Ухвала

від 23.04.2025 по справі 160/25897/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2025 року

м. Київ

справа №160/25897/21

адміністративне провадження №К/990/16945/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року

у справі № 160/25897/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 160/25897/21.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом;

2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним;

3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права;

4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Разом із тим з касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з оцінкою наданою судами попередніх інстанцій доказам у справі.

Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, позивач зобов`язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні з відповідним пунктом частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу. Касаційна скарга у справі №160/25897/21 не містить посилання та обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстави касаційного оскарження у цій справі.

Крім того, при посиланні на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником мають бути обґрунтовані заявлені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до Кодексу адміністративного судочинства України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 243, 330, 332 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмотіс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 160/25897/21 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Судді Р. Ф. Ханова

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер