Постанова від 21.04.2025 по справі 420/33936/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33936/23

Перша інстанція суддя Самойлюк Г.П.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги НОМЕР_1 Прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), а саме:

- визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати у повному розмірі, відповідно до вимог Постанови КМУ № 168 (в редакції від 01 вересня 2022 року) та наказу АДПСУ № 628/0/081-22АГ від 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за січень 2023 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити у повному розмірі, відповідно до вимог Постанови КМУ № 168 (в редакції від 01 вересня 2022 року) та наказу АДПСУ № 628/0/081-22АГ від 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану за січень 2023 року;

- визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати у повному розмірі, відповідно до вимог Постанови КМУ №168 (в редакції від 21 січня 2023 року) та Наказу МВС № 36 від 26 січня 2023 року, ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити у повному розмірі, відповідно до вимог Постанови КМУ № 168 (в редакції від 21 січня 2023 року) та Наказу МВС № 36 від 26 січня 2023 року, ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період з 01 лютого 2023 року по 31 травня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року задоволено позов, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, за періоди з 04 січня 2023 року по 24 січня 2023 року; з 09 лютого 2023 року по 18 березня 2023 року; з 29 березня 2023 року по 03 квітня 2023 року; з 14 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, на підставі постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , за періоди з 04 січня 2023 року по 24 січня 2023 року; з 09 лютого 2023 року по 18 березня 2023 року; з 29 березня 2023 року по 03 квітня 2023 року; з 14 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, збільшену до 100 000,00 грн, додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду про відмову в задоволенні позову, або залишення позову без розгляду з підстав відсутності предмета спору у справі.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач у межах спірних правовідносин не має права на отримання спірної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000,00 грн.

Так, апелянт зазначає, що позивач у спірних періодах не знаходився у районах ведення воєнних (бойових) дій, а як наслідок не виконував службових обов`язків, виконання яких передбачає безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 1983 року народження, проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з довідки ВЧ НОМЕР_3 № 1870 від 16 травня 2023 року, штаб-сержант ОСОБА_1 у період з 04 січня 2023 року по 24 січня 2023 року, з 09 лютого 2023 року по 18 березня 2023 року, з 29 березня 2023 року по 03 квітня 2023 року, з 14 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно витягу з довідки в/ч НОМЕР_3 № 2/2229 від 12 червня 2023 року, штаб-сержант ОСОБА_1 у період з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вказані довідки видані на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України від 05 березня 2022 року № 323т, бойових розпоряджень оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 19 листопада 2022 року № 29дск, від 26 листопада 2022 року № 320 дск, від 14 січня 2023 року № 1548 дск, від 22 лютого 2023 року № 2497 дск, від 18 березня 2023 року № 3024т, від 30 березня 2023 року № 3318т, журналу бойових дій від 01 січня 2023 року № 25/6дск, рапорту начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (вхідний від 07 червня 2023 року№ 2337).

Відповідно до довідки № 302 від 27 жовтня 2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 26 жовтня 2023 року, позивачу виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, а саме: за січень - 65 483,74 грн, лютий - 30 000,00 грн, березень - 30 000,00 грн, квітень - 22 258,06 грн, травень - 20 000,00 грн, червень - 30 000,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати йому збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди за період служби з січня 2023 року, звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності у межах спірних правовідносин, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно п. 1 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно п. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі Постанова № 168).

Згідно п. 1 Постанови № 168 (в редакції, чинній з 18 жовтня 2022 року) передбачено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно п. 1 Постанови № 168 (в редакції, чинній з 21 січня 2023 року) передбачено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

При цьому, Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 (далі Порядок та умови № 36).

Порядок та умови № 36, згідно п. 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36, набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року.

Згідно п. 1 Порядку та умов № 36, ці Порядок та умови визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно п. 3 Порядку та умов № 36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Згідно п. 4 Порядку та умов № 36, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Згідно п. 7 Порядку та умов № 36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 , яка на переконання позивача, допущена при здійсненні нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю за періоди проходження військової служби з січня по травень 2023 року.

В даному випадку, позивач вважає, що йому у спірних періодах протиправно не виплачено додаткової грошової винагороди, встановленої постановою КМУ № 168, пропорційно до часу безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

При цьому, для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально.

В свою чергу, документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Тобто, ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, а також підтвердження цих обставин відповідними документами.

Між тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з довідки Оперативного угруповання військ «ХЕРСОН» (ВЧ НОМЕР_3 ) № 1870 від 16 травня 2023 року, позивач, у період з 04 січня 2023 року по 24 січня 2023 року, з 09 лютого 2023 року по 18 березня 2023 року, з 29 березня 2023 року по 03 квітня 2023 року, з 14 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Крім того, відповідно до витягу з довідки Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ВЧ НОМЕР_3 ) № 2/2229 від 12 червня 2023 року, позивач, у період з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони до батальйону включно в операційній зоні Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вказані довідки видані на підставі бойових розпоряджень, журналів бойових дій, а також рапортів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (вх. від 12 травня 2023 року № 1916; вх. від 07 червня 2023 року № 2337).

Тобто, рапорти начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, зазначені у відповідних довідках, підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Крім того, відповідні витяги з довідок оформлені офіцером штабу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 .

Тому, враховуючи затверджений посадовою особою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України факт існування рапортів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (від 12 травня 2023 року, від 07 червня 2023 року), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявіність у позивача права на отримання спірної виплати.

При цьому, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про те, що позивач не знаходився у спірний період в районах бойових дій, так як такі пояснення суперечать інформації, що подавалась до Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в зазначених рапортах начальника НОМЕР_1 прикордонного загону.

З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на такого суб`єкта владних повноважень.

При цьому, відповідні докази, підтверджуючі правомірність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, мають бути подані таким суб`єктом владних повноважень у відзиві на позовну заяву.

Без реалізації суб`єктом владних повноважень свого права на подання відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи та навіть кваліфікувати такі дії у якості визнання позову.

В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, відповідач, будучи повідомлений про відкриття провадження у даній справі, не реалізував свого права на подачу відзиву у встановлений судом строк, не повідомив суд про існування обставин, що тимчасово унеможливлюють подачу відзиву, а також не виконав вимог ухвали суду про витребування додаткових доказів.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень не містить пояснень та доводів щодо неможливості подання відзиву до суду першої інстанції, а також неможливості подання своїх доказів та пояснень щодо обставин даної справи до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, а також встановлені судом першої інстанції обставини справи та зібрані докази у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог не допущено помилкового застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян