КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2025 року № 320/15233/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Глевахівської селищної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Глевахівської селищної ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 № 816/09/21-Р від 22.09.2021 стосовно отримання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у його власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Мархалівка;
- зобов`язати Глевахівську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 № 816/09/21-Р від 22.09.2021 стосовно отримання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у його власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Мархалівка.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в порядку статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Глевахівської селищної ради із клопотанням № 816/09/21-Р від 22.09.2021 щодо отримання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у його власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Мархалівка.
Відповідач, відповідно до власних повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України був зобов`язаний організувати розгляд відповідного клопотання у місячний строк, як це передбачено статтею 118 Земельного кодексу України.
Проте в порушення вказаних норм на даний момент від Глевахівської селищної ради не надходило жодної інформації щодо прийнятого рішення.
Позивач вважає, що ненадання відповіді свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».
Відповідно до статті 116 ЗК України (тут і надалі в редакції станом на 22.09.2021) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
За змістом п. «г» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статтею 118 ЗК України.
Зі змісту частини шостої статті 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Приписами абзацу 1 частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження власних позовних вимог подано клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021, яке підписано адвокатом Романюком І.М. в інтересах позивача, яке адресовано Глевахівській селищній раді та в якому позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у його власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Мархалівка.
В додатках до вказаного клопотання зазначено: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорту та РНОКПП; копія посвідчення учасника бойових дій; документи на підтвердження повноважень.
Судом встановлено, що в якості доказів на підтвердження надсилання відповідачу вказаного клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021 позивачем подано суду два аркуші роздрукованого скріншоту з комп`ютерної сторінки електронної пошти.
Проте, з вказаних двох аркушів роздрукованого скріншоту з комп`ютерної сторінки електронної пошти не можливо достеменно встановити, що саме клопотання позивача № 816/09/21-Р від 22.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки було надіслано саме Глевахівській селищній раді.
Також неможливо точно встановити дату надіслання такого листа.
Крім того, з роздрукованого скріншоту з комп`ютерної сторінки електронної пошти вбачається, що лист було надіслано на електронну пошту «otg@hlevakha.gov.ua».
В той же час, з офіційного сайту Глевахівської селищної ради (https://hlevakha.gov.ua/feedback/) офіційною електронною поштою Глевахівської селищної ради є «glevaha.rada@ukr.net».
Електронна адреса, на яку, як стверджує позивач, ним було надіслано клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021, зазначена внизу офіційного сторінки в розділі «Контакти спеціалістів структурних підрозділів» «Додатково: otg@hlevakha.gov.ua».
Крім того, з роздрукованого скріншоту з комп`ютерної сторінки електронної пошти не вбачається, що клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021 має кваліфікований електронний підпис позивача.
За правилами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимогами статей 73-75 КАС України докази повинні бути належними, допустимими і достовірними.
А відповідно до положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів надіслання відповідачу клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021, а ні на засобами поштового зв`язку, а ні на офіційну електронну адресу Глевахівської селищної ради.
Як наслідок, відсутня і протиправна бездіяльність з боку Глевахівської селищної ради щодо не розгляду клопотання, яке їй не було подано.
Крім того, з аналізу приписів статті статей 116 - 122 ЗК України суд приходить до висновку, що специфіка надання/отримання земельних ділянок у власність передбачає подання заінтересованою особою оригіналу заяви особисто, до якої додається належним чином оформлені графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а також належним чином завірені копії інших документів, таких як паспорт, РНОКПП тощо.
На переконання суду, скановані копії вказаних вище документів надісланих електронною поштою не може підміняти вимогу їх подання особисто в оригіналі та належним чином завірених копіях.
У постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №120/2583/21-а, від 01.07.2021 у справі №802/118/17-а, від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а, від 09.06.2022 у справі №320/11945/20, від 12.09.2022 у справі №640/11616/21, від 30.08.2022 у справі №640/15282/20 зроблено висновки про те, що належним способом вручення судового рішення може вважатися лише його надсилання рекомендованим листом, а не електронною поштою, телефоном чи службами для обміну миттєвими повідомленнями (месенджерами).
Застосовуючи вказані підходи за аналогією до обставин цієї справи, суд зазначає, що матеріалі справи не містять належних доказів надіслання (отримання) позивачем відповідачу клопотання № 816/09/21-Р від 22.09.2021 засобами поштового зв`язку або засобами електронної пошти на офіційну електронну адресу.
Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Отже, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи інші доводи позовної заяви суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими статтею 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2025 |
Оприлюднено | 25.04.2025 |
Номер документу | 126813790 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні