Ухвала

від 22.04.2025 по справі 307/1374/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1374/25

Провадження № 2/307/453/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2025 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради, про визнання права власності на спадковий житловий будинок,

встановила:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кохман М.В. 17 квітня 2025 року від імені позивача пред`явила до Буштинської селищної ради позов про визнання права власності на спадковий житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ст.131-2та п.п. 11 п. 16-1)Перехідних положень Конституції Україниз 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Статтею 58 ЦПК Українипередбачено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено перелік справ, які є малозначними та, які відповідно до частини першої статті 274 цього Кодексу розглядаються судом у порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено перелік справ, які в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а розглядаються у загальному позовному проваджені.

Пред`явлений позов неє малозначнимта неможе бутирозглянутий упорядку спрощеногопозовного провадження,так якпідлягає розглядулише заправилами загальногопозовного провадження, представником під час її розгляду може бути виключно адвокат.

Вказана позовна заява підписана представником за дорученням Кохман М.В., на підтвердження повноважень представництва у суді позивача Паша І.В. до позовної заяви долучено копію довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважив Кохман М.В., серед іншого, представляти його інтереси в судах України всіх рівнів.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина другастатті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Враховуючи положення статті 60 ЦПК України та вимоги до представника, а також те, що вказана справа повинна розглядатися за правиламизагального позовногопровадження,де представництвоіншої особиздійснюється виключноадвокатом,однак, представником позивача не надано документів, що підтверджують її повноваження діяти від імені позивача у даній справі, яка не є малозначною.

Крім цього, відповідно п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», за яким внесені зміни і до Цивільно-процесуального кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч. 5 ст. 14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Кохман М.В. необхідно зазначити свої дані електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та надати суду копії виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та надати суд ордер, з метою належної її ідентифікації та визначеності судом її повноважень.

Крім цього, згідно з п. п.1 п. 1) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн.).

Однак, позивачем не надано суду доказів про сплату судового збору та не вказано підстави про звільнення від його сплати.

Так, представником позивача зазначена ціна позову у розмірі 224132,00 грн, що підтверджується висновко оцінювача нерухомого майна.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір й розмірі 1% від ціни позову, а саме 2241,32 грн.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Закарпатській області/Тячівська тг /22030101, код ЄДРПОУ 37975895; рахунок отримувача: UA528999980313151206000007373; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 185, 258 - 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради, про визнання права власності на спадковий житловий будинок - залишити без руху, про що повідомити позивача та його представника ОСОБА_2 встановити строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Л.Р.Сас