Рішення

від 17.04.2025 по справі 932/1852/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №932/1852/24

провадження №2/932/963/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання: Підопригори Р.А., представника позивача (у судовому засіданні 08.04.2025) ОСОБА_1 , представника відповідача (у судовому засіданні 08.04.2025) Малютова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів», ОСОБА_3 про поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

Основні процесуальні рішення та дії.

позивач звернувся до суду із позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» від 26.01.2024 №24-к відповідно до якого його звільнено з посади заступника директроа з виробництва з 29.01.2024 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України;

- поновити його на вказаній посаді;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- визнати факт вчинення Директором-головним конструктором Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» ОСОБА_3 мобінгу (цькування) стосовно нього, що полягає у його звільненні з посади.

Ухвалою судді Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська Овчиннікової О.С. від 29.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

Відповідач ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» подано відзив на позовну заяву, позивачем відповідь на відзив. Також учасники надавали додаткові докази.

У зв`язку із звільненням суддя ОСОБА_4 , 26.07.2024 для розгляду справи визначено суддю Цитульського В.І., який ухвалою від 31.07.2024 прийняв справу до свого провадження, призначив судове засідання.

Узагальнені доводи позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 01.10.2015 він працює на посаді заступника директора з дослідного виробництва Державного підприємства «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів». З 01.12.2019 назву його посади змінено на заступника директора з виробництва.

Наказом ТОВ «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» від 26.01.2024 №24-к його звільнено з посади заступника директроа з виробництва з 29.01.2024 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

Позивач вважає такий наказ незаконним з огляду на наступне:

- відсутність змін в організації виробництва праці;

- відповідачем порушено порядок персонального повідомлення про наступне вивільнення;

- відповідачем не запропоновано позивачу іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, досвіду та посаді, яку він раніше обіймав, зокрема це стосується і вакансій, які були звільнялися до дати звільнення позивача (начальника лабораторії начальника відділу експортного контролю, головного та провідного фахівця експотного контролю, жодної роботи у новоствореному технічному відділі);

- рішення про звільнення позивача прийнято директором-головним конструктором з перевищенням повноважень, без попереднього письмового погодження з вищим органом управління товариством;

- звільнення з посади має ознаки мобінгу, оскільки відбулося не у зв`язку із змінами в організації виробництва праці а із принциповою незгодою позивача із політикою зловживань, які мали місце в ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті спору.

Узагальнені доводи відповідачів.

У відзиві ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що зміни в організації виробництва і праці (а відповідно й штатний розпис) були погоджені із АТ «УОП» в листопада 2023 року. Крім того 29.01.2024 відповідач повідомляв про звільнення позивача АТ «УОП».

Наказом 127-ОД від 15.11.2023 введено в дію оновлену структуру та штатний розпис, наказом № 128-ОД від 17.11.2023 про внесення змін до штатного розпису виведено посаду заступника директора з виробництва, а 20.11.2023 винесено наказ № 130-ОД про скорочення та зміну істотних умов праці, який став в подальшому підставою для звільнення позивача, а також листа від 22.11.2023 №01-03/1733, акт від 27.11.2023 №3, та акт від 27.11.2023 №3-а.

Із вказаними документами позивача ознайомлено, однак він відмовлявся про це підписуватися, про що були складені відповідні акти (від 27.11.2023р. № 3 та № 3а; від 29.01.2023р. № 01).

Також позивачу пропонувались вакантні посади під час знайомлення його про зміни умов праці, однак він не надавав ніяких пропозицій і не подавав заяв про перехід на іншу посаду.

В позові не вказані факти та не наведені і не додані докази коли відбувались вказані дії, їх систематичність та в який період і яким чином вказані дії впливали на Позивача, що нібито принижували його честь і гідність та створювало на нього психологічний та економічний тиск та присутні випадки дискримінації.

Представник відповідача ТОВ «УНДКТІ «ДІНТЕМ» заперечив проти задоволення позову, навів доводи, аналогічні фабулі відзиву.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву не надав, в судове засідання не з`явився.

Обставини, встановлені судом.

Згідно копії трудової книжки позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 встановлено, що останній прийнятий на роботу до ДП «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» 01.10.2015 на посаду заступника директора. В подальшому назва посади змінилася на заступник директора з виробництва.

Згідно порядку погодження призначення, покладення виконання обов`язків, переведення, звільнення та увільнення від виконання обов`язків окремих працівників підприємств АТ «Українська оборонна промисловість», затвердженим наказом генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість» від 06.11.2023: АТ «УОП» погоджує звільнення з посади зокрема заступника керівника на підставі лист підприємства АТ «УОП», до якого надаються документи, передбачені чинним законодавством України при звільненні (п.2.1, 1.1).

Листом від 23.10.2023 директор-головний конструктор ТОВ «УНДКТІ «ДІНТЕМ» Удод А.М. звертався до АТ «Українська оборонна промисловість» (далі АТ «УОП») для погодження організаційної структури та штатного розпису.

Такі організаційна структура та штатний розпис було погоджено першим заступником генерального директора АТ «УОП» від 15.11.2023.

Наказом директора-головного конструктора ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» ОСОБА_3 від 15.11.2023 затверджено оновлену структуру товариства, вказано, що штатний розпис та структура товариства, затверджені 01.01.2023 припиняють свою дію 22.01.2024.

Наказом директора-головного конструктора ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» ОСОБА_3 від 17.11.2023 внесено зміни до штатного розпису товариства від 01.01.2023 та з 22.01.2024 введено в дію, серед іншого у зв`язку із виробничою необхідністю вивести посаду заступника директора з виробництва та підпорядкувати дослідно-технологічне виробництво формової та неформової техніки безпосередньо начальнику дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки.

Із обґрунтування необхідності змін вбачається намір створення нового технічного відділу.

Із штатного розпису ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» вбачається що до звільнення позивача була відображена посада заступника директора з виробництва та посада начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки, після звільнення позивача залишилася лише посада начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки.

Також із штатного розпису вбачається, що у складі технічного відділу заплановано 5 посад.

Із структури ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» станом на 2022 рік та станом на 2023 рік вбачається що замість посади заступника директора з виробництва, який має у віданні дослідно-технологічне виробництво формової та неформової техніки вказано посаду начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки.

В посадовій інструкції заступника директора з виробництва вказано що він є технічним керівником виробничої і господарської діяльності дослідно-технологічного виробництва і підрозділів, які виконують роботи з виробництва дослідної науково-технічної продукції.

В посадовій інструкції начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки (станом на 2024 рік) вбачається, що він є адміністративно-технічним керівником всієї виробничої та господарської ДТВ.

Згідно наказу від 14.11.2023 на посаду начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки переведено ОСОБА_5 .

Наказом директора-головного конструктора ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» ОСОБА_3 від 20.11.2023 наказано підготувати та повідомити ОСОБА_2 про скорочення посади. Відповідачем надано акт від 27.11.2023, складений трьома працівниками ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ», у якому вказано про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з таким наказом. Такий акт затверджено директором-головним конструктором ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

В матеріалах справи міститься відповідне повідомлення із додатком інформації про вакантні посади станом на 20.11.2023. Також відповідачем надано акт від 27.11.2023, складений трьома працівниками ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ», у якому вказано про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з повідомленням про заплановане звільнення.

Відповідачем надано наказ від 20.11.2023 яким визначено обмінюватися з ОСОБА_2 кадровими наказами через засоби електронного зв`язку, а саме по вайберу. Відповідач надав скріншоти про надіслання такого наказу, а також повідомлення про подальше вивільнення із додатком інформацією про вакантні посади станом на 20.11.2023. Окрім цього надані скріншоти службової записки та заяви про надання відпустки, підписані від імені ОСОБА_2 .

Згідно наказу директора-головного конструктора ТОВ «УНДКТІ «ДІНТЕМ» Удода А.М. від 29.01.2024 із ОСОБА_2 припинено трудовий договір у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідачем надано акт від 29.01.2024, складений трьома працівниками ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ», у якому вказано про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з наказом про звільнення.

Відповідачем долучено лист директора-головного конструктора ТОВ «УНДКТІ «ДІНТЕМ» ОСОБА_3 , адресований АТ «УОП» з повідомленням про звільнення ОСОБА_2 . Відповідь на нього відсутня.

Згідно наказу про прийняття на роботу від 07.03.2024, з 11.03.2024 на посаду начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки було призначено ОСОБА_6 .

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1937,92 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою, третьою статті 49-2КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до частини першої статті 42КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 07.04.2021 у справі №444/2600/19, від 23.07.2021 у справі № 766/12805/19, від 27.08.2021 у справі №712/10548/19, від 09.12.2021 у справі № 646/2661/20.

Зміни в організації виробництва і праці - це раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Наведене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.05.2019у справі № 754/8595/17-ц. При цьому, саме на роботодавцеві лежить обов`язок довести наявність змін в організації виробництва і праці належними та достовірними доказами.

За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить роботодавцю (висновки Верховного Суду у постановах від 16.01.2018 у справі №519/160/16-ц, від 06.02.2018 у справі №696/985/15-ц, від 12.06.2019 у справі №297/868/18, від 28.04.2021 у справі №373/2133/17, від 27.05.2021 в справі №201/6689/19).

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті 49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі № 6-45цс11 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

За приписами ч.3 ст.29 КЗпП України, ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

11.12.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», яким доповнено Кодекс України про працю статтею 2-2, де визначено наступне:

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із пункту 5Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, яка підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного(годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках,передбаченихчинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна)заробітнаплатавизначаєтьсяділенням заробітноїплатиза фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі(календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, -на числокалендарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 під час обчислення середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац третій пункту 8 Порядку № 100).

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком № 100, і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 в справі №755/12623/19).

У пункті 164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Системний аналіз пункту 3 Порядку № 100 та пункту 164.6 статті 164 ПК України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Згідно із висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки середній заробіток за частиною другою статті 235КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Висновки суду.

1. Першою підставою позову є відсутність змін в організації виробництва і праці ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

З цього приводу суд виходить з того, що виведення посади зі штатного розпису та підпорядкування відповідних функцій іншій посадовій особі фактично є раціоналізацією робочих місць що відноситься до змін в організації виробництва і праці.

Відтак встановленофакт наявності змін в організації виробництва і праці ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

2. Позивач заперечує факт його своєчасного повідомлення про заплановане звільнення та факт пропонування йому іншої роботи.

На підтвердження такого повідомлення відповідачем надано акт про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з повідомленням про заплановане звільнення із переліком вакантних посад, складений 27.11.2023 підписаний трьома працівниками відповідача та затверджений директором-головним конструктором ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

Звертаю увагу, що представником відповідача подавалося клопотання про допит осіб що підписали акт у якості свідків та письмові пояснення таких осіб. Суд відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки вважає вказаний акт достатнім доказом для підтвердження факту що в ньому описаний. Письмові пояснення осіб суд не може прийняти у якості доказу.

Ознайомлення ж позивача із документами за допомогою месенджера не відповідає вимогам закону, а надані докази не дають можливості ідентифікувати адресата, проте викладене не має значення для вирішення даної справи.

Відтак суд виходить з того, що відповідач довів факт повідомлення повивача про наступне вивільнення та про наявність вакантних посад у встановлені законом строки.

3. Також позивач стверджує про те, що відповідачем не запропоновано позивачу усі посади, які були вакантними протягом двох місяців до звільнення позивача, зокрема не запропоновано позивачу посади начальника лабораторії, начальника відділу експортного контролю, головного та провідного фахівця експотного контролю, жодної роботи у новоствореному технічному відділі.

Зібраними доказами не підтверджується факт наявності протягом двох місяців до звільнення позивача вільних посад начальника лабораторії, начальника відділу експортного контролю, головного та провідного фахівця експотного контролю.

Разом із тим, зміни в організації виробництва і праці стосувалися також створення нового технічного відділу у якому згідно штатного розпису передбачено 5 посад. Відповідних посад позивачу не пропонувалося, із цього приводу пояснень відповідачі не надали.

Також суд звертає увагу на факт переведення на посаду начальника дослідно-технологічного виробництва формової та неформової техніки переведено ОСОБА_5 14.11.2023, тобто за день до затверджено оновленої структури товариства, що викликає сумніви в добросовісності відповідача.

Відтак суд погоджується із доводами позивача у цій частині.

4. Порядком погодження призначення, покладення виконання обов`язків, переведення, звільнення та увільнення від виконання обов`язків окремих працівників підприємств АТ «Українська оборонна промисловість» передбачено погодження звільнення з посади заступника керівника на підставі листа підприємства АТ «УОП».

ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ» зверталося до АТ «УОП» із листом про звільнення ОСОБА_2 , проте таке звернення здійснено вже після звільнення і згода з цього приводу АТ «УОП» відсутня.

При цьому описане погодження звільнення конкретного працівника не може замінити факт погодження змін в організації виробництва та праці, на яке покликається відповідач.

5. З огляду на наявність порушень при звільнені позивача, суд приходить до переконання про задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення та зобов`язання поновити позивача на посаді.

6. Доводи позивача про те, що звільнення з посади має ознаки мобінгу відхиляються оскілки є недоведеними. Відтак в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

7. Зважаючи на скасування наказу про звільнення, підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення середнього заробітку.

Суд звертає увагу, що розрахована позивачем середньоденна заробітна плата за листопад та грудень 2023 року становила 937,78 грн. Такий розрахунок не виходить за межі розміру нарахованої заробітної плати позивачу згідно інформації з Пенсійного фонду України.

В свою чергу відповідач не подав свого розрахунку розміру середнього заробітку чи необхідних для його розрахунку даних (зокрема середньоденної заробітної плати, число відпрацьованих позивачем робочих днів за останні два місяці роботи, графіку роботи підприємства).

Відтак суд виходить із визначеної позивачем суми середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час вимушеного прогулу, а саме з 29.01.2024 до 17.04.2025 (339 робочі дні).

Розрахована судому сума середнього заробітку становить 317907,42 грн.

8. Належним відповідачем у даній справі є лише ТОВ УНДКТІ «ДІНТЕМ».

Розподіл судових витрат.

В частині задоволених позовних вимог позивача звільнено від сплати судового збору, а тому йому не може бути відшкодовано за рахунок відповідача сплачений судовий збір.

З огляду на наведене суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» задовільнити частково.

Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» від 26.01.2024 №24-к відповідно до якого ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора з виробництва з 29.01.2024 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника директора з виробництва у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів».

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 29.01.2024 до 17.04.2025, в сумі 317907,42 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження позивачеві виплати заробітної плати за один місяць та поновлення його на роботі.

В задоволенні решти позовних вимог, а також в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Рішення судунабирає законноїсилипіслязакінчення строкуподанняапеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргунебуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду проголошено 17.04.2025.

Суддя: В.І. Цитульський