Ухвала

від 22.04.2025 по справі 240/5629/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/5629/18

категорія 6755

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про встановити судовий контроль.,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/5629/18 за позовом до ОСОБА_1 до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду замінено вибувшого відповідача Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №240/5629/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі визначеномуст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно.

На виконання рішення суду від 28 січня 2021 року судом виготовлено виконавчі листи, які відправлено на адресу позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та за наслідками його розгляду накласти штраф на керівника ГУПФУ в Житомирській області.

В обгрунтування заяви зазначає, що з 01.01.2025 виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру припинено.

Тобто, не погоджуючись із діями боржника (Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) та вважаючи, що відповідачем (боржником) безпідставно не виконується рішення суду, позивач звернувся до суду із вказаною заявою.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Абзацом 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.382 КСУ ( у редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі визначеномуст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно.

Рішення набрало законної сили.

к свідчать матеріали додані до заперечення на клопотання, відповідачем починаючи з 01.01.2025 виплата підвищення до пенсії встановленогост.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991(далі - Закон №796-XII) здійснюється у розмірі 2361 грн.

Тобто, позивачу виплачується підвищення до пенсії, проте у розмірі 2361 грн.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 висновував таке:

- пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;

- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати;

- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;

- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Отже, підвищення до пенсії, встановлене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має невизначений у часі граничний термін виплати, а порядок і строки його нарахування можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Суд враховує, що 19.11.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі, - Закон №4059-IX), статтею 45 якого установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється (частина 2 ст.45 Закону №4059-IX).Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Іншими словами, з 01.01.2025 змінено порядок нарахування і виплати підвищення до пенсії, визначеного ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З викладеного слідує, що обставини щодо припинення виплати позивачу з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами. Таким спірним правовідносинам суд не надавав правову оцінку у межах розгляду даної справи.

Аналогічну позицію висловив Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 17.02.2025 у справі №240/29032/22.

Отже, вимоги позивача, викладені у заяві, не можуть бути розглянуті в порядку виконання судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України у даній справі.

Керуючись статтями 242-245, 382 КАСУ

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАСУ відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя М.С. Токарева