Повістка

від 21.04.2025 по справі 908/319/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025 Справа № 908/319/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали заяви Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/319/25

за позовом: Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод (вуд. Прозова, буд. 44, селище Магдалинівка, Самарівський район, Дніпровська область, 51100, ідентифікаційний код юридичної особи 24239332)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс (вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189)

про стягнення 324 181 грн 15 коп.

Без виклику представників сторін

Суть спору:

17.04.2025 позивач сформував в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення про поновлення пропущеного процесуального строку на подання Колективним підприємством «Магдалинівський маслозавод» доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №908/319/25 в суді першої інстанції, визнавши причини його пропущення поважними та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн 00 коп.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2025, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд звертає увагу, що розгляд справи № 908/319/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження і рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у цій справі прийнято без повідомлення (участі) представників сторін, тому вирішення питання про судові витрати (судовий збір) згідно із приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України судом вирішено здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод, суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/319/25 позовні вимоги Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод до Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс на користь Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод 324 181 грн 15 коп. попередньої оплати, 3 890 грн 17 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позовної заяви додав попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, який склав 35 000 грн 00 коп. та у позовній заяві зазначив, що керуючись приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неможливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення рішення суду, враховуючи, що обсяг правничої допомоги, яка надається позивачу, не може бути відомим заздалегідь (невідома кількість судових засідань у справі, в яких адвокатом буде здійснюватись представництво та тривалість даних судових засідань, не визначена необхідність складення заперечення та час, який буде витрачений адвокатом із метою його складення, невідома необхідність складення клопотань, заяв та інших документів, вчинення інших дій), враховуючи, що відносини із надання правничої допомоги передбачають фіксацію сторонами даних відносин наданої правничої допомоги у відповідному акті, що до ухвалення рішення суду здійснити неможливо, позивач заявляє про те, що докази розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/319/25 позивач просить суд стягнути з відповідача 25 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем до матеріалів справи надано:

- договір про надання професійної правничої допомоги № 2101/25-ПД від 21.01.2025;

- акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги від 15.04.2025;

- детальний опис робіт (наданих послуг);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3334 від 28.04.2017;

- ордер серії АЕ № 1295469 від 21.01.2025.

Судом встановлено, що 21.01.2025 між Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «ЛЕГІС ЮНІОН» (далі Виконавець, Бюро) та Колективним підприємством Магдалинівський маслозавод (далі Клієнт) укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 2101/25-ПД (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Бюро зобов`язується палати Клієнту професійну правничу допомогу (у подальшому - «правнича допомога»), а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного Договору.

Підпунктами 4.1.1-4.1.2 пункту 4.1 Договору сторони погодили, що в цілях встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) Виконавця Сторони визначили, що ціна 1 (однієї) години участі представника чи захисника Клієнта у судовому засіданні, в тому числі в режимі відео конференції або у заходах реалізації прав чи виконання обов`язків, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 3 000 грн 00 коп.; ціна 1 (однієї) години надання правничої допомоги згідно даного Договору, за виключенням тієї, що передбачена підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 Договору, становить 2 500 грн 00 коп.

Відповідно до п. 5.1 Договору за результатами надання правничої допомоги згідно даного Договору Виконавець складає Акт здачі-прийняття професійної правничої допомоги (у подальшому Акт), у якому зазначається надана правнича допомога, витрачений Виконавцем на надання правничої допомоги час та сума оплати, акт підписується Сторонами даного Договору.

Згідно Акту від 15.04.2025 здачі-прийняття послуг професійної правничої допомоги за Договором № 2101/25-ПД про надання правничої допомоги від 21.01.2025, Колективне підприємство «Магдалинівський маслозавод» прийняло надану Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» професійну правничу допомогу:

1. Складено, підписано та направлено в інтересах Клієнта до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» письмову вимогу КП «Магдалинівський маслозавод» від 21 січня 2025 року.

З метою складення та підписання вимоги від 21 січня 2025 року, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 2500 грн 00 коп. за 1 (одну) годину роботи.

2. Складено, підписано та направлено в інтересах Клієнта до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» письмову вимогу КП «Магдалинівський маслозавод» від 30 січня 2025 року.

З метою складення та підписання вимоги від 30 січня 2025 року, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 2500 грн 00 коп. за 1 (одну) годину роботи.

3.Складено, підписано та направлено в інтересах Клієнта до працівника КП «ММЗ» Золотаренко Світлани Володимирівни адвокатський запит адвоката Потапова К.О. вих. № 0402/25-1 від 04.02.2025.

З метою складення та підписання адвокатського запиту адвоката Потапова К.О. вих. № 04052/25-1 від 04.02.2025, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 2500 грн 00 коп. за 1 (одну) годину роботи.

4.Складено, підписано та направлено в інтересах Клієнта до працівника КП «ММЗ» Гречко Юрія Яковича адвокатський запит адвоката Потапова К.О. вих. № 0402/25-3 від 04.02.2025.

З метою складення та підписання адвокатського запиту адвоката Потапова К.О. вих. № 0402/25-3 від 04.02.2025, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 2500 грн 00 коп. за 1 (одну) годину роботи.

5.Складено, підписано та направлено в інтересах Клієнта до працівника КП «ММЗ» ОСОБА_1 адвокатський запит адвоката Потапова К.О. вих. № 0402/25-2 від 04.02.2025.

З метою складення та підписання адвокатського запиту адвоката Потапова К.О. вих. № 0402/25-2 від 04.02.2025, витрачено 1 (одна) година, вартість роботи становить - 2500 грн 00 коп. за 1 (одну) годину роботи.

6. Складено, підписано та подано в інтересах Клієнта до господарського суду Запорізької області позовну заяву до ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення коштів.

З метою складення та підписання позовної заяви, витрачено 5 годин, вартість роботи становить - 12500 грн 00 коп. із розрахунку 2500 грн 00 коп. за 1 годину.

Сукупний розмір вартості наданої правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи № 908/319/25 склав 25000 грн 00 коп.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, предметом спору у цій справі є стягнення 324 181 грн 15 коп.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/318/25 позовні вимоги Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод до Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс на користь Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод 324 181 грн 15 коп. попередньої оплати, 3 890 грн 17 коп. судового збору.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, підготовка детального опису робіт (наданих послуг) у даному випадку відповідає критеріям неминучості та необхідності, оскільки подання такого документу прямо передбачене положенням процесуального законодавства та вимагає певного часу для його підготовки.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як зазначено вище, вартість наданих Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «ЛЕГІС ЮНІОН» (далі Виконавець, Бюро) послуг склала 25 000 грн 00 коп.

У Акті від 15.04.2025 здачі-прийняття послуг професійної правничої допомоги за Договором № 2101/25-ПД про надання правничої допомоги від 21.01.2025 є посилання в тому числі на три адвокатські запити та дві вимоги, підготовка яких не потребує значних зусиль адвоката та є ідентичними.

Оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги на предмет їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), а також пропорційності, розумності їхнього розміру, зважаючи на те, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а юридична кваліфікація правовідносин, що є предметом спору, є незначною та не вимагає великого обсягу надання адвокатом послуг, в тому числі, не передбачає участь адвоката в судових засіданнях (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін), суд вважає, що підготовка позовної заяви, вимог та адвокатських запитів не потребувало значних зусиль адвоката, аналізу великої кількості доказів і законодавства, дослідження судової практики у подібних правовідносинах та зумовлює відсутність значних витрат його часу і незначний обсяг послуг в частині складання в ому числі позовної заяви, вимог та адвокатських запитів.

Надавши оцінку усім доданим доказам, з урахуванням категорії цієї справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 500 грн 00 коп. від попередньо заявленої суми (25 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 500 грн 00 коп. покласти на відповідача.

Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/319/25 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкам Фінанс (вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Колективного підприємства Магдалинівський маслозавод (вуд. Прозова, буд. 44, селище Магдалинівка, Самарівський район, Дніпровська область, 51100, ідентифікаційний код юридичної особи 24239332) 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлене і підписане 24.04.2025.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова