Рішення

від 23.04.2025 по справі 154/1194/25

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/1194/25

2/154/760/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року. м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Володимирської міської ради Волинської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала 06.05.1994 заповіт, в якому вказану квартиру заповіла позивачці. Інших спадкоємців немає.

Позивачка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , проте, оформити спадщину в нотаріальному порядку не змогла через відсутність правовстановлюючого документа на квартиру. Отримавши відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, звернулась з даним позовом у суд.

Позивачка у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Володимирської міської ради Волинської області в судове засідання не з`явився, від міського голови до суду надійшла заява про визнання позову, просив розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача.

Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов`язків, передбачених законом.

Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з копії реєстраційного посвідчення від 17.05.1994 ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Володимирі-Волинському Волинської області.

Копією заповіту ОСОБА_2 від 06.05.1994, зареєстрованому у Реєстрі за № 1-390, стверджується про те, що квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла позивачу.

За отриманою інформацією від Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області № 295/01-16 від 28.03.2025 спадкова справа по смерті ОСОБА_2 не заводилась, заповіт, зареєстрований під №1-390 є чинним.

Копіями сторінок паспорта позивача стверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 21.11.2003, а отже вважається такою, що прийняла спадщину у спосіб визначений законом.

Згідно листа Володимирської державної нотаріальної контори № 2048/01-16 від 02.10.2024, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину та роз`яснено, що в разі відсутності у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючих документів, вирішення зазначених питань проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно положень ст. 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, смерть власника є однією з підстав припинення права власності.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні надано достатньо доказів того, що позивач ОСОБА_1 є особою, що претендує за заповітом на спадкове майно після померлої ОСОБА_2 , а відтак має право на успадкування всіх прав та обов`язків останньої, тож вимоги про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 права власності на квартиру є цілком обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.328, 346, 1217-1218, 1258, 1262, 1268-1270 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81, 247, 258, 259 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Володимир-Волинського міського суду Ігор ВІТЕР