Рішення від 15.04.2025 по справі 460/15559/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2025 року м. Рівне№460/15559/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р. за участю секретаря судового засідання Максімцевої В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Омельченко А. В.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ ТОРГ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ ТОРГ" (далі по тексту позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2024 року №187991700070222, №188011700070222.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що 19 листопада 2024 року на адресу ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» надійшов акт ГУ ДПС у Рівненській області від 14.11.2024 року №18131/Ж5/17-00-07-02-17/43141031 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Торг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2020 р. по 30.06.2021 р., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСТА-С» (код 41181711) за березень 2021 р., щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код 42439419) за травень 2020 р., дотримання податкового законодавства при декларуванні податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.12.2020 р. по 30.06.2021 р. та неподанням декларації з ПДВ».

Вважає, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а сама позапланова невиїзна перевірка проведена з істотним порушенням процедур перевірки, зокрема контролюючий орган порушив процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саме без належного повідомлення позивача про її проведення.

Позивач стверджує, що відповідачем не було надіслано копію наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 №2332-п, повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 №341/Ж4/17-00-07-02 на юридичну адресу ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ», оскільки відповідно до Виписки з ЄДРПОУ та повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти по`вязані з оподаткуванням Форми №20-ОПП від 15.11.2019 вбачається, що юридична адреса позивача та місцезнаходження об`єкта оподаткування є: 3024, Рівненська область, Рівненський район, м. Рівне, вул. Соборна, 442 Г, офіс 102, що знаходиться в приміщенні яке є офісними центром.

На переконання позивача, контролюючий орган здійснюючи відправлення копії документів на відсутню (помилкову) адресу не мав наміру дотриматись положення щодо обов`язку передбаченого п. 42.5 статті 42 ПК України та п. 79.2 статті 79 ПК України, оскільки адреса за якою було здійснено відправлення є багатоквартирним житловим будинком, яке має квартири, в той час, як місцезнаходження та податкова адреса позивача визначена як офіс 102 в офісному центрі по вулиці Соборна будинок 442 Г, м. Рівне.

Окрім того, позивач стверджує, що факт реалізації нафтопродуктів, придбаних в ТОВ "ВЕСТА-С", ТОВ «КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ТОВ ЮНІСТЕН, ТОВ ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ через мережу автозаправних станцій ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» в повному обсязі підтверджується первинними бухгалтерськими документами та іншими документами: а саме: товаро-транспортними накладними, журналами обліку нафтопродуктів, листами. Тому висновки відповідача щодо не підтвердження господарських операцій між ТОВ "ВЕСТА С", ТОВ «КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ТОВ ЮНІСТЕН, ТОВ ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ та ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» позивач вважає безпідставними.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, подавши відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення: п.188.1 ст. 188, пп.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пп.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого: - занижене податок на додану вартість, що підлягає сплаті, на 12 171 924 грн (в т.ч. за грудень 2020 р. - 2 371 107 грн, січень 2021 р. 586 730 грн, лютий 2021 р. - 694 172 грн, березень 2021 р. 3 093 763 грн, квітень 2021 р. - 3 670 781 грн, травень 2021 р. - 1 744 839 грн, червень 2021 р. - 10 532 грн); - завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 592 463 грн (в т.ч. за травень 2020 р. на 1 550 000 грн, за червень 2021р. на 42 463 грн).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.12.2024 року №187991700070222, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 15 214 906,00 грн, в тому числі 12 171 924,00 грн за податковими зобов`язаннями та 3 042 982,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №188011700070222, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 1 592 463,00 грн.

Зазначає, що доводи позивача про недотримання контролюючим органом вимог ст.79 Податкового кодексу України при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» є безпідставним та необґрунтованим. Водночас, зазначає, що саме за вказаною вище адресою був отриманий позивачем акт перевірки.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 09.12.2024 року №187991700070222, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 15 214 906,00 грн, в тому числі 12 171 924,00 грн за податковими зобов`язаннями та 3 042 982,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №188011700070222, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 1 592 463,00 грн. є правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 27.01.2025 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025 року.

Заслухавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙТ ТОРГ» (ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ») зареєстроване як юридична особа 30.07.2019 року; взяте на облік у контролюючому органі 30.07.2019 року №10000001583786, на дату перевірки перебувало на обліку в 1716 Головне управління ДПС у Рівненській області, ДПІ у м. Рівне (м. Рівне).

Місцезнаходження суб`єкта господарювання: 33024,м. Рівне, вул. Соборна, 442-Г, офіс 102.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області був складений акт від 14.11.2024 року № 18131/Ж5/17-00-07-02-17/43141031 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Торг» код ЄДРПОУ 43141031 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2020 р. по 30.06.2021 р., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСТА-С» (код 41181711) за березень 2021 р., щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код 42439419) за травень 2020 р., дотримання податкового законодавства при декларуванні податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.12.2020 р. по 30.06.2021 р. та неподанням декларації з ПДВ» (далі акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлені, в т.ч., порушення: п. 188.1 ст. 188, п. 44.1, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п.п «а» п. 198 .1, п. 198.1 п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), п.п.1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 14.10.2014 р. за № 1267/26044, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого :

-занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, на 12171924 грн. (в т.ч. (за грудень 2020 р. 2371107 грн, січень 2021 р.- 586730 грн., лютий 2021 р. 694172 грн., березень 2021 3093763 грн., квітень 2021 р.- 3670781 грн., травень 2021 р. 1744 839 грн., червень 2021 р. 10532 грн. ),

-завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового ) періоду, на суму 1592463 (в тому числі за травень 2020 р. на 1550000 грн., з червень 2021 р. на 42463 грн.)

За результатами такої перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення №187991700070222 від 09.12.2024 року за платежем податок на додану вартість на загальну суму 15214906,00 грн., в тому числі 12171924,00 грн. податкового зобов`язання та 3042982,00 грн. штрафної фінансової санкції, а також №188011700070222 від 09.12.2024 р. про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 1 592 463,00 грн.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Однією із вказаних позивачем підстав для висновку про неправомірність проведення спірної податкової перевірки і, як наслідок, неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення позивач вказує, що у порушення вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України копія наказу про проведення перевірки від 30.09.2024 року № 2332-п і повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 року були надіслані відповідачем на помилкову адресу місцезнаходження юридичної особи (податкову адресу), що позбавило його реалізації права бути ознайомленим з цими документами.

У цій частині відповідач зазначив, що копія наказу про проведення перевірки від 30.09.2024 року № 2332-п і повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 року були надіслані на (не пізніше 30 календарних днів з дати початку проведення перевірки) податкову адресу ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» - 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 442-Г, кв. 102 (реєстраційні дані АС «Податковий блок») та зазначає що даний лист повернувся 15.10.2024 року.

Із змісту вищезазначеного акту перевірки вбачається, що перевірка ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 року № 2332-п і є позаплановою невиїзною документальною перевіркою.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Приписами пункту 78.8 статті 78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України).

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з правовим висновком висловленим у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №810/249/15 встановлення порушення з боку контролюючого органу порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки, у вигляді невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В даному випадку, відповідач зазначає, що копію наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 року №2332-п а також повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 року №341/Ж4/17-00-07-02 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 30.09.2024 року за адресою: 33024, Рівненська область, Рівненський район, м. Рівне, вул. Соборна, 442 Г кв. 102. Відповідачем також підтверджується, що даний лист з повідомленням про вручення повернувся по причині терміну зберігання. Дані обставини також відображені на сторінці 2 акту перевірки.

З огляду на викладене вище, сторонами спору не заперечується та обставина, що позивач до моменту початку документальної невиїзної позапланової перевірки не був обізнаний зі змістом Наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 року № 2332-п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, а також повідомленням про проведення перевірки від 30.09.2024 року №341/Ж4/17-00-07-02.

За змістом правового підходу, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року (справа №320/1375/19), суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

З огляду на викладене істотною обставиною при вирішенні даного спору є з`ясування питання щодо вжиття відповідачем як суб`єктом владних повноважень належних дій направлених на повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки, а також встановлення дати, з якої наказ про проведення такої перевірки можна вважати врученим та чи можна вважати його врученим взагалі.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» та Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти по`вязані з оподаткуванням Форми №20-ОПП від 15.11.2019 р., вбачається що юридична адреса позивача, місцезнаходження об`єкта оподаткування, податкова адреса платника є - 33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, будинок 442 Г, офіс 102. Аналогічні відомості відображені також самим відповідачем в акті перевірки (арк. 8) в розділі 2.1.2 Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

З огляду на викладене вище, з досліджених документів вбачається, що відповідач надіслав повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 №341/Ж4/17-00-07-02 на адресу яка відрізняється від податкової адреси та місцезнаходження лише типом приміщення, оскільки помилково було вказано адресу адресата в рекомендованому листі квартира АДРЕСА_1 , в той час коли правильна адреса - офіс 102 будинку АДРЕСА_2 . Така помилка контролюючого органу у зазначенні адреси є несуттєвою та не могла бути причиною неотримання поштового відправлення позивачем.

Підсумовуючи, суд зазначає, що доводи позивача про порушення відповідачем вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України в частині направлення відповідачем копії наказу про проведення перевірки від 30.09.2024 № 2332-п та повідомлення про проведення перевірки від 30.09.2024 на помилкову адресу місцезнаходження юридичної особи (податкову адресу) не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відхиляються судом.

Іншою вказаною позивачем підставою для висновку про неправомірність проведення спірної податкової перевірки і, як наслідок, неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень є те, що контролюючий орган, маючи намір провести позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2020 р. по 30.06.2021 р., по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСТА-С» (код 41181711) за березень 2021 р., щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (код 42439419) за травень 2020 р., провів перевірку позивача і щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ з у взаємовідносинах з ПАТ «УКРТАТНАФТА», ТОВ «ЮНАЙТЕТ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», ТОВ «ЮНІСТЕН» та іншим контрагентами.

У цій частині відповідач зазначив, що наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 №2332-п передбачає можливість проводити перевірку щодо дотримання податкового законодавства з питань включення до податкового кредиту податкових накладних і від інших контрагентів.

Даючи оцінку спірним рішенням ГУ ДПС у Рівненській області, що прийняті за наслідками проведеної перевірки, важливим є з`ясування, серед іншого, дотримання процедури проведення позапланової перевірки.

З даного приводу суд зазначає, що порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України. Так, згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З огляду на зміст вищенаведених правових норм суд зауважує, що оцінка правомірності проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Як вбачається з наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 року №2332-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Грейт Торг» вона здійснена на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.2, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.

В частині проведення перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» при декларуванні податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.2020 по 30.06.2021, суд зазначає, що підстави, за наявності яких могла здійснюватися документальна позапланова перевірка, встановленні п.п. 78.1.1 ПК України та п.п. 78.1.4 ПК України.

Відповідно до п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту(п.п. 78.1.1 ПК України);

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. 78.1.4 ПК України).

Зазначені у підпунктах 78.1.1. та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

У цій частині відповідач не навів жодних доводів про наявність податкової інформації, що свідчила про порушення платником податків податкового законодавства щодо взаємовідносин з ПАТ «УКРТАТНАФТА», ТОВ «ЮНАЙТЕТ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», ТОВ «ЮНІСТЕН» та іншими суб`єктами господарювання, які в акті перевірки узагальнені визначенням «інші контрагенти», як обов`язкової передумови для проведення позапланової перевірки позивача з даних питань. Матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували що контролюючий орган звертався до позивача з запитами про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами.

Крім того, акт перевірки, а також зміст наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 №2332-п, підтверджують, що контролюючий орган і не мав наміру проводити позапланову документальну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами іншими ніж ТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД», оскільки інші контрагенти не були зазначені в наказі ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 №2332-п.

З досліджених судом листів відповідача №13601/6/17-00-18-06 від 10.11.2021 та №8166/Ж12/17-00-07-02-23 від 15.12.2023, яким відповідач обґрунтовує висновок про ненадання документів на письмовий запит контролюючого органу, вбачається відсутність вимоги надати пояснення та документальне підтвердження по господарських відносинах ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» з іншими контрагентами, аніж ТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД», що також свідчить про відсутність такого юридичного факту як виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

В свою чергу, в акті перевірки контролюючий орган встановив порушення ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» пп.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пп.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з іншими контрагентами на загальну суму 2 872258 грн. в тому числі за березень 2021 року на суму ПДВ 2 819263 грн. та за червень 2021 року на суму ПДВ 52995 грн.

