Герб України

Ухвала від 22.04.2025 по справі 640/30461/21

Київський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 квітня 2025 року м. Київ Справа № 640/30461/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" до Кабінету Міністрів України, треті особи: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ТОВ "Нафтогаз тепло" про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.08.2021 №972-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів.

Вищевказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 19 березня 2025 року о 13.30 год.

Однак, позивач у судове засідання, призначене на 19.03.2025, не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін чи їх представників у судове засідання, враховуючи положення статей 181 та 223 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання було відкладено на 22.04.2025 на 13:00 год.

Повістка направлялася позивачу засобами поштового зв`язку на адресу позивача, що зазначена в позовній заяві.

Водночас позивач або його представник у судове засідання, призначене на 22.04.2025, не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналогічні приписи містяться у пункті 4 частини першої 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

«Повторність» означає вчинення знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного, при цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов`язково двічі підряд).

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі № К/9991/15646/11 від 26.05.2011.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Частиною першою статті 131 КАС України покладено обов`язок на учасників судового процесу під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається позовними вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, в рішенні від 7 липня 1989 року по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права. Наведене слідує з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03).

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі настання певних обставин, зокрема, неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, зважаючи на декілька поспіль неявок позивача чи його представника у судове засідання без поважних причин, беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає забезпечення повного та об`єктивного розгляду справи, на неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача та з`ясування всіх обставин у справі вказував і представник відповідача, враховуючи, що від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, чи відкладення засідань, керуючись положеннями частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2023 року по справі №9901/221/21, вказала, що процесуальні обов`язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження. У суд першої інстанції позивач не надав докази поважності причини неприбуття у судові засідання, тобто не виконав свій процесуальний обов`язок у зв`язку з чим, Верховний суд у даному рішення констатував правильність висновків суду першої інстанції про неповажність причин неприбуття позивача у судові засідання та не взяв до уваги докази, що подані позивачем до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 9, 44, 124. 129, 181, 183, 205, 223, 240-243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" до Кабінету Міністрів України, треті особи: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ТОВ "Нафтогаз тепло" про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без розгляду.

Роз`яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, вона має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.04.2025
Оприлюднено25.04.2025
Номер документу126813877
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —640/30461/21

Ухвала від 22.04.2025

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 18.02.2025

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 27.10.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні