Рішення

від 02.04.2025 по справі 280/11264/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2025 року 15:36Справа № 280/11264/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О. та представників

позивачаНефедової К.Ю.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач (з урахуванням уточнень від 10.12.2024) просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119362406;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119402406;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119422406;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119442406;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119492406;

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119352406;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 26.06.2024 № 00119512406.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень слугували висновки податкової про порушення ОСОБА_2 умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Так, на думку відповідача, позивач втратила право на застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку із наданням нею поворотної безпроцентної фінансової допомоги, тобто здійсненням діяльності у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010. Позивач із такими висновками не погоджується та зазначає, що фінансове посередництво передбачає діяльність із залученими грошовими коштами та отриманням прибутку від надання таких коштів у позику іншим особам. Однак, позивач не мала на меті отримання прибутку, оскільки згідно укладеного нею з ТОВ «МАРКАСОН» договору проценти за надання поворотної фінансової допомоги не нараховувалися; кошти, що були надані позивачем як поворотна фінансова допомога, не є залученими та перерозподіленими коштами, а є особистими коштами; надання поворотної фінансової допомоги не є систематичною господарською діяльністю позивача. З урахуванням наведеного вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі № 280/11264/24; призначено підготовче засідання на 16.01.2025.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 31.12.2024 № 60533) послався на те, що перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 умов перебування на спрощеній системі оподаткування шляхом здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, а саме укладання на постійній основі договорів про надання поворотної фінансової допомоги з суб`єктами господарювання-юридичними особами. Тобто, позивач здійснювала діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010 (надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення»), який є забороненим для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. При цьому, надання ОСОБА_2 фінансової допомоги здійснювалось з поточних рахунків, які відкриті нею у якості фізичної особи-підприємця та стосуються здійснення підприємницької діяльності. Просить у задоволенні позову відмовити.

13.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 1315), в якій вона заперечує проти доводів відповідача з підстав, зазначених у позові.

14.01.2025 від представника відповідача надійшла заява (вх. № 1914) про виклик свідка.

В підготовчому засіданні 16.01.2025 у задоволенні заяви про виклик свідка відмовлено; оголошено перерву до 11.02.2025.

20.01.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2768).

Підготовче засідання, призначене на 11.02.2025, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. на навчанні. В подальшому, підготовче засідання призначено на 20.02.2025.

Протокольною ухвалою суду від 20.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 13.03.2025.

У судовому засіданні 13.03.2025 оголошено перерву до 02.04.2025.

У судовому засіданні 02.04.2025 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено скорочене судове рішення. Технічна фіксація здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13, п. 9-23 розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами), відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.04.2024 № 598-п та повідомлення про проведення перевірки, виданого ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.04.2024 № 21/24-06, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.01.2017 по 25.11.2019 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та за період з 27.10.2016 по 25.11.2019 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.05.2024 № 7570/08-01-24-06/ НОМЕР_1 .

За висновками акту від 17.05.2024 № 7570/08-01-24-06/3083106106 перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України в частині порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України в частині не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік по граничному терміну подання - до 09.02.2018, за 2018 рік по граничному терміну подання до 11.02.2019 та за 2019 рік по граничному терміну подання - до 10.02.2020;

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 5 285 968,75 грн, в т.ч. за 2017 рік - 643 455,95 грн, за 2018 рік 2213 252,74 грн, за 2019 рік 2429 260,06 грн;

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до неперерахування до бюджету вiйськового збору на загальну суму 440 497,40 грн, в тому числі за 2017 рiк на суму 53 621,33 грн, за 2018 рік на суму 184 437,73 грн та за 2019 рік на суму 202 438,34 грн;

частини другої ст. 6, пункту 2 частини першої ст. 7, частини 5 ст. 8 та частин 7 та 8 статтi 9 Закону України Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування», що призвело до ненарахування та неперерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування на загальну суму 380 260,32 грн, в тому числі за 2017 рік 101 277,0 грн, за 2018 рік 137 602,08 грн, за 2019 рік 141 381,24 грн;

порушення норм п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, а саме здійснено операції з постачання товарів/послуг на загальній системі оподаткування, обсяг яких перевищує сукупно 1 000 000 грн та не забезпечено вимоги щодо обов`язкової реєстрації як платника податку на додану вартість, в результаті порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 5474 347,0 грн, у тому числі по періодах: з 11.08.2017 по 31.12.2017 у сумі 307 924,0 грн (серпень 2017 р.- 47 823,0 грн, вересень 2017 р. - 124 826,0 грн, жовтень 2017 р. - 2 235,0 грн, листопад 2017 р. - 101 974,0 грн, грудень 2017 р. - 31 066,0 грн); з 01.01.2018 по 31.12.2018 у сумі 2462 904,0 грн (січень 2018 р. - 6 844,0 грн, лютий 2018 р. - 1 102,0 грн, червень 2018 р. - 19 710,0 грн, липень 2018 р. - 84 776,0 грн, серпень 2018 р. - 128 499,0 грн, вересень 2018 р. - 84 064,0 грн, жовтень 2018 р. - 101 370,0 грн, листопад 2018 р. - 170 492,0 грн, грудень 2018 р. - 1866 046,0 грн); з 01.01.2019 по 29.11.2019 у сумі 2703 519,0 грн (січень 2019 р. - 1179 260,0 грн, лютий 2019 р. - 497 620,0 грн, березень 2019 р. - 341 166,0 грн, квітень 2019 р. - 43 883,0 грн, травень 2019 р. - 277 817,0 грн, червень 2019 р. - 281 515,0 грн, липень 2019 р. - 68 871,0 грн, серпень 2019 р. - 12 301,0 грн, вересень 2019 р. - 1 000,0 грн, листопад 2019 р. - 87,0 грн;

пп. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України в частині не забезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю в частині не надання на перевірку видаткових накладних на придбання/реалізацію товарів (робіт, послуг) з підтверджуючими документами щодо їх оплати, ТТН на переміщення, акти приймання-передачі, тощо, книги обліку доходів за період з 01.01.2017 по 25.11.2019.

В акті перевірки від 17.05.2024 № 7570/08-01-24-06/3083106106 зазначено, що у зв`язку з не наданням позивачем документів, при проведені перевірки використовувалась інформація, наявна в інформаційному фонді Державного реєстру фізичних осіб про суми доходів, виплачених податковими агентами на користь платників податків, а саме про доходи, які включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, іноземні та інші доходи, виписки з банку про рух коштів на розрахункових рахунках, які отримані за заявами ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття інформації, що містять банківську таємницю відносно ОСОБА_2 .

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2023 у справі № 757/26323/23-ц задоволено заяву ГУ ДПС у Запорізькій області до АТ КБ «Приватбанк» про розкриття банківської таємниці. Банк, листом від 29.08.2023 № 20.1.0.0.0/7-230825/464 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.09.2023 № 44378/6) надав інформацію про рух коштів на розрахунковому рахунку ОСОБА_2 № 26006056126908, № НОМЕР_2 за період з 07.11.2016 по 31.01.2020.

На виконання ухвали Самарського районного суду від 26.06.2023 у справі 206/2749/23 та запиту від 28.11.2023 № 47674/6/08-01-24-07-09 щодо надання інформації ПАТ «БАНК ВОСТОК» надано інформацію стосовно операцій по рахунку № НОМЕР_3 за період з 27.10.2016 по 21.12.2019.

Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.09.2023 у справі № 758/6316/23 АТ «УКРСИББАНК» надано інформацію про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 з 04.11.2016 по 15.05.2019.

Згідно з отриманими виписками банку по поточним розрахунковим рахункам ФОП, а саме ПАТ «БАНК ВОСТОК», код ЄДРПОУ 26237202 про рух коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_3 за період з 27.10.2016 по 21.12.2019 та АТ «УКРСИББАНК», код ЄДРПОУ 09807750 про рух коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_6 за період з 04.11.2016 по 15.05.2019 встановлено надання ФОП ОСОБА_2 на постійній основі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у загальній сумі 13 746 000,0 грн суб`єктам господарювання - юридичним особам:

ТОВ «Маркасон», код ЄДРПОУ 37118680 згідно договору від 28.11.2016 № 351/11-16/ФД на загальну суму 3137 000,0 грн, згідно договору від 22.11.2017 № 410/11-17/ФД на загальну суму 10294 000,0 грн, згідно договору від 16.10.2018 № 215/10-18/ФД на загальну суму 155 000,0 грн;

ТОВ «АМ-АЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 42842854 згідно договору від 04.03.2019 № 455/03-19/ФД на загальну суму 160 000,0 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 умов перебування на спрощеній системі оподаткування шляхом здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, а саме укладання на постійній основі договорів про надання поворотної фінансової допомоги з суб`єктами господарювання-юридичними особами. Тобто, позивач здійснювала діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010 (надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення»), який є забороненим для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

На підставі акту перевірки від 17.05.2024 № 7570/08-01-24-06/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119362406, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 1020,00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119402406, яким до позивача застосовані штрафні санкції за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування» на суму 680,00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119422406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 483595,09 грн, в т.ч.: 386876,07 грн за податковими зобов`язаннями, 96719,02 грн за штрафними санкціями;

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119442406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 6448096,25 грн, в т.ч.: 5158 477,00 грн за податковими зобов`язаннями, 1289 619,25 грн за штрафними санкціями;

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119492406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» на 5803141,01 грн, в т.ч.: 4642512,80 грн за податковими зобов`язаннями, 1160628,21 грн за штрафними санкціями;

рішення від 26.06.2024 № 00119512406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 190130,16 грн;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.06.2024 № 00119352406, якою від позивача вимагається сплатити заборгованість в сумі 380260,02 грн.

Незгода з даними рішеннями зумовила звернення ОСОБА_2 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Судом встановлено, що з 27.10.2016 по 25.11.2019 фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебувала на спрощеній системі оподаткування та здійснювала діяльність на умовах сплати єдиного податку для 3 групи (5 %).

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

За приписами пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з підпунктом шостим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Відповідно до підпункту п`ятого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Так, спірним питанням у справі, що розглядається є, чи відноситься надання позивачем іншим особам поворотної фінансової допомоги до діяльності в сфері фінансового посередництва.

У свою чергу позивач зазначає, що кошти, надані нею за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, не відносяться до діяльності у сфері фінансового посередництва.

Абзацом восьмим підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

При цьому, Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не містить визначення поняття «фінансове посередництво».

Відповідно до положень частин другої, третьої статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За приписами статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, позикодавець має право, а не обов`язок, на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, поняття «фінансового посередництва» визначено частиною третьою статті 333 Господарського кодексу України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин), відповідно до якої фінансовим посередництвом є діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Отже, фінансове посередництво передбачає дії фінансових посередників (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо), які надають різноманітні фінансові послуги, включаючи кредитування, інвестування, зберігання тощо.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664) (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2664 визначено, що ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, капіталу та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2664 учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об`єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; клієнти. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг.

Як установлено судом з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Маркасон», ТОВ «АМ-АЛЬЯНС» укладалися договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами яких проценти за надання фінансової допомоги не нараховуються та не сплачуються.

Відповідачем не заперечується, що ТОВ «Маркасон», ТОВ «АМ-АЛЬЯНС» повернуто ОСОБА_2 фінансову допомогу в обумовлений договорами строк, в тому розмірі, в якому грошові кошти надавались, без будь яких додаткових платежів (процентів). Зазначене також підтвердується наявними у справі банківськими виписками.

Суд зазначає, що надання у якості фінансової допомоги власних коштів не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються у позику. Крім того, суд звертає увагу, що надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.

Надання поворотної фінансової допомоги іншій особі може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво виключно якщо воно здійснюється на постійній основі. Проте, як зазначено вище, надана позивачем фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг. Натомість, кількість її надання не обмежена законодавством.

Отже, позивач, надаючи поворотну, безоплатну фінансову допомогу, не отримувала доходу. Як наслідок, вона не втратила права перебування на спрощеній системі оподаткування. При цьому, та обставина, що договори з ТОВ «Маркасон», ТОВ «АМ-АЛЬЯНС» укладені позивачем як ФОП, а не як фізичною особою, і відповідно для їх виконання використані банківські рахунки ФОП, не спростовує висновків суду про те, що надана нею фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг.

За таких обставин, висновки акту перевірки від 17.05.2024 № 7570/08-01-24-06/3083106106 є помилковими, а прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 00119362406, від 26.06.2024 № 00119402406, від 26.06.2024 № 00119422406, від 26.06.2024 № 00119442406, від 26.06.2024 № 00119492406, вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119352406, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.06.2024 № 00119512406 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119362406, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119402406, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119422406, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119442406, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119492406, вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.06.2024 № 00119352406, рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 26.06.2024 № 00119512406.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15 140 (п`ятнадцять тисячі сто сорок) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.04.2025.

Суддя Ю.П. Бойченко