Підсумовуючи, суд погоджується з доводами позивача про порушення контролюючим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та у проведенні цієї перевірки за відсутності у посадових осіб контролюючого органу права її проводити в частині проведення перевірки діяльності позивача по взаємовідносинам з контрагентами, іншими аніж ТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Дані обставини є підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форма Р) № 187991700070222 від 09.12.2024 в частині донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 2 829795 грн. основного платежу та 707449 грн. штрафної (фінансової) санкції, а також податкового повідомлення-рішення (форма В4) № 188011700070222 від 09.12.2024 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 42463 грн. (52995 грн. 10532 грн.)

Наступною підставою для висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, позивач наводить безпідставність висновків здійснених відповідачем, в акті перевірки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки посадовими особами органу державної податкової служби зроблено висновок про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» у ТОВ "ГРОСАРІ ТРЕЙД" та ТОВ «ВЕСТА-С», у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його походження та відповідно встановлено нереальність їх одержання ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ».

З даного приводу відповідач робить висновок (аркуш 29 акту перевірки), що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД», ТОВ «ВЕСТА-С» свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. ТОВ «ВЕСТА-С» діяло виключно з метою мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Крім того, перевіркою встановлено ненадання документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій. ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» сформувало податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок операцій з придбання ТМЦ у джерел, які не відповідають документально оформленим, за рахунок реєстрації в ЄРПН податкових накладних (без підтверджуючих документів) контрагентів ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» на суму ПДВ 1550 000 грн., ТОВ «ВЕСТА -С» на суму ПДВ 274500 грн, що фактично не здійснювали поставку товару.

Також, контролюючий орган робить висновок про відсутність документів, що підтверджують придбання товарів, робіт, послуг, на загальну суму ПДВ 3146758 грн з іншими контрагентами, в тому числі: ПАТ «УКРТАТНАФТА», на суму ПДВ- 1 270194 грн. (бензин А-95, газ нафтовий скраплений), ТОВ «ЮНАЙТЕТ ЕНЕРДЖІ » на суму ПДВ 1294 295 (бензин А-95), ТОВ «КАРПАТИНАФТОТРЕЙД», на суму ПДВ 172075 грн. (газ нафтовий скраплений ), ТОВ «ЮНІСТЕН» на суму 50722 грн. (газ скраплений), за червень 2021 року ну суму 52995 грн.

Крім того, відповідач просить не брати до уваги докази позивача копії первинних документів, що приєднані до матеріалів справи по причині ненадання їх у порядку, що передбачений статтею 44 Податкового Кодексу України.

З даного приводу судом враховується наступне.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Подібна правова позиція викладена, 25 серпня 2022 року Верховним Судом у постанові по справі №826/15890/18, що суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

З приводу належності та допустимості доказів наданих позивачем до позову, суд зазначає, що позивач не був обізнаний зі змістом Наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 30.09.2024 року № 2332-п про проведення позапланової, невиїзної документальної перевірки та не міг подати документи на підтвердження правильності ведення податкового обліку в ході перевірки, дані обставини, зокрема підтверджуються і актом перевірки.

Разом з тим, оцінюючи акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в згаданій частині, суд зазначає наступне.

Незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий акт є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 727).

Порядком № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з нормами Розділу ІІ Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачаєтеся з акту перевірки на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині, що оскаржується, не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, чи будь-які інші документи, що стосуються формування позивачем показників податкового кредиту. Більше того, в акті перевірки незазначені навіть всі суб`єкти господарювання, а також суми податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, по яким контролюючим органом не підтверджено формування податкового кредиту з ПДВ та зроблений висновок про нереальність господарських операцій (арк. 36 акту).

Отже, акт перевірки відповідача зазначеним вище вимогам не в повній мірі відповідає, що обмежувало можливість позивача в поданні пояснень та первинних документів для спростування не чітко, не об`єктивно та не в повній мірі сформульованих відповідачем висновків. З огляду на викладене вище, суд визнає додані позивачем до позовної заяви документи допустимими доказами при перевірці висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій.

Враховуючи те, що судом зроблений висновок про порушення відповідачем процедури проведення перевірки в частині виходу за межі питань, що були визначені наказом на перевірку, відсутні підстави для дослідження та оцінки первинних документів з такими контрагентами. В свою чергу, при перевірці висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій підлягають дослідженню первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» з ТОВ «Гросарі Трейд» та ТОВ «Веста -С», судом встановлено наступне.

