Постанова від 24.04.2025 по справі 914/1856/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. Справа №914/1856/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіІ.Б. Малех

І.Ю. Панова,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦБ" б/н від 24.02.2025 року (вх. № 01-05/517/25 від 25.02.2025 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року (суддя М.М. Петрашко; повне рішення складено 04.02.2025 року)

у справі № 914/1856/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосфера-Захід"</a>(надалі ТзОВ "Екосфера-Захід")

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦБ" (надалі ТзОВ "ПЦБ")

про стягнення 294123,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

25.07.2024 року ТзОВ "Екосфера-Захід" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "ПЦБ" про стягнення 294123,71 грн., з яких: 50693,00 грн -заборгованість, 3082,10 грн - інфляційні втрати, 1397,46 грн - 3% річних за договором поставки №24-10-23 від 24.10.2023 року; 228336,53 грн - заборгованість, 8069,23 грн -інфляційні втрати, 2545,39 грн - 3% річних за договором підряду №30-10-23 від 30.10.2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору поставки та договору підряду відповідач не виконав своє зобов`язання та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар та виконані роботи.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у справі №914/1856/24 задоволено позов ТзОВ "Екосфера-Захід". Стягнуто з ТзОВ "ПЦБ" на користь ТзОВ "Екосфера-Захід" 279029,53 грн основного боргу, 11151,33 грн інфляційних втрат, 3942,85 грн - 3% річних, 4411,86 грн витрат по сплаті судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що факт поставки відповідачу товару за договором №24-10-23 від 24.10.2023 року підтверджується видатковими накладними №92 від 26.12.2023 на суму 205740,30 грн, №91 від 26.12.2023 на суму 338686,00 грн та №2 від 02.02.2024 на суму 150693,00 грн. Отже, всього було поставлено товару на загальну суму 695119,30 грн.

Суд зазначив, що відповідачем здійснено часткові оплати вартості поставленого товару на загальну суму 644426,30 грн відповідно до платіжних інструкцій №262 від 30.10.2023 на суму 100000,00 грн, №263 від 30.10.2023 на суму 50000,00 грн, №339 від 27.11.2023 на суму 50000,00 грн, №379 від 07.12.2023 на сум 100000,00 грн, №404 від 23.12.2023 на суму 138686,00 грн, №405 від 23.12.2023 на суму 105740,30 грн, №567 від 31.05.2024 на суму 100000,00 грн. Тобто відповідачем здійснено оплати на загальну суму 644426,30 грн.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що основна заборгованість за договором №24-10-23 від 24.10.2023 року становить 50693,00 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що факт виконання позивачем робіт за договором підряду №30-10-23 від 30.10.2023 року підтверджується актом приймання виконаних робіт за лютий 2024 року від 02.02.2024 на суму 228336,53 грн.

Суд зазначив, що як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача за вказаним договором становить 228336,53 грн, докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3%, виснував, що позовні вимоги про стягнення 3082,10 грн інфляційних втрат, нарахованих за невиконання умов договору поставки №24-10-23 від 24.10.2023, 1397,46 грн 3% річних, нарахованих за невиконання умов договору поставки №24-10-23 від 24.10.2023, 8069,23 грн інфляційних втрат, нарахованих за невиконання умов договору підряду №30-10-23 від 30.10.2023 та 2545,39 грн 3% річних, нарахованих за невиконання умов договору підряду №30-10-23 від 30.10.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи складність справи, оцінюючи необхідність їх понесення, а також співмірність заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, дійшов висновку, що 20000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим розміром судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що в цій частині рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд ухвалив рішення без участі представника відповідача при наявності об`єктивних причин його неявки. Вказує на те, що з урахуванням ступеня виконання зобов`язання відповідачем, а саме зобов`язання з оплати товару та виконання робіт за договором підряду виконані частково, в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу збитків, наявні всі правові підстави для зменшення розміру штрафних санкцій за порушення строків оплати товару та виконання робіт відповідачем. Відповідач вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статті 551 ЦК України. Також зазначає про недоведеність витрат на правничу допомогу, оскільки, на думку скаржника, суду подані неналежні докази, які не відповідають розміру та характеру виконаних робіт. Просить рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у справі №914/1856/24 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу, в цій частині ухвалити нове рішення, яким зменшити загальний розмір 3% річних, інфляційних втрат та витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/1856/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Б. Малех, І.Ю. Панова.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1856/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення сторін у справі з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 року про розгляд справи № 914/1856/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 05.03.2025 року доставлено до електронних кабінетів сторін у справі.

На час ухвалення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у справі № 914/1856/24.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 24.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЦБ» (Покупець) було укладено договір поставки №24-10-23.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №24-10-23 Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах цього Договору поставити та передати у власність Покупцю товар для капітального ремонту будівлі їдальні (корпус "Е") по вул. Берег, 146 в м.Чоп, а Покупець зобов`язаний прийняти цей Товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору №24-10-23 Постачальник зобов`язаний поставити Товар до 29 лютого 2024 року.

У відповідності до пункту 3.3. Договору №24-10-23 загальна сума Договору становить 695119,30 грн, в т.ч. ПДВ 115853,22 грн.

За положеннями пункту 3.4. Договору №24-10-23 оплата вартості Товару, яка визначена цим Договором, здійснюється покупцем на користь постачальника у такому порядку:

1) аванс у розмірі до 30% вартості Договірної ціни, що складає 185000,00 грн, в т.ч. ПДВ, сплачується протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього Договору;

2) повний розрахунок вартості Товару сплачується протягом 15 банківських днів з моменту прийому-передачі Товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідно до пункту 5.1. Договору №24-10-23 Термін дії Договору з дати підписання по 29 лютого 2024 року, але у всякому випадку до повного виконання своїх зобов`язань за договором.

26.12.2023 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 205740,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №92 від 26.12.2023 року.

26.12.2023 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 338686,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №91 від 26.12.2023 року.

02.02.2024 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 150693,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 02.02.2024 року.

Отже, всього було поставлено товару на загальну суму 695119,30 грн.

Відповідачем здійснено часткові оплати вартості поставленого товару на загальну суму 644426,30 грн відповідно до таких платіжних інструкцій: №262 від 30.10.2023 на суму 100000,00 грн, №263 від 30.10.2023 на суму 50000,00 грн, №339 від 27.11.2023 на суму 50000,00 грн, №379 від 07.12.2023 на суму 100000,00 грн, №404 від 23.12.2023 на суму 138686,00 грн, №405 від 23.12.2023 на суму 105740,30 грн, №567 від 31.05.2024 на суму 100000,00 грн. Тобто відповідачем здійснено оплати на загальну суму 644426,30 грн.

Відповідно до позовної заяви основна заборгованість за Договором №24-10-23 становить 50693,00 грн.

Керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3082,10 грн інфляційних втрат та 1397,46 грн 3% річних.

30.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЦБ» (Замовник) було укладено договір підряду №30-10-23.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №30-10-23 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання робіт з Капітального ремонту будівлі їдальні (корпус «Е») по вул. Берег, 146 в м.Чоп (роботи по капітальному ремонту вентиляції). Код ДК021:2015:45330000-9 «Водопровідні та санітарно-технічні роботи (Деталізований код ДК 021:2015:45331210-1 «Встановлення вентиляційних систем»).

Згідно пункту 2.2. Договору №30-10-23 договірна ціна за цим Договором станом на день його укладення складає 228336,53 грн.

У відповідності до пункту 2.3 Договору №30-10-23 оплата вартості Робіт та Матеріальних ресурсів, яка визначена цим Договором, здійснюється Замовником на користь Виконавця у такому порядку:

1) аванс у розмірі до 50% вартості Договірної ціни, що складає 110000,00 грн, в т.ч. ПДВ, сплачується протягом 5 банківських днів з моменту укладення цього Договору;

2) повний розрахунок вартості Договірної ціни сплачується протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі робіт та отримання від Виконавця усіх Документів про виконання Договору та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за типовою формою №КБ-3).

За змістом пункту 3.1. Договору №30-10-23 роботи вважаються виконаними після підписання Акту приймання-передачі закінчених робіт (Результату Робіт) та отримання від Виконавця усіх Документів про виконання Договору та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за типовою формою №КБ-3).

Згідно з пунктом 5.1. Договору №30-10-23 термін дії договору з дати підписання по 29.02.2024 року, але у всякому випадку до повного виконання своїх зобов`язань за договором.

02.02.2024 року на виконання умов Договору №30-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було виконано роботи обумовлені Договором на суму 228336,53 грн, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за лютий 2024 року (форма №КБ-2в). Даний акт підписаний обома сторонами.

Докази сплати вартості виконаних робіт у матеріалах справи відсутні.

Несплата відповідачем заборгованості за укладеними договорами стала підставою для звернення з даним позовом до суду, в якому позивач просить стягнути з відповідача 294123,71 грн, з яких: 50693,00 грн -заборгованість, 3082,10 грн - інфляційні втрати та 1397,46 грн - 3% річних за договором поставки №24-10-23 від 24.10.2023 року; 228336,53 грн - заборгованість, 8069,23 грн -інфляційні втрати та 2545,39 грн - 3% річних за договором підряду №30-10-23 від 30.10.2023 року.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вказаних вимог скаржника.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що 24.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЦБ» (Покупець) було укладено договір поставки №24-10-23.

30.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЦБ» (Замовник) було укладено договір підряду №30-10-23.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, умови, визначені в укладених договорах на розсуд сторін, є обов`язковими для цих сторін після укладення вказаних договорів.

За положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги про скасування оскарженого судового рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат і зменшення їх на 90 % колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 610 цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 зазначила, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

У цій справі суд встановив, що 26.12.2023 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 205740,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №92 від 26.12.2023 року.

26.12.2023 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 338686,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №91 від 26.12.2023 року.

02.02.2024 року на виконання умов Договору №24-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було здійснено поставку Товару на суму 150693,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 02.02.2024 року.

Отже, всього було поставлено товару на загальну суму 695119,30 грн.

Відповідачем здійснено часткові оплати вартості поставленого товару на загальну суму 644426,30 грн відповідно до таких платіжних інструкцій: №262 від 30.10.2023 на суму 100000,00 грн, №263 від 30.10.2023 на суму 50000,00 грн, №339 від 27.11.2023 на суму 50000,00 грн, №379 від 07.12.2023 на суму 100000,00 грн, №404 від 23.12.2023 на суму 138686,00 грн, №405 від 23.12.2023 на суму 105740,30 грн, №567 від 31.05.2024 на суму 100000,00 грн. Тобто відповідачем здійснено оплати на загальну суму 644426,30 грн.

Також у цій справі суд встановив, що 02.02.2024 року на виконання умов Договору №30-10-23 ТзОВ «ЕКОСФЕРА-ЗАХІД» було виконано роботи обумовлені Договором на суму 228336,53 грн, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за лютий 2024 року (форма №КБ-2в). Даний акт підписаний обома сторонами.

Докази сплати вартості виконаних робіт у матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач не виконав свої зобов`язання по укладених з позивачем договору поставки №24-10-23 та договору підряду №30-10-23.

Через невиконання відповідачем своїх зобов`язань, а саме неповну сплату за поставку товару та несплату за виконані позивачем роботи позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи все вищеописане, колегія суддів констатує, що відповідач, уклавши договір, був усвідомлений щодо наслідків невиконання своїх зобов`язань по укладених з позивачем договорах. Така відповідальність за невиконання зобов`язань за договором передбачена як у законодавстві, так і у положеннях договорів.

Також враховуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, сторони наділені можливістю висловити свої вимоги та заперечення у процесуальних документах разом з поданими доказами.

На підставі поданих доказів та оцінки позицій сторін у справі суд може проаналізувати спірні правовідносини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем в суді першої інстанції не подано відзиву на позовну заяву із спростуваннями доводів позивача, а відтак місцевий господарський суд оцінював спірні правовідносини з огляду на надані позивачем докази та висловлені у позові вимоги.

Отже, з урахуванням вищеописаних норм апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву з висловленням свого заперечення з вимогами позивача, а відтак суд першої інстанції правомірно оцінив спірні правовідносини на підставі поданих доказів та заявлених позивачем вимог.

Щодо доводів скаржника про те, що суд ухвалив рішення без участі представника відповідача.

Як видно з матеріалів справи №914/1856/24, суд першої інстанції неодноразово відкладав підготовчі судові засідання у цій справі, про що належним чином повідомляв відповідача та звертав увагу на те, що його участь в судових засіданнях не є обов`язковою.

В матеріалах справи наявні поштові конверти про повернення ухвал суду першої інстанції від 27.08.2024 року, від 17.09.2024 року з відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою», які були відправлені на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦБ".

Також у справі містяться клопотання представника відповідача Скоробогатого М.В., сформовані в системі «Електронний суд», від 17.09.2024 року, від 04.12.2024 та від 15.01.2025 року про відкладення судових засідань, що свідчить про обізнаність відповідача з датою і часом судових засідань у справі №914/1856/24.

У випадку неможливості конкретного представника бути присутнім у судовому засіданні відповідач, як юридична особа, не позбавлений можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вищевказані аргументи скаржника не можуть слугувати підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У цій справі встановлено, що 01.07.2024 між адвокатом Кушнірук Анатолій Валерійович (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосфера-Захід" (клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу при провадженні адміністративних, господарських, цивільних справ, справ з приводу оскарження дій державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які стосуються Клієнта, використовуючи передбачені в законодавчих актах засоби, способи і методи захисту прав та інтересів Клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні втрати Адвоката, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. договору, Гонорар - винагорода Адвоката для здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар Адвоката складається із суми вартості послуг та/або суми вартості втраченого часу, або ж з визначеної фіксованої суми гонорару за певний проміжок часу, за певну процесуальну дію/документ чи у певній справі. Розмір винагороди Адвоката за представництво інтересів Клієнта та надання послуг Клієнту визначається, з урахуванням того, що одна година роботи Адвоката становить 2000,00 грн (крім кримінальних справ). Розмір винагороди за написання, підготовку та оформлення позовної заяви до суду складає 20000,00 гривень.

18.07.2024 між адвокатом Кушнірук Анатолій Валерійович (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосфера-Захід" (клієнт) підписано акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024 на суму 20000,00 грн., згідно з яким Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: складення та формування позовної заяви про стягнення боргу з ТОВ «ПЦБ» (код ЄДРПОУ 44225075) за договором поставки №24-10-23 від 24.10.2023 року та договором підряду № 30-10-23 від 30.10.2023 року; проведення обрахунку розміру заборгованості за вказаними договорами; формування додатків до позовної заяви; оформлення примірника позовної заяви для відповідача та суду для їх направлення на адресу відповідача та суду (п.4.3 договору).

Встановлено, що відповідач не заявляв у суді першої інстанції клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Враховуючи вищеописані норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи категорію та складність справи, оцінюючи необхідність та обґрунтованість судових витрат, а також співмірність заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, 20000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим розміром судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Отже, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у справі №914/1856/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 8, 86, 123, 124, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦБ" б/н від 24.02.2025 року (вх. № 01-05/517/25 від 25.02.2025 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2025 року у справі №914/1856/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех

СуддяІ.Ю. Панова