Рішення від 14.04.2025 по справі 916/4826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4826/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/4790/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд. 28, кв. 28, код ЄДРПОУ 24944421)

до відповідача - 1: Херсонської міської ради Херсонської області (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 37, код ЄДРПОУ 26347681)

до відповідача - 2: Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, м.Херсон, проспект Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 44732846)

до відповідача - 3: Комунальне підприємство "Сервіс-опт" Херсонської міської ради ( 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Некрасова, буд. 2, ЄДРПОУ 33278051)

про визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування

За участю представників

Від позивача Гонтаренко А.К.;

Від відповідача 1 Табакар В.С.;

Від відповідача 2 - не з`явився;

Від відповідача 3 Колодяжний І.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання укладеною додаткову угоду та визнання відсутнім права користування.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами переважного права позивача, як орендаря за договором оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., на укладення договору оренди землі на новий строк.

Ухвалою від 04.11.2024р. судом, у порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК було залишено без руху.

08.11.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. № 40353/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2024р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2024 р.

27.11.2024р. за вх.№ 42826/24 від представника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

28.11.2024р. за вх. № 42963/24 від представника Комунального підприємства «СЕРВІС-ОПТ» Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

28.11.2024р. за вх. № 42890/24 від представника Комунального підприємства «СЕРВІС-ОПТ» Херсонської міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 10.12.2024р. та усіх інших судових засіданнях в режимі відеоконференції, яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2024р. задоволено.

05.12.2024р. за вх. № 43677/24 від представника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 10.12.2024р. та усіх інших судових засіданнях в режимі відеоконференції, яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2024р. задоволено.

До канцелярії суду 10.12.2024р. за вх. № 43677/24 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку підготовчого провадження та продовження позивачу строку на подання відповідей на відзиви відповідачів та 10.12.2024р. за вх. № 44218/24 від представника Херсонської міської ради Херсонської області на канцелярії суду надійшло клопотання про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції, яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2024р. задоволено.

Ухвалою суду від 10.12.2024р. відкладено підготовче засідання на 03.02.2025р.

28.01.2025р. за вх.№ 2991/25 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 03.02.2025р. та усіх інших судових засіданнях в режимі відеоконференції, яке ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025р. задоволено.

03.02.2025р. за вх. № 3586/25 від представника Херсонської міської ради Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

До канцелярії суду 03.02.2025р. за вх.№ 3558/25 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та продовження позивачу строку на подання відповідей на відзиви відповідачів та 03.02.2025р. за вх.№ 3586/25 від представника Херсонської міської ради Херсонської області на канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 03.02.2025р. за участю представників сторін суд задовольнив клопотання представника позивача та Херсонської міської ради Херсонської області про поновлення строку на подання відзиву та відповіді на відзив, у зв`язку з чим оголошено протокольну перерву в підготовчому засіданні до 03.03.2025р.

03.03.2025р. за вх. № 6879/25 від представника Херсонської міської ради Херсонської області надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, а також 03.03.2025р. за вх. № 6885/25 від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

В судовому засіданні 03.03.2025р. за участю представників сторін суд долучив до матеріалів справи заяву про зміну підстав позову в якості письмових пояснень позивача, протокольною ухвалою закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті на 24.03.2025р.

До канцелярії суду 18.03.2025р. за вх. № 8789/25 від представника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшли додаткові письмові пояснення у справі, згідно яких заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

24.03.2025р. за участю представників сторін було оголошено протокольну перерву у розгляді справи по суті до 07.04.2025р.

07.04.2025р. за участю представників сторін для ухвалення судового рішення судом було оголошено протокольну перерву у розгляді справи по суті до 14.04.2025р.

07.04.2025р. за вх.№ 11027/25 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» надійшла письмова промова у судових дебатах, а 14.04.2025р. за вх. № 11861/25 від представника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 14.04.2025р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.08.2009р. між відповідачем Херсонською міською радою та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого Орендодавець на підставі рішення міської ради від 18.02.09 № 1046 надав, а ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК», як орендар, прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення під торгівельними рядами, яка знаходиться у м. Херсоні по вул. Лавреньова, із земель, раніше наданих в оренду.

Пунктом 2 договору оренди земельної ділянки визначено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,2074 га, у тому числі площею 0,1885 га - під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 га - під проїздами, проходами, площадками.

Відповідно до пункту 8 вказаного договору, його укладено на 1 (один) рік, з моменту закінчення строку дії попереднього договору оренди, строком до 01.12.2009 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 15 та 16 договору оренди земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка передається в оренду під торговельними рядами, а цільове використання земельної ділянки: категорія земель землі житлової та громадської забудови.

Згідно з пунктом 43 вказаного договору, цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вищевказаний договір оренди землі від 04.08.2009р. містить відмітку про його реєстрацію в Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що в книзі 4АА001970 записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 29.09.2009р. № 040971300271.

Відповідно до пункту 1 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. № 696 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» договору оренди земельної ділянки» вирішено поновити до 01.03.2023 року договір оренди земельної ділянки, укладений Херсонською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок», із моменту закінчення строку його дії, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, із визначенням у ній умови про право орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі», без прав його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України, загальною площею 0,2074 га, по вул. Лавреньова, під торговельними рядами, у тому числі площею 0.0144 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0010), площею 0.0408 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0015), площею 0.0128 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0016), площею 0.0115 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0017), площею 0.0109 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0018), площею 0.0114 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0019), площею 0.0086 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0020), площею 0.0158 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0021), площею 0.0105 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0022), площею 0.0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0023), площею 0.0293 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0024), площею 0.0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0050), площею 0.0064 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0051), площею 0.0122 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0052).

Пунктом 4 вказаного рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. № 696 передбачено рекомендувати ТОВ «Шуменський ринок» до 01.03.2023 розробити поетапний план заходів щодо впорядкування використання земельної ділянки, визначеної цим рішенням, для забезпечення звільнення пішохідних зон та зон, прилеглих до магістральних вулиць, від тимчасових споруд, погодити його з департаментом економіки та інвестицій міської ради й управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради, та надати його до міської ради не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення договору оренди земельної ділянки, а пунктом 5 вказаного рішення визначено, що після виконання вказаних рекомендацій, зазначених у пункті 4 рішення, укласти на новий строк договір оренди земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 рішення, до 01.03.2024, із визначенням у ньому умови про право орендаря на укладання договору оренди землі на новий строк згідно зі статтею 33 ЗУ «Про оренду землі», без прав його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України. Департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради (ЖАРОВ М.) підготувати відповідний договір оренди земельної ділянки на новий строк, а міському голові КОЛИХАЄВУ І. підписати його.

Пунктом 7 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696 визначено, що контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань землекористування (ТРОЦЬКИЙ Є.), директора департаменту економіки та інвестицій міської ради НІКОЛАЄВУ І. та директора департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради ЖАРОВА М.

На виконання рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696, між ТОВ «Шуменський ринок» та Херсонською міською радою 30.12.2021р. укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271, якою доповнено договір оренди земельної ділянки пунктом 31.1. змістом, ідентичним тому, що вказаний в пункті 4 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696, а також пункт 8 договору оренди земельної ділянки викладено у наступній редакції: «Договір оренди земельної ділянки укладений без права його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України, на той самий строк і на тих самих умовах. Орендар, після виконання рекомендацій, зазначених у пункті 4 рішення міської ради від 03.12.2021 № 696, має право на укладання договору оренди землі на новий строк до 01.03.2024, згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі», без права його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України».

Абзацом 1 другої сторінки додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271 визначено, що відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України зареєструвати право оренди в установленому законом порядку, а в абзаці 2 другої сторінки вказаної додаткової угоди наведено наступні кадастрові номери земельних ділянок: 6510136600:04:002:0010, площа 0.0144 га; 6510136600:04:003:0015, площа 0.0408 га; 6510136600:04:003:0016, площа 0.0128 га; кадастровий номер 6510136600:04:003:0017, площа 0.0115 га, 6510136600:04:003:0018, площа 0.0109 га; 6510136600:04:003:0019, площа 0.0114 га; 6510136600:04:003:0020, площа 0.0086 га, 6510136600:04:003:0021, площа 0.0092 га, 6510136600:04:002:0021, площа 0.0158 га, 6510136600:04:003:0022, площа 0.0105 га, 6510136600:04:003:0023, площа 0.0068 га, 6510136600:04:003:0024, площа 0.0293 га, 6510136600:04:003:0050, площа 0.0068 га, 6510136600:04:003:0051, площа 0.0064 га, 6510136600:04:003:0052, площа 0.0122 га.

Вище вказана додаткова угода до договору оренди землі від 04.08.2009р. містить відмітку про її внесення до Книги записів обліку додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок управління земельних ресурсів департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради, про що в Книзі 02 вчинено запис від 30.12.2021р. № 02210219.

В листі ТОВ «Шуменський ринок» від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9, адресованого на ім`я Начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Г.Л. та направленого згідно поштової накладної № 0100100727620 та опису вкладення до неї на ім`я Херсонської міської ради, а також в листі ТОВ «Шуменський ринок» від 20.01.2023р. за вих.№ 12, адресованого на ім`я Начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Г.Л. та направленого згідно поштової квитанції № 6500106542040 на ім`я Херсонської міської ради, позивач зазначає про своє пріоритетне право та законний інтерес на продовження договору оренди вказаних земельних ділянок або переукладення договору оренди на тих самих умовах, так як підприємство жодного разу не порушувало умов договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., було добросовісним орендарем та зазначене співробітництво у питанні оренди земельної ділянки було економічно вигідним як для власника земельної ділянки так і для територіальної громади міста Херсон, члени якої здійснюють підприємницьку діяльність на ТОВ «Шуменський ринок».

Вказані листи містять прохання ТОВ «Шуменський ринок» продовжити договір оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., зареєстрований в реєстрі за № 040971300271 від 29.09.2009р., площею 0,2074 га, в тому числі: 0,1885 га під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 га під проїздами, проходами, площадками строком на 2 роки шляхом підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору або переукласти договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах.

Також в зазначених листах від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9 та від 20.01.2023р. за вих. № 12 ТОВ «Шуменський ринок» наголошує на тому, що місто Херсон, як територіальна громада міста Херсон знаходиться під постійними обстрілами (зона активних бойових дій), як наслідок підприємства у місті Херсоні не працюють, а робочі місця підприємців, які працюють на ТОВ Шуменському ринку є єдиним джерелом їх доходу.

Позивач по справі посилається на те, що ним вказаний лист 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9 з проектом відповідної додаткової угоди, в якій міститься умова про продовження строку дії договору на два роки (з 01.03.2023р. до 28.02.2025р.) було направлено з описом вкладення 12.12.2022р. на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором за № 0100100727620, а лист від 20.01.2023р. за вих. № 12 з проектом відповідної додаткової угоди, в якій міститься умова про продовження строку дії договору на два роки (з 01.03.2023р. до 28.02.2025р.), було направлено 30.01.2023р. на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 6500106542040.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» також звернулось з листом (на якому міститься печатка Виконавчого комітету Херсонської міської ради) на ім`я Начальника Херсонської міської військової адміністрації Мрочка Р.М. від 08.04.2024р. за № 35 з метою продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., на що Виконавчим комітетом Херсонської міської ради надано лист від 17.04.2024р. за № 8-2357-17/29 в якому з посиланням на пункт 8 договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р. зазначено про те, що лист ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» від 20.01.2023р. № 12 не обліковується на розгляді в виконавчих органах міської ради, з огляду на що, враховуючи невиконання умов Договору у визначені терміни та закінчення строку оренди, констатовано про припинення з 01.03.2023р. дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р.

Про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., з посиланням на його пункт 37 і ст. 31 Закону України «Про оренду землі» також вказано і в листі Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29.03.2024р. за № 9-33-17/41.

Відповідно до пункту 1 розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Мрочка Романа за № 286р від 18.04.2024р. «Про передачу комунальному підприємству «Сервіс-опт» земельної ділянки», яке згадується в листі відповідача КП «Сервіс-опт» ХМР за № 101 від 01.05.2024р., передано комунальному підприємству «Сервіс-опт» (код ЄДРПОУ 33278051) у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2074 га, по вул.Лавреньова, під торговельними рядами, із земель комунальної власності, (категорія земель землі житлової та громадської забудови), без зміни її цільового призначення, та меж земельних ділянок у її складені площею 0.0144 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0010); площею 0.0158 га (кадастровий номер 6510136600:04:002:0021); площею 0.0115 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0017); площею 0.0293 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0024); площею 0.0109 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0018); площею 0.0086 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0020); площею 0.0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0023); площею 0.0092 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0021); площею 0.0105 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0022); площею 0.0064 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0051); площею 0.0114 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0019); площею 0.0068 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0050); площею 0.0122 га кадастровий номер 6510136600:04:003:0052); площею 0.0128 га, (кадастровий номер 6510136600:04:003:0016); площею 0.0408 га (кадастровий номер 6510136600:04:003:0015).

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи інформаційних довідок від 03.06.2024р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відносно усіх перелічених вище 15-тьох земельних ділянок, які орендувало ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» по договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., орендарем значиться відповідач по справі КП «Сервіс-опт» ХМР, підстава реєстрації права оренди - розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області № 286р від 18.04.2024р., при цьому інше речове право (право оренди) ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» відносно усіх вказаних земельних ділянок значиться як «припинено».

ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» посилається на те, що при будь-яких обставинах підлягає застосуванню до спірних правовідносин положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», однак обов`язковому з`ясуванню в якій саме редакції вказаного Закону, при цьому, Херсонська міська військова адміністрація у своєму відзиві на позов посилається на неможливість застосування до спірних відносин статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди, що за позицією вказаного відповідача підтверджується не тільки обставинами справи, але й чинною судовою практикою, а наведені позивачем висновки Верховного Суду щодо поновлення договорів оренди землі у справах № 926/2720/21, № 903/1030/19, № 907/18/18, № 910/14000/18 та № 920/739/17 не можуть застосовуватись до спору між Позивачем та Відповідачами, оскільки у вказаних справах договори оренди землі були укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» без внесення змін після набрання чинності вказаного нормативного акту, що виключає аналогію з цією справою.

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В контексті спору, що розглядається, договір оренди земельної ділянки від 04.08.2009р. укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" в редакції від 09.07.2009р.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Таким чином, враховуючи те, що на виконання рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696, між ТОВ «Шуменський ринок» та Херсонською міською радою 30.12.2021р. укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271, якою, зокрема, пункт 8 договору оренди земельної ділянки викладено у новій редакції, відповідно до якої сторони визначили, що договір оренди земельної ділянки укладений без права його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України, на той самий строк і на тих самих умовах і Орендар, після виконання рекомендацій, зазначених у пункті 4 рішення міської ради від 03.12.2021 № 696, має право на укладання договору оренди землі на новий строк до 01.03.2024, згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі», без права його поновлення, передбаченого статтею 126-1 Земельного кодексу України», тому суд констатує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме нова редакція Закону України «Про оренду землі» із внесеними змінами Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 23 листопада 2023 року (cправа № 906/1314/21).

За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у новій редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин щодо реалізації позивачем свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк та чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди.

У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України.

За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Зміст ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в наведеній редакції дає підстави дійти до висновків, що переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі (після закінчення строку, на який його було укладено) на новий строк виникає тільки в тому випадку, якщо орендар належно виконував обов`язки за умовами договору, в протилежному ж випадку, якщо орендар неналежно виконував обов`язки за умовами договору, то він позбавлений переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк після закінчення строку, на який його було укладено.

По даній справі ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» посилається на належне виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271, натомість відповідачі, заперечуючи проти цього вказують, що позивач не виконував взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної сплати за користування земельними ділянками, що підтверджується інформацією департаменту бюджету і фінансів Херсонської міської ради, наведеною у листі від 11.07.2024 за вих. № 02-01-24/283, з якого вбачається, що за період з березня 2022 року по червень 2024 року жодних надходжень орендної плати від ТОВ «Шуменський ринок» не надходило, а надана Позивачем на підтвердження сплати податкова декларація за 2023 рік, не містить жодної інформації щодо сплати орендної плати за Договором оренди, розмір такої плати та період оплати.

З приводу наведеного суд зазначає, що відповідно до п.69, підрозділу 10, розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.14 п.69 підрозділу 10, розділу ХХ ПК України (у редакції, що діяла до 06.05.2023 р.), встановлено, що тимчасово, на період з 1 січня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Тобто, на той час (в редакції ПКУ, яка діяла з 17.03.2022 р до 06.05.2023 р.) законодавцем встановлена можливість для всіх орендарів земельних ділянок (фізичних або юридичних осіб) не нараховувати та не сплачувати орендну плату з 01.01.2022 по 31 грудня року, наступного за роком у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан.

06.05.2023 р. підпункт 69.14, п. 69, підрозділу 10, розділу ХХ ПК України набув чинності у новій редакції (редакція діє до теперішнього часу), відповідно до якої: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, утому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тобто, у поточній редакції цього пункту, яка діє на теперішній час, законодавцем розмежовані орендарі на фізичних осіб та суння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, Херсонська міська територіальна громада, адміністративним центром якої є місто Херсон, з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. перебувала під окупацією збройних сил російської федерації, а з 11.11.2022р. по 01.05.2023р. Херсонська міська територіальна громада вважалась територією, на якій ведуться (велися) бойові дії.

Таким чином, у період з 01 березня 2022 р. по 05 травня 2023 р., орендна плата за користування земельними ділянками ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» правомірно не нараховувалася та відповідно не сплачувалася.

Також відповідачі по справі посилаються на недобросовісність позивача, як орендаря, за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271, оскільки ним не виконано пункт 4 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 № 696 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» договору оренди земельної ділянки», з приводу чого суд зазначає наступне:

Суд погоджується з позицією ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» про те, що підприємству лише рекомендовано (про що чітко зазначено в пункт 4 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 № 696), а не зобов`язано до 01.03.2023р. розробити поетапний план заходів щодо впорядкування використання земельної ділянки, визначеної цим рішенням, для забезпечення звільнення пішохідних зон та зон, прилеглих до магістральних вулиць, від тимчасових споруд, погодити його з департаментом економіки та інвестицій міської ради й управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради, та надати його до міської ради не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, хоча матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання позивачем вказаних рекомендацій (а не обов`язку), проте їх не виконання позивачем не може свідчити про неможливість ним на загальних підставах, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», реалізувати своє переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк.

Рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 № 696 такої заборони не містить, як і положення Закону України «Про оренду землі», які б передбачали можливість реалізувати орендарем своє переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк тільки у разі виконання рекомендацій, які йому були запропоновані орендодавцем.

Суд відмічає, що за змістом ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у питанні наявності у орендаря переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі (після закінчення строку, на який його було укладено) на новий строк має значення встановлення факту належного виконання орендарем саме обов`язків за умовами договору, а не рекомендацій.

Більше того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Департаментом містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради обов`язку підготувати відповідний договір оренди земельної ділянки на новий строк і так само відповідачами не надано доказів, які б свідчили про виконання пункту 7 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696 в частині забезпечення контролю за його виконанням з боку постійної комісії міської ради з питань землекористування, департаменту економіки та інвестицій міської ради та департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради.

ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» по даній справі акцентує увагу на тому, що вказане рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696 в частині рекомендацій позивачу розробити поетапний план відповідних заходів є, на його переконання, фактично нікчемним і таким, що неможливо виконати, адже такі рекомендації є абстрактними та ілюзорними: взагалі не зрозуміло, що мається на увазі під «поетапним планом заходів»: які це конкретно заходи, яким нормативно правовим актом це передбачено, яка проектна організація чи інша особа уповноважена розробляти такі проекти, що такий проект повинен містити в собі, що мається на увазі під словосполученням «впорядкування використання земельної ділянки» та для забезпечення звільнення яких саме конкретно пішохідних зон та яких саме конкретно зон прилеглих до магістральних вулиць необхідно розробити поетапний план, від яких саме конкретно тимчасових споруд, також не зрозуміло, про які саме конкретно магістральні вулиці мається на увазі, яким чином в поетапному плані слід передбачити виконання заходів, тобто в рішенні чи в окремому документі відсутні конкретні вимоги до такого поетапного плану: креслення, схеми, перелік вимог, параметри, конкретне місцерозташування, спосіб виконання та реалізації, тощо.

Тобто, як наголошує позивач, вказані в рішенні рекомендації мають загальний характер, визначення і кожною особою можуть сприйматись і трактуватись на власний розсуд, що взагалі свідчить і про нікчемність абзацу 2 (де вказано про право орендаря на укладання договору оренди на новий строк після виконання вказаних рекомендація) пункту 8 договору оренди, який викладено в новій редакції відповідно до додаткової угоди від 30.12.2021 року, укладеної між позивачем та Херсонською міською радою.

Так само наведене, на переконання позивача, свідчить про не досягнення істотних умов в додатковій угоді від 30.12.2021р. в частині внесених змін до п. 8 договору оренди - абзацу 2 (де вказано про право орендаря на укладання договору оренди на новий строк після виконання вказаних рекомендація).

При цьому, в контексті наведених доводів позивача суд зазначає, що відповідачами по справі не розкрито зміст наведених в пункті 4 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 № 696 рекомендацій та не надано доказів, які б свідчили про досягнення між сторонами додаткової угоди згоди щодо чітких та істотних вимог до поетапного плану відповідних заходів.

Також суд погоджується з позицією ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» про те, що підприємство мало розробити і надати вказаний поетапний план відповідних заходів протягом 11 місяців з моменту укладення додаткової угоди, однак цей час для нього суттєво скоротився не з вини позивача, адже як вже судом було зазначено вище, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 Херсонська міська територіальна громада, адміністративним центром якої є місто Херсон, з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувало під окупацією збройних сил російської федерації, а також Херсонська міська територіальна громада з 11.11.2022р. по 01.05.2023р. вважалась територією, на якій ведуться (велися) бойові дії.

Таким чином, в дійсності, з урахуванням наведених обставин, позивач замість 11 місяців в загальній кількості мав гіпотетично лише 2,5 місяці (загальний час, коли м. Херсон не перебувало під окупацією збройних сил російської федерації) на виготовлення поетапного плану.

Суд враховує і те, що рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696, на виконання якого 30.12.2021р. укладено додаткову угоду, датовані тоді, коли в Україні, а точніше на території Херсонської міської територіальної громади панував мирний час і рекомендації по виготовленню поетапного плану встановлювались позивачу з урахуванням того, що і надалі на вказаній території буде мирний час, однак такі істотні обставини, як повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на суверенну територію України, воєнний стан та окупація Херсонської міської територіальної громади, адміністративним центром якої є місто Херсон, повністю вплинули на можливість і доцільність, в тому числі навіть станом на теперішній час, розробляти поетапний план та його впроваджувати, враховуючи що наразі м.Херсон піддається щоденним ворожим ракетним та іншим обстрілам і перебувати в місті Херсон, особливо в таких людних місцях, як ринки це небезпечно для життя і здоров`я людини, що не заперечується учасниками по справі.

Таким чином, відповідачами не надано жодних переконливих доказів і не наведено жодних обставин, які б підтверджували неналежне виконання ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271.

Що стосується дотримання позивачем вимог ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» в частині виконання ним обов`язку повідомити орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та про відсутність на це заперечень орендодавця.

З посиланням на висновки, які викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 926/2720/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 907/18/18 та від 02 лютого 2021 року у справі № 910/14000/18 позивач в своєму позові зазначає, що підприємство своєчасно звернулось до орендодавця з повідомлення щодо продовження дії договору від 04.08.2009р. після його закінчення, надавши проект додаткової угоди до договору (який передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» доводить по справі, що підприємство продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Як вже було зазначено вище по тексту цього рішення та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» звернулось до відповідача перший раз 12.12.2022р. з листом за вих. № 12/22-9, надіславши на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» вказаний лист з проектом додаткової угоди відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 0100100727620, на підтвердження чого позивачем надано поштову накладну № 0100100727620 оператора поштового зв`язку «Укрпошта», опис вкладення у поштове відправлення № 0100100727620 та фіскальний чек до нього.

Вдруге ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» звернулось до відповідача 30.01.2023р. з листом від 20.01.2023р. за вих. № 12, надіславши на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» вказаний лист з проектом додаткової угоди відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 6500106542040, на підтвердження чого позивачем надано фіскальний чек оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

Позивач згідно свого позову з посиланням на факти та обставини, які на його переконання в силу ч.3 ст.75 ГПК України є обставинами, які є загальновідомими та не потребують доказуванню вказує, що такі події та факти якраз мали місце в кінці 2022р. та на початку 2023р., тобто тоді, коли в даній ситуації закінчувались строки дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р. і позивач мав обов`язок не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дії.

Під час військової агресії російської федерації проти України, що є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), за відсутності після деокупації м. Херсон електронних комунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет на території міста Херсон, електропостачання в місті Херсон, при їх постійних перебоях в роботі та аварійних відключеннях, при постійних ворожих обстрілах міста, за наявності факту майже повного мінування бомбами міста Херсон, при відсутності будь якої інформації про роботу канцелярії відповідача та навіть інформації про те, де структурні підрозділи та виконавчі органи Херсонської міської влади розташовані, де вони працюють та приймають вхідну кореспонденцію, позивачу, як на цьому наголошено ним в позові, вдруге лише 30.01.2023р. вдалось надіслати на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» лист від 20.01.2023р. за вих. № 12 з проектом додаткової угоди, відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 6500106542040.

Окрім того позивачем з посиланням на ст. 90 ГПК України в своєму позові поставлено відповідачам наступні запитання, на які останніми не надано жодної відповіді, а саме:

1. Чи заперечуються Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області та Херсонською міською радою Херсонської області факти постійних ворожих обстрілів міста Херсон, відсутності безперебійних та нормальних електронних комунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет на території міста Херсон, відсутності безперебійного та нормального електропостачання по всьому місту Херсон - у період з 11.11.2022р. по 01.03.2023р.

2. З якого дня після деокупації м. Херсон Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області та Херсонська міська рада Херсонської області, в тому числі їх канцелярії, розпочала свою діяльність в м.Херсон, за якою адресою здійснювали свою роботу та де розташовувалась їх канцелярія, де здійснювалась реєстрація вхідної кореспонденції, а також яким чином та у який спосіб про це було сповіщено загальному колу людей і проінформовано мешканців міста Херсон - у період з 11.11.2022р. по 01.03.2023р.

3. Чи заперечується Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області та Херсонською міською радою Херсонської області факт продовження після 01.03.2023р. користування ТОВ ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК земельними ділянками, які підприємство орендувало по договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р. та чи були з цього приводу заперечення з боку Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області та Херсонської міської ради Херсонської області і якщо так, то коли і яким чином такі заперечення були виражені ?

Натомість, відповідачі по даній справі відповідей на вказані питання не надали та категорично заперечують факт отримання листів позивача від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9 та від 20.01.2023р. за вих. № 12.

На підтвердження своїх заперечень до матеріалів справи відповідачами додані лист начальника відділу організаційної роботи, документообігу та контролю управління з питань організаційної роботи, персоналу документообігу та контролю Херсонської міської військової адміністрації від 02.10.2024 № 01-01-33/430, в якому вказано, що до Херсонської міської військової адміністрації не надходив лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» від 12.12.2022 № 12/22-9 «Про продовження строку дії договору оренди».

Згідно листа начальника секретаріату Херсонської міської ради від 01.10.2024 № 1-5-159 в ньому міститься інформація про те, що до секретаріату Херсонської міської ради станом на 01.10.2024 не надходив на реєстрацію лист ТОВ «Шуменський ринок» від 12.12.2022 вих. № 12/22-9 щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, а згідно з інформацією заступника начальника відділу діловодства Херсонської міської ради, яка викладена в листі від 02.10.2024 № 01-01-12/5548, лист від 12.12.2022 № 12/22-9 Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» до виконавчого комітету Херсонської міської ради на розгляд та реєстрацію не надходив.

Заперечуючи проти доводів позивача КП «Сервіс-опт» ХМР в своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач був поінформований, усвідомлював та розумів, що договір оренди землі від 04.08.2009 закінчує свою дію 01.03.2023 відповідно до додаткової угоди без права на пролонгацію.

У встановлений термін, як наголошує КП «Сервіс-опт» ХМР у своєму відзиві з посиланням на зроблені у постанові від 21 вересня 2022 року по справі №926/2720/21 висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, позивач не направив на адресу Херсонської міської ради у відповідності до рішення міської ради від 03.12.2021 № 696 пакет документів, передбачений чинним законодавством та умовами договору, і тим самим не заявив у передбачений чинним законодавством спосіб про відповідний намір укласти договір оренди землі на новий строк.

КП «Сервіс-опт» ХМР звертає увагу, що з 01.03.2023р. дія Договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009, укладеного між Херсонською міською радою та ТОВ «Шуменський ринок», припинилася у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено відповідно до додаткової угоди від 30.12.2021.

Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за №286р від 18.04.2024 «Про передачу комунальному підприємству «Сервіс-опт» земельної ділянки» виносилось на вільну земельну ділянку комунальної форми власності відповідно до норм законодавства України.

Підстави для скасування розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації відсутні, КП «Сервіс-опт» вважає себе належним землекористувачем земельної ділянки у відповідності до вищезазначеного розпорядження, підстави для визнання відсутності права користування земельною ділянкою відсутні.

Відзив Херсонської міської ради Херсонської області на позовну заяву позивача містить аналогічні доводи тим, що вказані вище у відзиві КП «Сервіс-опт» ХМР на позовну заяву ТОВ «Шуменський ринок».

Херсонська міська рада Херсонської області в своєму відзиві на позов також звертає увагу суду, що відповідно до п.5 рішення № 696 «Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» договору оренди земельної ділянки» з позивачем відповідно до норм чинного законодавства планувалось укладання договору оренди землі на новий строк до 01.03.2024, без права його поновлення, але позивач не звернувся до Херсонської міської ради за укладанням нового договору оренди.

З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що наданий позивачем фіскальний чек оператора поштового зв`язку «Укрпошта» з штрих-кодовим ідентифікатором № 6500106542040 не є безумовним доказом звернення ТОВ «Шуменський ринок» до відповідача 30.01.2023р. з листом від 20.01.2023р. за вих. № 12 та надсилання його на адресу Херсонської міської ради засобами поштового зв`язку «Укрпошта» разом з проектом додаткової угоди, адже в матеріалах справи відсутній опис вкладення до вказаного поштового відправлення № 6500106542040, яким би було зафіксовано його зміст та перелік документів, які надсилаються.

Окрім того, Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області в своєму відзиві на позовну заяву вказує, що за результатом перевірки трекінгу відправлень Укрпошти за номером 0100100727620, який зазначений у описі вкладення до листа, службовому чеку та фіскальному чеку від 12.12.2022 вказано, що дані про відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі, що, на переконання вказаного відповідача, спростовує посилання позивача, що вказані квитанції підтверджують здійснення будь-якого поштового відправлення.

Господарський суд відмічає, що відомості щодо відправлення листів рекомендованою кореспонденцією у відповідності до пунктів 121-124 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку), доступні протягом шести місяців з дня прийняття відправлення до пересилання.

Отже, інформація в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» зберігається лише протягом шести місяців та саме протягом цього терміну оператор поштового зв`язку здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень.

Тож, оскільки лист позивача за вих. № 12/22-9 з проектом додаткової угоди відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 0100100727620 було направлено позивачем 12.12.2022р., на час звернення до суду з даним позовом (жовтень 2024 року) інформація про вказане відправлення в оператора поштового зв`язку відсутня.

Тобто відсутність в системі АТ «Укрпошта» відомостей щодо відправлення кореспонденції 12.12.2022р. станом на дату звернення з позовом, не є доказом її не направлення.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд відмічає, що відповідачами по справі не надано доказів на підтвердження змін своїх дійсних адрес, а саме м. Херсон, пр. Незалежності (назва до перейменування Ушакова), буд. 37, на яку ТОВ «Шуменський ринок» надсилало свої звернення, які наявні в матеріалах справи, в тому числі лист за вих. № 12/22-9 з проектом додаткової угоди відповідно до поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 0100100727620.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливого розгляду справи судом. Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 року у справі № 910/3299/20 та у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі № 924/232/18.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt").

Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані відповідачем докази, суд вважає за необхідне застосувати стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що дійсно документи, які містяться у матеріалах справи та якими позивач обґрунтовує надіслання зазначеної вище кореспонденції на адресу відповідача, є достатніми для засвідчення здійснення відправлення відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв`язку, натомість сумніви відповідачів щодо належності, допустимості та достовірності факту направлення позивачем листа від 12.12.2022 за № 12/22-9 не доведені належним чином з посиланням на докази, які б для суду були більш вірогіднішими ніж ті докази, які надані позивачем на противагу вказаним сумнівам відповідачів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» не пізніш ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 040971300271 повідомило орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, при цьому, направивши на виконання ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відповідну додаткову угоду.

Суд відмічає, що хоча ч.3 ст.33 вказаного Закону передбачає, що до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору, однак відправлення ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» додаткової угоди, а не договору, не свідчить про неналежне виконання в даному випадку підприємством свого наведеного обов`язку, адже це не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин, що узгоджується з висновками, які наведені в п. 6.42 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, прийнятої 23 листопада 2023 року по справі № 906/1314/21.

Також суд під час розгляду цієї справи знаходить слушними посилання ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» в своєму позові на те, що окрім як листів від 29.03.2024р. за № 9-33-17/41 та від 17.04.2024р. за № 8-2357-17/29, жодних інших листів, жодних заперечень у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 04.08.2009р., жодних заперечень у тому, що після 01.03.2023р. ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» продовжувало користуватися спірними земельними ділянками, ані з боку відповідачів ані зі сторони Виконавчого комітету Херсонської міської ради або будь-якої іншої особи за весь час, починаючи з 01.03.2023р., підприємству не надходило, що не спростовано відповідачами по справі.

В своєму позові ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» акцентує увагу на тому і це також не спростовано відповідачами, що після 01.03.2023р. підприємство продовжувало користуватися орендованими за договору оренди від 04.08.2009р. земельними ділянками, на підтвердження чого позивачем надано в якості доказів листи від 22.08.2023р. за № 11 та № 12, платіжні інструкції від 09.11.2023р., від 08.12.2023р., від 15.12.2023р. про сплату підприємством за водопостачання та водовідведення, за послуги з поводження з побутовими відходами, а також податкову декларація за 2023р. з плати за земельні ділянки згідно договору оренди від 04.08.2009р.

Отже, суд констатує, що встановивши наявність у позивача переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк і дотримання позивачем процедури і умов для реалізації такого права, відповідачами в свою чергу не доведено по справі розгляд у місячний строк надісланого орендарем листа-повідомлення з проектом договору оренди, здійснення перевірки його на відповідність вимогам закону, узгодження з позивачем (за необхідності) істотних умов договору і в разі відсутності заперечень укладення з позивачем договору оренди на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у користування.

Оскільки ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» дотрималось вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто Позивач може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", господарський суд дійшов до висновку про наявність по даній справі правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.

Окрім того суд наголошує на тому, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Розпорядженням Президента України від 21.09.2022 № 195/2022-рп призначено Лугову Галину Леонідівну начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

Постановою Верховної Ради України від 03.11.2022 № 2706-IX постановлено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Калинівської селищної, Борозенської та Милівської сільських військових адміністрацій Бериславського району, Генічеської міської та Новотроїцької селищної військових адміністрацій Генічеського району, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської селищних та Зеленопідської сільської військових адміністрацій Каховського району, Мирненської селищної та Новомиколаївської сільської військових адміністрацій Скадовського району, Херсонської міської, Великокопанівської та Станіславської сільських військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.

Як вже було зазначено вище по тексту цього рішення, лист ТОВ «Шуменський ринок» від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9 адресований на ім`я Начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Г.Л. та направлений позивачем разом з проектом відповідної додаткової угоди згідно поштової накладної № 0100100727620 та опису вкладення до неї, однак на ім`я Херсонської міської ради, яка значиться як одержувач вказаного поштового відправлення.

З приводу таких розбіжності в адресатах суд відмічає, що:

- по-перше, звернення будь-якої фізичної або юридичної особи до державного органу має однакові правові наслідки незалежно від того, чи адресовано його безпосередньо керівнику (голові, начальнику) цього органу, чи самому органу як юридичній особі. Не встановлено жодних імперативних вимог, які б зобов`язували звертатися до державного органу виключно через його керівника або іншу посадову особу. Відсутність таких вимог свідчить про те, що звернення, адресовані органу в цілому, є рівнозначними за своїми правовими наслідками зі зверненнями, адресованими керівнику цього органу.

- по-друге, на момент звернення ТОВ «Шуменський ринок» з листом від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9, який направлявся разом з проектом відповідної додаткової угоди, Лугова Галина Леонідівна здійснювала повноваження Херсонського міського голови та була одночасно і Начальником Херсонської міської військової адміністрації до її звільнення відповідно до розпорядження Президента України від 02.03.2023 № 29/2023-рп, а тому в даному випадку наведені вище розбіжності в адресатах не мають жодного значення, адже Начальником Херсонської міської військової адміністрації та Херсонським міським головою була одна і та ж сама особа, яка уособлювали особу орендодавця, очолюючи міську раду та міську військову адміністрацію.

Тому, наведене вище свідчить про надсилання ТОВ «Шуменський ринок» листа від 12.12.2022р. за вих. № 12/22-9 разом з проектом відповідної додаткової угоди до належного адресата з метою реалізацію позивачем свого переважного права та на виконання ним свого обов`язку, передбаченого ч.2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Далі, Херсонська міська військова адміністрація у своєму відзиві акцентує увагу на тому, що Позивачем не було надано будь-яких доказів щодо визнання протиправним чи скасування розпорядження № 286р, а тому висновки представника ТОВ «Шуменський ринок» щодо його протиправності та незаконності не ґрунтуються на будь-яких належних та допустимих доказах, при цьому за позицією вказаного відповідача, такий обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, як визнання права користування КП «Сервіс-опт» земельною ділянкою відсутнім є неналежним.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", заява № 30210/96, § 158), (рішення від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" ("Garnaga v. Ukraine", заява № 20390/07, § 29).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ("Chahal v. the United Kingdom", заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, § 75).

Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Справа "Ейрі проти Ірландії" передбачає, у будь-якому разі, суд не зобов`язаний вказувати, і тим більше диктувати, які мають бути вжиті заходи. Єдине, чого вимагає Конвенція, це надання особі можливості практично реалізувати своє право на судовий розгляд за умовами, які не суперечать вимогам пункту 1 статті 6.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Відтак, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду.

Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Враховуючи викладене, наведені вище доводи Херсонської міської військової адміністрації суд не приймає до уваги, адже у зв`язку з викладеним вище, оскільки має місце порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, тому розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024 року слід вважати протиправним і незаконним, проте, оскільки воно вичерпало свою дію через його виконання, що призвело до подальшої передачі у користування земельної ділянки відповідачу (КП «Сервіс-опт» ХМР), через що належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача в цій частині є позовні вимог про визнання відсутнім права користування у наступного користувача (КП «Сервіс-опт» ХМР), які також підлягають задоволенню, що узгоджується з висновками, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 січня 2022р. по справі № 143/591/20.

Суд також враховує, що у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Також суд вважає за доцільним врахувати правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, № 903/1030/19, № 594/376/17-ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок та правові позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20 і об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.

У зв`язку з цим, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, які є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права, в даному випадку, з урахуванням усіх обставин по справі та загальновідомою ситуацією, яка склалася в Україні та в м. Херсоні у зв`язку з війною, суд погоджується з тим, що позивач, аналізуючи його поведінку, як орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі та мав законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк, у спірних правовідносинах діяв абсолютно добросовісно, набувши право «правомірного очікування», адже прагнув сумлінно використовувати та здійснювати свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків у питанні укладення договору оренди землі на новий строк.

Натомість, відповідачі знехтували обов`язком добросовісно провести переговори з позивачем у спірних правовідносинах та замість цього орендовані позивачем земельні ділянки були передані іншому відповідачу по справі (КП «Сервіс-опт» ХМР), що свідчить про зловживання ними своїм правом, їх недобросовісну поведінку та порушення цим законних права позивача, як орендаря.

Суд враховує і це не спростовано відповідачами, що ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК» починаючи з 2009 року безперервно протягом наступних усіх років до моменту виникнення спірних правовідносин, було єдиним орендарем і належно використовувало спірні земельні ділянки, про що відповідачам було достеменно відомо і ані до 01.03.2023р., тобто до моменту закінчення строку дії договору оренди землі ані після цього жодним чином жодна особа з боку відповідачів не поцікавилась у позивача з приводу продовження орендних правовідносин і це при тому, що як вже було згадано раніше, пунктом 5 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696 на Департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради покладено обов`язок підготувати відповідний договір оренди земельної ділянки на новий строк, а пунктом 7 вказаного рішення покладено контроль за його виконанням аж на три органи Херсонської міської ради - на постійну комісію міської ради з питань землекористування, департамент економіки та інвестицій міської ради та департамент містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради. Жоден з названих органів не виконав свого обов`язку щодо здійснення контролю за виконанням вказаного рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021р. за № 696, а Департаментом містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради не було виконано свого обов`язку з підготовки договору оренди землі на новий строк, адже протилежного матеріали справи не містять.

Знаючи про те, що договір закінчив свою дію 01.03.2023р. і що після цього позивач продовжував використовувати земельні ділянки, відповідачі як до його закінчення, так і після не направляли жодних листів позивачу, не намагались вийти на контакт з позивачем, провести переговори, поцікавитись про стан справ з приводу оренди, про зацікавленість позивача в оренді земельних ділянок і такі твердження не спростовуються матеріалами справи.

Спірні земельні ділянки не були покинуті чи залишені позивачем, а використовувались ним і після закінчення строку дії договору оренди землі, що виключало будь-яку доцільність і раціоналізм передавати земельні ділянки на користь КП «Сервіс-опт» ХМР.

Суд також вважає за доцільним акцентувати увагу на тому, що спірні земельні ділянки, які орендувало ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК», передано КП «Сервіс-опт» ХМР розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області за № 286р від 18.04.2024р., тобто, з моменту закінчення строку дії договору минуло більше року і за весь цей час, знаючи, що позивач продовжує відкрито та добросовісно використовувати спірні земельні ділянки, відповідачі не вчинили абсолютно жодних дій, які б свідчили про прояв інтересу до позивача та намагання хоч якимось чином врегулювати орендні питання, що загалом свідчить про очевидну неналежну поведінку відповідачів у спірних правовідносинах, які склалися, а також про недотримання відповідачами принципів справедливості, добросовісності, розумності, нехтування ними своїх обов`язків та взагалі про відсутність у відповідачів жодного прагнення і навіть намірів сумлінно використовувати та здійснювати свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків у питанні орендних правовідносин з ТОВ «ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК».

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" зазначено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, а також, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" суд постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку.

При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Окрім того, відповідно до позиції по справі Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, яка викладена у відзиві на позовну заяву, вказаний відповідач вважає себе не належним відповідачем щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди, оскільки Херсонська міська військова адміністрація не має право укладати договори оренди та/або додаткові угоди до таких договорів без будь-якого обмеження строку, що підтверджується положенням пункту 26 частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», натомість, згідно з проектом додаткової угоди, викладеної в прохальній частині позовної заяви ТОВ «Шуменський ринок», позивач зазначає про поновлення Договору оренди на 2 роки.

У проекті додаткової угоди, викладеної у позовній заяві представник ТОВ «Шуменський ринок» зазначає у якості орендодавця Херсонську міську раду, тому Херсонська міська військова адміністрація в своєму відзиві наголошує на тому, що вказаний відповідач не є належним відповідачем щодо вимог про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди.

Херсонська міська військова адміністрація наголошує також на тому, що вимоги позивача суперечать положенням Договору оренди, зміненому додатковою угодою 30.12.2021, оскільки по-перше, сторони передбачили відсутність права поновлення Договору оренди, а по-друге, сторони передбачили можливість реалізації переважного права орендаря на продовження строку дії вказаного договору до 01.03.2024, тобто на 1 рік, а не на 2 роки, як це зазначає Позивач у проекті додаткової угоди, викладеної в позові.

Більше того, Херсонська міська військова адміністрація вважає себе не належним відповідачем щодо вимог про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, оскільки не є користувачем або орендодавцем такої ділянки, натомість вказана вимога стосується оскарження права користування земельної ділянкою КП «Сервіс-опт» ХМР, однак з цього приводу суд відмічає, що по даній справі позивачем не спрямовуються до Херсонської міської військової адміністрації позовні вимоги про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, а вимоги в цій частині суд задовольняє як такі, що спрямовані до належного відповідача за ними, а саме до КП «Сервіс-опт» ХМР.

Що стосується інших вказаних вище доводів Херсонської міської військової адміністрації, то варто звернути увагу на наступне.

Пунктами 12 та 26 ч.2 ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:

- здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік);

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).

Тож, вищевказані положення Закону не містять прямої заборони на поновлення договорів оренди на строк більше одного року. У вищезазначених пунктах повноваження військових адміністрацій обмежуються у питаннях відчуження та надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. Тобто, обмеження цих повноважень стосується саме надання в оренду земельних ділянок, а не поновлення чи продовження строку дії вже укладених догорів оренди.

Більше того, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 грудня 2024 року (справа № 922/502/24) визначені у пункті 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про укладення договору оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин, положення пункту 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, у зв`язку з чим доводи Херсонської міської військової адміністрації про відсутність в даному випадку у неї відповідних повноважень на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки не заслуговують на увагу.

Таким чином, за позовними вимогами позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки слід вважати належними відповідачами як Херсонську міську військову адміністрацію, яка в даному випадку наділена спектром повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та іншими нормативно- правовими актами, які надають право укладати договори оренди земельних ділянок та/або додаткових угод до них без будь-яких обмежень щодо строку їх оренди, так і Херсонську міську раду Херсонської області, яка є стороною (орендодавцем) по договору оренди земельної ділянки від 04 серпня 2009 року і є власником спірних земельних ділянок, що належать до комунальної форми власності.

З приводу посилань Херсонської міської військової адміністрації на те, що вимоги позивача суперечать положенням Договору оренди, зміненому додатковою угодою 30.12.2021, оскільки сторони передбачили можливість реалізації переважного права орендаря на продовження строку дії вказаного договору до 01.03.2024, тобто на 1 рік, а не на 2 роки, як це зазначає Позивач у проекті додаткової угоди, викладеної в позові, то суд відхиляє такі твердження з огляду на те, що внесені додатковою угодою 30.12.2021 зміни до пункту 8 договору оренди землі від 04.08.2009р. в частині права позивача на укладання договору оренди землі на новий строк до 01.03.2024 сторони визначили з прив`язкою до виконання рекомендацій, зазначених в пункті 4 рішення Херсонської міської ради від 03.12.2021 року за № 696, однак як вже було зазначено вище, їх не виконання позивачем не може свідчити про неможливість ним на загальних підставах, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», реалізувати своє переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк.

Суд акцентує увагу, що для визначення строку дії договору оренди земельної ділянки, на який можливо в даному випадку продовжити його дію шляхом реалізації позивачем свого переважного права, слід керуватись абзацом 3 додаткової угодою від 30.12.2021, який передбачає, що строк дії договору оренди земельної ділянки поновлено до 01.03.2023 року.

При цьому, термін дії додаткової угоди визначено з 01.12.2020 року (момент закінчення строку дії договору оренди) до 01.03.2023 року, а звідси можна зробити висновок, що до моменту закінчення дії договору оренди земельної ділянки, тобто до 01.03.2023 року, вказаний договір діяв понад 2 роки (з 01.12.2020 року по 01.03.2023 року), а тому позовні вимоги позивача про визнання укладеною у відповідній редакції додаткову угоду на до 28.02.2025 року, тобто на два роки, не суперечать положенням договору оренди земельної ділянки, зміненому додатковою угодою від 30.12.2021р.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За таких обставин суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог, заявлених позивачем.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються пропорційно на відповідачів у справі - Херсонську міську раду Херсонської області та Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області, як на осіб, які, як встановлено судом, порушили права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, що визнаний судом повністю обґрунтованим.

Керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04 серпня 2009 року, у наступній редакції:

Додаткова угода

До договору оренди земельної ділянки Від 29.09.2009 № 040971300271

м. Херсон 28 лютого 2023 року

Орендодавець Херсонська міська рада в особі

---

,

що діє на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та

Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» в особі директора Пантали Людмили Михайлівни, яка діє на підставі Статуту (юридична адреса: м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, б. 28 кв. 28), з другого, склали дану додаткову угоду про наступне:

На підставі пункту

---

рішення міської ради від

---

№

---

строк дії договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2074 га, по вул. Лавреньова, під торговельними рядами, поновлено на 2 (два) роки.

Термін дії додаткової угоди з 01.03.2023 року (момент закінчення строку дії договору оренди) до 28.02.2025 року.

Відповідно до статтей 125, 126 Земельного Кодексу України зареєструвати право оренди в установленому законом порядку.

Кадастрові номери земельних ділянок: Земельна ділянка, площею 0.0144 га кадастровий номер: 6510136600:04:002:0010; - Земельна ділянка, площею 0.0408 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0015; - Земельна ділянка, площею 0.0128 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0016; - Земельна ділянка, площею 0.0115 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0017; - Земельна ділянка, площею 0.0109 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0018; - Земельна ділянка, площею 0.0114 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0019; - Земельна ділянка, площею 0.0086 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0020; - Земельна ділянка, площею 0.0092 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0021; - Земельна ділянка, площею 0.0158 га, кадастровий номер: 6510136600:04:002:0021; - Земельна ділянка, площею 0.0105 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0022; - Земельна ділянка, площею 0.0068 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0023; - Земельна ділянка, площею 0.0293 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0024; - Земельна ділянка, площею 0.0068 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0050; - Земельна ділянка, площею 0.0064 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0051; - Земельна ділянка, площею 0.0122 га, кадастровий номер: 6510136600:04:003:0052.

Додаткова угода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких видано Орендарю, другий - Орендодавцю, третій органу, який провів державну реєстрацію права оренди земельною ділянки.

Реквізити сторін:

Орендодавець Херсонська міська рада в особі

---

, що діє на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37

Код ЄДРПОУ 26347681

Орендар

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» в особі директора Пантали Людмили Михайлівни, юридична адреса: АДРЕСА_1

Код ЄДРПОУ 24944421

---

Л.М. Пантала

Додаткова угода внесена до Книги записів обліку додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про що в книзі ___ вчинено запис

«___»

---

2023 року №

---

---

---

---

3. Визнати відсутнім право користування Комунального підприємства «Сервіс-опт» Херсонської міської ради на земельну ділянку несільськогосподарського призначення під торговельними рядами, що розташована в м. Херсоні по вул. Лавреньова, загальною площею 0,2074 га, в тому числі: 0,1885 га під тимчасовою забудовою, площею 0,0189 та під проїздами, проходами, площадками, а саме: земельна ділянка, площею 0.0144 га, кадастровий номер 6510136600:04:002:0010; земельна ділянка, площею 0.0408 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0015; земельна ділянка, плошею 0.0128 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0016; земельна ділянка, площею 0.0115 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0017; земельна ділянка, площею 0.0109 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0018; земельна ділянка, площею 0.0114 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0019: земельна ділянка, площею 0.0086 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0020; земельна ділянка, площею 0.0092 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0021; земельна ділянка, площею 0.0158 га, кадастровий номер 6510136600:04:002:0021; земельна ділянка, площею 0.0105 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0022; земельна ділянка, площею 0.0068 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0023; земельна ділянка, площею 0.0293 га, кадастровий комер 6510136600:04:003:0024; земельна ділянка, площею 0.0068 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0050; земельна ділянка, площею 0.0064 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0051; земельна ділянка, площею 0.0122 га, кадастровий номер 6510136600:04:003:0052.

4. Стягнути з Херсонської міської ради Херсонської області (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 26347681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.28, кв.28, код ЄДРПОУ 24944421) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 ( Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.)

5. Стягнути з Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 44732846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШУМЕНСЬКИЙ РИНОК (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.28, кв.28, код ЄДРПОУ 24944421) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 ( Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст.254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24 квітня 2025 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна