Рішення

від 22.04.2025 по справі 500/817/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/817/25

22 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» (далі ТОВ «МФТЮ», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000049/2 від 04.09.2024 та картку відмови №UA403030/2024/000383 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (покупцем) та компанією Avrora Trading FZCO (продавець), зареєстрованою згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, укладено контракт №6-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів. На виконання контракту Товариством імпортовано на митну територію України товар: тютюн необроблений FCV стріпсований CXML2 у кількості 17 160,00 кг за ціною 3,90 долара США/кг, загальною вартістю 66 924,00 долара США. З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженим представником Товариства подано до Тернопільської митниці електронну митну декларацію (далі МД) №24UA403030009929U0 від 21.08.2024 з документами на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірне рішення, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), за основу для обрахунку митної вартості товару відповідач взяв інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено, на рівні 7,47 доларів США/кг.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

У рішенні вказано, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, зокрема: щодо застосування правил Інкотермс-2010 у розрізі поставки по даному товару; сертифікат якості не містить інформацію про рік врожаю тютюну; наданий прайс-лист адресовано виключно позивачу та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, село Острів, Тернопільська область, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару; декларанта зобов`язано надати додаткові документи; оскільки декларантом розбіжності не скасовані та не подані документи, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Спростовуючи мотиви оскаржуваного рішення, Товариство вказує, що у специфікації до контракту, укладеного з Avrora Trading FZCO, зазначені умови поставки DAP, село Острів, Тернопільська область. Avrora Trading - FZCO виставила рахунок №202405-013 від 15.05.2024, відповідно до якого вантажовідправником є Magefa Growers Limited. Інвойс Magefa Growers Limited надавався продавцем для ідентифікації товару та підтвердження ціни у митних органах України. Даний документ створений на підставі контракту, у якому позивач не є стороною і відповідно надати не має можливості. Позивач не має відношення до поставки за іншим контрактом та до його умов. Відповідно до умов специфікації, укладеної між ТОВ «МФТЮ» та Avrora Trading FZCO, поставка товару здійснюється до села Острів, Тернопільська область. CMR від 30.07.2024 заповнена від руки водієм транспортного засобу. Позивач не має змоги змінити чи самостійно заповнити дані документи. Розмитнення даного товару відбувалось у місті Тернополі. Для підтвердження числового значення ціни товару було надано рахунок від 30.04.2024 за №1 VTF.2024/04/002. У зв`язку із тим, що у позивача відсутні будь-які інші документи, тому такі не подавались.

Щодо відсутності у сертифікаті якості інформації про рік врожаю тютюну, то Товариство зазначає, що сертифікати якості на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Стосовно наданого прайс-листа, адресованого виключно позивачу з зазначенням умов поставки, то такий документ не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару. Прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Позивач наводить висновки Верховного Суду та вказує, що митним органом не взяті до уваги заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та безпідставно визнано неповними та/або недостовірними дані про товар, у тому числі, належним чином не обгрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

У зв`язку з такими обставинами позивач звернувся до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. Вказує, що під час митного оформлення товару по МД від 21.08.2024 № 24UA403030009929U0 за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що подана декларація митної вартості (далі ДМВ) не містить інших складових митної вартості, окрім ціни товару, зазначеної в рахунку від 15.05.2024 № 202405-014. При цьому постачання товару здійснювалося за умовами DAP, Delivered at Place (постачання в місце призначення), які відповідно до Правил Інкотерс-2010 означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати і ризики пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення. Відповідно до CMR від 30.07.2024 № 9870 доставка товару здійснюється від порту Constanta (Румунія) до Тернопіль Україна. Однак в Специфікації від 29.04.2024 № 202404-007 та гр.20 ЕМД від 21.08.2024 №24UA403030009929U0 вказано умови поставки DAP, Острів. Згідно з CMR від 30.07.2024 № 9870 перевезення здійснювалось українським перевізником. В комерційному інвойсі від 30.04.2024 №б/н зазначено FORWARDING LINE LOGISTICS (експедитор), а згідно транзитного супровідного документу 24ROCT1900J21576J2 транспортна компанія TRANSCON LOGISTIC LTD. На запит митного органу до митного оформлення декларантом транспортні документи не подано.

Інші недоліки документів стосувалися відсутності у сертифікаті якості TAN-13961-TAN від 02.05.2024 інформації про рік врожаю тютюну, а наданий прас-лист від 07.04.2024 адресовано виключно ТОВ «МФТЮ» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, село Острів, Тернопільська область, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару.

З цього відповідач виснував, що у поданих до митного оформлення разом із МД документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення та картка відмови у прийнятті митної декларації прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з приводу кожного пункту оскаржуваного рішення були наведені обґрунтування у позовній заяві, які не спростовуються відповідачем у відзиві на позовну заяву. Позивач надав всі наявні документи на підтвердження ціни товару та у позові зазначив обґрунтування стосовно кожного пункту оскаржуваного рішення. Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У поданих документах були відсутні розбіжності, а тому підстав для витребування додаткових документів не було, як і для коригування митної вартості товару.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є виробництво тютюнових виробів (а.с.64-65).

26.12.2023 між Товариством (покупець) та Компанією Avrora Trading - FZCO, (продавець), зареєстрованою згідно з законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, укладено контракт №6-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів (а.с.18-22).

За умовами пунктів 1.1, 1.2 контракту продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнової продукції, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену на умовах даного контракту продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані у специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 4.5 поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у специфікаціях до контракту (Правила Інкотермс 2010).

На виконання цього зовнішньоекономічного контракту відповідно до специфікації № 202404-007 від 29.04.2024, яка є невід`ємною частиною контракту (а.с.23), та виставленого продавцем рахунку № 202405-014 від 15.05.2024 (а.с.24), позивачу поставлено тютюнову сировину.

21.08.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано до митного оформлення МД № 24UA403030009929U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння необроблений FCV тютюн стріпсований CXML2 у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, загальною вагою нетто 17160 кг, 286 мішків. Торгова марка: немає даних; виробник: MAGEFA GROWERS LIMITED; країна виробництва TZ (а.с.25-26).

До МД, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 6-2023 від 26.12.2023; специфікація № 202404-007 від 29.04.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 202405-014 від 15.05.2024; рахунок-фактура (інвойс) № Б/Н від 15.05.2024; коносамент (Bill of lading) №238571837 від 05.07.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №9870 від 30.07.2024; сертифікат якості № TAN-13961-TAN від 02.05.2024; пакувальний лист № б/н від 15.05.2024; фітосанітарний сертифікат № TZ/PC00200481 від 16.05.2024; сертифікат про походження товару № 49558 від 17.05.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA408050/24/9052 від 02.08.2024; договір про надання послуг митного брокера № 29042024 від 29.04.2024; ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11727822 від 05.08.2024; гарантійний лист №03-04/206 від 25.07.2024; сертифікат фумігації PC/F/WISTL/17 від 02.05.2024; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №1262/7.25-28-01-02/24 від 06.08.2024 (а.с.35-63).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «905-3 Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; « 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур (а.с.92).

У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення про початок консультації з митним органом та для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач просив надати такі документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: копія митної декларації країни відправлення № 24ROCT190OJ21576J2 від 05.08.2024, прайс-лист від 07.04.2024, комерційну пропозицію від 20.04.2024. Листом від 04.09.2024 декларант повідомив митницю про те, що не може надати додаткових документів (а.с.94-95).

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000049/2 від 04.09.2024, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

У рішенні вказано, що відповідно до контракту №6-2023, укладеного 26.12.2023 між ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» та Компанією Avrora Trading FZCO, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікації до контракту (Інкотермс 2010) (пункт 4.5). В специфікації від 29.04.2024 № 202404-007 вказано умови поставки DAP, село Острів, Тернопільська область.

Відповідно до положень Інкотермс-2010 термін DAP, Delivered at Place (постачання в місце призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

Поставка товару здійснюється на умовах поставки DAP, село Острів (Україна), при цьому відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Подана ДМВ не містить всі складові митної вартості, окрім ціни товару, зазначеної в рахунку від 15.05.2024 № 202405-014.

Відповідно до CMR від 30.07.2024 № 9870 доставка товару здійснюється від порту Constanta (Румунія) до Тернопіль Україна. Однак в специфікації від 29.04.2024 № 202404-007 та гр.20 ЕМД від 21.08.2024 № 24UA403030009929U0 вказано умови поставки DAP, Острів.

Також згідно CMR від 30.07.2024 № 9870 перевезення здійснювалось українським перевізником. В комерційному інвойсі від 30.04.2024 №б/н зазначено FORWARDING LINE LOGISTICS (Експедитор), а згідно транзитного супровідного документу 24ROCT1900J21576J2 транспортна компанія TRANSCON LOGISTIC LTD. На запит митного органу до митного оформлення декларантом транспортні документи не подано.

Ще у рішенні вказано, що сертифікат якості TAN-13961-TAN від 02.05.2024 не містить інформацію про рік врожаю тютюну. Наданий прас-лист від 07.04.2024 адресовано виключно ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, село Острів, Тернопільська область, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

У зв`язку з цим у рішенні Тернопільська митниця виснувала, що виявлені обставини не дають можливостей здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 МК України та статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 15.01.2024 UA408020/2024/002595 на рівні 7,47 доларів США/кг (товар - 1. Тютюнова неферментована сировина: необроблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою тепловогосушіння, типу VIRGINIA, класу L120F2000, умови поставки FCA). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Тернопільською митницею одночасно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000049/2 від 04.09.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000383 (а.с.29-32).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.33-34).

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частині другій статті 53 МК України, а саме:

контракт №6-2023 від 26.12.2023, специфікація №202405-014 від 15.05.2024 до контракту (відповідно до пункту 2 «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);

рахунок Avrora Trading FZCO №202405-014 від 15.05.2024 (відповідно до пункту 3 «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»);

у зв`язку з тим, що відповідно до умов контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до пункту 4 «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»);

рахунок-фактура (інвойс) № 202405-014 від 15.05.2024 (відповідно до пункту 5 «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);

у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до пункту 6 «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);

ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020 та гарантійний лист №03-04/206 від 25.07.2024 (відповідно до пункту 7 «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»);

у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до пункту 8 «якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).

Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості від 02.05.2021; сертифікат про походження товару №138507 від 17.05.2024; сертифікат фумігації від 02.05.2024; фітосанітарний сертифікат від 16.05.2024; коносамент №238571837 від 07.05.2024; транспортна декларація ТІ №24UA4080507TGKHSL6; транспортна декларація ТІ 24ROCT1900J21576J2; автотранспортна накладна (CMR) від 30.07.2024; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 06.08.2024 за №1262/7.25-28-01-02/24; висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 05.08.2024, комерційна пропозиція від 20.04.2024, прайс-лист від 07.04.2024.

Наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №6-2023 від 26.12.2023 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо.

Відповідно до специфікації до цього контракту №202405-014 від 15.05.2024 позивачу поставлено тютюн необроблений вагою 17160,00 кг по 3,90 доларів США/кг на загальну вартість 66924,00 доларів США (а.с.23).

У рахунку-інвойсі № 202405-014 від 15.05.2024 визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, що відповідає обсягу та вартості, вказаній у специфікації на загальну вартість 66924,00 доларів США (а.с.24).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД № 24UA403030009929U0 від 21.08.2024 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі № 202405-014 від 15.05.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо товару подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару в першу чергу зводяться до того, що до митної вартості включено лише вартість товару, проте відсутні інші складові, зокрема, транспорті витрати.

Водночас митний орган сам же в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зауважує, що сторонами зовнішньоекономічного контракту у специфікації визначено умови поставки DAP, село Острів, Тернопільська область, які відповідно до положень Інкотермс-2010 означають постачання продавцем товару в місце призначення. Відповідно усі витрати про транспортуванню несе продавець, який такі включає у вартість товару. При цьому не має значення чи такі витрати безпосередньо входять у ціну товару, чи будуть вказані окремим рядком у рахунку-інвойсі як витрати на постачання, вони закладені у загальну вартість товару, яку придбало Товариство.

Крім того, оскільки за поставку товару до України та в Україні до вказаного місця прибуття товару відповідав саме продавець, то він укладав договори чи то з експедитором, чи то відразу з транспортною компанією (перевізником), а тому ТОВ «ТФТЮ» не має у наявності інших документів щодо транспортування, окрім тих, які вже були надані митному органу. Також позивач не ніс інших витрат, окрім як сплати вартості товару. А тому суд не вбачає жодних розбіжностей чи недоліків у складових митної вартості, на чому наполягає відповідач, у тому числі заявлення митної вартості лише виходячи з вартості товару (без витрат на транспортування).

При цьому жодних недоліків у документах (CMR від 30.07.2024 № 9870, специфікації від 29.04.2024 № 202404-007, ЕМД від 21.08.2024 № 24UA403030009929U0) стосовно умов поставки немає, такі визначені DAP, село Острів Тернопільська область. Також та обставина, що у комерційному інвойсі від 30.04.2024 №б/н зазначено FORWARDING LINE LOGISTICS як експедитора, а згідно транзитного супровідного документу 24ROCT1900J21576J2 перевезення здійснювалося транспортною компанією TRANSCON LOGISTIC LTD та відповідно до CMR від 30.07.2024 № 9870 перевезення здійснювалось українським перевізником, не впливає на інші складові митної вартості, бо такі ніс продавець за первинно визначеними умовами поставки, тобто усі витрати щодо транспортування включені у вартість товару, входять у його ціну.

Так як транспортні витрати включені до фактурної вартості товару, транспортування товару здійснював продавець до пункту призначенні в Україні, тому надати договір перевезення позивач не може, бо такий ним не укладався ні з експедитором, ні з перевізниками, таких витрат додатково позивач не ніс.

Ще однією підставою оскаржуваного рішення є те, що сертифікат якості не містить інформацію про рік врожаю тютюну. З цього приводу суд вважає слушними пояснення представника позивача, що такий документ як сертифікат якості не підтверджує митну вартість товару та відсутній у переліку документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Сертифікати якості на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та ніяким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Стосовно відомостей у прайс-листі, наданому виключно позивачу, та з вказівкою на інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, село Острів, Тернопільська область, то суд зауважує на такому.

Прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.

Суд враховує те, що інформація, яка міститься у прайс-листі, який подавався до митного оформлення у спірному випаду, є документом продавця, відповідно, Товариство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.

Крім того, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару. У іншій постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 Верховний Суд зазначив, що висновки відповідача стосовно того, що зазначення у прайс-листах умов поставки CIF Одеса (Чорноморськ) не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія також вважає такими, що не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000049/2 від 04.09.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2024/000383, прийняту за таких самих підстав, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 11069,12 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №345 від 12.02.2025 (а.с.17).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» (вулиця Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, село Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, код ЄДРПОУ 43264239) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000049/2 від 04.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати винесену Тернопільською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000383.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» судовий збір у розмірі 11069,12 грн (одинадцять тисяч шістдесят дев`ять грн 12 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 258 КАС України, припало на період відпустки головуючого судді (з 15.04.2025 по 21.04.2025), то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення щорічної відпустки 22.04.2025.

СуддяЧепенюк О.В.