Ухвала

від 22.04.2025 по справі 335/3191/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3191/25 1-кс/335/1365/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , володільців вилученого майна: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх представника ОСОБА_9 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів посадовими особами комунальних закладів Запорізької міської ради за попередньою змовою з суб`єктами господарювання, шляхом закупівлі товарів та послуг по завищеним цінам, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час здійснення публічних закупівель мали місце привласнення бюджетних коштів керівниками пов`язаних між собою підприємств: ТОВ «СК Магістраль Інженерінг» (код ЄДРПОУ 44449519), ТОВ «Торій Трейд Сервіс» (код 45557061), ТОВ «ТД Інтерференц Систем» (код ЄДРПОУ 45067285), ТОВ «Синергія Систем» (код ЄДРПОУ 44876120), ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667) та ТОВ «ТД Коммодіті Снаб» (код ЄДРПОУ 45534568) за попередньою змовою з посадовими особами КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради та інших комунальних і державних закладів, розташованих на території Запорізької області.

При здійснені аналізу інформації в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» встановлено, що ТОВ «ТД Інтерференц Систем» (код ЄДРПОУ 45067285) та ТОВ «Синергія Систем» (код ЄДРПОУ 44876120) за результатом проведення публічних закупівель, з умисно встановленими дискримінаційними вимогами, укладали договори на постачання пального (талонів) до лікувальних закладів Запорізької області.

З метою завищення ціни пального, під час постачання його замовникам, частина талонів купується ТОВ «СК Магістраль Інженерінг», ТОВ «Торій Трейд Сервіс» та підконтрольним їм ТОВ «ТД Коммодіті Снаб» (код ЄДРПОУ 45534568) за низькою оптовою ціною у мережі АЗС.

В подальшому, з метою завищення ціни постачання пального, на підставі довідок з Черкаської Торгово-промислової палати щодо середньої ціни по регіону, в частині договорів заключають додаткові угоди, в результаті чого ціна постачання пального збільшувалась на 2-3 гривні за літр, що спричинило переплату за договорами у великих розмірах.

Окрім того, отримана інформація свідчить, що ТОВ «Синергія Систем» та ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667) за результатами проведених публічних закупівель здійснюють постачання автомобільних шин до лікувальних закладів Запорізької області за цінами на 30-50% вище ринкових. Для цього, вказаними компаніями, після підписання договору постачання, на підставі експертного висновку афілійованих установ, укладається додаткова угода про зміну специфікації предмету договору та в подальшому постачаються ТМЦ низької якості (переважно китайського виробництва) без зменшення ціни договору.

Встановлено, що КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР (далі - КНП) 12.11.2024 з ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» укладено договір №2210/82 щодо постачання 282 штук шин для транспортних засобів великої та малої тонажності на загальну суму 1 739 700 грн. Згідно специфікації до вказаного договору частину вказаних шин мали скласти шини марки Kormoran виробництва Сербії.

Моніторингом цін на шини, які реалізуються у вільному обігу та вказані у специфікації до договору, встановлено, що вони реалізуються на «ринку» по значно нижчій ціні. При проведенні аналізу податкових накладних з ПДВ, поданих ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс», встановлено, що шини, які поставлені на адресу КНП, закуплені «ТД Трейд Сіті Сервіс» заздалегідь до укладання договору поставки у спеціалізованих підприємств. Окрім того, в подальшому з ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» укладено додаткову угоду щодо зміну предмету договору та поставки замість шин марки Kormoran шин китайського виробництва гіршої якості без зменшення суми договору.

Таким чином, зазначені вище обставини вказують на те, що посадові особи ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» разом зі службовими особами КНП з метою привласнення бюджетних коштів завищили ціну придбання автомобільних шин на орієнтовну суму близько 474,4 тис. грн (сума різниці між ціною в договорі та мережі Інтернет).

Під час подальшого аналізу ланцюгів постачання вказаних підприємств встановлено, що ТОВ «Торій Трейд Сервіс» здійснює постачання ТМЦ в адресу всього лише 2 суб`єктів господарювання: ТОВ «Синергія Систем» та ТОВ «ТД «Інтерференц Систем». Вказане підприємство є неодноразовим переможцем публічних закупівель на постачання ТМЦ за завищеними цінами до державних та комунальних закладів, розташованих на території України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що організатором вчинення кримінальних правопорушень являється ОСОБА_5 . З метою обготівкування привласнених бюджетних коштів ОСОБА_5 виводить їх на підконтрольних йому фізичних осіб підприємців (далі ФОП). Одним з таких ФОП є ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук індивідуального банківського сейфу (ячейки) (CELLS:3600:1000017-RAZMER*295*455*250:FO), який орендує ОСОБА_11 у відділенні АТ «ПУМБ», розташованого у м. Дніпро по вул. Троїцькій, буд. 10.

Під час проведення обшуку було вилучено:

- грошові кошти у сумі 250 000 грн. купюрами номіналом 500 грн; грошові кошти у сумі 996 000 грн. купюрами 1000 грн; грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США; грошові кошти у сумі 1200 євро, купюрами номіналом 100 євро, 60 євро, купюрами номіналом 20 та 10 євро та 10 євро, купюрами номіналом 5 євро, 70 доларів США двома купюрами номіналом 20 доларів США, двома купюрами номіналом 10 доларів США та двома купюрами, номіналом 5 доларів США, 30 фунтів трьома купюрами номіналом 10 фунтів; грошові кошти в сумі 100 000 євро, з яких 93 600 євро, купюрами номіналом 100 євро та 6 400 євро, купюрами номіналом 50 євро; грошові кошти без упаковки у сумі 340 100 доларів США, купюрами, номіналом 100 доларів США;

- договір № М-1505 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; договір № М- 1506 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного про непридатність до військової служби № 3709/2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2022; бланк наказу з підписом на 1 арк.; бланк дозволу на 1 арк.; аркуші паперу з надрукованим текстом; договір купівлі-продажу від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі-продажу на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанція «Приватбанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанцію «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанцію «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; довіреність від 10.01.2025 на 1 арк.; договір покупки від 20.09.2021 на 1 арк.

Постановою слідчого від 16.04.2025 вищезазначені предмети, договори, документи та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий просить накласти арешт на вилучені грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та на вищезазначене вилучене майно - з метою збереження речових доказів.

Прокурор та слідча у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Суду пояснили, що у органа досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені грошові кошти є власністю ОСОБА_5 , в діях якого вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, за фактами яких здійснюється досудове розслідування, які ним отримані злочинним шляхом та обготівковуються. У кримінальному провадженні призначені відповідні податкові перевірки. Всі вилучені документи мають значення для кримінального провадження і можуть бути використанні як докази для встановлення обставин вчинених злочинів та необхідні для проведення експертиз.

Представник володільців вилученого майна у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді не надавався дозвіл на те майно, яке було вилучено в ході обшуку. Наполягав на недоведеності доказового значення для кримінального провадження вилучених документів. Вважає доводи клопотання безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях. Зазначив, що вилучені грошові кошти, які зберігалися у банківському сейфі належать ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були передані ними користувачу сейфа для зберігання. Також в сейфі зберігалися особисті грошові кошти та документи ОСОБА_5 , які не мають відношення до кримінальних правопорушень. Крім того, вважає безпідставним накладення арешту на вилучені грошові кошти, розмір яких значно перевищує встановлений досудовим розслідуванням імовірний розмір заподіяної шкоди. Суду подав відповідні письмові заперечення на клопотання.

У судовомузасіданні ОСОБА_7 проти клопотання слідчого заперечувала, пояснила, що у банківському сейфі були вилучені її особисті грошові кошти, які вона передала на зберігання.

У судовомузасіданні ОСОБА_8 проти клопотання слідчого заперечувала, пояснила, що у банківському сейфі були вилучені її особисті грошові кошти, які вона передала на ОСОБА_10 за договором про здійснення авторського нагляду.

У судовому засіданні ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечувала, суду пояснила, що банківський сейф, у якому був проведений обшук, перебуває у її володінні, вилучені у ньому грошові кошти були передані іншими особами на зберігання.

У судовому засіданні ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, суду пояснив, що у банківському сейфі зберігав свої особисті грошові кошти та документи, які не має можливості зберігати за місцем мешкання, а також у ньому знаходилися документи, які йому передала ОСОБА_12 на зберігання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Слідчим суддеювстановлено,що ухвалоюслідчого суддівід 15.04.2025року заклопотанням слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42025080000000027від 18.03.2025року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України,було наданодозвіл напроведення обшуку індивідуального банківського сейфу (ячейки) (CELLS:3600:1000017-RAZMER*295*455*250:FO), який орендує ОСОБА_11 , у відділенні АТ «ПУМБ», розташованого в м. Дніпро по вул. Троїцькій, буд. 10, з метою відшукання і вилучення договорів купівлі-продажу, укладених ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» з КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР, зі всіма додатками, електронних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, на якій містяться відомості про закупівлю та поставку товарів ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс», мобільних телефонів, видаткових накладних та товаро-транспортних накладних на поставлені товари, рахунків на оплату, актів приймання-передачі поставленого товару, печаток, банківських карток, чорнових записів.

Вищезазначений обшук було проведено 16.04.2025 року, в ході якого було вилучено майно, грошові кошти та документи, про які зазначено у клопотанні слідчого.

17.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному № 42025080000000027 було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 209 КК України.

Статтею 223 КПК України передбачено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

За змістом ст. 234 КПК України, метою проведення обшуку є виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

В ході розгляду клопотання та з наданих слідчому судді матеріалів клопотання про арешт зазначеного у ньому майна не встановлено будь-яких даних про досягнення мети слідчої дії, на яку надавався дозвіл, органом досудового розслідування не було відшукано і вилучено речей і документів, дозвіл на вилучення яких надався слідчим суддею.

При цьому, в ході розгляду клопотання за наявними матеріалами кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини, прокурором та слідчим не надано обґрунтованих даних про необхідність застосування арешту до зазначеного майна, і не наведено достатніх доводів, які б свідчили, що зазначене майно, а саме договори на придбання нерухомого майна, технічна документація, військово-лікарські документи, потребують дослідження та проведення відносно них слідчих дій.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З наданих слідчому судді матеріалів клопотання про арешт вилученого майна не встановлено і слідчим не доведено, яке доказове значення зазначені договори мають у даному кримінальному провадженні. В ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено, які відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містяться у вилученому майні.

Також не обґрунтовані підстави для висновку про відповідність вилучених грошових коштів критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, з огляду, зокрема, на те, що їх розмір значно перевищує встановлений досудовим розслідуванням імовірний розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З наданих матеріалів клопотання не вбачається проведення першочергових слідчих дій відносно зазначеного вилученого майна, з метою встановлення його відповідності критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також необхідності їх проведення в подальшому, які б обґрунтовували мету застосування арешту до вищезазначеного майна.

Таким чином, підстави накладення арешту на вищезазначене майно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, у межах даного кримінального провадження відсутні.

Вирішуючи клопотання слідчого в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий суддя виходить з наступного.

За змістом положень ст. 3 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 4 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 2 ст. 209 КК України передбачено відповідальність у вигляді конфіскації майна як виду покарання. При цьому, слідчим та прокурором не наведено, в діях якої особи вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, та з наданих слідчому судді матеріалів не встановлено даних про причетність осіб, які є володільцями вилучених в ході обшуку коштів, до вчинення даного кримінального правопорушення і повідомлення їм про підозру у його вчиненні у даному кримінальному провадженні.

Статтею 96-1 КК України перебачено спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна, яка, відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Органом досудового розслідування не спростовано належними доказами доводів володільців вилучених коштів та їх представника щодо невідповідності грошових коштів зазначеним критеріям.

Таким чином, підстави накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 173 КПК України, та приходить до висновку, що матеріали клопотання не містять достатньо доказів на підтвердження обставин, які б обумовлювали мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вилучене майно, про яке зазначено у клопотанні слідчого, та органом досудового розслідування не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи.

За встановлених обставин клопотання слідчого про накладення арешту не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 169, 170, 172, 173, 175, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна залишити без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1