Справа № 171/1538/24
Номер провадження 2/184/150/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2025 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Виконком Зеленодольської міської ради в особі органу опіки та піклування, Виконком Саксаганської районної в місті ради в особі органу опіки та піклування «про позбавлення батьківських прав»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачі по справі є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його рідним братом по лінії матері. Його брат неодноразово притягувався до відповідальності, мав приводи до поліції, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_3 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, мешкає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 . Дитина навчається в 1 класі з 01.09.2023 року в Михайлівському ліцеї. Батьки ОСОБА_4 зовсім не приділяють уваги навчанню та вихованню свого сина. На початку навчального року і до грудня 2023 року батько хлопця, ОСОБА_2 , інколи цікавився справами сина у телефонному режимі. Пізніше зв`язок між батьком і вчителем перервався, і зв`язок між батьком і сином теж. Мама жодного разу не цікавилась успіхами сина. До 24 лютого 2024 року ОСОБА_5 проживав у тітки ОСОБА_6 , інваліда першої групи. Після 24 лютого 2024 року потрапив на тимчасове влаштування до нього, де перебуває до сьогоднішнього дня. З початку 2000 року він проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 , мають спільного сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в його долі, станом здоров`я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток сина, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання. Батьки постійно залишали дитину на тітку, яка має інвалідність І групи та сама не здатна до самообслуговування. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надають сину доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу. Батьки жодним чином не беруть участі у вихованні ОСОБА_9 , не піклуються про сина. Дитина знаходиться на його повному фінансовому утриманні. Він та його цивільна дружина займаються вихованням та доглядом хлопця, виявляють турботу та піклування стосовно нього. Він підтримує зв`язок з класним керівником та вчителями. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Для розвитку дитини він прикладає всі свої зусилля та можливості. У подальшому він має намір усиновити ОСОБА_9 , адже ставиться до нього як до рідного сина, відчуває до нього любов та батьківський зв`язок. У зв`язку з тим, що відповідачі не приймають участь у вихованні сина ОСОБА_9 , не займаються питанням його здоров`я, не цікавляться його навчанням, ухиляються від виконання ними своїх батьківських обов`язків, він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_10 не з`явились, представник надала заяву, в якій просить розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з`явились, надали заяву, згідно якої позовні вимоги визнають та просять розглянути справу за їх відсутності.
Повноважний представник Виконкому Зеленодольської міської ради в особі органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі їх представника.
Повноважний представник Виконкому Саксаганської районної в місті ради в особі органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину іі дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний тa моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер.
Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 а (а.с.15).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 позивача ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_13 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_13 (а.с.11).
Згідно довідки від 07.12.2022 року №1242-5002412409 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).
Згідно довідки від 25.11.2022 року №1221-7001640558 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 зареєстрований: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.12).
Згідно характеристики учня 1 класу Михайлівського ліцею Новоолександрівської сільської ради ОСОБА_4 , останній навчається з 1 вересня 2023 року. Батьки ОСОБА_4 зовсім не приділяють уваги навчанню та вихованню свого сина. На початку навчального року і до грудня 2023 року батько, ОСОБА_2 , інколи цікавився справами сина у телефонному режимі. Пізніше зв`язок між батьком і вчителем перервався, і зв`язок між батьком і сином теж. Мама жодного разу не цікавилась успіхами сина. До 24 лютого 2024 року ОСОБА_5 проживав у тітки ОСОБА_6 , інваліда першої групи. Після 24 лютого 2024 року потрапив на тимчасове влаштування до дядька, ОСОБА_1 , де перебуває до сьогоднішнього дня. Під час спілкування хлопчик із задоволенням розповідає про умови проживання у дядька і вдячний всім членам родини за гарне ставлення до нього (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є: батько - ОСОБА_1 ович, мати - ОСОБА_7 (а.с.17).
Згідно характеристики Новоолександрівської сільської ради №02-30/458 від 01.04.2024р. на ОСОБА_2 , останній неодноразово притягувався до відповідальності, мав приводи до поліції, зловживає спиртними напоями. Від сусідів та жителів села надходили скарги на його поведінку в побуті (а.с.18).
Згідно характеристики Новоолександрівської сільської ради №02-30/459 від 01.04.2024р. на ОСОБА_3 , остання не працювала. Співмешкає з ОСОБА_2 . Від сусідів та жителів села надходили скарги на її поведінку в побуті (а.с.19).
Згідно розпорядження Зеленодольського міського голови про тимчасове влаштування малолітньої дитини №25/02-03 від 30.01.2024 року, влаштовано малолітнього ОСОБА_4 в сім`ю ОСОБА_1 (а.с.21).
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не беруть участі у житті сина, його вихованні, утриманні, розумовому, фізичному та духовному розвитку, підготовці до самостійного життя, зокрема: не забезпечують йому необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, не надають матеріальної допомоги на його утримання. Тобто жодним чином не проявляють батьківського піклування, передбачене та гарантоване дитині нормами ст. 150 СК України.
Про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав свідчить висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Зеленодольської міської ради №29/07-03 від 15.04.2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території Зеленодольської міської територіальної громади проживають з 2022 року та зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. За час проживання на території громади постійно зловживали алкогольними напоями, постійного місця проживання не мали, самовільно займали непридатні для проживання квартири або кімнати, де не було умов для проживання дитини. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в його долі, станом здоров`я, не піклуються про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечують необхідного харчування, медогляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання. Батьки постійно залишали дитину на тітку, яка має інвалідність 1 групи та сама не здатна до самообслуговування. Виходячи з вищевикладеного та з метою захисту прав і інтересів дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Зеленодольської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХП від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Суд погоджується з позивачем, що така поведінка та бездіяльність відповідачів, як батьків, суперечить інтересам дитини, порушує її права, гарантовані міжнародним та національним законодавством та приходить до висновку, що відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками щодо виховання та розвитку дитини, а тому позовні вимоги щодо позбавлення їх батьківських прав є підставними та підлягають до задоволення.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 13, 80, 89, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Виконком Зеленодольської міської ради в особі органу опіки та піклування, Виконком Саксаганської районної в місті ради в особі органу опіки та піклування «про позбавлення батьківських прав» - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце мешкання невідомо, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН: НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 судові витрати у виді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 23.04.2025р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2025 |
Оприлюднено | 25.04.2025 |
Номер документу | 126821332 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
Томаш В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні