Рішення

від 15.04.2025 по справі 911/112/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/112/25

За позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРД»

про стягнення 68 000, 00 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Крикун І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Ігнатов Н.О.;

від відповідача: не з`явився;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРД» (далі відповідач) про стягнення 68 000, 00 грн пені.

Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обґрунтована наявністю підстав для стягнення пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/84-р/к у справі №337/60/5-рп/к.24.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

20.01.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2025 розгляд справи №911/105/25 постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.02.2025.

У підготовче засідання 11.02.2025 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд, у засіданні, протокольними ухвалами відклав підготовче засідання на 01.04.2025, встановив позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив відповідача та встановив відповідачу строк для подання заперечення щодо відповіді на відзив.

01.04.2025 в підготовче засідання з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою від 01.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025.

У судове засідання 15.04.2025 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2025 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні 15.04.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.07.2024 адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 60/84-р/к у справі №337/60/5-рп/к.24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення) яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.12.2021 № 60-02/8973 у встановлений ним строк (п.1 резолютивної частини рішення).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000, 00 грн (п.2 резолютивної частини рішення).

Як убачається з матеріалів справи, рішення супровідним листом від 12.07.2024 за вих.№60-02/3837е направлялось на адресу відповідача, яке отримане останнім 30.07.2024, що підтверджується рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення №06 00941512930.

На виконання зазначеного вище рішення 02.10.2024 позивачем видано наказ про примусове виконання рішення №60/25-Ю-60/84-р/к-1.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/84-р/к у справі №337/60/5-рп/к.24 та оплати накладеного ним штрафу матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник у зв`язку із не оплатою відповідачем у добровільному порядку та у встановлені законом строки штрафу в розмірі 68 000, 00 грн, з огляду на, що позивач просить суд стягнути з відповідача 68 000, 00 грн пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст.3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

11.07.2024 адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 60/84-р/к у справі №337/60/5-рп/к.24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення) яким визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції та на останнього накладено штрафи у загальному розмірі 68 000, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як убачається з матеріалів справи, рішення супровідним листом від 12.07.2024 за вих.№60-02/3837е направлялось на адресу відповідача та отримане останнім 30.07.2024, що підтверджується рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення №06 00941512930.

Згідно з ч.3 ст.56 зазначеного закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Доказів оскарження рішення матеріали справи не містять та відповідачем, у передбаченому ГПК України порядку, суду таких доказів не надано.

Отже, рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/84-р/к у справі №337/60/5-рп/к.24 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Згідно п.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 68 000, 00 грн та останнім, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Отже, відповідач, всупереч вимогам ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього штрафу у встановлений законом термін.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 68 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 01.10.2024 по 17.12.2024.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Суд, перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені за період з 01.10.2024 по 17.12.2024 в розмірі 68 000, 00 грн визнає його обґрунтованими на арифметично вірним, доказів її сплати матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК України суду не надав.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 68 000, 00 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРД» про стягнення 68 000, 00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРД» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, буд. 16, ідентифікаційний код 31256811) дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA948999980313060106000010784, код ЄДРПОУ 37955989, отримувач: ГУК у м.Київ.обл./Броварська міс/21081100 пеню в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОРД» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, буд. 16, ідентифікаційний код 31256811) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 21602826) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 24.04.2025.

Суддя В.М. Антонова