Постанова

від 15.04.2025 по справі 440/8926/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 р.Справа № 440/8926/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. (повний текст якого складено 04.02.2025 р.) по справі № 440/8926/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» (в подальшому ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (в подальшому ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00097130706 від 02.07.2024 р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першоїінстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняПолтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р., яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а самевимогПодатковогокодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області з 20.02.2020 р., та зареєстроване платником податку на додану вартість 01.04.2020 р.

Фахівцями контролюючого органу в період з 29.05.2024 р. по 04.06.2024 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» за період з 31.01.2023 р. по 29.05.2024 р., за результатами якої складено акт перевірки №8093/16-31-07-06-02/43521379 від 11.06.2024 р., висновками якого встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме, в ході виконання експортного контракту № 3101 від 31.01.2023 р. з нерезидентом SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, мала місце прострочена дебіторська заборгованість стосовно надходження валютної виручки за експортований товар, з порушенням встановлених граничних строків розрахунків (180 днів) в сумі 83780,60 доларів США на 15 днів з 14.08.2023 р. по 28.08.2023 р., в сумі 337999,80 доларів США на 2 дні з 11.09.2023 р. по 12.09.2023 р., в сумі 287999,80 доларів США на 1 день 13.09.2023 р., в сумі 237999,80 доларів США на 2 дні з 14.09.2023 р. по 15.09.2023 р., в сумі 37949,80 доларів США на 4 дні з 16.09.2023 р. по 19.09.2023 р.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00097130706 від 02.07.2024 р., яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 312497,76 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в подальшому ПК України), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно із пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (в подальшому Закон №2 473-VIII), Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. ч. 4-7 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникненнязаборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до впровадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до впровадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Пунктом 14-2постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлюються 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» (продавець) та SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, (покупець) укладений контракт №3101 від 31.01.2023 р., яким передбачено, що продавець поставляє покупцю на умовах FOB- порт Кілія, Україна пшеницю 2 класу українського походження. Постачання товару здійснюється партіями. Постачання кожної партії товару здійснюється на підставі специфікацій до цього контракту, які є невід`ємною його частиною. Кількість товару 10000,00 метричних тонн. Валютою розрахунків є долар США. Ціна товару на кожну партію вказується у специфікаціях до даного контракту. Загальна сума контракту визначається наростаючим підсумком і складається з вартості всього товару поставленого за цим контрактом. Умови поставки: FOB-порт Кілія. Термін дії: з моменту підписання контракту до 31.12.2023 р.

Дані про нерезидента: SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, адреса нерезидента: ISTIKLAL-KURTPINAR OSB MAH.ATATURK CAD.NO : 7/1 CITY: MURATLI/TEKIRDAG. Банківські реквізити нерезидента: TURKIYE VAKIFLAR BANKASI T/A/O, SWIFT TVBATR2AFEX Acc TR270001500158048018575070.

Станом на 31.01.2023 р., згідно із даних бухгалтерського обліку позивача по рахунках №362 Розрахунки з іноземними покупцями, при виконанні експортного контракту №3101 від 31.01.2023 з нерезидентом SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, дебіторська/ кредиторська заборгованість відсутня, про що встановлено відповідачем в ході проведення позапланової перевірки.

На виконання умов контракту № 3101 від 31.01.2023 р., позивачем здійснено постачання товару, а саме: продовольча пшениця, 2-го класу, для промислової переробки, не для посіву, з м`яких сортів, врожаю 2022 року, насипом, код товару 10019900 нерезиденту SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина.

Згідно із п. 1.2 Контракту № 3101 від 31.01.2023 р., постачання кожної партії товару здійснюється на підставі Специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до Специфікації № 1 від 31.01.2023 р. продавець поставить покупцю пшеницю 2 класу українського походження в кількості 2000 метричних тонн. Ціна товару 220 доларів США за одну метричну тону. Загальна вартість товару складає 440000 доларів США. Умови оплати: оплата 100% вартості товару у день поставки відповідно до пункту 5.12 контракту. Поставка здійснюється до 28.02.2023 року /а.с.6/.

Відповідно до Специфікації №2 від 08.03.2023 р. продавець поставить покупцю пшеницю 2 класу українського походження в кількості 2000 метричних тонн. Ціна товару 230 доларів США за одну метричну тону. Загальна вартість товару складає 460000 доларів США. Умови оплати: оплата 100% вартості товару у день поставки, відповідно до пункту 5.12 контракту. Поставка здійснюється до 31.03.2023 р.

ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» відвантажило на користь SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, товар: продовольча пшениця, 2-го класу, для промислової переробки, не для посіву, з м`яких сортів, врожаю 2022 року, насипом, код товару10019900 на загальну суму 888039,80 доларів США/32474372,3 грн, згідно митних декларацій:

№ 302 від 15.02.2023 р. на суму 433780,60 доларів США /15862749,25 грн., граничний термін 13.08.2023 р., № 549 від 15.03.2023 р. на суму 454259,20 доларів США /16611622,98 грн., граничний термін 10.09.2023 р.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено терміни розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності ТОВ ПОЛТАВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ стало несвоєчасне, з порушенням термінів 180 днів, перерахування компанією SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, валютних коштів на загальну суму 888039,80 доларів США/32474372,3 грн, згідно платіжних інструкцій, які були зараховані PJSC BANK VOSTOK на банківський рахунок позивача Acc UA773071230000026002011152715. SWIFT code ACJCUA2N: 20.02.2023 р. на суму 250000 доларів США/ 9142150 грн.; 21.02.2023 р. на суму 100000 доларів США/ 3656860 грн.; 28.08.2023 р. на суму 150040 доларів США/ 5486752,74 грн.; 07.09.2023 р. на суму 50000 доларів США/ 1828430 грн.; 12.09.2023 р. на суму 50000 доларів США/ 1828430 грн.; 13.09.2023 р. на суму 50000 доларів США/ 1828430 грн.; 15.09.2023 р. на суму 100000 доларів США/ 3656860 грн.; 15.09.2023 р. на суму 100050 доларів США/3658688,43 грн.; 19.09.2023 р. на суму 37949,80 доларів США/1387771,06 грн.

Судовим розглядом встановлено, що 21.02.2023 р. здійснено банківський переказ (SWIFT) на суму 500000,00 доларів США дата зарахування на поточний рахунок позивача 22.02.2023 р.

Згідно із листом SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI № 128 від 22.02.2023 р. міжнародний банківський переказ (SWIFT) від 21.02.2023 р. на суму 500000 доларів США дата зарахування на поточний рахунок 22.02.2023 р. проведений компанією SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, за умовами контракту № 3101 від 31.01.2023 р.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, в бухгалтерському регістрі рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями надходження даної суми, згідно із контрактом №1502 від 15.02.2023 р. зазначено помилково.

Грошові кошти в сумі 500000 доларів США зараховані банківською установою в України із датою зарахування на поточний рахунок ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» 22.02.2023 р.

ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» внесено зміни до бухгалтерських регістрів на підставі листа від компанії SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI, Туреччина, від 22.02.2023 р. № 128, про що сторонами контракту № 3101 від 31.01.2023 р. складений відповідний акт звірки.

Таким чином, грошові кошти від контрагента SOYLU YEM TARIM SANAYI VE TICARET A.S. по контракту № 3101 від 31.01.2023 р. надійшли на поточний рахунок ТОВ «Полтавський комбінат хлібобулочних виробів» вчасно та з дотриманням граничних строків визначених діючим законодавством України, проте, контролюючим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказані обставини не враховані.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00097130706 від 02.07.2024 р., оскільки відсутні порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності за контрактом № 3101 від 31.01.2023 р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, арішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннямнорм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.243, 308, 316, 322, 325,326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. по справі № 440/8926/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 23.04.2025 року