Ухвала

від 10.03.2025 по справі 757/11159/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11159/25-к

пр. 1-кс-11676/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024113330000021,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.

Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий вказує, що ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «МЕГАПОЛІС-КР» (код ЄДРПОУ 41743483), достовірно знаючи, що виготовлені на виконання Державний контракт (Договір) від 28.11.2023 №220/ВОЗ-2023 ТОВ «МЕГАПОЛІС-КР» 20 000 спальних мішків не відповідають технічним вимогам від 03.06.2017 № 2/244 та не можуть використовуватися військовослужбовцями Національної гвардії за призначенням, діючи умисно у порушення ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливі мотиви з метою заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 07.12.2023 до 26.12.2023 склав та надав до вказаної військової частини за адресою: АДРЕСА_1 , документи про нібито відповідність 20 000 спальних мішків технічним вимогам від 03.06.2017 № 2/244, увівши в такий спосіб в оману представників військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, після чого для потреб Національної гвардії України поставив вказані спальні мішки за адресою: АДРЕСА_2 та у період з 12.12.2023 до 26.12.2023 за місцем реєстрації ТОВ «МЕГАПОЛІС-КР» за адресою: м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, офіс 1, заволодів коштами військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України шляхом обману після їх перерахування на рахунок товариства, заподіявши військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України матеріальних збитків на загальну суму 30 000 000,00 грн., вчинивши шахрайство в особливо великих розмірах.

За вказаних вище обставин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Установлено, що згідно відповіді на запит Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 06.02.2025 № 144, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.08.1998 Державним дослідним господарством «Червоний Шахтар», згідно з розпорядженням №110 від 30.03.1998.

Відомості щодо права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відсутні.

Метою накладення арешту на майно відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У судове засідання слідчий не з`явився.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні з інформації, встановлено, що згідно відповіді на запит Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 06.02.2025 № 144, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.08.1998 Державним дослідним господарством «Червоний Шахтар», згідно з розпорядженням №110 від 30.03.1998.

Санкція частини 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення вимог клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024113330000021 - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42024113330000021 від 09.02.2024 арешт на майно, в частині що належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована в Комунальному підприємстві «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.08.1998 Державним дослідним господарством «Червоний Шахтар», згідно з розпорядженням №110 від 30.03.1998.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1