Вирок

від 23.04.2025 по справі 139/251/25

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/251/25

Провадження № 1-кп/139/24/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025020160000002, обвинувальний акт по якому 04.04.2025 надійшов до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Знаменівка, Мурованокуриловецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тріада МК», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України (у тексті - КК України),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у період дії воєнного стану в Україні, який запроваджено із 05:30 год. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-1X від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та в подальшому неодноразово продовжено його дію по теперішній час, вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.

28.12.2024 близько 16:00 години до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 прийшла ОСОБА_4 з проханням, щоб ОСОБА_5 , використовуючи її абонентський номер мобільного зв`язку ОСОБА_4 , із застосуванням власного мобільного телефону, від її імені провів усі необхідні дії, спрямовані на реєстрацію ОСОБА_4 в урядовій програмі підтримки населення «Зимова єПідтримка».

З цією метою ОСОБА_4 добровільно передала ОСОБА_5 належний їй мобільний телефон та стала очікувати. У свою чергу ОСОБА_5 , маючи у розпорядженні мобільний телефон ОСОБА_4 , здійснив вхід до системи онлайн-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» - «Приват 24», та виявив, що на рахунках ОСОБА_4 , відкритих в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , наявні власні та кредитні кошти.

Виявивши грошові коштів на рахунках ОСОБА_4 , у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення належних ОСОБА_4 грошових коштів та звернення їх на свою користь.

Після цього ОСОБА_5 , не повідомляючи про свої злочинні наміри, будучи переконаним в тому, що ОСОБА_4 не усвідомлює характер його дій, о 16:49 год. 28.12.2024 викрав грошові кошти в сумі 700 грн шляхом їх переказу із рахунку ОСОБА_4 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 на власний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 .

В подальшому, бажаючи приховати сліди своїх протиправних дій, ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 належний останній мобільний телефон, повідомивши при цьому завідомо неправдиві відомості про реєстрацію її в урядовій програмі підтримки населення «Зимова єПідтримка», після чого ОСОБА_4 попрямувала до свого місця проживання.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами з рахунків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 28.12.2024, встановивши безперешкодний доступ до системи онлайн-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» - «Приват 24» до рахунків ОСОБА_4 , 29.12.2024 о 14:08 год. викрав грошові кошти в сумі 1500 грн шляхом переказу з кредитного рахунку ОСОБА_4 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 на власний рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , а також о 18:33 год. цього ж дня викрав грошові кошти в сумі 4000 грн шляхом переказу з кредитного рахунку ОСОБА_4 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 на власний рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 .

Таким чином ОСОБА_5 привласнив грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 6200 грн.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 після вчинення кримінального правопорушення - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, у ОСОБА_4 , на загальну суму 6200 грн, усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи при цьому умисно та цілеспрямовано, достеменно знаючи, що ці грошові кошти отримані злочинним шляхом, з метою легалізації (відмивання) грошових коштів, отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, розпорядився ними шляхом здійснення фінансових операцій за наступних обставин.

ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в будинку по АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи при цьому умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою легалізації незаконно набутих грошових коштів, тобто надання правомірного вигляду розпорядженню майном, отриманим злочинним шляхом, усвідомлюючи той факт, що вказані грошові кошти отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння та з метою приховування джерела походження цих грошових коштів, використовуючи свій мобільний телефон «moto g24 power» та власний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , о 16:51 год. 28.12.2024 перерахував 700 грн на рахунок TOB «Букмекерська компанія «Фавбет», код ЄДРПОУ 43457382, як оплату за надані послуги онлайн-казино, о 14:10 год. 29.12.2024 перерахував 1500 грн. на рахунок TOB «ГЕЙМДЕВ», код ЄДРПОУ 43397203 (сервіс онлайн-лотереї «Slotcity»), як оплату за надані послуги онлайн-казино, о 18:34 год. 29.12.2024 перерахував 4000 грн. на рахунок TOB «Букмекерська компанія «Фавбет», код ЄДРПОУ 43457382 (сервіс онлайн-лотереї «Favbet»), як оплату за надані послуги онлайн-казино.

Своїми злочинними діями ОСОБА_5 вчинив легалізацію (відмивання) 6200 грн, отриманих злочинним способом, шляхом здійснення фінансової операції з грошовими коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 209 КК України, тобто розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його отримання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинене особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю отримано злочинним шляхом.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 28.12.2024 близько 16:00 години, перебуваючи за своїм місцем проживання по АДРЕСА_1 , отримавши від ОСОБА_4 логін та пароль для входу за допомогою системи онлайн-банкінг АТ КБ «Приватбанк» - «Приват 24» до її рахунків, діючи умисно, здійснив несанкціоноване втручання у роботу інформаційних (автоматизованих) систем за наступних обставин.

28.12.2024 о 16:49 год., 29.12.2024 о 14:08 год. та о 18:33 год. ОСОБА_5 за допомогою власного мобільного телефону «moto g24 power», попередньо подолавши системи захисту, шляхом введення збережених логіна та паролю онлайн-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» - «Приват 24» ОСОБА_4 , які остання добровільно йому надала, перебуваючи за місцем свого проживання у будинку по АДРЕСА_1 , несанкціоновано, самочинно, вийшовши за межі усної домовленості, без дозволу власника рахунку, здійснив вхід до особистого кабінету ОСОБА_4 в автоматизованій системі дистанційного банківського обслуговування «Приват 24» АТ КБ «ПриватБанк», яка згідно Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, та вчинив фінансові операції.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, укладеною 03.04.2025 між прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (у тексті - КПК України) розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому визначене сторонами угоди остаточне покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 70, 75, 76 КК України, оскільки ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вказаній угоді, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень; добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_4 завданий матеріальний збиток.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що не заперечує щодо затвердження судом укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, підтримує узгоджене сторонами угоди покарання; зазначила, що обвинувачений в повному обсязі відшкодував завданий їй матеріальний збиток; просить суд ОСОБА_5 суворо не карати.

Розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги, що суд встановлює, чи угода відповідає вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме: формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання, згода обвинуваченого на його призначення та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, виходячи з наступного.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 зазначив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності. Враховуючи наявність позитивних і відсутність негативних даних, які характеризують особу ОСОБА_5 , просить призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання і мінімальний іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік.

Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості, укладеної 03.04.2025, ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних в обвинувальному акті кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю; суду пояснив, що дійсно вчинив дані правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті; зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно; наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому узгоджене в угоді покарання; зобов`язався виконувати умови угоди.

Сторони в угоді погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, за ч. 1 ст. 209 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права займати посади, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом електронно-обчислюваної техніки, персональних комп`ютерів та мобільних телефонів строком на 2 (два) роки без конфіскації майна, за ч. 1 ст. 361 КК України - у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з врахуванням ст. 70 КК України та із застосуванням ст. 75 КК України, і дійшли згоди про можливість його звільнення від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого, є обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того ОСОБА_5 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди, та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред`явленим ОСОБА_5 обвинуваченням його дії охоплюються складом таких кримінальних правопорушень:

- ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 209 КК України, тобто легалізація (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом, а саме, вчинення фінансової операції з майном, одержаним злочинним шляхом;

- ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Судом встановлено, що угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України; обвинуваченому та його захиснику зрозумілі наслідки її укладення, передбачені ст. ст. 394, 424 КПК України; обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався; має постійне місце проживання; працевлаштований; на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до кримінального проступку, а два - до тяжких злочинів; відсутність обставин, які обтяжують покарання; наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.

Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника з іншої, визнавши ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 361 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 209 КК України, з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, без конфіскації майна, та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Санкцією ч. 1 ст. 209 КК України передбачене додаткове покарання у виді конфіскації, яке суд не застосовує з таких підстав. Згідно ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України. Тобто у випадку, якщо особу звільнено від відбування основаного покарання на підставі ст. 75 КК України, положення ст. 77 КК України не передбачають призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 в справі № 953/6732/22 (провадження № 51-2510 км 23).

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, працює, має на утриманні троє малолітніх дітей; повне визнання ним вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданого матеріального збитку; позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має і просить його суворо не карати, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, а також із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановою слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 13.02.2025 про приєднання предметів до справи як речових доказів, речовим доказом у даному кримінальному провадженні визнано мобільний телефон марки «Motorola (Moto)» моделі «g24 power», у який вмонтована sim-картка оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІССІD 1 НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_7 ІССІD 2 НОМЕР_8 , які належать ОСОБА_5 13.02.2025 зазначений речовий доказ передано ОСОБА_5 на відповідальне зберігання. Долю даного речового доказу суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 65 - 67, 75, 76, 185, 209, 361 КК України, ст. ст. 370, 371, 373, 374, 468 - 470, 472 - 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 квітня 2025 року між прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025020160000002.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права займати посади, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом електронно-обчислювальної техніки, персональних комп`ютерів та мобільних телефонів на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавлення права займати посади, пов`язані з експлуатацією, обслуговування та ремонтом електронно-обчислювальної техніки, персональних комп`ютерів та мобільних телефонів на строк 2 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Motorola (Moto)» моделі «g24 power», у який вмонтована sim-картка оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІССІD 1 НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_7 ІССІD 2 НОМЕР_8 , які належать ОСОБА_5 , - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя ОСОБА_7