Ухвала від 24.04.2025 по справі 910/6058/21

УХВАЛА

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6058/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвагонтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Трофименко Т.Ю.

від 12.08.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Станіка С.Р., Яковлєва М.Л., Сибіги О.М.

від 11.12.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвагонтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про розірвання договору,

за участю представників:

від позивача: Бойко Г.Є.,

від відповідача: Косик С.І.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ТОВ «Промвагонтранс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання з 31.03.2021 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 №8258580 в частині надання послуг згідно з додатком 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власний вагонах перевізника» до цього договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною зміною відповідачем тарифної політики шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів що, на думку позивача, відповідно до приписів ч. 2 ст. 634 ЦК України є підставою для розірвання спірного договору у відповідній частині.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12.02.2018 між сторонами укладено договір про надання послуг №01001/ПЗЗ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

25.05.2020 між ТОВ «Промвагонтранс» (замовник) та АТ «Українська залізниця» (перевізник) на підставі поданої в електронній формі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір перевезення).

АТ «Українська залізниця» повідомило замовника про присвоєння кодів: відправника/одержувача: 8575; платника: 8258580 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням залізниці про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 03.03.2020 №32-35617553/2020-02.

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або; вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до пункту 1.5 договору договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе зобов`язання здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктами 1.6, 1.7 договору визначено, що договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Розділами 2-12 договору сторони узгодили ціну, права та обов`язки сторін, вартість послуг, порядок проведення розрахунків, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спірних питань, додаткові умови, строк дії договору тощо.

Згідно з п. 1.10 договору він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.

Відповідно до п. 12.1 договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Договір від 25.02.2020 введено в дію 01.03.2020.

Відповідно до пп. 2.3.2 договору обов`язком перевізника є: приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією, розміщеною у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та збірнику тарифів.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов збірника тарифів.

Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки. У разі використання з 01.10.2020 власного вагону перевізника після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.

Відповідно до додатку 1-2 до договору «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів», ставка плати за використання власних зерновозів перевізника складала 1 136,00 грн без ПДВ за вагоно-добу у вантажному та подорожньому рейсах по території України та за межами України.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до договору раніше, ніж визначено вище. Якщо замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до договору в порядку передбаченому п. 9.3 договору або з власної ініціативи припинити дію договору у відносинах з ним. Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за договором засвідчує повну згоду замовника з договором та змінами до нього.

У пункті 12.2 договору вказано, що договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняються: за згодою сторін; за ініціативи однієї з сторін. Ініціатива перевізника про припинення договору має бути мотивованою, з підстав визначених законодавством.

Відповідно до п. 12.3 договору з ініціативи однієї зі сторін договір вважається припиненим (розірваним) у відносинах з нею через 20 днів з моменту направлення протилежній стороні відповідного повідомлення, але не раніше завершення всіх послуг, яке розпочато і не завершено, в частині таких послуг.

Сторонами погоджено додатки до договору, які є його невід`ємною частиною, а саме: 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів що надаються за вільними тарифами», 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів», 1-3 «Умови організації перевезення вантажів на власних транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад», 1-4 «Умови накопичення вагонів», 1-5 «Умови продажу послуг з використання вагонів АТ «Укрзалізниця» із застосуванням ЕТС «ProZorro.Продажі»», 1-6 «Умови при здійсненні замовником публічної (державної закупівлі) послуг», 1-7 «Умови надання послуги подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції», та інші додатки, оприлюднені перевізником.

За змістом п. 12.4 договору дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення.

04 червня 2020 року відповідач запровадив нову/додаткову послугу (довгострокові контракти), а саме: перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника і розпочав чергове приймання замовлень вантажовідправників на отримання даної послуги з 27.07.2020, про що було розміщено інформацію на офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця» та укладено додаткову угоду про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника №11 до договору приєднання про надання послуг від 12.02.2018 №01001/ПЗЗ-2018.

Згідно з новими умовами «довгострокових контрактів», викладених у додатковій угоді, ставка плати за використання одного вагону-зерновозу перевізника становила: 12 місяців - 584,00 грн/доба без ПДВ, 11 місяців - 617,00 грн/доба без ПДВ, 10 місяців - 649,00 грн/доба без ПДВ, 9 місяців - 682,00 грн/доба без ПДВ.

