Рішення

від 15.04.2025 по справі 734/4618/24

КОРОПСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/98/25 Справа № 734/4618/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 квітня 2025 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бузунко О. А.,

за участі секретаря судового засідання Шапки О. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бондарець Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Бондарець Д. І.) звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 (далі Позивач) з 1977 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У 2016 році між Позивачем та Остерською квартино-експлуатаційною частиною (району) укладено договір найму житлового приміщення № 1262. Відповідно цього договору Позивач отримав у користування житлове приміщення за вищевказаною адресою, де вона фактично проживає разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 та зобов`язана відшкодовувати витрати з його утримання. Разом із Позивачем у даному житловому приміщенні зареєстрований її син ОСОБА_2 (далі Відповідач), який з 2000 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом № 1036 від 22.08.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та довідками Злинської сільської ради від 16.02.2016, 15.02.2017, 03.01.2018, 08.08.2018, 05.10.2019 та 10.08.202. Факт непроживання Відповідача у житловому приміщенні також підтверджується актом обстеження на предмет фактичного проживання/не проживання від 06.09.2024. У зв`язку з тим, що Позивач є наймачем житлового приміщення відповідно до договору найму № 1262, Відповідач не проживає за місцем реєстрації з 2000 року, не веде спільного побуту, не бере участі в утриманні житла та оплаті житлово-комунальних послуг, його особисті речі у квартирі відсутні, Позивач звертається до Суду з цим позовом.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 повідомила в судовому засіданні, що з 2000 року відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації, в нього своя родина, він проживає в Кіровоградській області. З 2014 року позивачка не спілкується з відповідачем.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, повідомлення про виклик скеровувалися за місцем реєстрації повернулись не врученим з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник третьої в судове засідання не з`явився.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що з 2014 року є сусідкою позивачки, відповідача бачила два рази, коли він провідував батьків.

Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що позивачка є його сусідкою, відповідача знає, але дуже давно не бачив. Відповідач просто приїздив до батьків на декілька днів; де він мешкає не знає, бачив відповідача останній раз приблизно років десять тому.

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що відповідача за місцем проживання його батьків з 2010 року не бачила.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним ЗакономУкраїни принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають до задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору найму житлового приміщення №1262 від 10 лютого 2016 року позивачка є наймачем житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до акту обстеження на предмет фактично проживання/не проживання від 16 вересня 2024 року, комісією було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований, але фактично не проживає ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно довідки № 402, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 16 лютого 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.8).

Згідно довідки № 2033, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 03 січня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.8).

Згідно довідки № 1455, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.8 а).

Згідно довідки № 929, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.8а).

Згідно довідки № 283, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 15 лютого 2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.9).

Згідно довідки № 1455, виданої Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області від 10 серпня 2020 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року (а.с.9).

Таким чином, станом на день звернення до суду із позовною заявою в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У Рішенні від23.05.2001№ 6-рп/2001Конституційний СудУкраїни зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В свою чергу, відповідно до ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 Житлового кодексу України), членів сім`ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 Цивільного кодексу України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 Житлового кодексу України,ст. 405 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.71Житлового кодексуУкраїни при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно дост.72Житлового кодексуУкраїни визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.107 Житлового кодексуУкраїни у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Предмет спору складають вимоги позивача щодо втрати відповідачем права на користування житловим будинком АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що відповідач не проживає у спірному житловому приміщенні, не несе витрати за житлово-комунальні послуги, таким чином, порушуючи права позивача, як наймача спірного будинку.

Отже, порушені права позивач та перешкоди в користуванні квартирою цілком можливо усунути шляхом визнання відповідача такими, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.7ЗУ «Просвободу пересуваннята вільнийвибір місцяпроживання вУкраїні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в тому числі, рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою. Суд вважає, що позивач, як наймач квартири, має права вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина (району), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /.

ОСОБА_2 /

АДРЕСА_3 області/.

Повний текст рішення складений 23 квітня 2025 року.

Суддя Олена БУЗУНКО