Рішення

від 24.04.2025 по справі 909/173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/173/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І. Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/173/25 за позовом керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області до Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про стягнення 669 156,49 грн.

Суть спору.

Керівник Калуської окружної прокуратури засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про стягнення 669 156,49 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування лісових насаджень.

Стислий виклад позиції прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор покликається на те, що відповідач, як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і захист лісових насаджень від незаконних рубок, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев на території кварталів 5, 10, 15, 20, 23 Розточанського лісництва, внаслідок чого навколишньому природному середовищу спричинено шкоду в розмірі 669 156,49 грн.

Правовою підставою позову прокурор зазначає норми ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 5, 40, 41, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Підстави для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує бездіяльністю позивача, як органу, уповноваженого на захист держави, у спірних правовідносинах.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач своєї позиції відносно заявлених прокурором позовних вимог не висловив.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що факти самовільних рубок були виявлені працівниками лісової охорони відповідача, котрі і повідомили про виявлені факти органи поліції. У кримінальних провадженнях за даними фактами самовільної рубки лісу КП Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради визнаний потерпілим. Остаточні рішення у даних кримінальних провадженнях не прийняті (не направлені в суд, не закриті). Позов про відшкодування збитків, завданих самовільною рубкою дерев, мав би подаватись прокурором в межах кримінального провадження і заявлятись до винної особи, яка вчинила відповідне правопорушення, в не до потерпілого.

Також відповідач покликається на належне виконання ним обов`язків забезпечення охорони і захисту лісових насаджень, а саме: наявність у штаті посадових осіб лісової охорони: лісничих, старших майстрів лісу, майстрів лісу; визначення посадовими інструкціями обов`язків цих посадових осіб; ведення табелів обліку робочого часу, цих посадових осіб, їх присутність на роботі, здійснення ними обходу кварталів лісу, проведення планових весняних ревізій по всіх лісництвах та лісах, що перебувають в користуванні відповідача; спільне патрулювання працівників відповідача та Долинського відділу поліції по кожному кварталу лісництва орієнтовно 1 раз на тиждень; виявлення, документування та повідомлення саме посадовими особами лісової охорони правоохоронних органів про факти незаконної вирубки.

Відповідач зазначає, що ні він, ні його працівники не є правопорушниками у цій справі, що підтверджується відсутністю будь-яких вироків, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. З їх боку відсутня протиправна поведінка (ні умисна, ні у формі бездіяльності). Всі обов`язки, що визначені посадовими інструкціями, іншими нормативно-правовими актами відповідачем та його працівниками виконані, здійснено весь комплекс заходів, спрямованих на охорону лісів; працівниками підприємства вчасно виявлено лісопорушення, а саме незаконні рубки, а також вчасно це задокументовано та передано для виявлення осіб, які це вчинили, у правоохоронні органи.

Вини відповідача у завданні шкоди навколишньому природному середовищу немає, як і причинного зв`язку.

Обов`язок встановити осіб, винних у вчиненні незаконних рубок, покладено на орган досудового розслідування, а відповідач і його працівники не є заподіювачами шкоди, а є потерпілою стороною.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2025, для розгляду справи № 909/173/25 визначено суддю Горпинюка І. Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/173/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно з вимогами ст. 120, 242 ГПК України, шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету прокурора, позивача та відповідача.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів прокурора, позивача та відповідача 24.02.2025 о 18:15.

14.03.2025 до суду, засобами поштового зв`язку, від КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

19.03.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою клопотання Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про продовження строку на подання відзиву задовольнив; продовжив відповідачу встановлений судом строк для подання відзиву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, до 21 березня 2025 року включно. Мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, викладені в ухвалі суду від 19.03.2025.

Відтак, 27.03.2025 до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов (вх. № 5059/25), в якому відповідач просить суд: визнати, що строки на подання відзиву Долинським САЛГ пропущено з поважних причин та поновити їх; прийняти до розгляду даний відзив з додатками та врахувати докази, подані в ньому, при ухваленні судом рішення; відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Також разом з відзивом надійшло клопотання (вх. № 5060/25 від 27.03.2025), в якому відповідач просить суд визнати причини пропуску на подання відзиву поважними через хворобу представника; поновити КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" строк на подання відзиву; прийняти відзив із додатками до розгляду.

Ухвалою від 01.04.2025 суд задовольнив клопотання Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" від 24.03.2025 (вх. № 5060/25 від 27.03.2025), продовжив Комунальному підприємству "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" строк на подання відзиву на позовну заяву до 24.03.2025, відзив на позов (вх. № 5059/25 від 27.03.2025) разом з додатками прийняв та долучив до матеріалів справи. Мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, викладені в ухвалі суду від 01.04.2025.

31.03.2025, в установлений судом строк, від керівника Калуської окружної прокуратури Носовича А. Б. надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Щодо наявності підстав для заявлення позову прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, зокрема, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Звертаючись із позовною заявою, керівник Калуської окружної прокуратури зазначив, що подання позовної заяви обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред`являються в інтересах держави в особі Витвицької сільської ради, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах. Ліси є невід`ємним елементом екосистеми, незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля. З цього випливає, що збереження лісових масивів становить особливий державний інтерес. Крім того, понесення постійними лісокористувачами цивільної відповідальності за бездіяльність спонукатиме останніх в подальшому ефективно здійснювати заходи з охорони лісів, перебуваючи в їхньому користуванні, що, безумовно, становить державний інтерес.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають у галузі охорони навколишнього природного середовища та використаних правовідносинах, що виникають із заподіяння шкоди довкіллю, є Витвицька сільська рада. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, кошти за спричинення шкоди навколишньому природному середовищі стягуються до бюджету за місцем скоєння правопорушення. Калуською окружною прокуратурою повідомлено Витвицьку сільську раду ТГ листом № 52/1-39 вих-25 від 10.01.2025 про факт незаконної рубки дерев, які вчинено на території Розточанського лісництва КП «Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» та вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди навколишньому природному середовищу. У відповідь Витвицька сільська рада ТГ листом № 02-48/95 від 24.01.2025 повідомила Калуську окружну прокуратуру, що на їхній рахунок кошти не надходили. Також Витвицька сільська рада ТГ вказала реквізити для стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прокурор також зазначає, що своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання програм щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, а невідшкодування шкоди відповідачем до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворюється у складі відповідного місцевого бюджету, завдає шкоди державним інтересам.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що листом від 10.01.2025 № 52/1-39ВИХ-25 керівник Калуської окружної прокуратури повідомляв голову Витвицької сільської ради про виявлені в межах кримінальних проваджень факти незаконних рубок у Розточанському лісництві Долинського спеціалізованого лісгоспу, встановлений висновками експертиз, проведених в межах досудового розслідування, розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, невстановлення осіб, які здійснили незаконну порубку дерев. Цим же листом прокурор, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру, просив надати інформацію з приводу вжитих заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідь, листом № 02-48/95 від 24.01.2025 Витвицький сільський голова повідомив, що протягом 2022-2024 років стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності Долинського САЛГ не надходило. Також зазначає, що до позовної заяви повинні бути додані відповідні документи, що підтверджують факт шкоди та обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. У розпорядженні Витвицької сільської ради відсутні необхідні документи та копій висновків судової інженерно-екологічної експертизи.

Надалі, повідомленням від 11.02.2025 № 52/1-165ВИХ-25 керівник Калуської окружної прокуратури повідомив Витвицьку сільську раду територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, що Калуською окружною прокуратурою буде заявлено до Господарського суду Івано-Франківської області позов в інтересах держави в особі Витвицької сільської ради територіальної громади до відповідача КП Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради про стягнення коштів, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З наведених документів слідує, що керівник Калуської окружної прокуратури звертав увагу Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на виявлені прокурором порушення законодавства щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу самовільними рубками на території Розточанського лісництва КП Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради, та необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

У відповідь, позивач обмежився лише повідомленням про відсутність надходження стягнень за відповідну шкоду від відповідача та відсутність необхідних документів та копій експертних висновків для підготовки позовної заяви.

Зазначене свідчить про невчинення позивачем активних дій на захист інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. В тому числі, позивач не звертається до прокурора щодо надання йому наявних в Калуській окружній прокуратурі чи в органах досудового розслідування документів та доказів, потрібних для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави, що теж свідчить про бездіяльність позивача щодо судового захисту інтересів держави, пасивність у їх відстоюванні.

Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Окрім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Згідно із статтею 13 Конституції України від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Статтею 142 Конституції України встановлено, що природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Статтею 145 Конституції України передбачений судовий захист прав місцевого самоврядування. Витвицька сільська рада територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, як орган місцевого самоврядування має право на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, так як пунктом "б" частини другої статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо. Так, згідно з підпунктом 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення. Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також встановлені в статтях 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, оцінивши долучені до позовної заяви докази, суд визнає доведеним, що позивачем не було вжито належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави, при наявності даних, що свідчать про порушення законодавства, що регулює користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення державної власності. Позивачем не заявлено позовних вимог щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Стверджувані прокурором порушення інтересів держави у даному випадку полягають у проведенні самовільних рубок лісових насаджень на території Розточанського лісництва відповідача, що відбулось внаслідок неналежного виконання обов`язкків лісокористувача щодо збереження та захисту лісів. При цьому, з досліджених доказів слідує, що позивачу було достеменно відомо про такі порушення з листування з Калуською окружною прокуратурою.

Надання позивачем лише відповіді прокуратурі на лист від 10.01.2025 № 52/1-39ВИХ-25 без вчинення будь-яких активних дій щодо захисту інтересів держави щодо відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди, без виявлення намірів збирання доказів та звернення до суду з відповідним позовом, не спростовують виникнення у прокурора підстав для звернення до суду із позовом, оскільки бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Отже, позивач неналежно здійснював захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного суду надано не було.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Предмет доказування у даній справи становлять обставини виконання Комунальним підприємством Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради своїх обов`язків лісокористувача щодо збереження та охорони лісу, завдання шкоди навколишньому природному середовищу неналежним виконанням відповідачів своїх обов`язків, її розмір, наявність причинного зв`язку між поведінкою відповідача та завданою шкодою, вини відповідача у заподіянні шкоди.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У відповідності до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001 Про надання в постійне користування земель лісового фонду Долинському спеціалізованому агролісгоспу надано в постійне користування 7843,0 га. земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства із земель запасу обласної ради, які були у тимчасовому користуванні колишніх міжгосподарських лісгоспів, лісництв, колгоспів.

Як передбачено Статутом Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП Івано-Франківськоблагроліс (нова редакція), затвердженого наказом ОКП Івано-Франківськоблагроліс від 12.05.2017 № 26-в, Долинський спеціалізований агролісгосп (скорочена назва: Долинський САЛГ) здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісового фонду, які надані у постійне користування Агролісгоспу відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001 із земель запасу обласної ради (п. 1.2). Метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів на землях лісового фонду, задоволення ринкових потреб юридичних та фізичних осіб, населення у продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого та фінансового потенціалу, а також одержання прибутку (п. 2.1).

Згідно зі статутом Комунального підприємства Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 21.06.2024 № 922-31/2024, відповідач діє відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 19.04.2024 № 891-30/2024 Про реформування комунального лісового господарства Івано-Франківської області шляхом зміни засновника спеціалізованих комунальних агролісогосподарських підприємств, перейменування їх, затвердження статутів у нових редакціях, положень про наглядові ради та складу наглядових рад. Відповідач здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісового фонду, які надані йому в постійне користування із земель запасу обласної ради відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001 Про надання в постійне користування земель лісового фонду (п. 1.9). Відповідач зберігає за собою всі права та обов`язки, у тому числі права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, таксаційних описів, картографічних матеріалів, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок, дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів та інших документів дозвільного характеру, договорів довгострокового тимчасового користування лісами, лісових сервітутів, ліцензій на провадження господарської діяльності до закінчення строку їх дії, Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП Івано-Франківськоблагроліс (код ЄДРПОУ 03105975) (п. 1.10).

У відповідності до п. 3.1 статуту Комунального підприємства Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 21.06.2024 № 922-31/2024, метою його діяльності є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів на землях лісового фонду, задоволення ринкових потреб юридичних та фізичних осіб, населення у продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого та фінансового потенціалу, а також одержання прибутку. Предметом діяльності комунального підприємства (п. 3.2), зокрема є: збереження, охорона та відтворення лісових ресурсів на землях лісового фонду; охорона навколишнього середовища, збереження біорізноманіття лісів; охорона і захист лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу.

Відтак, Комунальне підприємство «Долинський спеціалізований агролісгосп Івано- Франківської обласної ради» є постійним лісокористувачем і відповідно до статуту підприємства здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісогосподарського призначення.

Слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021091160000047 від 14.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України щодо наступних обставин.

13.05.2021 близько 17 год. 39 хв. до Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції надійшло повідомлення зі служби 102 від майстра лісу Розточанського лісництва Яблонського В. Б., який виявив незаконну вирубку лісу породи береза, верба та осика в кількості 21 шт.

Також листом № 53 від 14.05.2021 Долинський спеціалізований агролісгосп проінформував Долинське відділення поліції, що 12.05.2021 близько 16:20 год. майстром лісу Розточанського лісництва Яблонським В. Б. в кварталі 10 було виявлено незаконну рубку 21 дерева, а саме: 3 дерева породи верба, 6 дерев породи осика, 12 дерев породи береза, загальною кубомасою 2,12 м3. Розмір заподіяної шкоди становить 25287,96 грн. Згідно з доповідною майстра лісу Яблонського В. Б., на місці незаконної рубки було виявлено сліди автомобіля ЗІЛ. Дані сліди ведуть в с. Розточки. Зі слів майстра лісу автомобіль належить Ільницькому І. М. По даному факту 13.05.2021 було повідомлено в Долинський ВП, після чого спільно зі слідчою поліції Долинського ВП Ярмальчук Я. Р. було оглянуто місце незаконної рубки та проведено заміри пнів.

13.05.2021 лісничим Долинського спеціалізованого агролісгоспу Дмитрівим В. М. за участю майстра лісу Яблонського В. Б. та слідчого СВ ВП-1 м. Долина Ярмальчук Я. Р. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, за яким виявлено незаконну рубку 21 дерева, а саме 3-х дерев породи верба, 6 дерев породи осика, 12 дерев породи береза, розмір шкоди становить 25 287,96 грн.

13.05.2021 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ярмальчук Я. Р., за участю спеціаліста Біліченко М.В. проведено огляд лісових насаджень в кварталі № 10 Розточанського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено пні свіжозрізаної сироростучої деревини, а саме: береза в кількості 12 шт.; осика 6 шт. та три пні верби; зафіксовано їх розміри та сфотографовано, про що складено протокол огляду місця події від 13.05.2021. Згідно з протоколом огляду, неподалік місця виявлення вказаних пнів проходить ґрунтова дорога, на якій візуально вбачаються сліди протектора шин вантажного автомобіля. Вказана дорога зі слідами веде до населеного пункту с. Розточки Витвицької ТГ Калуського р-ну Івано-Франківської області.

У межах досудового розслідування кримінального провадження № 12021091160000047 від 14.05.2021 Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-23/2727- ЕК від 14.08.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розмір шкоди заподіяної незаконною порубкою дерев породи «верба» діаметрами пнів 20 см, 17,5 см, 20 см, «осика» - 11,5 см, 11 см, 18 см, 22 см, 17 см, 19 см та «береза» діаметром пня 16 см, 18 см, 17 см, 21,5 см, 14,5 см, 17,5 см, 14,5 см, 16,5 см, 18,5 см, 28 см, 18 см, 15 см, відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення від 12.05.2021 в кварталі 10 Розточанського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в сумі 25 287,96 грн.

Постановою слідчого від 03.02.2023 залучено у кримінальному провадженні № 12021091160000047 в якості потерпілого Долинський САЛГ.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено.

Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091160000028 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, щодо наступних обставин.

02.02.2022 до відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшла усна заява, що 02.02.2022 працівниками Долинського САЛГ неподалік села Розточки Витвицької ТГ Калуського району було виявлено факт самовільної рубки чотирьох дерев породи "бук".

Листом № 24 від 03.02.2022 Долинський спеціалізований агролісгосп повідомив начальника Долинського відділення поліції № 1 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що 02.02.2022 близько 10:00 год. майстром лісу Розточанського лісництва Дяківом П. І. в кварталі 23 було виявлено незаконну рубку 4 дерев породи "бук" та 1 дерева породи "осика" загальною кубомасою 9,04 м3. Розмір заподіяної шкоди становить 85923,73 грн.

02.02.2022 майстром лісу Дяківим П. І. з участю майстра лісу Бучко Р. Ю. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, за яким в кварталі 23 Розточанського лісництва виявлено незаконну рубку 4-х дерев породи бук та 1-го дерева породи осика, розмір шкоди становить 85 923,73 грн.

03.02.2022 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в області, за участю майстра лісу Розточанського лісництва Долинського САЛГ Дяківа П. І. та спеціаліста Біліченко М.В. проведено огляд лісових насаджень в кварталі 23 Розточанського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено сліди протектора шин, характерні для автомобіля та пні дерев: бук сироростучий діаметром пня 60 см, бук сироростучий діаметром пня 49,5 см, осика сироростуча діаметром пня 50,5 см, бук сироростучий діаметром пня 51,5 см, бук сироростучий діаметром пня 66 см, про що складено протокол огляду місця події від 03.02.2022. До протоколу додано фототаблицю.

У межах даного досудового розслідування кримінального провадження Івано- Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-23/2264- ЕК від 25.05.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розмір шкоди заподіяної незаконною порубкою дерев породи «бук» в кількості 4 штуки, діаметрами пнів 60,0 см, 44,5 см, 51,5 см, 66,0 см, та одного дерева породи «осика» діаметром пня 50,0 см, які виявлено 02.02.2022, відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кварталі 23 Розточанського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в сумі 85 424,28 грн.

Постановою слідчого від 03.02.2023 залучено у кримінальному провадженні № 12022091160000028 в якості потерпілого Долинський САЛГ.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено.

Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091160000096 від 17.05.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України щодо наступних обставин.

16.05.2022 о 17:33 год. до відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшло повідомлення зі служби 102 від Дяківа Петра Ігоровича, який працює майстром лісу Долинського спеціалізованого агролісгоспу про те, що він виявив незаконну порубку лісу у с. Розточки Витвицької ТГ Калуського району.

Також листом № 49 від 17.05.2022 Долинський спеціалізований агролісгосп проінформував начальника Долинського відділення поліції № 1 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що 16.05.2022 близько 17:00 год. майстром лісу Розточанського лісництва Дяківим П. І. в кварталі 23 було виявлено незаконну рубку 17 дерев породи "бук", загальною кубомасою 29,82 м3. Розмір заподіяної шкоди становить 273 667,83 грн.

17.05.2022 в.о. Головного лісничого Микитин І. П. з участю в.о. лісничого Розточанського лісництва Дяківа В. М. та майстра лісу Розточанського лісництва Дяківа П. І. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, за яким в кварталі 23, виділ 23 виявлено незаконну рубку 17-ти дерев породи бук, розмір шкоди становить 273 667,83 грн.

16.05.2022 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Якімочко І., за участю виконувача обов`язків лісничого Розточанського лісництва Долинського САЛГ Дяківа В.М. та виконувача обов`язків головного лісничого Долинського САЛГ Миткитина І.П. проведено огляд лісових насаджень в кварталі 23 виділ 23 Розточанського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено 17 пнів свіжозрубаних дерев породи "бук", про що складено протокол огляду місця події від 16.05.2022. Згідно з протоколом огляду місця події, виявлено також порожні пластикові пляшки від столових вод, які вилучено, а також на під`їзній дорозі до місця рубки виявлено слід протектора шин ялинкоподібної форми. Додатком до протоколу є фототаблиця.

У межах зазначеного досудового розслідування кримінального провадження Івано- Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 211/23-28/1228-1239/23-28 від 10.07.2023, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою сиро ростучого дерева породи «бук» з діаметрами пня: 56 см - становить 17785,03 грн; 44 см - становить 12785,82 грн; 52 см - становить 15787,25 грн; 56 см - становить 17785,03 грн; 43 см - становить 12785,82 грн; 66 см - становить 22779,49 грн; 35 см - становить 8775,99 грн; 51 см - становить 15287,80 грн; 27 см - становить 5137,16 грн; 53 см - становить 16286,69 грн; 67 см - становить 23278,94 грн; 49 см - становить 14788,36 грн; 35 см - становить 8775,98 грн; 51 см - становить 15287,80 грн; 56 см - становить 17785,03 грн; 75 см - становить 27274,50 грн; 63 см - становить 21281,15 грн;

Всього за результатами виявленої 16.05.2022 самовільної рубки дерев в кварталі 23 виділ 23 Розточанського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу розмір шкоди (збитків), становить 273 667,84 грн.

Постановою слідчого від 18.05.2022 залучено у кримінальному провадженні № 12022091160000096 від 17.05.2022 Коніва Мар`яна Михайловича, інженера по охороні і захисту лісу Долинського САЛГ в якості представника потерпілого.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено.

Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12023091160000225 від 07.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України щодо наступних обставин.

06.06.2023 до відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшло повідомлення, що 06.06.2023 майстер лісу Розточанського лісництва Долинського САЛГ на околиці с. Розточки під час обходу у кварталі 5, 6 Розточанського лісництва виявив, що невідома особа вчинила незаконну порубку 12 дерев породи береза

Листом № 52 від 08.06.2023 Долинський спеціалізований агролісгосп повідомив начальника Долинського відділення поліції № 1 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що 06.06.2023 близько 08.30 год. майстром лісу Розточанського лісництва Тужиляком В. М. в кварталі 5 було виявлено незаконну рубку 12 дерев породи береза загальною кубомасою 9,17 м3. Розмір заподіяної шкоди становить 154 076,07 грн.

08.06.2023 Головним лісничим Долинського САЛГ Микитиним І. П. з участю лісничого Розточанського лісництва Стрижка Ю. В. та майстра лісу Тужиляка В. М. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, за яким в кварталі 5 Розточанського лісництва виявлено незаконну рубку 12-ти дерев породи береза, розмір шкоди становить 154 076,07 грн.

06.06.2023 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю майстра лісу Розточанського лісництва Долинського САЛГ Тужиляка Т. М. та спеціаліста Біліченко М. В. проведено огляд лісових насаджень в кварталах 5,6 Розточанського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено 12 пнів свіжозрубаних дерев породи береза, зафіксовано їх розміри, проведено фотографування, про що складено протокол огляду місця події від 06.06.2023. У протоколі огляду також зазначено, що рухаючись ґрунтовою дорогою було виявлено протектор шин від автомобіля, який сфотографовано.

У межах досудового розслідування даного кримінального провадження Івано- Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 308/24-28 від 21.05.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою сиро ростучого дерева породи «береза» у кварталі 5 Розточанського лісництва Долинського САЛГ діаметром пня: 39 см становить 13645,60 грн; 39 см становить 13645,60 грн; 40 см становить 13645,60 грн; 35 см становить 11110,39 грн; 35 см становить 11110,39 грн; 39 см становить 13645,60 грн; 47 см становить 18722,06 грн; 41 см становить 13645,60 грн; 38 см становить 11110,39 грн; 41 см становить 13645,60 грн; 30 см становить 6503,64 грн; 40 см становить 13645,60 грн;

Всього за результатами виявленої 06.06.2023 в кварталі 5 Розточанського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу незаконної рубки, розмір шкоди (збитків) становить 154076,07 грн.

Постановою слідчого від 10.03.2024 залучено у кримінальному провадженні № 12023091160000225 в якості потерпілого Долинський САЛГ.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено.

Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091160000056 від 02.02.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого, за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України щодо наступних обставин.

01.02.2024 від заявника Мельниковича Б. А. до відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про незаконну рубку дерев породи береза на території кварталу 15 Розточанського лісництва Калуського САЛГ, що за межами с. Кальна Витвицької ТГ Калуського району.

Також листом № 19 від 06.02.2024 Долинський спеціалізований агролісгосп проінформував начальника Долинського відділення поліції № 1 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, що 01.02.2024 лісничим Розточанського лісництва Мельникович Б. А. та майстром лісу Розточанського лісництва Тиквою Ю. І. в кварталі 15 було виявлено незаконну рубку 20 дерев породи береза загальною кубомасою 6,632 м3. Розмір заподіяної шкоди становить 124 358,07 грн.

01.02.2024 лісничим Розточанського лісництва Мельникович Б. А., з участю головного лісничого Микитина І. П., майстра лісу Тикви Ю. І. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, за яким 01.02.2024 в кварталі 14 Розточанського лісництва виявлено незаконну рубку 20-ти дерев породи береза, розмір шкоди становить 124 358,07 грн.

01.02.2024 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в області, проведено огляд лісових насаджень в кварталі 15 Розточанського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено 20 пнів дерева породи "береза", зафіксовано їх розміри та сфотографовано, про що складено протокол огляду від 01.02.2024. У протоколі огляду також зазначено, що на лісовій дорозі, яка веде до місця рубки та до с. Кальна виявлено фрагменти протектора шин на ґрунтовій дорозі.

У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 351/24-28 від 08.07.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою (знищенням) об`єктів рослинного світу, а саме сиро ростучого дерева породи «береза» діаметрами пнів 31, 28, 30, 33, 31, 32, 26, 30, 30, 23, 29, 40, 37, 25, 28, 18, 18, 15, 34, 15 см, виявленої 01.02.2024 в кварталі 15 Розточанського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу, становить 130 700,33 грн.

Постановою від 20.02.2024 залучено у кримінальному провадженні № 12024091160000056 в якості потерпілого Долинський САЛГ.

Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено.

Згідно з штатними розписами Долинського САЛГ, у штаті Розточанського лісництва відповідача у зазначений період передбачались посади, що відносяться до лісової охорони відповідно до додатку до Положення про лісову охорону, затвердженого постановою КМУ від 16 вересня 2009 р. № 976: у 2021 році лісничий, старший майстер лісу, шість майстрів лісу; у 2022 та 2023 році лісничий, чотири майстри лісу; у 2024 році лісничий, старший майстер лісу та чотири майстри лісу.

Посадовою інструкцією головного лісничого Долинського САЛГ (затверджена наказом № 23 від 07.05.2013) віднесено до його завдань та обов`язків, зокрема, здійснення державного контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів у зоні розташування підприємства.

Посадовими інструкціями головного лісничого Долинського САЛГ (затверджені 15.07.2022, 18.06.2024, визначено, що він за посадою входить до складу лісової охорони ОКП Івано-Франківськоблагроліс, до його обов`язків віднесено здійснення контролю за додержанням правил рубання та відпуску лісу на пні.

Посадовою інструкцією лісничого Долинського САЛГ (затверджена наказом від 01.10.2018) передбачено, що такий входить до складу лісової охорони ОКП Івано-Франківськоблагроліс та визначено, зокрема, його обов`язки по охороні лісів від самовільних рубок, пожеж та інших лісопорушень; забезпеченню дотримання правил рубки лісу.

Посадовою інструкцією майстра лісу Долинського САЛГ (затверджена наказом від 07.05.2013 № 23), передбачено, що його головним завданням є здійснення захисту та охорони лісу від пожеж, пошкоджень, самовільних рубок та забезпечення виконання всіх доведених планів і завдань зокрема, його обов`язок здійснювати охорону лісу від лісопорушень

Табелями обліку робочого часу по Розточанському лісництву Долинського САЛГ за травень 2021, лютий 2022, травень 2022, червень 2023 та лютий 2024 року підтверджується, що: в травні 2021 в лісовій охороні Розточанського лісництва Долинського САЛГ працювало 5 осіб (із 8, передбачених штатним розписом), посади яких відносились до лісової охорони; в лютому 2022 в лісовій охороні Розточанського лісництва Долинського САЛГ працювало 3 особи (із 5, передбачених штатним розписом), посади яких відносились до лісової охорони; в травні 2022 в лісовій охороні Розточанського лісництва Долинського САЛГ фактично працювало 4 особи (із 5, передбачених штатним розписом), посади яких відносились до лісової охорони, та щодо одного працівника в табель протягом місяця вносилась позначка ін (інший невідпрацьований час); в червні 2023 в лісовій охороні Розточанського лісництва Долинського САЛГ працювало 4 особи (із 5, передбачених штатним розписом), посади яких відносились до лісової охорони; в лютому 2024 в лісовій охороні Розточанського лісництва Долинського САЛГ працювало 5 осіб (із 6, передбачених штатним розписом), посади яких відносились до лісової охорони.

Цими ж табелями підтверджується, що:

- у травні 2021 року працівники лісової охорони Розточанського лісництва працювали у загальні робочі дні, у святкові та неробочі дні працівники лісової охорони до роботи не залучались, відповідно 1, 2, 3, 4, 8, 9, 10, 15, 16, 22, 23, 29 та 30 травня 2021 року жоден з працівників лісової охорони Розточанського лісництва відповідача не працював;

- у лютому 2022 працівники лісової охорони Розточанського лісництва працювали у загальні робочі дні, у святкові та неробочі дні працівники лісової охорони до роботи не залучались, відповідно 5, 6, 12, 13, 19, 20, 26, 27 лютого 2022 року жоден з працівників лісової охорони Розточанського лісництва відповідача не працював;

- у травні 2022 працівники лісової охорони Розточанського лісництва працювали у загальні робочі дні, у святкові та неробочі дні працівники лісової охорони до роботи не залучались, відповідно 1, 7, 8, 14, 15, 21, 22, 28, 29 травня 2022 року жоден з працівників лісової охорони Розточанського лісництва відповідача не працював;

- у червні 2023 працівники лісової охорони Розточанського лісництва працювали у загальні робочі дні, у святкові та неробочі дні працівники лісової охорони до роботи не залучались, відповідно 3, 4, 10, 11, 17, 18, 24, 25 червня 2023 року жоден з працівників лісової охорони Розточанського лісництва відповідача не працював;

- у лютому 2024 працівники лісової охорони Розточанського лісництва працювали у загальні робочі дні, у святкові та неробочі дні працівники лісової охорони до роботи не залучались, відповідно 3, 4, 10, 11, 17, 18, 24, 25 лютого 2024 року жоден з працівників лісової охорони Розточанського лісництва відповідача не працював.

Такий же висновок слідує і з графіків чергувань лісової охорони з участю працівників правоохоронних органів по охороні лісових масивів від лісопорушень по Долинському САЛГ, які затверджені наказами відповідача № 10 від 22.02.2021, № 12 від 24.01.2022, № 10 від 23.01.2023, № 12 від 22.01.2024 Про патрулювання лісової охорони в лісових масивах від лісопорушень, якими підтверджується, що у святкові та неробочі дні чергування лісової охорони відповідача не проводилось.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (стаття 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 2 Лісового кодексу України передбачено, що лісові відносини суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Приписами статей 16, 17 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Положеннями ст. 63 та п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).

Згідно з пунктом «е» ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Частиною 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим негативним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу.

Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. Зі свого боку відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Згідно з п. 2.1, 2.2 статуту Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП Івано-Франкіськоблагроліс (попередня назва відповідача), затвердженого наказом ОКП Івано-Франківськоблагроліс від 12.05.2017 № 26-в, агролісгосп здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. Предметом діяльності агролісгоспу є, зокрема, збереження, охорона та відтворення лісових ресурсів на землях лісового фонду; охорона і захист лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу.

Згідно з додатком до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою КМУ від 16 вересня 2009 р. № 976, посадовими особами державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є, зокрема, головні лісничі, лісничі, старші майстри лісу, майстри лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Дослідженими судом штатними розписами відповідача, посадовими інструкціями головного лісничого, лісничого, майстра лісу відповідача підтверджується віднесення до їх посадових обов`язків забезпечення охорони лісів від лісопорушень.

Отже, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу, недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, однак факт п`ятиразового вчинення самовільних рубок протягом 2021-2024 років свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу на території земель лісогосподарського призначення Розточанського лісництва, наданих відповідачу у постійне користування.

Зазначене свідчить, що відповідач мав можливість і повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку (квартали 5, 10, 15, 20, 23 Розточанського лісництва), проте не забезпечив належних та достатніх заходів охорони лісу. Це підтверджується, зокрема, і зазначеними вище обставинами наявності вакантних посад у штаті лісової охорони Розточанського лісництва відповідача, відсутності виконання роботи працівниками лісової охорони у святкові та неробочі дні, нездійснення у ці дні чергування працівників лісової охорони з участю працівників правоохоронних органів. Крім того, як слідує з об`ємів самовільних рубок (від від 2,12 м3 до 29,82 м3), самовільна рубка потребувала часу і використання спеціальних інструментів, а вивезення зрубаної деревини очевидно не могло відбуватись без залучення вантажної автомобільної техніки, що супроводжувалось утворенням шуму, а також потребувало використання лісових доріг. З протоколів огляду місця події також слідує наявність відбитків протекторів шин вантажних автомобілів на місцях самовільних рубок. Наведені обставини свідчать про можливість своєчасного виявлення та припинення незаконних рубок лісовою охороною відповідача та встановлення винних у цьому осіб.

Таким чином, наведені обставини у їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на виділених йому в постійне користування землях лісогосподарського призначення.

Щодо доводів відповідача про невстановлення у кримінальних провадженнях винних у незаконній порубці дерев осіб та бездіяльності правоохоронних органів, суд зазначає наступне.

Набувши статусу потерпілого у кримінальних провадженнях, відповідач не позбавлений можливості оскаржувати дії чи бездіяльність органів досудового розслідування в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, якщо вбачає наявність порушень у досудовому розслідуванні.

Згідно ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, у разі відшкодування відповідачем спірної шкоди, він не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою або до органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, якщо вважає, що внаслідок бездіяльності такого органу йому були заподіяні збитки, або безпосередньо до винних у незаконній вирубці осіб, після їх встановлення.

Натомість, невстановлення осіб, безпосередньо винуватих у проведенні незаконних рубок, а також наявність у відповідача статусу потрепілого у кримінальних провадженнях щодо фактів незаконних рубок, не звільняє відповідача від відшкодування ним шкоди, завданої неналежним виконанням обов`язків із забезпечення охорони і захисту лісів в порядку господарського судочинства.

Заявлення позову прокурором до винної особи у кримінальному провадженні можливе лише у разі встановлення особи, винуватої у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість не встановлення такої особи не може позбавляти прокурора права на заявлення позову в порядку господарського судочинства до відповідача, як лісокористувача, який не забезпечив виконання обов`язків лісової охорони та захисту лісів.

Щодо шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев, то її розмір відповідач не заперечує, більше того такий розмір підтверджується у складених ним же актах огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства. Як підтверджується зазначеними актами, а також висновками експерта, складеними в межах кримінальних проваджень, загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу самовільними рубками дерев, становить 669156,49 грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісів від незаконних рубок на наданих йому у постійне користування землях лісогосподарського призначення, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу на землях природно-заповідного фонду та недопущення самовільних та незаконних рубок, однак встановлені судом обставини свідчать про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу та про наявність вини відповідача.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства є підставою для покладення на користувача цієї земельної ділянки цивільно-правової відповідальності.

При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на наданій постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового та природно-заповідного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу на землях природно-заповідного фонду від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що збитки були завдані саме йому, а не державі.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території земельних ділянок Розточанського лісництва, користувачем яких є відповідач.

Відповідно до статті 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства за субрахунком 3331 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Отже, кошти, які надходять на рахунок казначейства, зазначений позивачем у позові, розподіляються казначейством між державним та відповідними місцевими бюджетами, що й передбачено вищевказаними законодавчими актами України.

Відтак стягнення шкоди за рішенням суду відбувається на спеціальний рахунок, кошти на якому розподіляються відповідним органом державного казначейства за призначенням. Вказаний позивачем в прохальній частині позовної заяви рахунок відкрито для зарахування коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища, призначеного для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки такий має ККД 24062100, тобто відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 Про бюджетну класифікацію призначений для грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Оскільки заподіяння шкоди відбулось на території Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, шкода підлягає стягненню в користь відповідного місцевого бюджету.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом Івано-Франківська обласна прокуратура сплатила судовий збір в сумі 8029,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 164 від 12 лютого 2025 року.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 8029,88 грн, суд покладає на відповідача і стягує з нього в користь Івано-Франківської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області до Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про стягнення 669 156,49 грн задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради (77500, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, місто Долина, вул. Міцкевича, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 03105975) 669 156 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят шість) грн 49 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів на рахунок Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (77533, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, село Витвиця, ідентифікаційний код юридичної особи: 04355898): р/р UA698999980314151331000009562, ККД: 24062100, Код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з Комунального підприємства Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради (77500, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, місто Долина, вул. Міцкевича, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 03105975) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 03530483) судовий збір у розмірі 8029 (вісім тисяч двадцять дев`ять) грн 88 коп. (Отримувач: Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 03530483; рахунок (ІВАN) UA668201720343120001000003924, ДКСУ м. Київ, МФО 820172)

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І. Є. Горпинюк