Основним видом господарської діяльності позивача в перевіряємий період була роздрібна торгівля пальним. Для здійснення господарської діяльності товариство орендувало нежитлові приміщення АЗС та офісне приміщення

Для провадження господарської діяльності ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» отримало ряд ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Крім того, Управлінням Держпраці у Рівненській області були видані Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №073.20.56, № 074.20.56 від 12.02.20 р., №166.20.56 від 30 березня 2020 року, а також зареєстровані декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за №069 від 07.04.2020 року та №070 від 07.04.2020 року.

Між ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (42439419) та ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» укладено договір поставки №ГТ19/41 від 04.05.2020 р. відповідно до якого ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» (Постачальник) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов договорів.

Додатковою угодою №ГТ-2 від 05.05.2020 року до договору поставки №ГТ149/41 від 04.05.2020 року сторони узгодили характеристики нафтопродуктів їх вартість, тощо. Зокрема сторони визначили, що Постачальник зобов`язується поставити а Покупець прийняти бензин автомобільний А-95-Євро5, Код УКТЗЕД 2710124512 (ДСТУ 7687:2015) в кількості 364705,882 на загальну суму 9300000,Є00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1550000,00 грн.

Розрахунок по укладеному між сторонами договору поставки №ГТ19/41 від 04.05.2020р відбувся згідно платіжного доручення №597 від 06.05.2020 року.

Між ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» та ТОВ ВЕСТА-С (41181711) був укладений договір поставки №ВС03-0085 від 01.03.2021р., відповідно до якого ТОВ ВЕСТА С (Постачальник) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов договорів.

Додатковими угодами до договорів поставки Сторони узгодили характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо.

Акти приймання-передачі нафтопродуктів підтверджують приймання-передачу нафтопродуктів протягом перевіряємого періоду згідно договорів №ВС-0085 від 01.03.2021р., на суму 1647 000,00 грн.

Згідно п. 4.2 Договору поставки №ВС03-0085 від 01.03.2021 сторони визначили, що Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» інших нафтобаз, що належать ТОВ «НАФТАСІТІ» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Розрахунок за поставлений товар відбувся згідно платіжного доручення №1405 від 14.05.2021 року.

Відповідно до Договору зберігання № 887 від 28.02.2020 року придбані нафтопродукти в ТОВ «ВЕСТА-С» в подальшому були передані на зберігання Публічному акціонерному товариству «НАФТАСІТІ», що підтверджується актами приймання передачі нафтопродуктів на зберігання та актами прийманняпередачі наданих послуг, протоколами узгодження ціни.

Зберігання нафтопродуктів підтверджується: листами ТОВ «ВЕСТА-С» від 01.03.2021 року, якими позивачаповідомлено про знаходження нафтопродуктів на зберіганні у ТОВ «НАФТАСІТІ» та можливість їх отримання у будь-який час; договором зберіганням № 887 від 28.02.2020 року, укладеним між ПАТ "НАФТАСІТІ" (Збергіач) та ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» (Поклажодавець); актом приймання-передачі наданих послуг зберігання № 03202 від 31.03.2021 року за березень 2021 року на суму 46837, 50 грн., протоколами погодження ціни.

Транспортування нафтопродуктів від місця їх зберігання до АЗС підтверджується: договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2020 року №118, укладеним між ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (Перевізник) та ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» (Замовник) та актами здачі-приймання виконаних робіт до даного договору від 30.04.2021 року №АР-0000267 на суму 219992,49 грн., №АР-0000360 від 31.05.2021 р. на суму 54889,08 грн.; товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів форми №1-ТТН (нафтопродукт);

Судом досліджено, що відпуск та навантаження нафтопродуктів здійснювалось з нафтобаз, розміщених у м. Кременчук, проїзд Галузевий, 80, Кременчуцького району, Полтавської області, здійснювались ТОВ «НАФТАСІТІ».

Як вбачається з досліджених судом товарно-транспортних накладних, нафтопродукти, придбані ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» у ТОВ «ВЕСТА-С», були передані на зберігання Публічному акціонерному товариству «НАФТАСІТІ» та в подальшому транспортувались від місця зберігання безпосередньо до АЗС позивача автоцистернами для їх подальшої реалізації.

З огляду на наведене, надані платником податків документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV і Податковогокодексу України, відповідають всім необхідним вимогам законодавства, та поряд з іншими дослідженими документами слугують належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП, який складається у двох примірниках.

На підставі товарно-транспортних накладних оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП та змінні звіти АЗС за формою № 17-НП підтверджують повне дотримання позивачем вимог Інструкції.

Що до інших доводів відповідача, наведених в акті перевірки, що на думку контролюючого органу, доводять нереальність господарських операцій, суд звертає увагу, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» та зазначені вище контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались, перебуваючи у статусі платників податку на додану вартість.

Відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, натомість, контролюючий орган лише обмежився податковою інформацією з власних баз даних, достовірність інформації в яких не підтверджена жодними об`єктивними доказами.

Відтак, на переконання суду, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як це передбачено пунктом 73.5статті 75 ПК України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань.

Крім того, вказані у акті перевірки витяги з результатів опрацювання узагальненої податкової інформації, відомості з інформаційних баз ДПС не містять відомостей щодо проведення податкової перевірки контролюючими органами контрагентів ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ», посилання на акти/довідки про результати проведення планових/позапланових перевірок, акти про неможливість проведення податкових перевірок, не приводиться текст запитів до контрагентів, що могли стати підставою для проведення перевірки тощо.

Поряд із тим, висновки про нереальність здійснення господарських операцій, зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, судом не приймається до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи, не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Крім того, правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.

Посилання контролюючого органу на відсутність матеріальних та трудових ресурсів у спірних контрагентів також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, послуги зберігання, транспортування нафтопродуктів здійснювали інші суб`єкти господарювання на договірних відносинах.

Відтак, контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Окрім того, обґрунтовуючи свою позицію щодо нереальності господарських операцій, податковий орган посилався також на те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень.

З даного приводу, суд зазначає що наявність зареєстрованого кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Таким чином, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не може бути доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Водночас, ані на момент проведення податкової перевірки позивача та фіксації її наслідків, ані під час розгляду справи в суді, суб`єктом владних повноважень не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили.

Таким чином, висновки «про відсутність проведення операцій ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» та ТОВ ВЕСТА-С», які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами, ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях контролюючого органу та не відповідає обставинам справи.

Судом досліджено, що ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД» (42439419) виписано для ТОВ «ГРЕЙТ ТОРГ» податкову накладну від 05.05.2020 року №2 на суму 9300000,00 грн., в тому числі ПДВ 1550 000,00 грн., ТОВ ВЕСТА-С (41181711) від 31.03.2021 р. №85 на суму 1647 000,00 грн.в тому числі ПДВ 274 500,00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1статті 14 ПК Україниподатковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів п.198.1ст.198 Податкового кодексу Україниправо на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3ст.198 Податкового кодексу Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно достатті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6ст.198 Податкового кодексу Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Варто наголосити що всі податкові накладні належним чином зареєстровані ЄРПН, щоє належною підставою для включення сплачених сум до податкового кредиту по взаємовідносинам зТОВ «ВЕСТА-С» та ТОВ «ГРОСАРІ ТРЕЙД».

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідні періоди.

Суд приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість здійснено на підставі даних про господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами, та є правомірним.

Відтак, у відповідача були відсутні визначені законодавством підстави для прийняття оспорюваних податковихповідомлень-рішень (форма Р) № 187991700070222 від 09.12.2024 року в частині збільшення позивачеві грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 274500, грн. основного платежу та 68625 грн. штрафних (фінансових санкцій) та податкового повідомлення-рішення (форма В4) № 188011700070222 від 09.12.2024 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 550000 грн.

Що стосується висновків відповідача в акті перевірки (розділі 3.1) дотримання податкового законодавства при декларуванні податкових зобов`язань з ПДВ за період 01.12.2020 р. по 30.06.2021 року, то позивачем в цій частині не доведено протиправність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення. Натомість, відповідачем належним чином обґрунтовано законність прийняття податкового повідомлення-рішення (форма Р) № 187991700070222 від 09.12.2024 року в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 9 067629 грн. основного платежу та 2266907, 25 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятих ним рішень, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача частково правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення частково.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ ТОРГ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 09.12.2024 №188011700070222.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 09.12.2024 №187991700070222 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3880369,00 грн., з яких за основним платежем 3104295,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 776074,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ ТОРГ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 9859,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю"ГРЕЙТ ТОРГ" (вул. Соборна, буд.442Г, кв.102,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33024, ЄДРПОУ/РНОКПП 43141031)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 22 квітня 2025 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО