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки і лічильника.

Відповідач у відзиві стверджує, що матеріали справи не містять висновку експертизи, який би стверджував, що дійсно відбулось несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ діяльності споживача - ОСОБА_1 . Разом з тим, в акті експертизи №4841Е від 03 12.2020 року не вказується проте, що при її проведені, експерт володів автентичними пломбами (таврами) заводу виробника в якості зразку, а отже, неможливо встановити які зразки заводу виробника брались в якості зразків для проведення експертизи, та чи взагалі вони брались. Також, представник відповідача посилається на відсутність кворуму комісії в акті експертизи, а також складення актів не державною мовою, що не може бути офіційними документами.

16.12.2020 до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій заперечує щодо тверджень адвоката відповідача про суттєві помилки при складанні акту про порушення №527/19-к від 20.11.2019 та Акту про виявлені порушення № 9431 від 20.11.2019, а також наполягає на відсутності спростувань вимог позивача.

27.01.2021 представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в тому числі з приводу неточностей та змісту складених позивачем актів, складу комісії Оператора ГРМ, наявності складу порушення норм Кодексу ГРМ, як підстави цивільно-правової відповідальності, а також клопотання про призначення судової трасо логічної експертизи засобу вимірювальної техніки.

08.04.2021 до суду надійшли клопотання представника позивача про включення запитань на вирішення експертизи, а також заперечення на додаткові пояснення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 року дана справа надійшла в провадження судді Лях М.Ю.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.12.2021 постановлено перейти до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, в підготовчому судовому засіданні призначено судову трасо логічну експертизу, зупинено провадження у справі.

17.10.2022 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Київського районного суду м.Харкова вказана справа передана в провадження судді Губської Я.В.

08.12.2022 до суду надійшло з експертної установи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф.М.С. Бокаріуса» повідомлення про неможливість надання висновку експерта, разом з матеріалами справи, через ненадання сторонами додаткових матеріалів та оплати для проведення експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 09.12.2022 поновлено підготовче провадження у справі.

29.08.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.

07.02.2024 представник відповідача подав на адресу суду додаткові пояснення, в яких посилається на невиконання представником позивача вимог клопотання експерта про надання для дослідження лічильника та зразків відбитку тавра повірника, не встановлення позивачем та матеріалами справи факту викривлення даних внаслідок несанкціонованого втручання.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи за відсутністю сторін та за наявними матеріалами справи.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явились повторно, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Враховуючи строки розгляду даної справи, а також надану в письмовому вигляді позицію відповідача щодо предмету розгляду у відзиві, запереченнях, неодноразових письмових поясненнях, суд вважає за можливе розглянути справу за віст сутності учасників, що не прибули в судове засідання, не надавши доказів поважності причин своєї неявки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, вивчивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зіст. 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положеньст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами п.п. 17 п. 1ст. 1ЗУ «Про ринок природного газу»оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Статтею 1 ЗУ «Про ринок природного газу»визначено, що споживач це - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пп.37 цієї статті); побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.п. 23 цієї статті);суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (п.п. 39 цієї статті).

У відповідності достатті 38 ЗУ «Про ринок природного газу»права та обов`язки оператора ГРМ, визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до п.п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в кодексі терміни вживаються у таких значеннях:

- заява-приєднання складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта;

- замовник фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу;

- побутовий споживач, споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

- приєднання до ГРМ сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюються у зв`язку з підключенням об`єкта будівництва чи існуючого об`єкта замовника до газорозподільної системи;

- споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;

- оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Акціонерне товариство «Харківміськгаз» є Оператором ГРМ, основним видом діяльності якого є розподіл газу, зокрема, надання населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб`єктам підприємницької діяльності послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ і скрапленого газу.

Відповідно до пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 4 та 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 N 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС), затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1379/27824.

Крім того, на виконання вимог статті 12 Закону № 329-VIII НКРЕКП було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (постанова Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831) і Типовий договір розподілу природного газу (постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829) (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 01 грудня 2015 року).

Таким чином, відповідно до вимог наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач повинен укласти договір про розподіл природного газу з відповідним оператором газорозподільної системи та договір про постачання природного газу з постачальником, який зобов`язується поставити споживачеві природний газ.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил постачання природного газу за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із споживачами природного газу, а також умови забезпечення надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природною газу; доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу визначено Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1379/27824 (далі Кодекс ГРМ), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р., Правилами безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від № 285 від 15.05.2015 року.

Відповідно до глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи ті за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або: ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання - передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;

12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від № 285 від 15.05.2015 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08.06.2015 року за 674/27119 (далі - ПБГС) правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності організаційно-правової форми, діяльність яких пов`язана з будівництвом, ремонтом розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.

Відповідно до п.3.2 розділу III ПБСГ власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.3 розділу III ПБСГ власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Згідно з п.5.5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285 (далі Правил), заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Згідно з підпунктом 4 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право, зокрема, оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ.

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (підпункт 7 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС).

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.

Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (підпункт 1 пункту 1 розділу І Кодексу ГРС).

Таким чином, Кодексом ГРС визначено шляхи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, серед яких - пошкодження пломб. Тобто пошкодження пломби саме по собі є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку.

Для встановлення факту несанкціонованого втручання як порушення споживача, що кваліфікується як несанкціонований відбір (крадіжка) природного газу, з урахуванням обставин даної справи слід, зокрема, встановити: пошкодження пломб внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства).

Відповідно до підпункту 11 пункту 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Таким чином, підставою для стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу є рішення комісії, оформлене протоколом, прийняте у передбаченому законом порядку.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акту про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження.

Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» - є Оператором ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в рамках Кодексу газорозподільних систем та діючого законодавства України, що постановою№842 від 29.06.2017 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі скорочено - НКРЕКП) «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Харківміськгаз» та постановою №999 від 07.06.2019 НКРЕКП «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року №842» відповідно до якої в Постанові №842 від 29.06.2017 внесено зміни назви з Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз».

ОСОБА_1 користується житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 . Житловий будинок за вищевказаною адресою обладнано газовими приладами та на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Домоволодіння устатковане: пг-4, котлом, встановлено лічильник лічильник газу МКМ-U G6, зав.№292982.

Акт про порушення № 527/19-к від 20.11.2019 та Акт про виявлені порушення № 9431 від 20.11.2019 складено за результатами огляду газового обладнання та лічильника газу за адресою АДРЕСА_2 , де зазначено, що представниками АТ «Харківміськгаз» виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу встановленого за вищевказаною адресою лічильника газу типу МКМ-U G6, зав.№ 292982.

АТ «Харківміськгаз» було складено протокол про демонтаж лічильника газу № 9431 о/р 1310471029 від 20.11.2019, згідно якого газовий лічильник МКМ-U G6, зав.№ 292982 було демонтовано та направлено на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників АТ «Харківміськгаз».

03.12.2019комісія АТ«Харківміськгаз» спільноз уповноваженимпредставником відметрологічної організації-ДП «Укрметртестстандарт»,було проведеноекспертизу лічильникагазу зав.№292982.За результатамиперевірки цілісностізаводської пломбита повірчоготавра,а такожцілісності відліковогомеханізму встановлено:«Пломба заглушкана відліковомупристрої невідповідає зразкузаводу виробника.Механічні пошкодженнякорпусу відліковогопристрою вмісці встановленняпломби заглушки.При відкриттівиявлено механічніпошкодження пломбизаглушки зсерединита корпусувідлікового пристрою».За результатамипроведеної експертизигазового лічильникаМКМ-UG6,зав.№292982було складеноАкт експертизилічильника газу№4841Евід 03.12.2019,підписаний членамикомісії,з висновкомкомісії:втручання вгазовий лічильник. ДП «Укрметртестстандарт»за результатамиповірки лічильникаМКМ-UG6,зав.№292982 буловидано Довідкупро непридатністьзаконодавчо регульованогозасобу вимірювальноїтехніки №39-1-4/15525ЦСБ 4841Евід 03.12.2019. 21.01.2020.

Судом вбачається, що відповідно до акту №4841Е від 03.12.2019 експертизи лічильника газу, складеного комісією ПАТ «Харківміськгаз» спільно з ДП Укрметртестстандарт» зазначено, що лічильник МКМ-U G6, зав.№ 292982 знято відповідно до акту від 20.11.2019 №9431, цілісність пломби на упаковці-ціла, пломба заглушка на відліковому пристрої не відповідає зразку заводу виробника.(не зазначено якого) При відкритті виявлено механічні пошкодження пломби заглушки зсередини та корпусу відлікового пристрою. Однак із зазначених документів не слідує, що вказані пошкодження призвели до неправильного(викривлення даних) обліку спожитого газу, тобто до наслідків, коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується, обліковується частково або з порушенням.

Відповідач не погоджувався з висновками вказаного акту експертизи, у зв`язку із чим заявляв клопотання про проведення трасологічної експертизи, яке було судом задоволено. Судом враховано, що представником позивача не було надано до суду на виконання клопотання експерта вказаного лічильника, пояснень з цього приводу від представника позивача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення особи , яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідач(представник), у відзиві на позов посилався на виявлені ним неточності, допущені позивачем при складанні Акту про порушення та акту про виявлені порушення від 20.11.2019 та необізнаність про дату розгляду комісією вказаного акту від 21.01.2020. Відповідачем з цього приводу були надані до суду додаткові пояснення, однак вони не спростовують в повному обсязі даних про те, що відповідач не був належним чином повідомлений та не брав участі в засіданні комісії 21.01.2020.

При цьому позивачем, задля усунення протиріч у акті про порушення від 20.11.2019 та акті №4841Е експертизи лічильника газу від 03.12.2019 не було проведено незалежної експертизи. В даному акті №4841Е експертизи лічильника від 03.12.2019 містяться відомості про невідповідність пломби та наявність механічних пошкоджень лічильника, однак не має категоричного висновку про те чи виявлені пошкодження викривляють дані обліку природного газу.

Відповідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи всі протиріччя, наведені в документах позивача, на які наголошував відповідач у відзиві, запереченнях та в письмових поясненнях, суд вважає, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів несанкціонованого втручання відповідачем в роботу газового лічильника, що призвело до негативних наслідків у його роботі, у вигляді викривлення його показників.

Також, суд прийшов до висновку, що протягом судового розгляду позивачем не надано достовірних та достатніх доказів на підтвердження наданого розрахунку заборгованості у виді вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 48093,75 грн. Крім того, позивачем не надані відомості про дату останньої звірки показників лічильника задля перевірки права нарахування.

Пунктом 10 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРС передбачено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

На виконання вищезазначених норм, позивачне надав до суду належних доказів, що відповідача повідомляли про час та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення. Відповідачі посилаються на те, що не отримували жодних повідомлень про дату та час засідання комісії з розгляду актів про порушення, доказів на спростування вказаного позивачем надано не було.

Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17.

Однак, відповідачем не було доведено вчинення з боку позивача наявності усіх складових цього правопорушення, зокрема, наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями позивача).

Як вбачається з довідки ДП «Укреметртестстандарт» про непридатність засобу вимірювальної техніки№ 39- 1-3/3216 від 25.01.2023причиною непридатності лічильника є наявність ознак пошкодження захисного пломбування механізму.

Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 1- 3 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов`язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ.

Представником АТ «Харківміськгаз» протягом розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виявлені пошкодження пломбувального матеріалу лічильника газу призвели до викривлення даних обліку природного газу, тобто факт споживання ОСОБА_1 необлікованого природного газу та усіх складових цього правопорушення, зокрема наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями відповідача) не доведений.

До аналогічного висновку щодо змісту вказаних норм матеріального права щодо відсутності підстав для притягнення відповідача до відповідальності дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19, провадження № 61-11642св21 вказавши, що сам факт відсутності або пошкодження пломби за відсутності інших обов`язкових елементів правопорушення, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не враховується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявності інших дій, що призводять до викривлення даних засобу обліку природнього газу, не свідчить та є недостатнім для висновку про несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достовірних, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89, 158, 264-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (м. Харків, вул. Москалівська, 57/59) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: