Вирок

від 24.04.2025 по справі 455/496/25

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/496/25

Провадження № 1-кп/455/145/2025

ВИРОК

Іменем України

24 квітня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Старий Самбір кримінальне провадження за № 12025141320000043 від 23.01.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ріп`яна, Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 громадянки України, з середньо-среціальною освітою, заміжньої, має четверо дітей, двоє з яких неповнолітні, раніше не судимої, не працює, здійснює догляд за чоловіком, який є особою з інвалідністю ІІ групи

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , проживаючи в АДРЕСА_2 спільно із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу та за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду і будучи особою, якій відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 №1192 упродовж 2022 - 2024 років шляхом обману, заволоділа бюджетними коштами у вигляді державної соціальної допомоги на загальну суму 11 098,32 грн., чим завдала шкоди державі на вказану суму.

Так, відповідно до п. 4 зазначеного вище Порядку, допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, що є вимогою виплати щомісячної грошової допомоги. Відповідно до висновків лікарської комісії медичного закладу, щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_6 потребує постійного стороннього догляду, оскільки обмежений в самообслуговуванні, здатності до орієнтації, здатності до спілкування та здатності контролювати свою поведінку.

Згідно п. 7 вказаного вище Порядку, для призначення грошової допомоги на догляд, особою, яка звертається за її призначенням, разом із іншими документами подається заява. Форма заяви затверджується Міністерством соціальної політики України, а саме наказом № 441 від 21.04.2015 «Про затвердження форми заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», у якій особа ставить свій підпис та дату про ознайомлення, крім іншого, під наступним текстом: «мене повідомлено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання мною соціальної допомоги, компенсації та пільг, я зобов`язуюсь повідомити органи праці та соціального захисту населення». Відповідно до цього Порядку, рішенням управління соціального захисту населення Самбірської РДА від 29.11.2021 року, ОСОБА_4 , на підставі нею поданої заяви, призначено щомісячну грошову державну соціальну допомогу на догляд за інвалідом II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_5 , на період з 10.11.2021 по 10.05.2022 p.p. та в подальшому продовжено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року №215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану».

В той же час, ОСОБА_4 , шляхом обману, в період з 19.06.2022 по 07.08.2022 p.p. здійснила виїзд через пункт пропуску «Рава-Руська», на територію Республіки Польща, а отже обов`язки по догляду за інвалідом не здійснювала, однак не повідомила органи соціального захисту населення про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, в результаті чого їй було нараховано державну соціальну допомогу на суму 4668,67 грн. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_4 , шляхом обману за період часу 19.06.2022 по 07.08.2022 p.p. отримала зайво нараховану щомісячну грошову державну соціальну допомогу з державного бюджету на загальну суму 4668,67 грн. грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Також, відповідно до вищевказаного Порядку, рішенням управління соціального захисту населення Самбірської РДА від 28.02.2023 року, ОСОБА_4 , на підставі нею поданої заяви, призначено щомісячну грошову державну соціальну допомогу на догляд за інвалідом II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_5 , на період з 13.02.2023 по 13.08.2023 p.p. В той же час, ОСОБА_4 , повторно, шляхом обману, в період з 25.06.2023 по 23.07.2023 p.p. здійснила виїзд через пункт пропуску «Рава-Руська», на територію Республіки Польща, а отже обов`язки по догляду за інвалідом не здійснювала, однак не повідомила органи соціального захисту населення про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, в результаті чого їй було нараховано державну соціальну допомогу на суму 2925,65 грн. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_4 , шляхом обману за період часу з 25.06.2023 по 23.07.2023 p.p. отримала зайво нараховану щомісячну грошову державну соціальну допомогу з державного бюджету на загальну суму 2925,65 грн. грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Також, відповідно до вищевказаного Порядку, рішенням управління соціального захисту населення Самбірської РДА від 06.03.2024 року, ОСОБА_4 , на підставі нею поданої заяви, призначено щомісячну грошову державну соціальну допомогу на догляд за інвалідом II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_5 , на період з 07.02.2024 по 07.08.2024 p.p. В той же час, ОСОБА_4 , повторно, шляхом обману, в період з 07.07.2024 по 06.08.2024 p.p. здійснила виїзд через пункт пропуску «Краківець», на територію Республіки Польща, а отже обов`язки по догляду за інвалідом не здійснювала, однак не повідомила органи соціального захисту населення про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, в результаті чого їй було нараховано державну соціальну допомогу на суму 3504,00 грн. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_4 , шляхом обману за період часу 07.07.2024 по 06.08.2024 p.p. отримала зайво нараховану щомісячну грошову державну соціальну допомогу з державного бюджету на загальну суму 3504,00 грн. грн., чим завдала шкоди на вказану суму.

Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені: ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначила, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію її дій за ч. 1,2 ст.190 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 показала, що проживає разом з чоловіком ОСОБА_5 , який є особою з інвалідність ІІ групи у зв`язку із психічним захворюванням та потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку із тим отримує щомісячну грошову допомогу. З 19.06.2022 по 07.08.2022 p.p., з 25.06.2023 по 23.07.2023 p.p. та з 07.07.2024 по 06.08.2024 виїжджала на заробітки у Республіку Польща, та у ці періоди не виконувала догляду за ОСОБА_5 , хоча і отримувала встановлену державою грошову допомогу. Про виїзд закордон органи соцзахисту не повідомляла. Щиро кається у вчиненом, засуджує свої дії, просить врахувати що вже відшкодувала шкоду.

Представник потерпілого управління соціального захисту населення Самбірської РДА ОСОБА_7 судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій зазначив, що просить справу розглядати за його відсутності, шкода відшкодована у повному обсязі, матеріальні претензії відсутні.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, вона та прокурор не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння нею змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

Таким чином, суд знаходить винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень доведеною поза розумним сумнівом та вважає, її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66КК України судом визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитків ще на стадії досудового розслідування, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №10 від 07.03.2025 року.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені уст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом враховується, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є кримінальним проступком (ч.1 ст.190) та нетяжким злочином (ч.2 ст.190 КК України).

При цьому, судом враховуються обставини за яких було вчинено вищевказані кримінальні правопорушення, кількість епізодів злочинної діяльності, тяжкість їх наслідків, їх суспільну небезпеку.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , зокрема те, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не судима, також береться до уваги її сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що вона офіційно не працевлаштована, доглядає чоловіка з інвалідністю, заміжня, має четверо дітей, двоє з яких неповнолітні, позитивно характеризується за місцем свого проживання, також враховується її стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачена є працездатною (інвалідності не встановлено), під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Що стосується питання осудності обвинуваченої ОСОБА_4 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченої в судовому засіданні була адекватною, свої показання вона надавала послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачена є осудною особою.

Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, та відсутність обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України.

Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , оцінюються яксередній таорган пробаціївважає,що виправленняобвинуваченої без ізоляції від суспільства можливе.

Також, при призначені покарання суд враховує добровільне відшкодування обвинуваченою завданого збитку, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №10 від 07.03.2025 та думку представника потерпілого ОСОБА_7 який в своїй письмовій заяві зазначив, що матеріальні претензії відсутні.

Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченої у виді штрафу. Обвинувачена погодилася з позицією прокурова щодо виду та розміру запропонованого покарання.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 , слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.ч.1,2 ст. 190 КК України, яке на думку суду у конкретному випадку не є надмірним за видом та розміром, є виваженим і достатнім, відповідає принципам призначення покарання, й відповідає меті покарання.

Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання із застосуваннямст.69КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Майнова шкода на загальну суму 11 098,32 гривень, завдана внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відшкодована в повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. 100, 349, 368-371,373-376, 532 КПК України суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України,ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;

- за ч.2 ст.190 КК Україниу виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Речові докази: оригінал особової справи ОСОБА_4 с. Ріп`яно №600545, який вилучено на підставі ухвали слідчого судді Старосамбірського районного суду від 06.03.2025 в Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації, юридична адреса: м. Самбір, вул. Мазепи, №8, поштовий індекс 81400, код ЄДРПОУ 25258877, та зберігається у матеріалах кримінального провадження №12025141320000043 повернути Управлінню соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації, юридична адреса: м. Самбір, вул. Мазепи, 8, поштовий індекс 81400, код ЄДРПОУ 25258877.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2ст.394 КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1