Ухвала

від 22.04.2025 по справі 683/1040/25

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1040/25

2-н/683/62/2025

У Х В А Л А

22 квітня 2025 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою комунального підприємства «Старокостянтинівський комбінат комунальних підприємств» Старокостянтинівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

встановив:

08 квітня 2025 року КП «Старокостянтинівський комбінат комунальних підприємств» Старокостянтинівської міської ради звернувся в суд із зазначеною заявою.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу, подані документи, отриману судом інформацію про зареєстроване місце проживання боржників, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Відповідно ст.ст. 67, 68 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» усі власники та повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири.

Згідно відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 03-27/529/2025 від 15 квітня 2025 року про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані за вище вказаною адресою.

Як вбачається із поданої заяви про видачу судового наказу, чотирьох боржників, двоє з яких - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є малолітніми особами.

Приписами ч 1 ст. 34 ЦК України встановлено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла віку вісімнадцяти років (повноліття).

Статтею 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ЦПК України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільна дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов`язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Крім того, відповідно до ст. 160 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Так, заявник зазначає про наявність заборгованості за період з 01 травня 2021 року по 01 квітня 2025 року, разом з тим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були неповнолітніми особами.

У відповідності до вимог ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Судовим наказом Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 9341,79 грн, яка утворилась станом на 01 квітня 2025 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку у необхідності відмовити у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення заборгованості з неповнолітніх осіб.

Керуючись ст.ст.165,258,260 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Відмовити комунальному підприємству «Старокостянтинівський комбінат комунальних підприємств» Старокостянтинівської міської ради у видачі судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 9 341 грн 79 коп.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя