Постанова

від 23.04.2025 по справі 916/1758/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1758/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 року, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якого складено 10.12.2024, в м. Одесі

у справі №916/1758/24

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТАЛ

про стягнення 33 600,59 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТАЛ, в якій з урахуванням заяви про часткову відмову від позову просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 33 600,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо сплати наданих ОСББ «САБАНСЬКИЙ» житлово-комунальних послуг.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТАЛ на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ витрати на сплату судового збору у розмірі 2475,09 грн

Вказане рішення мотивоване тим, що ОСББ САБАНСЬКИЙ не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості Відповідача за послугу з опалення його приміщення у період грудня 2023 р., січня-лютого 2024 р. у розмірі 21 093,44 грн, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розрахунку заявленої ним до стягнення плати за обсяг теплової енергії на опалення приміщення ТОВ ЮРТАЛ на підставі норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, та подальшим її щомісячним коригуванням виконавцем послуги. Відсутність цих доказів унеможливлює встановлення судом обставин надання цієї комунальної послуги Відповідачу, зокрема, визначення її обсягу та вартості.

Також, Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами існування початкового сальдо на його користь у відносинах із Відповідачем станом на 01.01.2023 у розмірі 4878,24 грн. Зокрема, не доведено правових підстав виникнення цієї заборгованості та її складових (виду послуг, їх кількісний та ціновий вимір).

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами й існування обов`язку ТОВ ЮРТАЛ зі сплати за розподіл природного газу за період листопада-грудня 2023 р., січня-лютого 2024 р. у розмірі 7 598,52 грн. А саме, не доведено правових підстав виникнення цього обов`язку з актів законодавства, або ж дій осіб, зокрема договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів. При цьому, не надано суду відповідних рішень органу управління ОСББ САБАНСЬКИЙ, які б були обов`язковими для власника приміщення в будинку, або ж документів, які б свідчили про наявність волевиявлення самого Відповідача та його згоду із цими платежами.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідач, як власник нежитлового приміщення та споживач послуг - не виконував своїх зобов`язань щодо сплати за комунальні послуги у повному обсязі, в зв`язку з чим за період з 01.01.2023 р. по 29.02.2024 р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість. Достатніх доказів на підтвердження не надання позивачем послуг або ж протиправності дій, в зв`язку з наданням послуг та, відповідно, нарахування плати за них, відповідачем не надано. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження від`єднання його приміщення від внутрішньобудинкової системи опалення на законних підставах, що дозволяло б його ідентифікувати як приміщення з індивідуальним опаленням відповідно до норм пункті 2 Розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Стверджує, що є помилковою позиція суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення за послугу з опалення приміщення відповідача у період грудня 2023 р., січня-лютого 2024 р. у розмірі 21 093,44 грн., у зв`язку із тим, що залишок боргу на момент прийняття рішення складає 2 994,18 грн., а висновки суду не гуртуються на положеннях законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що ТОВ «Юртал» сплатив частину заборгованості у розмірі 150495,89 грн, окрім: опалення (мінімальна частка) у сумі 21093,34 грн, розподіл природного газу у сумі 5698,89 грн, залишок заборгованості у сумі 4878,24 грн за період до 01.01.2023р, тобто за період, який не входить до періоду стягнення заборгованості по справі №916/1758/24. ТОВ «Юртал» повідомив ОСББ «Сабанський» про те, що у вказану оплату не входять витрати з опалення (мінімальна частка), розподіл природного газу та залишок заборгованості до 01.01.2023р через три дні після здійснення платежу від 10.06.2024р у своєму відзиві. Але, як випливає зі змісту додаткових пояснень позивача від 20.09.2024 та доданого до них рахунку на червень 2024р, розподіл сплаченої ТОВ «Юртал» суми у розмірі 150495,89 грн був здійснений ОСББ «Сабанський» лише 30.06.2024р та: 1) без врахування призначення платежу, вказаного у платіжних інструкціях; 2) без врахування додаткового нагадування (уточнення призначення платежу) врахування призначення платежів у відзиві від 13.06.2024р; 3) без вчасного зарахування платежів після їх отримання позивачем.

Додатково зазначає, що ОСББ «Сабанський» не доведено первинними документами обсяг послуг, що поставлені та розподілені до ТОВ «Юртал» та відповідно, не доведено факту надання таких послуг саме у заявленому у позові розмірі, а відтак - і наявності несплаченої заборгованості, матеріали справи не містять жодного обґрунтування сум з розподілу природного газу, нарахований ОСББ «Сабанський» залишок заборгованості у сумі 4878,24 грн за період до 01.01.2023р, тобто за період, який не входить до періоду стягнення заборгованості по цій справі - не підтверджений жодним первинним документом; не наданий його розрахунок, не доведено позивачем - за які послуги або які нарахування входять у вказану суму та за який період.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 33 600,59 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САБАНСЬКИЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САБАНСЬКИЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.04.2011 проведено державну реєстрацію ОСББ САБАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 37679716) із місцем знаходження: 65014, Одеська область, місто Одеса, провулок Сабанський, будинок 3, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 26.04.2011 серія А01 № 380640. (т І а.с.26а-27).

15.11.2011 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис 24733934 про право приватної власності ТОВ ЮРТАЛ на частку у розмірі 1/1 на нежитловий об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35156422) нежитлове приміщення № 5н загальною площею 1 519,7 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, провулок Сабанський, будинок 3. (т. І а.с.50).

10.05.2012 складено Акт приймання-передачі громадсько-житлового комплексу за адресою: м. Одеса, провулок Сабанський, 3, з балансу ТОВ Енергосистема на баланс ОСББ Сабанський. (т. І а.с.88-90).

26.06.2024 складено Акт обстеження системи опалення нежитлового приміщення №5 будинку № 3 по провулку Сабанському в м. Одесі (далі Акт від 26.06.2024). (т. ІІ а.с. 23-26).

Як вбачається з Акта від 26.06.2024 комісією у складі головного інженера Єфременко С.В., головного енергетика Єгорова І.В. та сантехника Бланарь В.В., на підставі наказу голови ОСББ САБАНСЬКИЙ Лободи А.В. від 21.06.2024, 24 і 26 червня 2024 року проведено обстеження системи опалення нежитлового приміщення № 5 загальною площею 1 519,7 кв.м. в будинку № 3 по провулку Сабанському в м. Одесі, яке належить на праві власності ТОВ ЮРТАЛ. Під час обстеження здійснено фотофіксацію.

За результатами обстеження комісією встановлено та зазначено в Акті від 26.06.2024 про наступне.

У вказаному нежитловому приміщенні розташовано магазин мережи Сантим, де при візуальному огляді торгової зали виявлена наявність уздовж стін біля підлоги і вікон батарей опалення. Батареї обладнанні системою комунікацій, труб, які подають теплоносій безпосередньо до самих батарей.

В приміщенні паркінгу на мінус 1 поверсі секції Г будинку розташоване місце під`єднання системи теплопостачання будинку до системи теплопостачання нежитлового приміщення № 5.

Труби подачі теплоносія від котельної (будинку) та труби зворотного напряму теплоносіїв мають запірну арматуру, яка на момент огляду знаходиться у стані закрито. Місце під`єднання не обладнане приладом обліку спожитого тепла.

В місці під`єднання системи теплопостачання від будинку в нежитлове приміщення № 5, в коридорі нежитлового приміщення (коридор підсобного приміщення) виявлено гребінку тобто розгалуження трубопроводів теплоносія на батареї від основних труб теплопостачання. На момент огляду запірна арматура (крани) подачі теплоносія та зворотної подачі в положенні закрито.

Будь-яких приладів обліку теплоносія в нежитлових приміщеннях № 5 не виявлено.

Вивченням наявної проектної документації по будівництву будинку установлено, що в наявних документах стадії РД (робоча документація), яка виготовлена ПП Мастер-АРХ запроектовано систему опалення нежитлового приміщення, яке наразі належить на праві власності ТОВ ЮРТАЛ та має реєстровий номер 5.

В Акті від 26.06.2024 комісією вказано, що в ході візуального огляду, встановлено факт наявності системи опалення в зазначеному нежитловому приміщенні № 5, яке належить на праві власності ТОВ ЮРТАЛ.

ОСББ САБАНСЬКИЙ нараховано Відповідачу наступні суми.

За утримання будинків і прибудинкових територій (УБПТ) 192 348,47грн., а саме: 13 084,62 грн. за січень 2023 р. ; 13 084,62 грн. за лютий 2023 р.; 13 084,62 грн. за березень 2023 р.; 13 084,62 грн. за квітень 2023 р.; 13 084,62 грн. за травень 2023 р.; 13 540,53 грн. за червень 2023 р.; 13 540,53 грн. за липень 2023 р.; 13 540,53 грн. за серпень 2023 р.; 13 540,53 грн. за вересень 2023 р.; 13 540,53 грн. за жовтень 2023 р.; 13 540,53 грн. за листопад 2023 р.; 13 540,53 грн. за грудень 2023 р.; 15 972,05 грн. за січень 2024 р.; 16 169,61 грн. за лютий 2024 р.;

За утримання котельної 46 837,12 грн., а саме: 4 847,84 грн. за січень 2023 р. ; 4 847,84 грн. за лютий 2023 р.; 4 847,84 грн. за березень 2023 р.; 1 170,17 грн. за квітень 2023 р.; 1 170,17 грн. за травень 2023 р.; 2 568,29 грн. за червень 2023 р.; 2 568,29 грн. за липень 2023 р.; 2 568,29 грн. за серпень 2023 р.; 2 568,29 грн. за вересень 2023 р.; 2 568,29 грн. за жовтень 2023 р.; 2 568,29 грн. за листопад 2023 р.; 4 847,84 грн. за грудень 2023 р.; 4 847,84 грн. за січень 2024 р.; 4 847,84 грн. за лютий 2024 р.

Платежі до резервного фонду 42 551,60 грн., а саме: 3 039,40 грн. за січень 2023 р. ; 3 039,40 грн. за лютий 2023 р.; 3 039,40 грн. за березень 2023 р.; 3 039,40 грн. за квітень 2023 р.; 3 039,40 грн. за травень 2023 р.; 3 039,40 грн. за червень 2023 р.; 3 039,40 грн. за липень 2023 р.; 3 039,40 грн. за серпень 2023 р.; 3 039,40 грн. за вересень 2023 р.; 3 039,40 грн. за жовтень 2023 р.; 3 039,40 грн. за листопад 2023 р.; 3 039,40 грн. за грудень 2023 р.; 3 039,40 грн. за січень 2024 р.; 3 039,40 грн. за лютий 2024 р.

Платежі до ремонтного фонду 1519,70 грн., а саме: 759,85 грн. за січень 2024 р.; 759,85 грн. за лютий 2024 р. ; За опалення (мінімальна частка) 21 093,44 грн., а саме: 7 081,80 грн. за грудень 2023 р.; 7 005,82 грн. за січень 2024 р.; 7 005,82 грн. за лютий 2024 р. За розподіл природного газу 7 598,52 грн., а саме: 1 899,63 грн. за листопад 2023 р.; 1 899,63 грн. за грудень 2023 р.; 1 899,63 грн. за січень 2024 р.; 1 899,63 грн. за лютий 2024 р. За утримання резервного джерела електроенергії 3 039,40 грн., а саме: 1 519,70 грн. за листопад 2023 р.; 1 519,70 грн. за грудень 2023 р.

Отже ОСББ САБАНСЬКИЙ у спірному періоді нараховано Відповідачу суму в розмірі 314 988,25 грн..

Крім того, Позивачем в розрахунку суми заборгованості (бухгалтерській довідці) зазначено про наявність початкового сальдо на його користь станом на 01.01.2023 у розмірі 4 878,24 грн.

Також, враховано платежі здійснені Відповідачем в період з лютого 2023 р. по липень 2023 р. на суму 135 770,01 грн..

Під час розгляду справи ТОВ ЮРТАЛ сплачено Позивачу суму у розмірі 150 495,89 грн, а саме: 57 444,66 грн. за платіжною інструкцією від 06.06.2024 № 36367356, призначення платежу Комунальні послуги за 08-10.2023р., л/с СБ-М 5Н зг. рах. № 278226 без ПДВ; 93 051,23 грн. за платіжною інструкцією від 10.06.2024 № 36367357, призначення платежу Комунальні послуги за 11.2023 02.2024р., л/с СБ-М 5Н зг. рах. № 278226 без ПДВ.

У відзиві на позову заяву в суді першої інстанції ТОВ ЮРТАЛ визнав наявність заборгованості у розмірі 150 495,89 грн за платежами з УБПТ, Утримання котельної, до Резервного фонду, Утримання резервного джерела електроенергії, що вказані у бухгалтерській довідці, наданій Позивачем, яку Відповідач й сплатив. Проте, ТОВ ЮРТАЛ не визнав наявність у нього заборгованості, яку Позивач нарахував за опалення (мінімальна частка), розподіл природного газу, а також заперечує існування початкового сальдо станом на 01.01.2023 у розмірі 4 878,24 грн.

У зв`язку з вищенаведеним позивач зазначив, що наразі за відповідачем обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 33 600,59 грн.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми 33 600,59 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною першою, пунктами 1, 4 частини другої, частиною третьою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, спочатку ОСББ САБАНСЬКИЙ звернулось із позовом до ТОВ ЮРТАЛ про стягнення заборгованості за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 у розмірі 184 096,48 грн за житлово-комунальні послуги.

Після відкриття провадження у справі, відповідач добровільно частково задовольнив вимоги позивача на загальну суму 150 495,89 грн, у зв`язку з чим ухвалою місцевого господарського суду від 13.09.2024 задоволено заяву ОСББ САБАНСЬКИЙ про часткову відмову від позову; прийнято часткову відмову від позову на суму 150 495,89 грн. Закрито провадження у справі №916/1758/24 за позовом ОСББ САБАНСЬКИЙ до ТОВ ЮРТАЛ в частині стягнення заборгованості за утримання будинку, прибудинкової території та комунальні послуги за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 в розмірі 150 495,89 грн.

Таким чином, на переконання позивача, залишок заборгованості за відповідачем становить 33 600,59 грн.

Обгрунтовуючи саме часткову сплату заборгованості перед позивачем, відповідач зазначає, що ТОВ «Юртал» сплатив частину заборгованості у розмірі 150 495,89 грн, що підтверджується: платіжною інструкцією №36367356 від 06.06.2024 та №36367357 від 10.06.2024. Відповідач зазначає, що зі змісту платіжної інструкції №36367356 від 06.06.2024, вбачається призначення платежу - оплата за комунальні послуги за 08-10.2023р, тобто за період з серпня 2023р по жовтень 2023р включно, у сумі 57 444,66, що повністю покриває заборгованість за вказаний період по всім видам комунальних послуг. За твердженням відповідача, зі змісту платіжної інструкції №36367357 від 10.06.2024р., призначення платежу - оплата за комунальні послуги за 11.2023р 02.2024р, тобто за період з листопада 2023 по лютий 2024р включно, що повністю покриває заборгованість за вказаний період по всім видам комунальних послуг.

Водночас відповідач заперечує проти нарахованої позивачем суми в 33600,59 грн, яка складається з:

- опалення (мінімальна частка) у сумі 21093,34 грн;

- розподіл природного газу у сумі 5698,89 грн;

- залишок заборгованості у сумі 4878,24 грн за період до 01.01.2023.

Отже, дослідженню в рамках спірних правовідносин підлягає наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 33600,59 грн, які складається з 21093,34 грн - опалення (мінімальна частка); 5698,89 грн - розподіл природного газу у сумі та 4878,24 грн залишок заборгованості.

При цьому, в апеляційній скарзі позивач стверджує, що є помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з опалення приміщення відповідача за період грудень 2023 року лютий 2024 року в розмірі 21 093,44 грн, оскільки, на думку скаржника, залишок боргу на момент ухвалення рішення судом становив 2 994,18 грн, з урахуванням того, що позивач самостійно визначив порядок зарахування коштів, сплачених відповідачем, за власним бажанням.

Судова колегія відхиляє такі доводи скаржника, з огляду на таке.

Відповідно п.53 ст. 1 до Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких він здійснюється (п .41 постанови), тобто виключно платник встановлює порядок та мету зарахування коштів.

В постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17, від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а також вказано на те що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто особі, що здійснює відповідний платіж.

Під поняттям "уточнення призначення платежу" охоплюються вчинені після списання коштів за платіжним дорученням дії конкретних суб`єктів господарювання (платника та отримувача коштів) з внесення окремих несуттєвих правок, виправлення описок, надання уточнень до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, які повністю не змінюють підставу платежу. Тобто "уточнення призначення платежу" передбачає можливість обміну платника та отримувача коштів листами-уточненнями із внесенням окремих незначних правок, виправленням описок, наданням уточнень до реквізиту "призначення платежу" виконаного платіжного доручення

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2024 ТОВ «Юртал» повідомив ОСББ «Сабанський» про те, що у вказану оплату не входять витрати з опалення (мінімальна частка), розподіл природного газу та залишок заборгованості до 01.01.2023, що не заперечується з боку позивача.

Таким чином, доводи апелянта про те, що позивач правомірно визначив порядок зарахування сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості попередніх періодів за власним бажанням, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за опалення (мінімальну частку) у розмірі 21 093,44 грн за період грудня 2023, січня-лютого 2024, судова колегія вказує таке.

Як вбачається з наданого позивачем обґрунтування розміру заборгованості плати за опалення, останнім здійснювалося нарахування мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії за грудень 2023, січень та лютий 2024 року нежитлового приміщення № 5 ТОВ «Юртал», у відповідності до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (пункт 6) для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, згідно яких розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі/ об`єму цих приміщень ОСББ «САБАНСЬКИЙ» взято за основу опалювальну площу 20 519,4 кв.м. та ціну за 1 Гкал 1 493,19 грн. і розраховано мінімальну частку середнього питомого споживання теплової енергії для нежитлового приміщення, яке належить Відповідачу, наступним чином.

У грудні 2023 року вироблено 160,15 Гкал. Середнє питоме споживання 0,0078. Мінімальна частка середнього питомого споживання (дорівнює 50 % від середнього питомого споживання) 0,0039.

Вартість опалення для приміщення ТОВ «ЮРТАЛ» розрахована наступним чином. 0,0039 (мінімальна частка) Х 1 493,19 (вартість 1 Гкал) Х 0,8 (поправковий коефіцієнт) Х 1 519,7 (площа) = 7 081,80 грн.

У січні 2024 року вироблено 158,32 Гкал. Середнє питоме споживання 0,00772. Мінімальна частка середнього питомого споживання (дорівнює 50 % від середнього питомого споживання) 0,00386.

Вартість опалення для приміщення ТОВ «ЮРТАЛ» розрахована наступним чином. 0,00386 (мінімальна частка) Х 1 493,19 (вартість 1 Гкал) Х 0,8 (поправковий коефіцієнт) Х 1 519,7 (площа) = 7 005,82 грн.

У лютому 2024 року вироблено 158,52 Гкал. Середнє питоме споживання 0,00772. Мінімальна частка середнього питомого споживання (дорівнює 50 % від середнього питомого споживання) 0,00386.

Вартість опалення для приміщення ТОВ «ЮРТАЛ» розрахована наступним чином. 0,00386 (мінімальна частка) Х 1 493,19 (вартість 1 Гкал) Х 0,8 (поправковий коефіцієнт) Х 1 519,7 (площа) = 7 005,82 грн.

Отже, всього Позивачем за період грудня 2023 р., січня-лютого 2024 р. нараховано Відповідачу плату за опалення (мінімальну частку) у розмірі 21 093,44 грн. (7 081,80 + 7 005,82 + 7 005,82 = 21 093,44).

Судова колегія не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком заборгованості за спірний період, зважаючи на таке.

Частиною другою статті 4 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII, визначено, що власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Власник (співвласники) будівлі, в якій окремі приміщення не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такої будівлі до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язаний забезпечити оснащення таких приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті (частина друга статті 4 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII).

Оснащення приміщень вузлами розподільного обліку теплової енергії у випадках, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, здійснюється у кожному місці відгалуження систем опалення та водопостачання у приміщення (частина четверта статті 4 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII).

Частиною п`ятою статті 4 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII передбачено, що встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від`єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання, не обов`язкове.

Частиною четвертою статті 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII визначено, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно із абзацом шостим пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі Методика).

У розділах ІІ, IV, V Методики встановлені формули для визначення обсягів теплової енергії, що надходить від ділянки транзитного трубопроводу, на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до норм Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 № 2119-VIII та Методики розподілу, загальний обсяг спожитої теплової енергії складається з наступних основних складових: 1) обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (частина перша статті 10 Закону); 2) обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку (частина друга статті 10 Закону, Розділ IV Методики); 3) обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (частина друга статті 10 Закону, Розділ V Методики); 4) обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу (Розділ IІ Методики). При цьому, дві складові оплачують всі співвласники будівлі це обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та функціонування внутрішньобудинкової системи. Далі неопалювані квартири (приміщення) або з індивідуальним опаленням оплачують за втрачену теплову енергію в транзитних трубопроводах в їх квартирах (приміщеннях). Залишок теплової енергії розподіляється на квартири (приміщення) з централізованим теплопостачанням.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ САБАНСЬКИЙ при здійсненні розрахунку було використано формулу для визначення середнього питомого споживання теплової енергії, встановлену Розділом VI Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку та визначення максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

На підставі отриманого значення визначено Мінімальну частку середнього питомого споживання, яка дорівнює 50 % від середнього питомого споживання.

Однак, відповідно до пункту 1 Розділу VI Методики, Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4° C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Таке донарахування здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.

Пунктом 2 Розділу VI Методики встановлено, що у кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об`єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за визначеними формулами.

Отже, мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається лише для приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, з метою унеможливлення їх опалення за рахунок суміжних опалюваних приміщень (МЗК, допоміжних тощо). А дотримання вимоги щодо мінімального споживання в опалювальних приміщеннях з приладами обліку постійно перевіряється та порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії.

Тобто відбувається донарахування (збільшення) обсягу вже визначеного приладом обліку до встановленого мінімального рівня.

А відтак, Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії не може бути застосована для визначення обсягу споживання приміщенням споживача, яке не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, приміщення відповідача не обладнане приладами розподільного обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 9, частини першої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII, у разі відсутності вузла комерційного обліку, обсяг споживання теплової енергії повинен визначатись за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, з подальшим щомісячним коригуванням виконавцем послуг за фактичними показниками температури зовнішнього повітря та тривалістю теплопостачання.

Отже, обсяг споживання теплової енергії приміщеннями Відповідача до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку повинен визначатися за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

ОСББ САБАНСЬКИЙ не надані та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розрахунку заявленої ним до стягнення плати за обсяг теплової енергії на опалення приміщення ТОВ ЮРТАЛ на підставі норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, та подальшим її щомісячним коригуванням виконавцем послуги відповідно до вказаних норм закону. Відсутність цих доказів унеможливлює встановлення судом обставин надання цієї комунальної послуги Відповідачу, зокрема, правильного визначення її обсягу та вартості.

Таким чином, з огляду на неправомірно здійснений розрахунок заборгованості за спірний період, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача за послугу з опалення його приміщення у період грудня 2023 р., січня-лютого 2024 р. у розмірі 21 093,44 грн.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5698,89 грн суми розподілу природного газу, судова колегія вказує таке.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновки місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ «САБАНСЬКИЙ» у частині стягнення з відповідача плати за розподіл природного газу за період листопада-грудня 2023 року та січня-лютого 2024 року в розмірі 7 598,52 грн.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність зобов`язання відповідача щодо сплати вказаної суми, а саме: не надано суду доказів існування між сторонами договору, який би встановлював відповідний обов`язок ТОВ «ЮРТАЛ» з плати за розподіл; не надано рішень органу управління ОСББ, прийнятих відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», які б були обов`язковими для відповідача як співвласника та які б передбачали обов`язок відповідача здійснювати вказані платежі, а також не надано жодних доказів волевиявлення самого відповідача щодо погодження з покладенням на нього відповідного обов`язку.

З боку позивача як доказ на підтвердження наявності обов`язку ТОВ «ЮРТАЛ» зі сплати плати за розподіл природного газу надано лише довідку, складену самим ОСББ «САБАНСЬКИЙ», з розрахунком тарифу та відповідної заборгованості. Однак зазначена довідка не має статусу офіційного документа, виданого уповноваженим органом, не ґрунтується на договорі, укладеному між сторонами, або іншому належному юридичному факті, а тому не може визнаватися належним і допустимим доказом у розумінні статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.

Такий документ відображає лише внутрішню позицію позивача, яка не є обов`язковою для відповідача без відповідного волевиявлення останнього чи інших юридичних підстав, встановлених законодавством. За відсутності договору або рішення органу управління ОСББ, що було б прийняте у межах компетенції та з дотриманням вимог закону, у позивача не виникло правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача вказаних сум.

Таким чином, зазначена довідка не доводить факту виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати вартості розподілу природного газу, і, відповідно, не може бути покладена в основу судового рішення як єдиний або достатній доказ у цій частині позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення залишку заборгованості у сумі 4878,24 грн, судова колегія зазначає, що нарахований ОСББ «Сабанський» залишок заборгованості у сумі 4878,24 грн за період до 01.01.2023р, тобто за період, який не входить до періоду стягнення заборгованості по цій справі - не підтверджений жодним первинним документом; не наданий його розрахунок, не доведено позивачем - за які послуги або які нарахування входять у вказану суму та за який період.

Як було вірно зауважено судом першої інстанції, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами існування початкового сальдо на його користь у відносинах із Відповідачем станом на 01.01.2023 у розмірі 4 878,24 грн. Зокрема, не доведено правових підстав виникнення цієї заборгованості та її складових (виду послуг, їх кількісний та ціновий вимір).

Узагальнюючи встановлені обставини та надану у справі оцінку доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами жодної із заявлених до стягнення сум заборгованості, в тому числі за послуги з опалення, розподілу природного газу, а також початкового сальдо у взаємовідносинах з відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24.

За таких обставин, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 у справі №916/1758/24 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська