Ухвала

від 31.03.2025 по справі 367/2188/25

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2188/25

Провадження №2-н/367/448/2025

УХВАЛА

Іменем України

31 березня 2025 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія «Синергія-4 Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана заява, подана представником заявника адвокатом Гончаровим В.М.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

Однак, судом встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутній зареєстрований електронний кабінет в єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Крім того, в силу положень статті 14 ЦПК України в останнього відсутній обов`язок зареєструвати такий.

За приписами частини 2 статті 169 ЦПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Проте, до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження направлення боржнику копії заяви про видачу судового наказу з додатками.

У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості в подальшому виконати вимоги, передбачені ст. 169 ЦПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на аналогію норм ЦПК України, які стосуються можливості учасника справи звернутись до суду в електронній формі.

Так, враховуючи положення абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов`язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що в даному випадку представником заявника до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості не було долучено доказів надсилання листом з описом вкладення копії заяви про видачу судового наказу з додатками для боржника.

У зв`язку з вказаними недоліками, суд позбавлений можливості в подальшому виконати вимоги, передбачені ст.169 ЦПК України, що в свою чергу порушить право боржника, передбачене ч.1 ст.170 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія «Синергія-4 Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ, слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.163, 165, 166 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія «Синергія-4 Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя Ю.В.Кравчук