Постанова

від 23.04.2025 по справі 908/424/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 року м.Дніпро Справа № 908/424/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання: Чірцов А.А.

представники сторін:

від прокурора: Міщук Н.П. посвідчення №069937 від 01.03.2023

від позивача: Дорошенко К.В.

від відповідача: Беззубкін С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024р. (суддя Мірошніченко М.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 03.06.2024р.) у справі

за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивача: Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" (70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Сонячне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31970632)

про стягнення 1 719 317,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у розмірі 1719317,53 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжі, без укладання договору оренди земельної ділянки за період з 21.05.2020 по 11.03.2022.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з огляду на користування Відповідачем вказаною земельною ділянкою у період 21.05.2020 - 11.03.2022 без достатньої правової підстави, він повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержані ним у вигляді несплаченої у спірний період орендної плати у вказаному вище розмірі.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024р. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 21.05.2020 по 11.03.2022 у розмірі 1719317,53 грн.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в розмірі 25789,76 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення, якими відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що майно Апелянта розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 2322188800:07:001:0014, загальною площею 1,98 га, що спростовує наявність підстав для стягнення з Апелянта доходу, отриманого від безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022) .

За доводами Апелянта, земельна ділянка кадастровий номер 2322188800:07:001:0014 існує по сьогоднішній час, але змінився її власник на Територіальну громаду сіл та селищ в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Також апелянт зазначає, що декларацію про початок виконання будівельних робіт було подано, а також містобудівні умови і умови обмеження для будівництва на земельній ділянці було отримано саме відносно земельної ділянки кадастровий номер: 2322188800:07:001:0014, за адресою Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 19, нерухомість, яку збудовано, поєднано з земельною ділянкою фундаментом і перенести її за іншою адресою неможливо, таким чином, майно Апелянта розташовано саме на вказаній земельній ділянці, що спростовує наявність підстав для стягнення з Апелянта доходу, отриманого від безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022).

За твердженнями Скаржника, у межах даної справи заступником прокурора не було доведено належним чином бездіяльності органу місцевого самоврядування, що було неналежним чином досліджено судом та всупереч ст. 236 ГПК не було наведено оцінки наданим доказам. Крім того, у даному випадку, недоведеним є право заступника прокурора на підпис позовної заяви.

У скарзі йдеться про те, що скасування договору оренди не впливає на розташування майна товариства, яке до цього часу знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2322188800:07:001:0014, а не 2310100000:04:046:0022.

До того ж, оскільки земельна ділянка станом на розгляд справи у суді першої інстанції є зареєстрованою на праві власності за Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, а не Запорізькою міською радою, Апелянт вважає, що права Запорізької міської ради взагалі не були порушені.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому йдеться про те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 908/43/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07.08.2019, задоволено позовні вимоги Запорізької міської ради, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 06.08.2004 № 2/149 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Агроспецторг", визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014, скасовано державну реєстрацію цієї земельної ділянки та запис про неї у Поземельній книзі. У вказаних судових рішеннях встановлено факт незаконних дій Запорізької районної державної адміністрації, які полягали у розпорядженні земельною ділянкою в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Запоріжжя, оскільки спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2322188800:07:001:0014) площею 1,9638 га із загальної площі 1,98 га знаходиться в межах м. Запоріжжя. Крім того, судами встановлено, що відповідно до відомостей Публічної кадастрової карти України в одному й тому ж місці знаходяться дві земельні ділянки, які мають різні кадастрові номери (2310100000:04:046:0022 і 2322188800:07:001:0014) та вказують на різні адміністративно-територіальні одиниці їх приналежності. Форма власності спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014 зазначена як державна, натомість форма власності земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 - комунальна, при цьому у вкладці "район" обидві земельні ділянки зазначені у межах м. Запоріжжі. Аналогічні відомості містяться у топографічному плані земельних ділянок (кадастрові номери 2310100000:04:046:0022 та 2322188800:07:001:0014) від 01.06.2018, виконаному КП "Градпроект".

Також Прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.02.2012 у справі № 24/5009/7792/11 підтверджено факт розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 в межах м. Запоріжжя. Вищезазначене та наказ Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 18.09.2019 № 68р(а) "Про зміну адреси об`єкту нерухомого майна" у сукупності свідчать про те, що об`єкти нерухомості, які належать на праві власності Відповідачу, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022, власником якої є Позивач, та яку Відповідач мав намір отримати в оренду на підставі листа від 03.09.2019 до Запорізької міської ради.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу відсутності у прокурора повноважень на звернення із позовом в інтересах Запорізької міської ради, то на переконання Прокуратури, заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури у силу закону наділений повноваженнями подавати позови в інтересах держави. При цьому, закон не забороняє право підпису заступником керівника окружної прокуратури позову. З огляду на зазначене, поданий в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ "Агроспецторг" позов підписаний уповноваженою на те особою .

Прокурор у додаткових поясненнях, що надійшли у системі Електронний суд 20.02.2025, вказує, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя була розроблена у 2013 році та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя». З 01.01.2016 по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя не змінювалась.

При цьому вказує, що здійснення міською радою розрахунку суми, що підлягає стягненню, на підставі витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік, з врахуванням вимог ст. 289 ПК України, та отриманням значення нормативної грошової оцінки за 2020, 2021 та 2022 роки шляхом не врахування коефіцієнту індексації за минулі роки цілком відповідає нормам закону та актуальній судовій практиці.

Запорізькою міською радою також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва є сформованою, має чітко визначені межі та належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Запоріжжя. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 168 розташований об`єкт нерухомого майна: Комплекс будівель та споруд, який на праві приватної власності належить ТОВ "Агроспецторг".

За доводами Позивача, 03.09.2019 ТОВ "Агроспецторг" звернулось до Запорізької міської ради з проханням передати в оренду саме земельну ділянку площею 2,1098 га, кадастровий номер: 2310100000:04:046:0022 зі зміною цільового призначення: з 03.07- Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 11.02 Для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Окрім цього, відповідно до наказу департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 18.09.2019 №68р (а) майновому комплексу розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер: 2310100000:04:046:0022) за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, селище Сонячне, вулиця Сонячне шосе, 19 присвоєно адресу об`єкта нерухомого майна: Україна, місто Запоріжжя, вулиця Зачиняєва, будинок 168 .

Крім того, Позивача стверджує, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №908/43/17, яку було залишено без змін постановою Верховного Суду від 07.08.2019, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 06.08.2004 №2/149 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Агроспецторг", визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322188800:07:001:0014 та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. При цьому земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва є сформованою, має чітко визначені межі та належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Запоріжжя.

Позивач зазначає, що 11.12.2019 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Пєєвою О.О. було скасовано речове право земельної ділянки з кадастровим номером: 2322188800:07:001:0014 на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №908/43/17, тобто земельна ділянка з таким кадастровим номером не існує як окремий об`єкт цивільних прав.

Позивач звертає увагу, що докази які надані Відповідачем до апеляційної скарги, щодо існування земельної ділянки з кадастровим номером: 2322188800:07:001:0014 як об`єкта цивільних прав датовані 2014-2015 роками, тобто до набрання чинності постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №908/43/17.

Отже, за висновком Позивача, ТОВ "Агроспецторг" є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022, яка є об`єктом цивільних прав та розташована в межах територіальної громади міста Запоріжжя.

Щодо твердження Відповідача про існування земельної ділянки до цього часу, то в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис реєстрації речового права №42716015 відповідно до якого 22.06.2021 державним реєстратором Гопкою Ю.В. на підставі «Земельного кодексу України, серія та номер: 2768-ІІІ, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна рада» здійснено реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 26013402 на земельну ділянку з кадастровим номером: 2322188800:07:001:0014. Однак, Позивач не може давати оцінку діям державного реєстратора, оскільки ці обставини не входять до предмету спірних відносин, але зазначає, що земельна ділянка, яка знаходиться в межах територіальної громади міста Запоріжжя не може бути зареєстрована за територіальною громадою в особі Широківської сільської ради, а тим паче з кадастровим номером який не існує.

Запорізька міська рада погоджується з доводами прокурора, вважає їх доведеними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

У додаткових поясненнях міської ради, що надійшли на адресу суду 21.04.2025 йдеться про те, що витяг № НВ-2300047932023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок було сформовано у відповідності до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини). Цей витяг, який було сформовано 03.07.2023, включає добуток коефіцієнтів індексації за попередні роки, а тому вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:046:0022 склала 39 643 122,09 грн. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не формує витяги за минулі роки. Поряд з цим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2020-2022 роки та лише наявністю витягу за 2023 рік Запорізькою міською радою було визначено вартість нормативної грошової оцінки наступним чином: - за 2020 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2020-2022 роки; - за 2021 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2021-2022 роки; - за 2022 рік без врахування коефіцієнтів індексації за 2022 рік, також у поясненнях наведено порядок здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за цей період.

За доводами Позивача, на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік можна отримати значення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2022 роки шляхом не застосування коефіцієнту індексації за минулі роки та здійснити розрахунок заборгованості з орендної плати з врахуванням вимог ст. 289 Податкового кодексу України.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/424/24.

