Рішення

від 23.04.2025 по справі 826/827/18

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 рокуСправа №826/827/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206, що прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.09.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена повторна камеральна перевірка товариства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість в 2015 році, за результатами якої складено акт від 07.09.2017 №6914/26-15-12-06, висновками якої встановлено порушення правил сплати податків, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК України при поданні уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ в серпні 2015 року. На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206, яким на товариство накладено штраф у сумі 17101,95 грн. Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до поданого уточнюючого розрахунку податкових збов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за березень 2013 року товариством було виправлено зниження суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2013 року на суму 411152,71 грн та на момент подання уточнюючих розрахунків в серпні 2015 року на особовому рахунку була наявна переплата з ПДВ в сумі 411152,71 грн. Разом з тим, податковий орган протиправно відмовив у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ та виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Заявою від 07.03.2018 позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали від 22.01.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення (виклику) сторін.

18.03.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Головним управлінням ДФС у м. Києві як на підставу заперечення проти позову зазначено, що відповідно до акту про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (код ЄДРПОУ 14333225) від 07.09.2017 №6914/26-15-12-06 встановлено, що ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» вчинено порушення, визначене в п.50.1 ст. 50 ПК України. За результатами акту від 07.09.2017 №6914/26-15-12-06 винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206. При цьому, податковий орган звертав увагу суду на той факт, що згідно із пп.1.1.47 п. 1.47 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, які відповідно до ПК України визначені платниками податків. Таким чином, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206 ГУ ДФС м. Києва діяла на підставі та в межах визначених повноважень, а тому в даному випадку підстави для скасування такого рішення відсутні.

06.04.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідачів викладеними у відзиві на позов, оскільки відповідачем не прийнятий до уваги той факт, що у відповідності до ст. 102 розділу ІІ ПК України та «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ №966 від 23.09.2014, позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за березень 2013 року, який відповідач зобов`язаний був прийняти. Прийняття уточнюючого розрахунку засвідчено квитанцією №2, згідно якої вказаний документ зареєстровано 29.07.2015 за №9160678738. Таким чином, відповідно до поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за березень 2013 року, позивачем виправлено зниження суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2013 року на суму 411152,71 грн, у зв`язку з чим жодних порушень не має. Водночас, листом від 30.07.2015 №13749/10/26-50-15-01 ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, з порушенням термінів надіслання, визначених п. 49.11.1 ст. 49 ПК України, повідомило про відмову у прийнятті податкової звітності з посиланням на порушення заповнення обов`язкових реквізитів, відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, хоча всі обов`язкові реквізити були заповнені вірно.

30.11.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, а саме: Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №826/827/18.

27.01.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №826/827/18.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 адміністративна справа №826/827/18 передана на розгляд судді Сліпець Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 адміністративну справу №826/827/18 прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 28.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження.

Також, цією ухвалою допущено заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві.

25.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання, яким повідомлено про перейменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський».

Також, 25.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішень від 02.10.2017 №0064781206, оскільки поданий позивачем уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2013 року від 29.07.2015 №9160678738, заповнено з порушенням п. 46.5 ст. 46 ПК України, про що позивача повідомлено листом від 30.07.2015 №13749/10/26-50-15-01. 07.08.2015 позивачем подано уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за квітень 2015 року, в яких нараховані податкові зобов`язання до сплати в сумі 159 545,00 грн та до декларації за травень 2015 року в якому нараховано податкові зобов`язання до сплати в сумі 13 666,00 грн. На момент зарахувань по уточнюючому розрахунку з ПДВ станом на 12.08.2015 в інтегрованій картці платника значилася заборгованість в розмірі 176216,48 грн, яка виникла в зв`язку з несвоєчасним погашенням нарахувань по уточнюючому розрахунку, чим порушено п. 50.1 ст. 50 ПК України. На підставі чого розрахована штрафна санкція в розмірі 10% від суми боргу 176 216,48 грн в сумі 17 621,65 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2025 продовжено строк розгляду справи №826/827/18 на 30 днів.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський» 29.07.2015 подало до ДПС в Голосіївському районі м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ до декларації за березень 2013 року, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Прийняття уточнюючого розрахунку засвідчено квитанцією №2, згідно якої вказаний документ зареєстровано 29.07.2015 за №9160678738.

Листом від 30.07.2015 №13749/10/26-50-15-01 ДПС в Голосіївському районі м. Києва, яке отримано позивачем 25.08.2015, повідомлено, що уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2013 року від 29.07.2015 №9160678738, заповнено з порушенням п. 46.5 ст. 46 ПК України, у зв`язку з чим відмовлено у прийнятті податкової звітності.

Після цього, 07.08.2015 ТОВ «Укравто Голосіївський» подано уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за квітень 2015 року, в якому нараховані податкові зобов`язання до сплати в сумі 159 545,00 грн та до декларації за травень 2015 року, в якому нараховані податкові зобов`язання до сплати в сумі 13 666,00 грн.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка ТОВ «Укравто Голосіївський» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт від 07.09.2017 №6914/26-15-12-06, у якому вказано, що перевіркою встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 ПК України, а саме порушення правил сплати (перерахування) податку у строки, визначені законодавством.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ «Укравто Голосіївський» 20.09.2017 подало до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт камеральної перевірки від 07.09.2017 №6914/26-15-12-06.

Проте, листом від 29.09.2017 №31090/10/26-15-12-06-14 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення позивача залишені без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки від 07.09.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206, яким на позивача накладено штраф у розмірі 17101,95 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Укравто Голосіївський» 12.10.2017 звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою з вимогою переглянути та скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 07.12.2017 №29073/6/99-99-11-03-01-25 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017, а скаргу - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс Україниє спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється ст. 50 ПК України.

Так, пунктом 50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Отже, законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.07.2015 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ до декларації за березень 2013 року, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Прийняття уточнюючого розрахунку засвідчено квитанцією №2, згідно якої вказаний документ зареєстровано 29.07.2015 за №9160678738.

Проте, листом від 30.07.2015 податковий орган повідомив, що уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2013 року від 29.07.2015 №9160678738, заповнено з порушенням п. 46.5 ст. 46 ПК України, у зв`язку з чим відмовлено у прийнятті податкової звітності.

Пунктом 49.8 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання та оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

В ході розгляду справи позивачем доказів оскарження відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації, як то передбачено ст. 49 ПК України не надано, вимоги про зобов`язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату в рамках цієї справи позивачем не заявлено.

Порядок накладення штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання визначений ст.126 ПК України.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, при вирішенні страви суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 у справі №817/3148/14, в яких суд вказав, що обставини, які зумовлюють застосування до платника податків штрафу, передбаченого вказаною нормою, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів). Іншими словами, саме фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання, включаючи дату такої сплати, є юридичним фактом, який породжує обов`язок платника сплатити штраф.

Відповідно до пунктів 35.1, 35.2 ст.35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Верховний Суд у вищевказаному рішення зазначив, що зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що подання платником податків у встановленому порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, розмір яких залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки його сплати.

Також, Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №823/1805/17 зазначив, що при поданні уточнюючої податкової декларації платник податків реалізував своє право на усунення самостійно виявлених помилок і не здійснював при цьому сплати податкових зобов`язань, а тому притягнення його до відповідальності за погашення податкового зобов`язання з простроченням строку і фактичне ототожнення відповідачем подання уточнюючої декларації з погашенням грошового зобов`язання не відповідає змісту та сутності пункту 126.1 ст.126 ПК України та покладає на платника додатковий тягар майнових зобов`язань за відсутності відповідного правового підґрунтя.

Враховуючи, що позивач в уточнюючому розрахунку до декларації за березень 2013 року, зменшив суму податкового зобов`язання, з урахування вищевказаних висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України, оскільки об`єкти їх застосування (нарахування) відсутні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.10.2017 №0064781206, прийнято відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1 600,00 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням №196 від 10.01.2018.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1 600,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255,257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський» (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 4, код ЄДРПОУ 14333225) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.10.2017 №0064781206, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський» накладено штраф у сумі 17 101,95 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський» (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 4, код ЄДРПОУ 14333225) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 1 600,00 (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець