Ухвала

від 16.04.2025 по справі 463/10578/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10578/24

Провадження №1-кс/463/3678/25

У Х В А Л А

16 квітня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024142200000005 від 25.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, -

встановив:

до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024142200000005 від 25.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Просить суд:

Скасувати арешт з майна належного ОСОБА_4 , яке було безпідставно вилучено під час проведення обшуку 20 листопада 2024 року, а саме з наступного майна: ноутбук марки Apple MacBook, темно-сірого кольору.

Зобов`язати старшого детектива групи детективів та/або інших детективів групи детективів, прокурора, яким було доручено здійснювати досудове розслідування та доручено здійснювати обвинувачення та процесуальний нагляд у межах кримінального провадження № 72024142200000005 від 25.06.2024 - повернути ОСОБА_4 , зазначене у п. 2 прохальної частини цього клопотання майно.

Клопотання мотивує тим, що 09.12.2024 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/10578/24 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно за результатами проведеного обшуку від 20-21.11.2024 у межах кримінального провадження за № 72024142200000005 від «25» червня 2024 року.

Так, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 72024142200000005 від «25» червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. 20 листопада 2024 року старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142200000005 від «25» червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч . 2 ст . 212 КК України, на підставі ухвали про надання дозволу на проведення обшуку слідчого судді Личаківського районного суду м. Львів ОСОБА_5 від 14.11.2024 (справа № 463/10600/24, провадження №1-кс/463/9044/2024), 20.11.2024 проведено обшук.

Вилучене майно, за результатами проведеного 20.11.2024 обшуку житлових приміщень (квартири), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які використовуються ОСОБА_4 : ноутбук марки Apple MacBook, темно-сірого кольору.

В подальшому, слідчим було прийнято передчасне рішення про визнання зазначених предметів речовими доказами у кримінальному провадження та звернутися з накладенням на них арешту.

Представник власника майна не був присутній при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Заявник вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. При цьому, матеріали справи не містять обґрунтованих доказів, за яких би застосований захід забезпечення у вигляді арешту майна третьої особи ОСОБА_4 , може правомірна продовжуватися обмежуючи останнього у конституційних правах та зокрема, через те, що посадові особи Товариства не є ані підозрювані, ані обвинувачені, ані третіми особами, відносно якої можливо застосувати спеціальну конфіскацію, що не є учасником. Крім того, в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки за 5 місяців дії такого заходу забезпечення, орган досудового розслідування не вчинив жодних дій направлених на підтвердження свої тверджень викладених у клопотання про арешт майна, що були продубльовано в ухвалі про арешт майна, як підставу арешту на час проведення досудового розслідування, а також не повідомили жодній посадовій особі Товариства про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не містить будь-яких інших доказів щодо можливої причетності ОСОБА_4 , та вилученого майна до кримінального правопорушення.

В той же час, як вбачається органом досудового розслідування не встановлено обставини, які підтверджують, що незастосування обмеження права ОСОБА_4 , призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, яке не було ще повернуто органом досудового розслідування.

Не встановлені підстави і застосування відносно ОСОБА_4 , заходів кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації.

Органом досудового розслідування та обвинуваченням не оскаржується саме право власності на таке майно, оскільки згідно інформації наявної на офіційному сайті Судової влади України, останніми не подано жодного позову до суду щодо визнання недійсним, нікчемним чи удаваним правочини, на підставі яких ОСОБА_4 , набув таке майно. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ані повідомлення про підозру ані обвинувачення висунуто відносно ОСОБА_4 , не було. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває вже більше 9 місяців, і воно не завершено, хоча у слідства було достатньо часу (9 місяців) для визначення того, що дане майно не має жодного доказового значення у цьому провадженні, зокрема, у кримінальному провадженні за статтею 212 КК України.

Вважає, що застосований захід забезпечення у вигляді арешту майна не може застосовуватися постійно, оскільки сторона обвинувачення не підтверджує документально того, що дійсно вилучене майно було отриманні злочинним шляхом, або/та були предметом, засобом чи знаряддям вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Це підтверджується, зокрема, відсутністю протоколів оглядів такого майна і знайдення на ньому слідів кримінального правопорушення. Крім того, унеможливлюється використання майна ОСОБА_4 , як доказ у кримінальному провадженні, в якому нікому не висунуто обвинувачення.

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді, орган досудового розслідування вважає, що, майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку відповідає критеріям ст. 98, п.1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а саме набуто внаслідок незаконної діяльності та є доказом кримінального правопорушення, через що їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів. Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі не наведено.

Проте, із змісту протоколу від 20.11.2024 не вбачається, за якими родовими ознаками та/або іншими ознаками детектив та оперативні працівники ідентифікували зазначено майно, як речовий доказ.

При цьому, ОСОБА_4 , - не було повідомлено про підозру та не висунуто обвинувачення у межах цього кримінального правопорушення.

А тому в порядку ст.174 КПК України заявник звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке просить задовольнити.

Заявник - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, подане клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в ньому, та просив скасувати арешт з майна.

Детектив ОСОБА_6 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024142200000005, до судового засідання подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти скасування арешту з майна заперечує.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту на майно та матеріали клопотання про скасування такого, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2статті 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3статті 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положеньстатті 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна(ч. 10ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено судом, спільною слідчою групою у складі Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області та детективів Головного підрозділу детективів БЕБ, за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024142200000005 від 25.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування встановлено, що службові особи пов`язаних суб`єктів господарювання ТОВ «В АГРО» (код ЄДРПОУ 41635617) та ТОВ «АГРОВЄРА» (код ЄДРПОУ 40387868) в період з 01.01.2022 по 18.03.2024 рік експортували сільськогосподарську продукцію (соєві боби), походження якої не встановлено у кількості 38 544,1 тон на загальну суму 593 298 543,2 грн., чим сприяли невстановленим особам реального сектору економіки, які є виробниками та/або постачальниками сільськогосподарської продукції в ухиленні від сплати ПДВ на загальну суму понад 6 млн грн. Крім того, службові особи ТОВ «ОПТІМА СОЛЮШНПРО» (код ЄДРПОУ 45044708) в період з 25.10.2023 по 09.04.2024 під час здійснення фінансово-господарських операцій з реалізації соєвих бобів в адресу ТОВ «В АГРО» (код ЄДРПОУ 41635617) в порушення вимог Податкового кодексу України, шляхом недекларування фактичних обсягів отриманого доходу, занижено податкові зобов`язання з ПДВ, у зв`язку із чим не сплачено до державного бюджету України ПДВ у сумі понад 6 млн грн.

В ході проведення досудового розслідування з метою всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду ОСОБА_5 від 14.11.2024(справа№ 463/10600/24,провадження №1-кс/463/9044/2024),20.11.2024проведено обшукжитлових приміщень(квартири),що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,які використовуються ОСОБА_4 тапричетнимидо злочинуособами, в ході якого виявлено та вилучено майно, з клопотанням про накладення арешту на які звернувся детектив.

?Ноутбук марки Apple MacBook, темно-сірого кольору, 1 шт.

Факт проведення обшуку та вилучення в ході проведення такого відповідного майна стверджується долученою до матеріалів клопотання копією протоколу обшуку від 20.11.2024 року

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.11.2024 року, надано дозвіл на проведення обшуку.

Майно,вилученевході проведенняобшуку постановою детектива від 22.11.2024 року визнано речовими доказами по справі.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 09.12.2024 року (справа №463/10578/24, Провадження №1-кс/463/9439/24) накладено арешт на майно, вилучене за результатами проведеного 20.11.2024 обшуку житлових приміщень (квартири), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які використовуються ОСОБА_4 та причетними до злочину особами, а саме на: Ноутбук марки Apple MacBook, темно-сірого кольору, 1 шт.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.12.2024 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 09.12.2024 року залишено без змін.

Таким чином, підставою арешту відповідних об`єктів, став той факт, що постановою детектива від 22.11.2024 зазначені об`єкти визнано речовими доказами у Кримінальному проваджені, оскільки вони містять ознаки речового доказу у відповідності до положеньст. 98 КПК України. Зокрема, виявлений ноутбук має встановлений шифрувальний пароль. На вимогу детектива у ході обшуку, особами якими використовується виявлений ноутбук, було відмовлено в наданні доступу до нього, з метою встановлення, виявлення та перевірки наявності інформації, відомостей та електронних документів, електронних файлів, які можуть на ньому міститися, що мають вагоме значення для досудового розслідування. З підстав зазначеного, в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що виявлений ноутбук міститься в собі та зберігає інформацію, відомості, електронні документи, електронні файли, переписки підтверджуючі причетність до протиправної діяльності, електронний документообіг та інше, що має вагоме значення для досудового розслідування, а особи які його використовують з корисливих мотивів, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, умисно не надали доступ до нього. Крім того, з підстав того, що вилучений ноутбук може містити в собі та зберігати інформацію, відомості, електронні документи, електронні файли, переписки підтверджуючі причетність до протиправної діяльності, електронний документообіг та інше, що має вагоме значення для досудового розслідування, тому під час здійснення досудового розслідування наявна потреба в проведенні судової комп`ютерно-технічної експертизи, в ході якої вилучений ноутбук виступає об`єктом дослідження.

У відповідності до Ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.12.2024 року метою арешту відповідних об`єктів відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КК Україниє забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя врахував, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт. При цьому, слідчим суддею не встановлено доказів завдання негативних наслідків внаслідок застосування арешту майна.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК Україниу разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладаєтьсяна майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Виходячи із зазначеного, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (ст. 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження Ухвали арешт на майно накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини слідчий суддя дійшов висновку що майно, на яке накладено арешт, відповідно до положень ч.1ст.98 КПК Україниє речовим доказом.

Крім того, оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, арешт такого майна необхідний для забезпечення збереження речового доказу у Кримінальному провадженні та проведення необхідних експертиз, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування не забезпечить належної схоронності вказаного майна, може призвести до пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження відповідних Об`єктів, інших негативних наслідків, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту вказаного майна на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості Кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту наразі не відпала, а з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для скасування арешту, накладеного на майно, наразі відсутні.

А відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість накладеного арешту та, що потреба у застосуванні арешту на даний час не відпала, а арештоване майно має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, підстави для задоволення Клопотання відсутні.

Керуючись вимогами статті 174 КПК України, -

постановив:

В задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024142200000005 від 25.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1