ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3381/25 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про:
визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 та нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.12.2016 по 28.02.2018 роки у сумі 477,60 грн;
зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у сумі 55445,97 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08.04.2025 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Як слідує з матеріалів справи, даний спір стосується обчислення та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 у сумі 477,60 грн із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, що була проведена на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №140/2177/22.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), які мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців (постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон №2352-ІХ), назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин.
Це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення продовжувався на строк дії карантину.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 04.10.2024 у справі №200/1643/24, від 10.10.2024 у справі №200/5937/23.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням суду від 28.02.2023 у справі №140/2177/22 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно зі встановленням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).
На виконання вказаного судового рішення відповідачем 20.10.2023 перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 477, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1403 від 19.10.2023.
В матеріалах справи також міститься лист Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.12.2023 №50/41/33-1304, яким повідомлено представника позивача адвоката Гірник О. О. про те, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 проведено із застосуванням базового місяця січень 2008 року та методу обрахунку індексації, який визначено частиною п`ятою статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, абзацами дев`ятим - одинадцятим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Одночасно відповідач скерував представнику позивача розрахунок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 згідно рішення суду у справі №140/2177/22, та з якого вбачається, що розмір індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця становить 55445, 97 грн, однак до виплати 477,60 грн.
Незгода позивача з нарахованим та виплаченим розміром індексації грошового забезпечення за період з 01.12..2016 по 28.02.2018 у сумі 477, 60 грн стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Отже, у цьому спорі день виплати позивачу індексації грошового забезпечення (20.10.2023), з розміром якого останній не погоджується, є моментом виникнення спірних правовідносин. Більше того, у грудні 2023 року представнику позивача вже було достеменно відомо як було обраховано за вказаний період індексацію та причини її нарахування та виплати у такому розмірі.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 26.03.2025 (відтиск штампу на конверті, в якому скеровано позов до суду), тобто, із пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не подав, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 13 ст.171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом після закінчення тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку неподання позивачем витребуваних цією ухвалою документів позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати особам, які подали позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяТ.М. Димарчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2025 |
Оприлюднено | 25.04.2025 |
Номер документу | 126812376 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні