Ухвала

від 23.04.2025 по справі 907/303/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" квітня 2025 р.м. УжгородСправа № 907/303/25

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом Берегівської окружної прокуратури, місцезнаходження 90200, Закарпатська область, місто Берегове, вулиця І. Сечені, будинок 15, в інтересах держави в особі

позивача 1: Західного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження 79000, місто Львів, вулиця Костюшка, будинок 8,

позивача 2: Закарпатської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 00022496, місцезнаходження 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія», код ЄДРПОУ - 40675093, місцезнаходження 04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 103,

до відповідача 2: Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053708, місцезнаходження 90202, Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Мукачівська, будинок 6,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ 00032767, місцезнаходження 03035, місто Київ, вулиця Митрополита В. Липківського, 45,

про визнання недійсним договору та стягнення коштів,

за участі представників сторін:

від прокуратури прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Романюк Д.В.,

від позивача 1: не з`явився,

від позивача 2: не з`явився,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Берегівської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної військової адміністрації, через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» та до Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області, згідно з якою просить суд:

- визнати недійсним договір про надання послуг з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С 070110 (Попово Шом Каштаново) км 0+000 5+000 Закарпатської області від 13.09.2018 № 27, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» за результатами відкритих торгів UA-2018-07-05-000186-с;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» на користь Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області кошти в сумі 1800000,00 грн, а з Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області одержані нею за рішенням суду кошти в сумі 1800000,00 грн стягнути в дохід держави;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд-Індустрія» на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати.

Позов заявлено прокурором з підстав недотримання відповідачами норм Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про захист економічної конкуренції» під час укладення зазначеного договору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисин С.В., що пітверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи №907/303/25 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2025 на 14:00 год. Залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України.

Ухвала суду від 25.03.2025, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з частиною п`ятою статті 6 ГПК України була направлена до Електронних кабінетів прокуратури, позивачів та відповідачів.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді "Ст.176 ГПК. Відкриття провадження у справі (з призначенням дати)» від 25.03.2025 було надіслано одержувачам прокуратурі, позивачам та відповідачам в їх Електронний кабінет. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 26.03.2025 о 02:54.

Отже, прокурор, позивачі та відповідачі про дату, час та місце підготовчого засідання, призначеного на 14:00 годину 23.04.2025, належним чином повідомленні.

02.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи Антимонопольного комітету України Попова Я.О. (діє на підставі довіреності від 02.10.2023) надійшли пояснення третьої особи від 02.04.2025 (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/3120/25), відповідно до яких третя особа просить задовольнити позовну заяву Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної військової адміністрації до ТОВ «Євробуд-Індустрія» та Берегівської районної військової адміністрації, третя особа Антимонопольний комітет України про визнання недійсним договору та стягнення коштів. Розгляд справи №907/303/25 третя особа просить провести без участі Антимонопольного комітету України.

09.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача 1 (Західного офісу Держаудитслужби) Станкович В.І. (діє на підставі довіреності від 09.10.2024) надійшли пояснення від 09.04.2025 (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/3370/25), відповідно до яких позивач 1 просить долучити пояснення до матеріалів справи №907/303/25, врахувати їх під час вирішення справи, справу розглядати за наявними матеріалами в справі без участі представника Західного офісу Держаудитслужби.

У підготовче засідання, призначене на 23.04.2025, з`явився прокурор; інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання, не прибули в підготовче засідання.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 23.04.2025, з урахуванням письмових пояснень третьої особи Антимонопольного комітету України та позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби, думки прокурора, суд згідно ухвали, постановленої без оформлення окремого документа та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: здійснювати підготовчий розгляд справи за відсутності представника третьої особи та позивача 1, які належним чином повідомлені про місце, дату та час підготовчого судового засідання та які подали заяви про розгляд справи без їх участі.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 23.04.2025, з урахуванням думки прокурора, згідно ухвали, постановленої без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, суд постановив: продовжити підготовче засідання за відсутності представників позивача 2 та відповідача 1, відповідача 2, які належним чином повідомлені про місце, дату та час підготовчого судового засідання та які не подали заяв чи клопотань щодо причини їх неявки у підготовче засідання.

У подальшому під час підготовчого засідання суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання про зупинення провадження у справі №907/303/25 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23, у зв`язку з тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) для відступу від висновків щодо застосування норм права у спірних в даній справі правовідносинах (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Заслухавши думку прокурора, яка не заперечила проти зупинення провадження у справі з ініціативи суду за наведених підстав, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лейла Шахін проти Туреччини» від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі «Воловік проти України» від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі «Кантоні проти Франції» від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі «Бентем проти Нідерландів» від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аксіс та інші проти Туреччини»).

Пунктом 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради та 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд об`єднаної палати Касаційний господарський суд вказав, що фактично як у справі № 922/3456/23, що переглядається, так і у справі №914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Проте, сам лише факт вчинення учасниками порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 і частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Відтак, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Колегія суддів у справі №922/3456/23 пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У той же час, обґрунтовуючи подання до суду позовної заяви у даній справі прокурор, з посиланням на статті 203, 215, 228 Цивільного України зазначає, що укладання оспорюваного договору про закупівлю супроводжувалося грубим порушенням принципів добросовісної конкуренції внаслідок вчинення учасниками відкритих торгів антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів. Зокрема, прокурор зазначає, що узгоджені дії учасників закупівлі UA-2018-07-05-000186-c та відсутність реальної конкуренції між ТОВ «Євробуд-Індустрія» і ТОВ «Колтехтранс», що встановлено у антимонопольній справі № 145-26.13/10-22 та підтверджено в судових рішеннях у справі № 910/16038/23, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів, чим порушено інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору про закупівлю послуг від 13.09.2018 № 27, укладеного між Берегівською РДА та ТОВ «Євробуд-Індустрія» відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України.

Із загального змісту судових рішень у справі №922/3456/23 вбачається, що вказана справа є подібною до справи №907/303/25, яка перебуває у провадженні суду, як за предметом спору, так і за суб`єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Іншими словами, характер спірних правовідносин у справах №922/3456/23 і №907/303/25 в контексті застосування положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є подібними.

Суд враховує також, що відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України підставами для передачі справи на розгляд об`єднаної палати є забезпечення єдності судової практики у справах суду касаційної інстанції господарської спеціалізації у випадку наявності різних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах або необхідності відступу від означених висновків.

Відтак, враховуючи підстави даного позову, висновки об`єднаної палати у справі №922/3456/23 будуть мати значення при вирішенні справи № 907/303/25 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник із подібних правовідносин.

Станом на 23.04.2025 у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про результати розгляду справи № 922/3456/23 об`єднаною палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги наявність правової проблеми та різної практики застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України, з урахуванням статей 203, 215 ЦК України, статті 208 ГК України судом касаційної інстанції, з огляду на ту обставину, що на даний час в провадженні об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/3456/23, висновок в якій сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №907/303/25 до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Керуючись ст. 2, 13, 183, 228, 233, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Зупинити з власної ініціативи провадження у справі №907/303/25 за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Закарпатської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Євробуд-Індустрія та до Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області про визнання недійсним договору та стягнення коштів до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255 і 256 ГПК України.

Повна ухвала складена 23.04.2025.

Суддя С.В. Сисин