Матеріали справи №908/424/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024р. у справі № 908/424/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в судове засідання на 11.12.2024.

У судовому засіданні 11.12.2024 оголошено перерву до 23.04.2025.

23.04.2025 від Скаржника надійшло клопотання, в якому останній просить допустити поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024 у справі №908/424/24 та у порядку повороту виконання рішення стягнути з Запорізької міської ради грошові кошти у сумі 119573,64грн.

Прокурор та представники сторін у судовому засіданні надали пояснення у справі.

У судовому засіданні 23.04.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, 24.04.2009 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності, з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022, площею 2,1098 га, розташовану по вул. Зачиняєва у м. Запоріжжя. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

20.05.2016 вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (РНОНМ 9308224231О1). За територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право власності на дану земельну ділянку.

Відповідно до п. 1 наказу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 18.09.2019 N68p(a) «Про зміну адреси об`єкту мого майна» об`єкту нерухомого майна - майновому комплексу, розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер 00000:04:046:0022) присвоєно адресу: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 168.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168 розташований об`єкт нерухомого майна (РНОНМ 2084349423101): Комплекс будівель та споруд, який на праві приватної власності належить ТОВ "Агроспецторг" з 21.05.2020.

Листом №03/09/1 від 03.09.2019 Відповідач звернувся до Позивача щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022) (т.1, а.с.45).

За інформацією Виконавчого комітету Запорізької міської ради, викладеною у листі №12928/033-20/05 від 20.07.2023, проект рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення Відповідачу земельної ділянки був розглянутий на постійний комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин. На даний час остаточного рішення комісією не прийнято (т.1 а.с.67).

Згідно з листом Головного управління ДПС у Запорізької області від 27.07.2023 N26325/5/08-01-04-07 Відповідач за період з 01.01.2020 по даний час не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 від 03.07.2023 NНВ- 2300047932023, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 39643122,09 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1; за 2022 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становить 1,15.

Запорізькою міською радою здійснено розрахунок, за яким загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.05.2020 по 11.03.2022, становить 1719317,53 грн., а саме:

- за період з 21.05.2020 по 31.12.2020 - 576222,82 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 940153,09 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 202941,62 грн.

Доказів сплати на користь Позивача коштів у сумі 1719317,53 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову Відповідач не надав.

Неоплата Відповідачем вказаної вище суми стала підставою для звернення Прокурора з позовом у даній справі, в інтересах держави, в особі міської ради.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Рішення обґрунтовано тим, що Відповідач у спірному періоді користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 без достатньої правової підстави, тому відповідно до положень ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Позивачу неотримані доходи у вигляді несплаченої орендної плати за період з 21.05.2020 по 11.03.2022 у розмірі 1719317,53 грн.

Також, суд знайшов наявними підстави для представництва Прокуратурою інтересів держави в суді.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 - 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з ч.ч. 1, 3 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зокрема, представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному випадку, неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої плати за користування вказаною вище земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради у частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб, що відповідно вказує на порушення інтересів.

Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру було направлено на адресу Запорізької міської ради, як органу уповноваженого здійснювати відповіді функції у спірних правовідносинах, лист №53-96-8405вих-23 від 20.12.2023 щодо здійснення розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з проханням повідомити, чи вживалися Позивачем заходи претензійно-правового характеру.

У відповідь на даний лист Позивач повідомив Прокурора листом від 18.01.2024 №24824/03.3-20/03 про те, що ним не вживалися та не будуть вживатися заходи претензійно-позовного характеру.

Листом від 18.02.2024 №53-98-1268вих-24 Прокурор повідомив Позивача про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову.

Таким чином, Запорізька міська рада була обізнана про наявність порушення її прав, проте не вжила заходів для самостійного захисту своїх прав.

З огляду на викладене, Прокурором доведена наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у суді та виконано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того слід враховувати, що ГПК України та Закон України "Про прокуратуру" розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, прокурор може брати участь у розгляді судом господарських справ:

1) як представник органу прокуратури, яка має статус позивача, відповідача, третьої особи, відповідно до статті 11 Закону України "Про прокуратуру",

2) як представник держави - виконуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У першому випадку у суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва і у такому разі керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями (пункт 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про прокуратуру"). У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (частина 3 статті 11 цього Закону).

Між тим, у разі, якщо прокуратура діє як представник, тоді застосуванню підлягають правила ст.53 ГПК України та ч.3 ст.24 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 914/3180/23.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що позов подано на виконання Прокурором функції щодо представництва інтересів держави у суді у порядку, передбаченому ст.53 ГПК України у взаємозв`язку із положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тому до спірних відносин належить застосовувати норму ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено право заступника керівника окружної прокуратури на подання позовної заяви.

Викладене, у тому числі, спростовує доводи скарги про недоведення підстав для представництва Прокуратурою інтересів держави у суді та відсутність повноважень у заступника керівника окружної Прокуратури звертатись з позовом як такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні Апелянтом норм чинного законодавства України.

Щодо суті спору .

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки .

Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

У ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

У цій справі, як зазначено вище, ТОВ "Агроспецторг" з 21.05.2020 належить на праві власності нерухоме майно, а саме: Комплекс будівель та споруд, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 168.

Відповідно до п. 1 наказу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 18.09.2019 N68p(a) "Про зміну адреси об`єкту мого майна" об`єкту нерухомого майна - майновому комплексу, розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022) присвоєно адресу: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 168.

Власником земельної ділянки загальною площею 2,1098 га, кадастровий номер: 2310100000:04:046:0022 за вказаною адресою є Запорізька міська рада.

Отже, майно Відповідача знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022, яка належить Позивачу.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст.ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У даному в падку, матеріали справи свідчать про те, що Відповідач звертався до Позивача щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 2,1098 га (кадастровий номер 2310100000:04:046:0022), однак за інформацією Виконавчого комітету Запорізької міської ради на даний час остаточного рішення комісією не прийнято.

Разом з тим, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України дають підстави стверджувати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

З огляду на викладене, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна Відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022, на якій розташоване його майно, а отже у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій це майно розташовано.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України Про оцінку земель, п. 286.2 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Щодо досліджуваної справи, то як встановлено місцевим господарським судом, 30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю.

За твердженнями Позивача, у подальшому міською радою не приймались нормативно -правові акти щодо затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Тобто, з 01.01.2016 до теперішнього часу нормативна-грошова оцінка земель міста Запоріжжя не змінювалась.

Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

За інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020-2022 роки становить: 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1; за 2022 рік - 1,15.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022 від 03.07.2023 NНВ- 2300047932023, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 39643122,09 грн.

У цьому зв`язку колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, згідно з якою витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізької області від 27.07.2023 за N26325/5/08-01-04-07 Відповідач за період з 01.01.2020 по даний час не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:046:0022.

Також, у матеріалах справи міститься розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування Відповідачем земельною ділянкою площею кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.05.2020 по 11.03.2022 за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за 2020 2022 роки у відповідності до вищевказаних рішень міської ради та інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (т.1 а.с.48).

Відповідачем заперечення щодо наданого Прокурором розрахунку не наведені, докази у його спростовання не надані.

Одночасно, приписами Глави 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 цієї глави ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За висновками Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними, для яких доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Відновлення порушених прав Позивача за таких обставин і в заявлений ним спосіб - шляхом стягнення з ТОВ"Агроспецторг" на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у вигляді несплаченої орендної плати за період з 21.05.2020 по 11.03.2022 не створює для Відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.

При цьому неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради у частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що з моменту набуття права власності на майно, являючись фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер: 2310100000:04:046:0022 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Зачиняєва, будинок 168, Відповідач користуватися цією ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди, не сплачував плату за користування нею, що є порушенням права власника землі - Запорізької міської ради щодо отримання такої плати, та ненадання ним доказів, які б спростовували вказане порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з Відповідача недоотриманих доходів у сумі 1719317,53грн за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому Відповідач, ні у суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не наводить власний контррозрахунок належних до стягнення з нього сум.

Доводи Апелянта зводяться до тверджень про те, що належне йому нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014, а не 2310100000:04:046:0022, однак такі доводи не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

До того ж, стверджуючи про користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014, Скаржник також не надає зокрема доказів здійснення ним плати за таке користування, враховуючи, що у силу приписів чинного законодавства України воно є платним.

При цьому, відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як слушно зазначив Позивач, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №908/43/17, яку було залишено без змін постановою Верховного Суду від 07.08.2019, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 06.08.2004 №2/149 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Агроспецторг", визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322188800:07:001:0014 та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Отже, земельна ділянка з таким кадастровим номером не існує як окремий об`єкт цивільних прав.

З урахуванням вищенаведеного, доводи скарги про знаходження майна Скаржника на теперішній час на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188800:07:001:0014 не мають під собою підґрунтя.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Щодо клопотання Скаржника про поворот виконання рішення, то враховуючи залишення апеляційної скарги ТОВ"Агроспецторг" без задоволення, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецторг" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024р. у справі №908/424/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.04.2025 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В.Чус

Суддя Т.А.Верхогляд