Рішення
від 17.04.2025 по справі 902/90/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. Cправа № 902/90/21(902/1350/24)

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. (РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення 1 380 278,27 грн

в межах справи № 902/90/21

за заявою: ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553)

про банкрутство

за участю :

арбітражний керуючий Багінський А.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ОСОБА_1 : Кравчук М.О.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/90/21 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою суду від 10.03.2025 року, зокрема, визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" у справі № 902/90/21 банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553) у справі № 902/90/21 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича. Призначено справу №902/90/21 до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2025 року.

23.12.2024 року до суду від арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення 1 380 278,27 грн (в порядку ст. 42 КУзПБ), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/90/21(902/1350/24) від 23.12.2024 року, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Разом з цим, судом було отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 987152 від 24.12.2024 року щодо місця реєстрації Відповідача-2 - ОСОБА_1 .

Водночас, ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі 902/90/21(902/1350/24) за позовом арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення 1 380 278,27 грн, в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд". Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.02.2025 року.

Разом з цим, ухвалою суду від 24.12.2024 року відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. б/н від 23.12.2024 року (вх. № 01-48/59/24) про забезпечення позову у справі № 902/90/21(902/1350/24), повністю.

Також, ухвалою суду від 25.12.2024 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. б/н від 23.12.2024 року про витребування доказів у справі 902/90/21(902/1350/24). Витребувано у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (ЄДРПОУ 40108672) копії матеріалів кримінального провадженні №12020000000000013 від 10.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме:

- висновок експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 116 від 07.05.2020 року;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу №0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року;

- наказ ТОВ "Конкорд" № 431 від 10.10.2019 року;

- рішення комісії ТОВ "Конкорд" від 11.10.2019 року;

- заява № 248639372 від 23.10.2019 року про перереєстрацію ТЗ із результатом перевірки за єдиним державним реєстром;

- довіреність ТОВ "Конкорд" від 09.10.2019 року на ім`я ОСОБА_3;

- наказ ТОВ "Конкорд" № 432 від 10.10.2019 року про зняття ТЗ з обліку;

- видаткова накладна № К-00000001 від 23.10.2019 року;

- статут ТОВ "Конкорд".

Водночас, 25.12.2024 року до суду від Позивача надійшло клопотання б/н від 25.12.2024 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. б/н від 27.12.2024 року (вх. № 01-48/61/24) про забезпечення позову у справі № 902/90/21(902/1350/24), повністю.

09.01.2025 року до суду від представника другого Відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.01.2025 року у справі № 902/90/21(902/1350/24). До вказаного відзиву, зокрема, додано клопотання б/н від 08.01.2025 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заяву б/н від 08.01.2025 року про застосування строків позовної давності.

13.01.2025 року до суду від Позивача надійшла відповідь на відзив другого Відповідача б/н від 13.01.2025 року у справі № 902/90/21(902/1350/24).

10.02.2025 року до суду від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, на виконання вимог ухвали суду, надійшов лист № 37907-2025 від 09.02.2025 року, до якого додано копії матеріалів кримінального провадження № 12020020000000013 від 10.01.2020 р..

21.02.2025 року до суду від Позивача надійшло клопотання б/н від 21.02.2025 року, до якого додано заяву № 01-20/902/90/21/3098 від 21.02.2025 року про уточнення позовних вимог у справі № 902/90/21(902/1350/24).

Ухвалою суду від 21.02.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Багінського А.О. у судовому засіданні, яке призначено на 24.02.2025 року о 14:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/90/21(902/1350/24), в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року задоволено клопотання Позивача б/н від 25.12.2024 року та клопотання представника другого Відповідача б/н від 08.01.2025 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі у справі №902/90/21(902/1350/24), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд". Ухвалено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №902/90/21(902/1350/24) за позовом арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення 1380278,27 грн, в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" - за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.03.2025 року.

В подальшому, ухвало суду від 27.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/90/21(902/1350/24) за позовом арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення 1 380 278,27 грн, в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" - до судового розгляду по суті на 17.04.2025 р. о 10:00 год..

На визначену дату - 17.04.2025 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеконференції, з`явились представники Позивача та Відповідача-2.

При цьому, судом встановлено, що 17.04.2025 року до суду від Позивача надійшло клопотання б/н від 17.04.2025 року про розгляд справи за відсутності в судовому засіданні представника Позивача, у випадку якщо Позивач не матиме можливості під`єднатися до судового засідання у справі № 902/90/21(902/1350/24).

В судовому засіданні, представники сторін вказали про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати дану справу по суті за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи по суті, Позивач надав пояснення щодо позовної заяви та підстав звернення з нею до суду та щодо п. 2 прохальної частини позовної заяви вказав, що саме такий спосіб захисту призведе до більшого відновлення порушеного права, аніж витребування автомобіля в натурі.

Представник Відповідача-2 заперечив щодо задоволення позовної заяви та просив суд в задоволенні позовної заяви відмовити, а також повідомив, що сплата коштів за транспортний засіб була здійснена через касу ТОВ "Конкорд" та був оподаткований, як дохід підприємства. Також представник Відповідача-2 вказав, що даний факт підтверджується показами бухгалтера в рамках кримінального провадження.

Суд, заслухавши представників Позивача і Відповідача-2, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом позовної заяви, 24.10.2019 року був укладений договір купівлі-продажу 0541/2019/1735439 транспортного засобу між ТОВ "Конкорд" (Продавець) в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Покупець), на таких умовах :

Згідно п. 1.1., на умовах даного договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марка VOLKSWAGEN, модель AMAROK 2015 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 зареєстрований за продавцем 23.09.2015 року.

Відповідно до п. 3.1., за домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 264000 (двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

Разом з цим, наказом Генерального директора ТОВ "Конкорд" ОСОБА_8 №431 від 10.10.2019 року було встановлено наступне. Станом на 10 жовтня 2019 року ТОВ "Конкорд" опинилося у скрутному фінансовому становищі. Обсяг реалізації порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилися. Виникла реальна загроза неможливості виплати заробітної плати персоналу, що може призвести до зупинки виробництва та відповідної реакції трудового колективу. Заходи, вжиті для поліпшення ситуації, на даний час реального результату не дали. Товариство змушене вдатися до ліквідації частини активів для поповнення своїх грошових коштів. На даний момент ТОВ "Конкорд" має на балансі транспортний засіб автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 2015 року, колір чорний у використанні якого у ситуації, що склалася, необхідності не має. Витрачання коштів на утримання цієї балансової одиниці є недоцільним.

Наказом була утворена комісія. Згідно наказу комісія у встановленому чинним законодавством порядку :

- організувати оцінку вартості автомобілю марки VOLKSWAGEN AMAROK 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 2015 року, колір чорний;

- на підставі експертного висновку щодо вартості автомобілю марки VOLKSWAGEN AMAROK 2НВВ44, оголосити про його продаж;

- підготувати проєкт договору купівлі-продажу автомобілю марки VOLKSWAGEN AMAROK 2НВВ44.

Рішенням комісії від 11.10.2019 року було вирішено продати автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 2015 року, колір чорний, за ціною визначеною згідно висновку експерта, зняти з обліку та оформити належним чином у Сервісному центрі.

Крім цього, до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 24.02.2020 із супровідним листом від 21.02.2020 № 2495/24/2020 із Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшла постанова в межах кримінального провадження № 12020020000000013 про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 23.03.2020 року було підготовлено Висновок експерта № 56. Згідно даного висновку було встановлено наступне : "надати відповідь на питання "Яка ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) на момент проведення експертизи?" не представляється можливим, оскільки, відсутня можливість безпосередньо оглянути даний автомобіль. Ринкова вартість аналогічного технічно-справного автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK, 2015 року випуску, станом на 24.10.2019 становила 708 940,00 грн (сімсот вісім тисяч дев`ятсот сорок грн 00 коп).

Таким чином, на переконання Позивача, з метою виведення активу за явно заниженою оцінкою, на користь зацікавленої особи - співвзасновника боржника було відчужено транспортний засіб.

Окрім того, у клопотанні про накладення арешту від 29.01.2020 року зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Конкорд" вчинили розтрату майна підприємства, незаконно відчуживши автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK. 24 жовтня 2019 року ТОВ "Конкорд" в особі виконавчого директора ОСОБА_3 уклало з співзасновником товариства ОСОБА_1 договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 згідно якого передало у власність ОСОБА_4 транспортний засіб VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний) за ціною 264 000 грн.

Постановою від 12.03.2020 року було оголошено в розшук вказаний транспортний засіб.

28.04.2020 року ОСОБА_1 надав заяву про добровільну згоду щодо бажання добровільно надати автомобіль правоохоронним органам та експерту для огляду.

До Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 04.05.2020 року із супровідним листом від 04.05.2020 № 317/24-20 із слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшла постанова про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром від 07.05.2020 року було підготовлено Висновок експерта № 116. Згідно даного висновку було встановлено наступне : "Ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) на момент проведення експертизи, а саме 07.05.2020 становила 759 359,70 грн (сімсот п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень 70 коп).

Водночас, адвокатом ОСОБА_1 було надане Слідчому СУ ГУНП у Вінницькій області клопотання про передачу автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK, ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова НОМЕР_4 на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року клопотання адвоката Кравчука Михайла Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Передано ОСОБА_4 на відповідальне зберігання автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK, ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова НОМЕР_4 , який було арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2020 року у справі № 127/2346/20.

Також, у позові Позивач звертає увагу на те, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців засновниками є ОСОБА_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Поряд з цим, Господарським судом Вінницької області по справі №902/90/21(902/72/22) від 28 лютого 2023 року було визнано 1) недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників у справі № 902/90/21 (902/72/22), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд". 2) Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Конкорд" оформлені протоколом № 45 від 04.08.2021 року.

Судом було встановлено, що в матеріалах вказаної справи наявна завірена копія статуту ТОВ "Конкорд" в редакції на 2013 рік, який затверджено зборами учасників від 24.10.2013 року (протокол № 34).

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що станом на час проведення оспорюваних позачергових загальних зборів - 04.08.2021, були внесені зміни до статуту ТОВ "Конкорд", в зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому положення цього статуту слід враховувати в частині, що відповідають вказаному Закону.

На підставі вищенаведеного, Позивача вважає, що актив боржника у вигляді VOLKSWAGEN AMAROK, ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова НОМЕР_4 , був виведений із власності боржника на підставі фіктивного правочину, який був укладений всупереч інтересам боржника, з метою завдати шкоду кредиторам (фраудаторний правочинів), а відтак договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року має бути визнано недійсними з огляду на таке.

Оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 був укладений 24.10.2019 року. А ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року було відкрито провадження у справі № 902/90/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд". ОСОБА_1 , як співзасновник боржника, зацікавлена особа щодо боржника, одноосібно прийняв рішення про відчуження автомобіля без згоди іншого співзасновника. Зазначене рішення ОСОБА_1 прийняв на власну користь, адже в подальшому він набув у власність вказаний автомобіль.

Окрім того, вказаний правочин був вчинений в період існування у боржника значної кількості заборгованості. Так згідно відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 12.01.2024 року № 1904/4.2-24/вх.936/4 зазначено, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження з виконання вимог виконавчих документів, боржником яких є ТОВ "Конкорд", саме:

- виконавче провадження № 63046197 з виконання вимог наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/163/20 від 07.08.2020 про стягнення з ТОВ "Конкорд" на користь ПП "Інвест Альянс" коштів в розмірі 2 182 714,25 грн;

- виконавче провадження № 64080811 з виконання вимог наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/827/20 від 04.09.2020 про стягнення із ТОВ "Конкорд" на користь ТОВ "БАРТМОЛ" коштів в розмірі 82 518,94 грн;

- виконавче провадження № 64472264 з виконання вимог наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/703/20 від 30.11.2020 про стягнення із ТОВ "Конкорд" на користь ФОП Ковальчука Є. В. коштів в розмірі 86 766 грн.

Також, на переконання Позивача, пов`язаність осіб ТОВ "Конкорд" полягає у тому, що саме ОСОБА_1 , як співзасновник Товариства, який згідно із законом за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів має право безпосередньо давати вказівки щодо розпорядження майном. І саме за його ініціативи 24 жовтня 2019 року ТОВ "Конкорд" в особі виконавчого директора ОСОБА_3 уклало з співзасновником товариства ОСОБА_1 договір купівлі - продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 згідно якого передало у власність ОСОБА_4 транспортний засіб VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний) за ціною у 264 000 грн.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , будучи співзасновником ТОВ "Конкорд", одноосібно прийняв рішення про відчуження автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK та вчинив розтрату майна підприємства.

Крім того, відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020000000000013 зазначено "посадові особи ТОВ "Конкорд" всупереч інтересам Товариства та засновника ОСОБА_5 здійснили розтрату майна товариства на користь іншого засновника ОСОБА_1 , а саме в жовтні 2019 році відчужили належний ТОВ "Конкорд" автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK кузов НОМЕР_4 ДЗН (колишній) НОМЕР_7 по заниженій вартості, без проведення жодних оцінок та дослідження вартості майна, а також вчиняють інші протиправні операції пов`язаних з приховуванням прибутку товариства для зменшення виплат учасникам".

Разом з тим, згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 12.04.2024 № 31/31-1740 ОСОБА_1 11.03.2021 року здійснив перереєстрацію в ТСЦ № 0541 (м. Вінниця) на гр. ОСОБА_6 на підставі договору комісії від 04.02.2021 № 6450/21/014259 між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання (ПП "КАРОЛІННІ", ЄДРПОУ 36685357), договору купівлі продажу від 04.02.2021 № 6450/21/014259, укладеного у суб`єкта господарювання ПП "КАРОЛІННІ" та акта огляду реалізованого транспортного засобу від 04.02.2021 № 6450/21/014259.

27.03.2021 транспортний засіб був перереєстрований в ТСЦ № 0541 (м. Вінниця) на гр. ОСОБА_7 на підставі договору комісії від 27.03.2021 № 6450/21/014642. На час розгляду запиту, згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб VOLKSWAGEN AMAROK кузов НОМЕР_4 зареєстрований за гр. ОСОБА_7 . Отже, ОСОБА_1 не є вже власником спірного автомобіля в результаті його відчуження третій особі.

Також, Позивач у позові стверджує, що договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року укладений із порушенням загальних норм чинного законодавства.

При цьому, директор ОСОБА_8 та співзасновник ОСОБА_1 протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, відчужили автомобіль за договором № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року завдавши шкоду кредиторам. А в подальшому ОСОБА_1 знаючи, що існує велика кількість відкритих виконавчих проваджень на ТОВ "Конкорд" як співзасновник відчужив даний автомобіль іншій особі. Відтак, на переконання Позивача, такий правочин може бути визнаний недійсним господарським судом.

Крім того, Позивач стверджує, що ОСОБА_1 за всіма ознаками вчиняв оскаржуваний правочин для того щоб вивести із власності боржника автомобіль для уникнення на нього звернення стягнення. Про це свідчить і його чітка обізнаність про стан критичної заборгованості боржника перед кредиторами, а також і внутрішні розпорядчі документи на підставі яких оформлювався перехід права власності на автомобіль. Крім того, як свідчить відсутність факту оплати за вказаний автомобіль, оспорюваний правочин є удаваним. Тобто реально між ТОВ "Конкорд" та ОСОБА_1 утворились правовідносини не за договором купівлі-продажу, а дарування. Адже ОСОБА_1 мав намір просто вивести із власності боржника цінний актив, а не сплачувати за нього кошти.

Також, ОСОБА_1 , як заінтересована особа, мав право давати для боржника обов`язкові до виконання вказівки, знав, що виведення цінного майна із власності боржника призведе до неможливості погашення вимог кредиторів і за всіма обставинами бажав, щоб вимоги кредиторів не були виконані боржником ТОВ "Конкорд". А відтак обов`язок ОСОБА_1 повернути назад боржнику виведений актив виник з моменту набуття права власності на такий актив і ОСОБА_1 знав про це (повинен був знати) з моменту набуття права власності. А отже і сума інфляційних втрат та 3% річних нараховується з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на автомобіль.

Таким чином, базовим періодом обрахування є час із дня укладення спірного договору (24.10.2019 року) по 10 грудня 2024 року.

На підставі викладеного, Позивач з врахуванням заяви № 01-20/902/90/21/3098 від 21.02.2025 року про уточнення позовних вимог у справі № 902/90/21(902/1350/24), просить суд : визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року укладеного між ТОВ "Конкорд" (Продавець) в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Покупець); стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Конкорд" 1 380 278,27 грн із яких: 759 359,70 грн - вартість автомобіля VOLKSWAGEN, модель AMAROK 2015 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , 504 016,01 грн інфляційні нарахування за період із 24.10.2019 - 10.12.2024, 116 903,26 грн - 3 % річних за період із 24.10.2019 - 10.12.2024 року.

Згідно відзиву представника Відповідача-2 на позовну заяву б/н від 09.01.2025 року у справі № 902/90/21(902/1350/24), Позивач стверджує про фіктивність правочину, проте договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року не може вважатися фіктивним, оскільки, його виконання підтверджується реальними діями сторін, спрямованими на досягнення результату, передбаченого договором. Мала місце передача покупцеві придбаного майна, здійснення реєстраційних дій в Територіальному сервісному центрі МВС 0541 РСЦ МВС в Вінницькій області, оплата.

Позивач використовує та посилається на копії матеріалів кримінальної справи №12020020000000013, проте не повідомляє суду, що постановою про закриття кримінального провадження від 30.09.2020 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000013 від 10.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, закрито у зв`язку із відсутністю у діях посадових осіб ТОВ "Конкорд" складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Доводи про незаконність відчуження автомобіля не знайшли свого підтвердження. Так слідством було встановлено:

"Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Конкорд" (ЄДРПОУ 30870553, що в с. Северинівка, Жмеринського р-ну. Вінницької області) вчинили розтрату майна підприємства, незаконно відчуживши автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK.

Так, 24 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД" в особі виконавчого директора ОСОБА_3 уклало з співзасновником товариства ОСОБА_1 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 згідно якого передало у власність ОСОБА_4 транспортний засіб VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний) за ціною 264 000 грн.

Вказаними діями було заподіяно шкоду інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД" та співзасновнику ОСОБА_9 , оскільки, реалізація автомобіля відбулась без переоцінки вартості та проведення експертиз для встановлення його реальної ціни.

В рамках досудового розслідування було допита в якості свідків директор ТОВ "Конкорд" ОСОБА_8 та головний бухгалтер ТОВ "Конкорд" ОСОБА_10 , які повідомили, що у зв`язку з скрутним фінансовим становищем товариства, комісійно було прийнято рішення про продаж даного автомобіля. Комісія складалась з головного інженера, головного бухгалтера, юриста, та представника трудового колективу ТОВ "Конкорд".

Підставою зборів комісії став наказ директора ОСОБА_8 . Після чого було відчужено автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK на підставі наданої виконавчим директором ТОВ "Конкорд" ОСОБА_3 оціночної експертизи автомобіля яка складала 220 000 грн., однак у зв`язку з тим що ТОВ "КОНКОРД" є платником ПДВ (20 %) то вартість автомобіля з урахуванням ПДВ склала 264 000 грн. Тобто автомобіль було продано з урахуванням звіту про оцінку ринкову вартість колісного транспортного засобу.

21.05.2020 представником ТОВ "Конкорд" адвокатом Кравчуком М.О. було заявлено клопотання про долучення до матеріалів досудового розслідування звіту № 1916-ЮЛ/1.3 про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ), виконаний ТОВ "Експертне бюро АЙСТРА" оцінювачем ОСОБА_11 .. Згідно даного звіту вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK станом на 15.10.2019 становила 220 000 грн.

Будучи допитаною в якості свідка оцінювач ОСОБА_11 повідомила, що дійсно проводила оцінку транспортного засобу VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) та підтвердила підписання вище зазначеного звіту про оцінку за № 1916-ЮЛ/1.3 від 15.10.2019 року.

З огляду на вищевикладені факти, інформація про реалізація автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) без оцінки вартості та проведення експертиз для встановлення його реальної ціни, посадовими особами ТОВ "Конкорд" на користь ОСОБА_1 не знайшла свого об`єктивного підтвердження."

Зважаючи на вказане, представник Відповідача-2 у відзиві стверджує, що зловживання Позивача на тому, що мало місце відкриття кримінального провадження ніяким чином не свідчить про наявність злочину, та продаж транспортного засобу за заниженою ціною, а лише про те що директор ТОВ "БУД-ВЕСТ-В" ОСОБА_16 звернувся із заявою про злочин.

Крім того, 15.10.2019 між ТОВ "Експертне бюро "Айстра" та ТОВ "Конкорд" було укладено договір № 1916-юл/1.3 про надання послуг з незалежної оцінки автомобіля.

15.10.2019 за результатами виконання вказаного договору було складено звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN модель AMAROK р/н НОМЕР_6 , 2015 року випуску, VIN НОМЕР_4 .

Згідно висновку про вартість майна від 15.10.2019 за офіційного курсу НБУ 24,2095 за 1 дол.США вартість автомобіля без ПДВ - 220 000 грн (що становить 9 087,34 доларів США).

Оцінка проводилась ОСОБА_12 кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 7454 від 27 березня 2010 року, Вид.ФДМУ та ОНАЗ ім. О.С.Попова. Посвідчення підвищ. кваліф. МФ № 2984-ПК від 20 грудня 2017 року. Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України № 920 від 15 грудня 2014 року.

Визначення вартості автомобіля проводилось з урахуванням технічного стану КТЗ, встановленого органолептичним методом. Шляхом зовнішнього візуального огляду, проведеного експертом в світлий час доби.

Оцінювачем було використано один методичний підхід - порівняльний.

Тоді, як наданий Позивачем висновок експерта № 116 від 07.05.2020 з питанням "Яка ринкова вартість автомобіля на момент проведення експертизи?".

Ринкова вартість автомобіля визначалась шляхом визначення ринкової вартості аналогічного технічно справного автомобіля марки "VOLKSWAGEN" модель "AMAROK", 2015 року випуску станом на 07.05.2020 року.

Експертиза проводилась із застосуванням методичних підходів - 1) витратний, 2) дохідний, 3) порівняльний.

Висновок експерта № 56 проводився за відсутності безпосереднього огляду автомобіля, також станом на момент проведення експертизи, а не саме на час продажу автомобіля, також за інших методичних підходів.

Висновок експерта № 116 від 07.05.2020, та висновок експерта № 56 не є належним доказом у справі, оскільки, визначає ринкову вартість не проданого автомобіля, а аналогічного транспортного засобу та не на момент його продажу, а станом на момент проведення експертизи, що ніяким чином не стосується предмету судового спору.

Водночас, експерти користувались різними методичними підходами, що ніяким чином не нівелює та не робить звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу від 15.10.2019 недостовірним чи оціночну вартість автомобіля в 220 000 грн заниженою.

Отже, на час вчинення правочину, враховуючи дійсний стан автомобіля - його реальна ринкова вартість відповідає 264 000 грн (з ПДВ), що підтверджується звітом про оцінку.

Також, Позивач повідомив суду, що рішення про продаж автомобіля приймалось без участі засновника (учасника) ОСОБА_5 , однак, у той же час не вказав, що ОСОБА_5 перебуває у розшуку з 22.01.2015 та якимось чином домогтись його участі у загальних зборах ТОВ "КОНКОРД" не представляється можливим, оскільки, ні правоохоронним органам, ні виконавчому органу товариства невідоме його місцезнаходження.

Саме переховування від правоохоронних органів ОСОБА_5 призвело до небажаних наслідків для ТОВ "Конкорд", а саме неможливість виконання вимог статуту ТОВ "Конкорд" пов`язаних з виключною компетенцією загальних зборів учасників.

Поряд з цим, пунктом 19.5 статуту ТОВ "Конкорд" передбачено, що Президент очолює адміністрацію товариства, здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, без доручення діє від імені Товариства в тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір, розпоряджається майном Товариства, включаючи його грошові кошти, видає довіреності від імені Товариства, виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та статутної діяльності товариства.

Таким чином, статутом ТОВ "Конкорд" не передбачено обмежень щодо суми правочинів, які директор може укладати за згоди загальних зборів, директор має право самостійно приймати рішення про продаж майна товариства.

Відтак, продаж майна товариства, у тому числі і автомобіля входить до повноважень Президента ТОВ "Конкорд".

Окрім цього, продаж автомобіля не можна вважати фраудаторним, оскільки, він був обґрунтованим заходом для мінімізації фінансових втрат підприємства.

Також, спірний правочин не можна вважати значним, оскільки, 264 000 грн не перевищують 50% чистих активів ТОВ "Конкорд" згідно з фінансовою звітністю за попередній рік.

Отже, на переконання представника Відповідача-2, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 є правомірним, та здійсненим в інтересах економічної стабільності ТОВ "Конкорд". Та ніяким чином не шкодив інтересам кредиторів.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, представник Відповідача-2 зазначив, що Позивач не використовує дійсну вартість автомобіля станом на момент його продажу (264 000 грн), а вартість аналогічного автомобіля без проведення огляду станом на момент проведення експертизи, що прямо суперечить ст. 625 ЦК України.

Крім того, якщо Позивач вбачає продаж автомобіля VOLKSWAGEN модель AMAROK р/н НОМЕР_6 , 2015 року випуску, VIN НОМЕР_4 за 264 000 грн за заниженою ціною, тоді чому продаж автомобіля VOLKSWAGEN модель AMAROK р/н НОМЕР_8 , 2012 року випуску, VIN НОМЕР_9 за 20 000 грн за договором комісії № 00507 від 24.07.2018 є ринковою вартістю та не оспорюється.

За цих обставин, представник Відповідача-2 стверджує, що вбачається у діях арбітражного керуючого (розпорядника майна) Багінського А.О. певна упередженість та заінтересованість.

Також, посилання Позивача на судову практику про недійсність правочинів ніяким чином не стосується даної судової справи.

На підставі викладеного, представник Відповідача-2 просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до відповіді Позивача на відзив Відповідача-2 б/н від 13.01.2025 року у справі № 902/90/21(902/1350/24), Позивач стверджує про удаваність спірного правочину, адже у позові позивач посилається на ту обставину, що вартість відчуженого активу є значно заниженою і те, що навіть ця ціна ОСОБА_1 не була оплачена. Цього Відповідач у відзиві не спростував.

Також, предметом позову і перевірки судом у межах справи про банкрутство є не вчинення ОСОБА_1 злочину, а законності відчуження на його користь від підконтрольного йому боржника цінного активу в результаті чого знизилась здатність боржника покрити власні боргові зобов`язання. Висновки слідчого викладені у постанові про закриття кримінального провадження не є обов`язковими для врахування судом для вирішення справи по суті у межах цієї справи, оскільки, відповідно до ст. 75 ГПК України постанови слідчих не є підставою для звільнення від доказування у господарському процесі.

Крім цього, в межах кримінального провадження № 12020000000000013 була призначена судова автотоварознавча експертиза, в мехах якої судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. В межах цієї експертизи судовому експерту був наданий для дослідження спірний автомобіль і експерт надав свій висновок щодо кола питань, які йому були поставлені слідчим. Також як вбачається із мотивувальної частини висновку, експерт, серед іншого, також використовував порівняльний підхід для визначення вартості досліджуваного автомобіля.

Таким чином, висновок судового експерта про визначення вартості спірного автомобіля здійсненого в межах кримінального провадження є допустимим доказом, адже такий висновок містить докази щодо обставин, які підлягають встановленню в межах цієї справи.

Натомість, не може бути врахований висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертне бюро "Айстра" відповідно до якого вартість автомобіля визначена в розмірі 220000 грн. Адже такий висновок був зроблений на замовлення боржником - ТОВ "Конкорд", а сам оцінювач не ніс кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого відповідного висновку.

Окрім цього, на думку Позивача, абсолютно не є вірогідним існування такої обставини, що автомобіль VW Amarok, якому на момент проведення оцінки було менш як 4 роки, який за своїм технічним станом повністю відповідав строку його експлуатації, коштував 220 000 гривень. Таких обставин, які б настільки сильно знецінювали спірний автомобіль, оцінювач ТОВ "Експертне бюро "Айстра" у своєму висновку не наводить. Більше того, судовий експерт, який здійснював оцінку автомобіля в межах кримінального провадження, не встановив у спірному автомобілі наявність будь-яких обставин, які дозволяли б як збільшити так і зменшити вартість автомобіля відносно сереньоринкових цін. Тобто, автомобіль був цілком у придатному та привабливому для експлуатації стані.

Також, у поданому клопотанні б/н від 16.04.2025 року, Позивач просить суд звернути увагу, що позов підлягає до задоволення з огляду на: "підозрілий період": договір укладено менш ніж за 3 роки до відкриття справи про банкрутство; продаж заінтересованій особі: Покупцем є співзасновник боржника ( ОСОБА_1 ), що є підставою для визнання угоди недійсною згідно зі ст. 42 КУзПБ; значно занижена ціна: автомобіль продано за ціною (264 тис. грн), яка є суттєво нижчою за ринкову (~760 тис. грн за експертизою), що завдало шкоди боржнику та кредиторам; фраудаторність: правочин вчинено з метою виведення цінного активу на шкоду кредиторам в умовах фінансових труднощів боржника; відсутність оплати / удаваний правочин: є докази (довідка бухгалтерії), що покупець ( ОСОБА_1 ) не сплатив навіть занижену ціну, що може свідчити про удаваність угоди (приховане дарування). Відповідач жодним чином не спростував зазначену обставину; строк позовної давності не сплив: перебіг строку було продовжено/зупинено через карантин COVID-19 та воєнний стан.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 року року у справі № 910/14065/23, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року, укладеного між Відповідачами та стягнення з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 вартості автомобіля, а також нарахованих інфляційних втрат і 3 % річних.

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що спірний договір укладено Відповідачем-1 із заінтересованою особою - Відповідачем-2 без здійснення оплати відчуженого транспортного засобу; Відповідач-2 будучи співзасновником ТОВ "Конкорд" одноосібно прийняв рішення про відчуження автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK та вчинив розтрату майна підприємства; внаслідок укладення спірного договору було заподіяно шкоду інтересам ТОВ "Конкорд" та кредиторам останнього, оскільки, реалізація автомобіля відбулась за заниженою ціною, а тому такий договір є фраудаторним; між Відповідачами утворились правовідносини не за договором купівлі-продажу, а дарування.

При цьому, із змісту позову вбачається, що Позивачем заявлені позовні вимоги з підстав визначених статтею 42 КУзПБ та статтями 3, 16, 203, 215, 1212, 1214 ЦК України.

Отже, з огляду на зміст предмету поданого позову та аргументів Позивача, на переконання суду, необхідним є встановлення факту чи був оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу укладений на шкоду Відповідачу-1 та кредиторам та визнання оспорюваного правочину недійсним з підстав передбачених наведеними вище норма КУзПБ та ЦК України.

Принагідно, суд зважає на те, що позовну заяву визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення грошових коштів у цій справі, подано арбітражним керуючим (розпорядником майна) Багінським А.О., який не був стороною вказаного спірного договору, тобто заінтересованою особою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 року, зокрема, призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул.Заводська, 1, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553) арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Відповідно до ч. 9 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2024 року у справі № 910/10957/20, при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19. Зазначені вище позиції є загальними для спорів про визнання недійсними правочинів, є сталими і знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.06.2021 у справі № 916/2042/20 та від 11.04.2024 у справі № 907/37/22, яка враховується згідно з приписами частини четвертої статті 300 ГПК України.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2023 року у справі № 908/802/20(908/2767/22), для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

Інститут визнання недійсними правочинів у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Водночас не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

Згідно постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2024 року у справі № 925/1577/20(925/298/23), звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 42 КУзПБ (в редакції, чинній на час укладення спірного договору), правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 24.10.2019 року між ТОВ "Конкорд" (Продавець) в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0541/2019/1735439 транспортного засобу (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору обумовлено, що на умовах даного договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марка VOLKSWAGEN, модель AMAROK, 2015 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 зареєстрований за продавцем 23.09.2015 року підрозділом (0502) Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області (далі - транспортний засіб).

Передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, право власності на транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання даного договору.

Згідно п. 3.1. договору, за домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 264000 (двісті шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 5.1. договору, Покупець зобов`язаний в порядку на умовах, визначених цим договором, сплатити Продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п.3.1. договору.

Згідно п. 9.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд зважає на те, що згідно викладених у позові тверджень Позивача, реалізація автомобіля на підставі спірного договору за ціною 264 000 грн відбулась за явно заниженою ціною.

На підтвердження таких доводів, Позивачем долучено до позову копію висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.05.2020 року № 116, згідно якого "ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) на момент проведення експертизи, а саме 07.05.2020 становила 759359,70 грн".

Вказаний вище висновок експерта також долучено до листа Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області № 37907-2025 від 09.02.2025 року, який надійшов до суду 10.02.2025 року по цій справі.

Водночас, із змісту висновку експерта від 07.05.2020 року № 116 вбачається, зокрема, наступне.

На експертизу надано автомобіль марки "Volkswagen", моделі "Атагок", реєстраційний номер НОМЕР_7 .

На вирішення судової експертизи поставлені питання: "Яка ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) на момент проведення експертизи?"

Об`єктом дослідження є колісний транспортних засіб (КТЗ) з характеристиками/ параметрами, наведеними у таблиці 1, а саме : марка, модель, модифікація КТЗ - VOLKSWAGEN AMAROK; ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 ; колір - чорний; дата виготовлення (або рік випуску) - 2015; свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_10 .

Огляд автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Аmarok", реєстраційний номер НОМЕР_7 , проводився в світлий час доби 07.05.2020 біля будівлі Вінницького НДЕКЦ МВС за адресою : м. Вінниця, вул. Порика, 8.

Ринкова вартість аналогічного технічно справного автомобіля марки "Volkswagen", моделі "Аmarok", 2015 року випуску, станом на 07.05.2020 становила 767 030,00 грн.

На основі зовнішнього візуального огляду встановлені чинники, на основі яких визначається процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ (Д3), що визначається відповідно до таблиці 4.1, 4.2 додатка 4 Методики [3] та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо. Значення Д3 приймаємо рівним - "-1,0%"; оскільки автомобіль має пошкодження лакофарбового покриття арки задніх лівих дверей (зображення 1.12 додатку 1).

На основі візуального огляду автомобіля марки "Volkswagen", моделі "Аmarok", реєстраційний номер НОМЕР_7 встановлено відсутність чинників, на основі яких визначається додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, тому значення Сдод = 0.

Підстановка отриманих показників у формулу 1 дозволить обчислити ринкову вартість автомобіля марки "Volkswagen", моделі "Аmarok", реєстраційний номер НОМЕР_7 станом на 07.05.2020 : С = 767 030,00 х ( 1 + (0,0 / 100 ) - ( 1,0 / 100 )) - 0,0 = 759 359,70.

Також, до висновку експерта від 07.05.2020 року № 116 долучені фотокопії вказаного вище автомобіля та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за власником - ОСОБА_1 від 24.10.2019 року СХЕ 266142.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Стаття 104 ГПК України передбачає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2023 року у справі № 910/7514/21, оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Приймаючи або відхиляючи будь-які доводи сторін суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи взято або не взято до уваги судом.

Суд зазначив, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Судом встановлено, що згідно наявної у справі заяви № 248639372 від 23.10.2019 р. щодо перереєстрації ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ, автомобіль "Volkswagen Аmarok" за VIN номером НОМЕР_4 до перереєстрації мав номерний знак НОМЕР_6 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , а після перереєстрації на нового власника - ОСОБА_1 , вказаному автомобілю було видано номерний знак НОМЕР_7 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 .

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у висновку експерта від 07.05.2020 року № 116, експертом проводилось дослідження автомобіля, який було продано за оспорюваним договором купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року.

Разом з цим, суд зважає на те, що у висновку експерта від 07.05.2020 року № 116 визначено ринкову вартість автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK, номер НОМЕР_4 станом на момент проведення експертизи, а саме 07.05.2020 року, а не станом на момент продажу цього транспортного засобу за спірним договором.

Відтак, судом критично оцінюється твердження Позивача про те, що Відповідач-1 - ТОВ "Конкорд" здійснив відчуження транспортного засобу за оспорюваним договором за заниженою ціною.

Також, судом встановлено, згідно наявного у справі копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 10.01.2020 року було зареєстровано кримінальне провадження за №12020020000000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України.

Водночас, в матеріалах цієї справи наявна копія постанови про закриття кримінального провадження від 20.04.2020 року, а саме кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000013 від 10.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку із відсутністю у діях посадових осіб ТОВ "Конкорд" складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Поряд з цим, із змісту вказаної постанови вбачаються такі обставини :

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Конкорд" (ЄДРПОУ 30870553, що в с. Северинівка, Жмеринського р-ну, Вінницької області) вчинили розтрату майна підприємства, незаконно відчуживши автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK.

Вказаними діями було заподіяно шкоду інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД" та співзасновнику ОСОБА_5 , оскільки реалізація автомобіля відбулась без переоцінки вартості та проведення експертиз для встановлення його реальної ціни.

Підставою зборів комісії став наказ директора ОСОБА_8 .. Після чого було відчужено автомобіль VOLKSWAGEN AMAROK на підставі наданої виконавчим директором ТОВ "Конкорд" ОСОБА_3 оціночної експертизи автомобіля яка складала 220 000 грн, однак у зв`язку з тим, що ТОВ "КОКНКОРД" є платником ПДВ (20 %) то вартість автомобіля з урахуванням ПДВ склала 264 000 грн. Тобто автомобіль було продано з урахуванням звіту про оцінку ринкову вартість колісного транспортного засобу.

Будучи допитаною в якості свідка оцінювач Шишко Г.О. повідомила, що дійсно проводила оцінку транспортного засобу VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) та підтвердила підписання вище зазначеного звіту про оцінку за № 1916-ЮЛ/1.3 від 15.10.2019 року.

З огляду на вище викладені факти, інформація про реалізація автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, чорний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 ) без оцінки вартості та проведення експертиз для встановлення його реальної ціни, посадовими особами ТОВ "Конкорд" на користь ОСОБА_1 не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

Судом встановлено, що в матеріалах цієї справи наявна копія звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу № 1916-ЮЛ/1.3 від 15.10.2019 року, а саме VOLKSWAGEN модель AMAROK, р/н НОМЕР_6 , 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_4 .

Із змісту даного звіту вбачаються такі відомості :

15.10.2019 року до ТОВ "Експертного бюро "АЙСТРА" надійшла заява від ТОВ "КОНКОРД", щодо визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель AMAROK, р/н НОМЕР_11 , 2015 року випуску, VIN# НОМЕР_12 , власником якого він є (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 ).

Оцінка виконана Шишко Ганною Олександрівною.

Метою цього дослідження є визначення ринкової вартості (база оцінки) колісного транспортного засобу, а саме: VOLKSWAGEN, модель AMAROK, р/н НОМЕР_11 , 2015 року випуску, VIN# НОМЕР_4 (далі - КТЗ). Вид вартості - ринкова вартість.

Визначення ринкової вартості VOLKSWAGEN, модель AMAROK, р/н НОМЕР_11 , 2015 року випуску, VIN# НОМЕР_4 , проводилось з урахуванням технічного стану КТЗ, встановленого органолептичним методом. Шляхом зовнішнього візуального огляду, проведеного експертом в світлий час доби.

Середня ринкова ціна КТЗ дорівнює: Сер = 227 319*0,97 + 0 = 220 499 грн.

На підставі даних, наданих замовником, після проведення маркетингових досліджень ринку аналогічних КТЗ, проведення натурного огляду, оцінювач вважає, що: ринкова вартість VOLKSWAGEN, модель AMAROK, р/н НОМЕР_11 , 2015 року випуску, VIN# НОМЕР_4 , на дату оцінки склала без урахування ПДВ - 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн.

До вказаного вище звіту долучені фотокопії автомобіля VOLKSWAGEN, модель AMAROK, р/н НОМЕР_11 , VIN № НОМЕР_4 та фотокопії пропозицій із веб-сайту - https://auto.ria.com щодо продажу аналогічних автомобілів 2015 року випуску за ціною 8 800 дол. США, 9 200 дол. США.

Отже, зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що наведені у позові твердження Позивача щодо продажу транспортного засобу на підставі спірного договору за заниженою ціною, спростовуються наявними у цій справі доказами.

Крім того, судом встановлено, що згідно наказу ТОВ "Конкорд" № 431 від 10.10.2019 року (копія наявна у справі), з огляду на викладені у цьому наказі обставини та керуючись вимогами ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" наказано : утворити комісію з організації продажу транспортного засобу автомобіль марки : Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015, колір чорний у складі: Головний інженер Гук Іван Федорович - голова комісії; Головний бухгалтер підприємства Манченко Жана Вікторівна - член комісії; Начальник транспортного цеха Задворний Олександр Миколайович - член комісії; Юрист підприємства Ратушняк Василь Володимирович - член комісії; Мазур Олександр Степанович - представник трудового колективу - член комісії.

Комісії у встановленому чинним законодавством порядку: організувати оцінку вартості автомобілю марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015 року, колір чорний; на підставі експертного висновку щодо вартості автомобілю марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 оголосити про його продаж; підготувати проєкт договору купілві-продажу автомобілю марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 разом з результатами роботи комісії, надати до розгляду.

Водночас, із вступної частини наказу № 431 від 10.10.2019 року вбачається, що станом на 10 жовтеня 2019 року ТОВ "КОНКОРД" опинилося у скрутному фінансовому становищі. Обсяги реалізації порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилися. Виникає реальна загроза неможливості виплати заробітної плати персоналу, що може призвести до зупинки виробництва та відповідної реакції трудового колективу. Заходи, вжиті для поліпшення ситуації, на даний час реального результату не дали. Товариство змушене вдатися до ліквідації частини активів для поповнення своїх грошових коштів. На даний момент ТОВ "КОНКОРД" має на балансі транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015 року, колір чорний у використанні якого у ситуації, що склалася, необхідності немає. Витрачання коштів на утримання цієї балансової одиниці є недоцільним.

В подальшому, рішенням комісії ТОВ "Конкорд" від 11.10.2019 року (копія наявна у справі) у складі : головного інженера ОСОБА_13 - голова комісії, головного бухгалтера ОСОБА_10 - член комісії, начальника транспортного цеху ОСОБА_14 - член комісії, юриста Ратушняк Василя Володимировича - член комісії, представника трудового колективу ОСОБА_15 - член комісії, вирішила : продати автомобіль марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015 року, колір чорний, за ціною визначеною згідно висновку експерта, зняти з обліку та оформити належним чином у Сервісному центрі. Доручити оформлення вищевказаного автомобіля Ратушняк Василь Володимирович.

Також, ТОВ "Конкорд" було видано довіреність від 09.10.2019 року (копія наявна у справі) щодо уповноваження виконавчого директора підприємства ОСОБА_3 представляти інтереси товариства : підписувати листи, звернення, заяви місцевих органів самоврядування та виконавчих органів влади, також договори, протоколи загальних зборів товариства, акти, оформляти переоформляти автомобіль марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015 року, колір чорний.

При цьому, відповідно до наказу № 432 від 10.10.2019 року наказано зняти з обліку транспортний засіб (автомобіль марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_15 , номерний знак НОМЕР_14 , рік випуску 2015року, колір чорний). Зняття та оформлення у Сервісному центрі автомобіля доручити юристу підприємства ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу на те, що описані вище накази Відповідача-1 підписані генеральним директором ОСОБА_8 та скріплені печаткою ТОВ "Конкорд".

Разом з цим, в матеріалах цієї справи наявна копія статуту ТОВ "Конкорд", затвердженого зборами учасників від 24.10.2013 року (протокол № 34, далі - статут), яким, серед іншого, передбачено наступне.

Засновники (учасники) Товариства громадяни України: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (п. 2.1. статуту).

Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників Товариства (далі - "Загальні збори учасників"). Вони складаються з учасників чи призначених ними представників повноваження яких мають бути підтверджені дорученнями. Учасник може передати свої повноваження у Загальних зборах учасників іншому учаснику чи і представникові іншого учасника (п. 14.1. статуту).

Виконавчий орган Товариства (стаття 18 статуту) - Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює - Президент Товариства (п.18.1. статуту).

Президент, зокрема, здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства; без доручення діє від імені Товариства, в тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір; розпоряджається майном Товариства, включаючи його грошові кошти; видає довіреності від імені Товариства; видає накази, інструкції та інші акти з питань, що входять до його компетенції (п. 19.5. статуту).

Заступники директора діють у відповідності з покладеними на них Президентом (п.19.7. статуту).

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 99 ЦК України (у редакції чинній на момент прийняття вказаних вище наказів ТОВ "Конкорд" та укладення спірного договору), загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5, 7 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і далі - у редакції чинній на момент прийняття вказаних вище наказів ТОВ "Конкорд" та укладення спірного договору), виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Зважаючи на викладене, видання наказів, довіреності від імені Товариства укладення договорів, входить до компетенції Президента ТОВ "Конкорд".

Відтак, видання генеральним директором ТОВ "Конкорд" ОСОБА_8 описаних вище наказів № 431 від 10.10.2019 р., № 432 від 10.10.2019 р., а також уповноваження останнім виконавчого директора підприємства ОСОБА_3 на укладення договору та оформлення/переоформлення автомобіля марки Volkswagen Amarok 2НВВ44 № кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_14 , відповідає вимогам статуту ТОВ "Конкорд" та зазначеним нормам ЦК України і Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що з огляду на положення п. 19.5 статуту ТОВ "Конкорд", відповідним статутом не передбачено обмежень щодо суми правочинів, які Президент може укладати за згоди загальних зборів, та Президент згідно цього статуту має право самостійно приймати рішення про продаж майна товариства.

Відтак, суд дійшов висновку, що твердження Позивача проте, що оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року укладений із порушенням загальних норм чинного законодавства, не підтверджено належними доказами та спростовується вищевикладеним.

Поряд з цим, зазначені вище накази ТОВ "Конкорд", а також надані суду матеріали кримінального провадження № 12020020000000013 не містять відомостей про те, що Відповідач-2 - ОСОБА_1 , як співзасновник Відповідача-1 та зацікавлена особа щодо останнього, одноосібно прийняв рішення про відчуження автомобіля за спірним договором без згоди іншого співзасновника та за ініціативи ОСОБА_1 , 24.10.2019 року ТОВ "Конкорд" в особі виконавчого директора ОСОБА_3 уклало із Відповідачем-2 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року (доказів протилежного Позивачем не надано).

Крім того, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2024 року у справі № 906/498/23, Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Таким чином, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №916/508/22.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому, оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. А тому такий правочин може бути визнаний судом недійсним лише у тому разі, коли буде встановлено, що правочин, який сторони насправді вчинили, не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам чинності правочинів, що містяться у статті 203 Цивільного кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 927/784/23).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2020 року у справі № 127/10812/20 ухвалено передати ОСОБА_4 на відповідальне зберігання автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK (ПІКАП-В, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 ), який було арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2020 року у справі № 127/2346/20.

Суд звертає увагу на те, що на вказаній ухвалі суду від 25.05.2020 року у справі №127/10812/20 міститься письмова відмітка про те, що ОСОБА_1 отримав на відповідальне зберігання авто VOLKSWAGEN НОМЕР_7 .

Зважаючи на викладене та беручи до уваги вказану вище заяву № 248639372 від 23.10.2019 р. щодо перереєстрації ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ, а саме автомобіля "Volkswagen Аmarok" за VIN номером НОМЕР_4 (номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 ), на нового власника - ОСОБА_1 , (номерний знак НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 ), суд дійшов висновку, що між Відповідачами дійсно було укладено за своїм змістом і правовими наслідками договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року.

Відтак, Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами твердження щодо укладення Відповідачами спірного удаваного договору.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2024 року у справі № 925/1577/20(925/298/23), договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич або близька особа боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Подібні за змістом висновки, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові також зауважила, зокрема, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Перед судом постає завдання за наслідком оцінки обставин справи встановити взаємопов`язаність дій учасників оспорюваного правочину, направлену на досягнення єдиної недобросовісної мети - вивести майно (грошові кошти) боржника поза межі єдиної процедури банкрутства цього боржника для унеможливлення задоволення вимог визнаного у процедурі банкрутства кредитора (кредиторів) за рахунок такого активу з дотриманням правил процедури банкрутства.

Подібні за змістом висновки наведені також у постановах Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 911/693/22(911/2648/22), від 16.02.2023 у справі №910/14918/20(9010/17720/21), від 02.03.2023 у справі № 910/15232/20 (910/18130/21).

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними доказами підстав позову стосовно фраудаторності спірного договору, а саме, що внаслідок укладення такого договору було завдано шкоду Відповідачу-1 та кредиторам останнього, а також те, що цей договір було укладено без очевидної економічної мети.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Беручи до уваги вищевикладене та те, що Позивачем не доведено належними доказами підстав недійсності оспорюваного договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року укладеного між ТОВ "Конкорд" (Продавець) в особі ОСОБА_3 та Дуки Сергія Володимировича (Покупець).

Стосовно позовної вимоги Позивача щодо стягнення із Відповідача-2 на користь Відповідача-1 1 380 278, 27 грн, із яких: 759 359,70 грн - вартість автомобіля VOLKSWAGEN, модель AMAROK 2015 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , 504 016,01 грн - інфляційні нарахування за період із 24.10.2019 - 10.12.2024, 116 903,26 грн - 3 % річних за період із 24.10.2019 - 10.12.2024, суд дійшов таких висновків, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2023 року у справі № 914/127/20, системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов".

Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу транспортного засобу №0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та Позивачем не доведено, що дійсна вартість реалізованого автомобіля на момент вчинення цього договору становила саме 759 359,70 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування приписів ст. 1212 ЦК України та ч. 3 ст. 42 КУзПБ у цій справі щодо відшкодування вартості грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину, на які посилається Позивач у позові як підстави заявленої позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача-2 грошових коштів.

За цих обставин, відсутні підстави для нарахування Позивачем згідно долученого до позову розрахунку заборгованості та стягнення з Відповідача-2 нарахованих 504 016,01 грн - інфляційних нарахувань та 116 903,26 грн - 3% річних на суму 759 359,70 грн - вартість автомобіля.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 759 359,70 грн - вартості автомобіля, 504 016,01 грн - інфляційних нарахувань та 116 903,26 грн - 3 % річних.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2024 року у справі № 914/3740/21, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

З огляду на навеведні вище положення законодавства та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову арбітражного керуючого Багінського А.О. до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення з ОСОБА_1 759 359,70 грн - вартості автомобіля, 504 016,01 грн - інфляційних нарахувань та 116 903,26 грн - 3% річних у справі № 902/90/21(902/1350/24), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Водночас, оскільки, судом повністю відмовлено у задоволенні позову у цій справі, долучена до відзиву представника другого Відповідача б/н від 09.01.2025 року у справі №902/90/21(902/1350/24) заява б/н від 08.01.2025 року про застосування строків позовної давності, судом не розглядається.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, судові витрати на сплату судового збору у цій справі підлягають покладенню на Позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову арбітражного керуючого Багінського А.О. до ТОВ "Конкорд", до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0541/2019/1735439 від 24.10.2019 року та стягнення з ОСОБА_1 759 359,70 грн - вартості автомобіля, 504 016,01 грн - інфляційних нарахувань та 116 903,26 грн - 3% річних у справі № 902/90/21(902/1350/24), в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", повністю.

2. Судові витрати покласти на Позивача.

3. Копію рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com; арбітражному керуючому Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 адвокату Кравчуку М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення 23 квітня 2025 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	17.04.2025
Оприлюднено	25.04.2025
Номер документу	126831726
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них

Тісецький С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.04.2025 по справі 902/90/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/90/21

Рішення
від 17.04.2025 по справі 902/90/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