Постанова

від 24.12.2007 по справі 20-5/597

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/597

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-5/597

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"24" грудня 2007 р.  11:30                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Євдокимова І.В., при секретері Саксонової А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Виджио” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики,  42/86;. 99011 м. Севастополь ,вул. Радянська, б. 51-А, кв. 11, а/с 60)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя  (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,  

Представники сторін:

Позивач - Водяхін Сергій Анатолійович, представник, довіреність № б/н від 17.12.07,     ТОВ  "ВИДЖИО";

Позивач - Васильєва Тетяна Іванівна, представник, довіреність № б/н від 17.12.07, ТОВ "ВИДЖИО";

Відповідач - Ягунов Віктор Петрович, податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 10-004/270 від 25.07.07,     Державна податкова інспекція у Ленінському районі  м.Севастополя;

Відповідач - Самозвон Світлана Петрівна, начальник відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість, довіреність № 272/10-004 від 03.09.07,   Державна податкова інспекція у Ленінському районі  м.Севастополя;

Відповідач - Бакша Олена Михайлівна, старший державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 291/10-004,   Державна податкова інспекція у Ленінському районі  м.Севастополя.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виджио” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя,  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000028235/0 від 19.10.2006 та зобов'язання ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя надати органу державного казначейства висновок про бюджетне відшкодовування ТОВ „Виджио” податку на додану вартість на листопад 2006 року в розмірі 254542,00 грн.

У зв'язку із допущеною друкарською помилкою, позивач уточнив номер та дату податкового повідомлення-рішення, яке він просить визнати недійсним, а саме: № 000028235/0 від 19.10.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення вимог діючого законодавства України.

У зв'язку з тим, що у попередньому судовому засіданні суд встановив відсутність можливості врегулювання спору мирним шляхом, ухвалою від 17.12.2007 підготовче провадження було закінчено, справа призначена до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства України.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя 24.12.2007 (вх.№58112) було заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства України в місті Севастополі.

Суд залишив заявлене клопотання без задоволення в зв`язку з тим, що це не передбачено статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, та зміст позовних вимог позивача не містить питання щодо списання грошових коштів.

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.       

          Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

          Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово, шляхом звернення до суду.

          Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін в судовому засіданні, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини постанови не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд

В с т а н о в и в :

З 10.01.2007 по 15.01.2007 співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя проведена позапланова виїзна документальна перевірка господарської діяльності  ТОВ „Виджио” з питання достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року.

Перевіркою були затверджені заявлені ТОВ „Виджио” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 283878,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що у жовтні 2006 року основними постачальниками позивача є ПП „Ефармон” та ТОВ „Медиком ЛТД”.

Вказані обставини були встановлені також при проведення невиїзної позапланової перевірки проведеної відповідачем 17.10.2007.

По результатам перевірки був складений Акт № 136/23-5/25148979/19216/10 від 17.10.2007 (далі –Акт від 17.10.2007).

Згідно розділу 3 Акту від 17.10.2007 в ході перевірки встановлені порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7  Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за листопад 2006 року в розмірі 254542,00 грн.

На підставі Акту та підпункту 4.2.2 “б” пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000028235/0 від 19.10.2007 про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 254542,00 грн.  

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або поверненню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду”.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”  податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником  податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням  товарів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів; або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача, і є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз зазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” приводить до висновку про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачене, так і про нарахований податок на додану вартість.

Висновок відповідача про порушення ТОВ “Виджио” підпунктів  7.7.1, 7.7.2  статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” і не підтвердженні податкового кредиту ТОВ “Виджио” по мотивах того, що в ході зустрічних документальних перевірок інформація про постачальників –виробниках не отримана і встановлення факту надходження податку на додану вартість до бюджету України неможливе, не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам податкового законодавства.

В ході перевірки встановлено, що основними постачальниками  ТОВ “Виджио” є  ПП „Ефармон” (договір №20 від 27.01.2006), та ТОВ „Медиком ЛТД” (договір №49 від 29.09.2006).  Вказані договори, на підставі яких  ТОВ “Виджио” контрагентам були виписані податкові накладні, не були  визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

В судовому засіданні встановлено, що кошти за договорами разом з податком на додану вартість позивачем було перераховано.

Закон України “Про податок на додану вартість” не містить вимогу обов'язкової наявності податкової накладної у продавця продукції для підтвердження податкового кредиту покупця.

Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Які або інші підстави для отримання відшкодування  зазначеним Законом не передбачені.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежна від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Таким чином, ТОВ “Виджио” правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включило до складу податкового кредиту за листопад 2006 року суму на підставі податкових накладних, виданих  постачальниками товару, а тому, податкове повідомлення-рішення № 000028235/0 від 19.10.2007 підлягає визнанню недійсним.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у Ленінському районі м. Севастополя № 000028235/0 від 19.10.2007 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Виджио” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 254542,00 грн.

3.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Севастополя надати органу  державного  казначейства висновок для бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 254542,00  грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виджио” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 42 кв. 86, ідентифікаційний код 25148979) 03,40 грн. –судовий збір.

5.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Суддя                                                                                                         І.В. Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

26.12.2007

Розсилка:

1.          ТОВ „Виджио” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики,  42/86)

2.          ТОВ „Виджио” (99011 м. Севастополь ,вул. Радянська, б. 51-А, кв. 11, а/с 60)

3.          ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя  (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)  

4.          Справа

5.          наряд