Рішення

від 23.04.2025 по справі 504/4478/24

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4478/24

Номер провадження 2-о/504/129/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Батяла М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування зазначеної заяви заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2019 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис №739.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Однак у зазначений законом строк заявник не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, відповідно до ст.ст.1223,1268,1269,1270 ЦК України, у зв`язку з тим, що вона проживала разом з чоловіком за однією адресою без реєстрації та вважала, що фактично вступила у спадщину.

В жовтні 2023 року заявник звернулася до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини.

Однак, ОСОБА_1 отримала лист державного нотаріусу Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області Лисак А.В. від 22.11.2023 року №1754/02-14, в якому їй було роз`яснено, що нею було пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини не було подано у визначені законодавством строки та вона не була зареєстрована з померлим на день його смерті.

Отже, встановлення зазначеного факту, що має юридичне значення необхідне для оформлення спадщини у порядку спадкування за законом на майно, що залишилося після смерті її чоловіка.

Зазначена обставина стала підставою для звернення до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

В судове засідання заявник не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, однак 03.04.2025 року представник заявника, адвокат Дєнісова Н.О. звернулася до канцелярії суду з заявою, в якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутність та відсутність заявника, заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.

20.12.2024 року секретар Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області Гордузенко Н. звернулася на електронну адресу суду з заявою, в якій просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника селищної ради, не заперечувала щодо задоволення заяви.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно абз.2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В судовому засіданні встановлено, що 29.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис №106.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2019 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис №739.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Однак у зазначений законом строк заявник не звернулася до нотаріальної контори, відповідно до ст.ст.1223,1268,1269,1270 ЦК України, у зв`язку з тим, що вона проживала разом з чоловіком за однією адресою без реєстрації та вважала, що фактично вступила у спадщину.

В жовтні 2023 року заявник звернулася до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини.

Однак, ОСОБА_1 отримала лист державного нотаріусу Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області Лисак А.В. від 22.11.2023 року №1754/02-14, в якому їй було роз`яснено, що нею було пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини не було подано у визначені законодавством строки та вона не була зареєстрована з померлим на день його смерті.

З довідки, виданої старостою с. Іванове Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_4 від 08.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1980 року і до дня смерті. Разом з ОСОБА_2 за вказаною адресою проживала без реєстрації його дружина ОСОБА_1 .

Зазначений факт також підтверджується актом щодо фактичного проживання осіб, складеним 25.02.2025 року депутатом VIII скликання Красносільської сільської ради Одеського району Кочержинською О.В. за участі жителів с. Іванове Одеського району Одеської області: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідченим старостою с. Іванове Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області Сусленко Д.В., з якого вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 до дня її смерті, та ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня його смерті.

За правилами ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, зокрема, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

За змістом ст.1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Так у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначений факт підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Встановлення факту спільного постійного проживання разом із спадкодавцями заявнику необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Встановлення цього факту безумовно породжує юридичні наслідки для заявника.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Литвинюк А. В.