Рішення

від 24.04.2025 по справі 212/2135/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2135/25

2/212/1894/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Юшко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності сторін та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЧАСОВОЯРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ЧАСОВОЯРСЬКА МІСЬКА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ; третя особа: Приватний нотаріус Наконечна Марія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доЧАСОВОЯРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ЧАСОВОЯРСЬКА МІСЬКА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ; третя особа: Приватний нотаріус Наконечна Марія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що після похорон батька вона вимушена була виїхати за межі України у зв`язку з бойовими діями, тому вчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Наконечною М.І. від 31.01.2025 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку. Позивач зазначає, що виїзд за межі України у зв`язку з бойовими діями в державі створило для неї істотні труднощі для звернення до нотаріуса. Такі обставини вважає поважними причинами для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою судувід 24квітня 2025року доучасті усправі залученов якостіспіввідповідача Часовоярськуміську військовуадміністрацію Бахмутськогорайону Донецькоїобласті.

Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представники відповідачів в підготовче судове засідання не з`явилися, до початку розгляду справи надали письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просили прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Третя особа в підготовче судове засідання не з`явилася, причина неявки суду не відома.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 квітня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. В графі батьки батьком зазначено ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .

13 квітня 1991 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила своє прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 .

Листом Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Наконечної М.І. №19/02-14 від 31.01.2025 ОСОБА_1 , на її звернення, повідомлено, що нею пропущено термін прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутися до суду.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові

від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пропуск встановленогозаконом строкудля зверненнядо нотаріусапозивач обґрунтовуєнаявністю об`єктивноїповажної причини,а саме,що з24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та проведення бойових дій в місці її проживання, позивач була вимушена виїхати за межі України, що підтверджується відмітками прикордонної служби в закордонному паспорті позивача.

Таким чином, вищенаведені докази підтверджують поважні причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили його звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк, а саме виїзд за межі України.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Тлумачення та застосування національного законодавства прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з точки зору тлумачення їх у світлі практики Європейського суду з прав людини.

А тому, суд враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, вважає, що визначення додаткового строку позивачу забезпечуватиме розумний баланс між інтересами сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ЧАСОВОЯРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ЧАСОВОЯРСЬКА МІСЬКА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ; третя особа: Приватний нотаріус Наконечна Марія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строкдля подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 24 квітня 2025 року.

Суддя: Р. В. Дехта