Ухвала

від 23.04.2025 по справі 160/32031/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32031/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року в адміністративній справі №160/32031/24 за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий зібр")

Станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 1453.44 грн. (3028грн. х 0.4 х 150 % х 0.8)

Таким чином, відповідачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 1453.44 грн за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Третій апеляційний адміністративний суд.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

Крім того, апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого ст. 295 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Так, оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалене 08.01.2025 того ж дня сладений повний текст, водночас, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 11.04.2025, тобто із пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Відповідчем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він посилається на те, що судом першої інстанції було несвоєчасно направлено рішення до ЄДРСР, з текстом рішення відповідач ознайомився лише 01.04.2025 з реєстру судових рішень.

Водночас, як видно з матеріалів електронної адміністративної справи в КП "ДСС", копію рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19.02.2025 о 02:00.

Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, враховуючи вищевиказані норми КАС України, копію рішення суду вручено відповідачеві 20.02.2025, з цього часу відповідач вважається ознайомленим з текстом судового рішення, відтак він об`єктивно мав можливість підготувати та подати до суду апеляційну скаргу у строк 30 днів з дати отримання рішення суду.

Однак, апеляційну скаргу відповідачем подано лише 11.04.2025, тобто після спливу 30-ти денного строку з дня отримання копії рішення суду першої інстанції.

Саме по собі невчасне направлення судом рішення в не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням дати отримання відповідачем копії рішення суду в електронному кабінеті ЄСІТС "Електронний Суд".

Доводи відповідача про те, що Голова суду перебував у відпустці з 10.02.2025 по 21.02.2025 не є поважними причинами для поновлення строку, оскільки коли Голова суду відбуває у відпустку, його повноваження покладаються на іншу відповідальну особу - заступника або суддю, який має найбільший стаж в суді.

Крім того, станом на час виходу Голови суду з відпустки (21.02.2025) відповідач мав можливість подати апеляційну скаргу у строки встановлені ч. 2 ст. 295 КАС України, що могло б слугувати підставою для поновлення строку, однак як вже зазначалось апеляційна скарга подана лише 11.04.2025, тобто після спливу більше як трьох місяців з моменту ухвалення рішення суду, а також після спливу майже двох місяців з дати отримання рішення суду.

Стосовно посилань відповідача на постійні обстріли та ракетні атаки м. Кривого Рогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України, а також обстріли міста не можуть бути визнані поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме це вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги в цій конкретній справі.

Відтак, на думку суду підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні відповідача не є поважними, відтак клопотання не підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору, надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Визнати причини пропуску строку, вказані Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в клопотанні про поновлення строку неповажними.

Апеляційну скаргу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року в адміністративній справі №160/32031/24 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяО.О. Круговий