Натомість, базова ставка за користування вагонами АТ «Укрзалізниця» відповідно до умов основного договору приєднання на момент публікації проекту додаткової угоди становила 1 136,00 грн/вагон.

В договорі приєднання №8258580 відповідач закріпив вказані умови змінами до договору, які були опубліковані 21.07.2020 на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця», шляхом доповнення договору приєднання додатком 1-8 до договору «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника», які набрали чинності 21.08.2020.

Відповідно до п. 2.1 додатку № 1-8 перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги). Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору.

Згідно з п. 2.2 додатку № 1-8 сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до договору, які матимуть пріоритет над умовами договору. Умови договору, не визначені цим додатком до договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому додатку до договору.

02.07.2020 та 03.08.2020 позивачем отримано повідомлення про погодження відповідачем надання в користування рухомого складу на нових умовах «довгострокових контрактів» у кількості 142 вагони на строк 9 місяців, починаючи з 07.2020 по 03.2021, та у кількості 177 вагонів на строк 12 місяців, починаючи з 08.2020 по 07.2021.

04.09.2020 на офіційному сайті АТ «Укрзалізниці» оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом з оновленими (зміненими) ставками плати, коефіцієнтами та умовними платежами за використання власних вагонів перевізника (додаток № 1-2 до договору), яким була введена поетапна зміна базової загальної ставки за використання вагону-зерновозу перевізника: з 05.09.2020 - 800,00 грн за одиницю без ПДВ, з 05.10.2020 - 900,00 грн за одиницю без ПДВ та з 05.11.2020 - 1000,00 грн за одиницю без ПДВ.

Окрім цього, 19.10.2020 на офіційному сайті АТ «Укрзалізниці» відбулася повторна зміна базової загальної ставки за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме з 20.10.2020 по 18.11.2020 - 650,00 грн/доба без ПДВ, з 19.11.2020 по 31.12.2020 - 1000 грн/доба без ПДВ.

13.11.2020 рішенням правління АТ «Укрзалізниця» продовжено термін дії до 31.12.2020 (включно) ставок плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України, а саме з 20.10.2020 - 650,00 грн/доба без ПДВ, з 01.01.2021 - 1000,00 грн/доба без ПДВ.

Згодом односторонній перегляд відповідачем базових ставок відбувався ще декілька разів шляхом внесення змін до договору приєднання від 31.12.2020, від 27.01.2021 та від 26.02.2021. Вказаними змінами відбувалось пониження ставок використання вагонів-зерновозів власності АТ «Укразалізниця» до 550 грн/вагон, 450 грн/вагон та 350 грн/вагон.

26.03.2021 на сайті АТ «Укрзалізниця» опубліковано останню редакцію договору приєднання, відповідно до якої відповідач в односторонньому порядку змінив ціни на використання вагонів перевізника з 01.04.2021 до рівня 250 грн/вагон без ПДВ.

12.03.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про припинення додатку 1-8 до договору на підставі п. 12.4 договору, проте відповіді не отримав.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що він не знав і не міг знати під час приєднання до умов «довгострокових контрактів» з наперед обумовленими строками та обсягами послуг, що відповідач в односторонньому порядку буде неодноразово зменшувати базову ставку у договорі приєднання. У зв`язку з чим позивач за такими цінами не в змозі конкурувати з цінами інших перевізників, що отримують послуги від АТ «Укрзалізниця» за значно нижчими базовими ставками.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася неодноразово.

Господарський суд міста Києва рішенням від 12.08.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024, у справі № 910/6058/21 у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення обґрунтовані наявністю суперечливої поведінки позивача та відсутністю обумовлених законом підстав для розірвання з 31.03.2021 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 № 8258580 в частині надання послуг згідно з додатком 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власний вагонах перевізника" до цього договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 № 910/6058/21, у якій просив їх скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та мотивована відсутністю висновку про застосування частини 2 статті 634 ЦК України у подібних правовідносинах.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення без змін.

Зазначив, що постановлені у справі судові рішення узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.03.2025 у справі №910/4964/21, від 27.04.2023 у справі № 910/20596/20, у той час як доводи позивача про наявність передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав для подання касаційної скарги стосуються переважно заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, в тому числі у справі № 910/2443/22, до розгляду якої зупинявся розгляд цієї справи, та зводяться до їх переоцінки.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Підставою касаційного оскарження позивачем визначено пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Позивач на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про те, що у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій відсутній висновок про наявність чи відсутність підстави згідно зі ст.634 ЦК України для розірвання Додатку 1- 8 до Договору, а також зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - частини 2 статті 634 ЦК України у подібних правовідносинах.

Однак, позивач не врахував, що Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі № 910/20596/20, на яку він посилається, та яка існувала на час звернення з касаційною скаргою у справі, що розглядається, № 910/6058/21, виклав висновок з наведених ним питань.

У справі № 910/20596/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання з 31.12.2020 додатку № 1-8 «Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника» (Повідомлення про погодження замовника на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягам від 03.08.2020 року № УЗ-41434866/2020-00012) до публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між ТОВ «ОССОЙО» (замовник) та АТ «Українська залізниця» (перевізник) шляхом приєднання згідно Повідомлення Перевізника про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, без застосування до позивача штрафних санкцій за весь невикористаний строк та обсяг перевезень.

Позов обґрунтовано тим, що зміна тарифної політики АТ «Українська залізниця» шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів, а саме зниження ставок плати за використання власних зерновозів перевізника, що мало місце після укладення сторонами додатків № 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання вказаних додатків порушує співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило ТОВ«ОССОЙО» того, на що воно розраховувало при укладенні вказаних правочинів, у зв`язку з чим договір підлягає розірванню у вказаній частині додатку № 1-8 з 31.12.2020 в судовому порядку.

У цій справі № 910/20596/20 Господарський суд міста Києва рішенням від 27.05.2021 у задоволені позову відмовив. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва 27.05.2021 змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови. В іншій частині рішення у суду першої інстанції залишено в силі.

Постанову мотивовано тим, що позивач 31.07.2020, в порядку положень додатку № 1-8, здійснив замовлення на отримання послуги перевезення вантажу з узгодженими строками, обсягами, ставкою, тобто, на основі вільного волевиявлення та за власним вибором. Позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем ставок плати за перевезення, коефіцієнтів та інших умов платежів. Умовами договору позивачу було надано право на внесення змін чи пропозицій до договору, яким позивач не скористався. Крім того, укладаючи оспорювані додатки позивачем не враховано кон`юнктури ринку, тоді як здійснюючи господарську діяльність позивач приймає на себе як сприятливі фактори такої діяльності так і несприятливі. Зважаючи на встановлене апеляційний суд зазначив, що позивачем не доведено суду наявності всіх необхідних чотирьох умов, визначених положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України, як не доведено і підстав для розірвання договору визначених положеннями ст. 634 цього кодексу.

Верховний Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 910/20596/20 залишив без змін.

У постанові від 27.04.2023 у справі № 910/20596/20, Верховний Суд зазначив:

« 67. В даному випадку, між сторонами договір укладено в порядку ст. 634 Цивільного кодексу України, тобто, шляхом приєднання позивача до договору перевезення, в редакції відповідача, опублікованій на офіційному веб-сайті.

68. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

69. Таким чином, головна особливість договору приєднання полягає у встановленні умов договору однією стороною шляхом розроблення нею формуляра або іншої стандартної форми і в неможливості другої сторони запропонувати свої умови договору.

70. Частиною 2 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору).

71. Згідно із частиною 3 статті 634 Цивільного кодексу України, якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

72. Отже, частиною 2 статті 634 Цивільного кодексу України передбачені особливі підстави для розірвання договорів приєднання, які не можуть бути підставами для розірвання інших цивільно - правових договорів і які є засобом відновлення порушеного при укладанні договору балансу інтересів сторін, не дозволяючи одній стороні зловживати своїм правом щодо визначення умов, і компенсуючи другій стороні порушення принципу свободи договору щодо визначення умов договору.

73. Сторона, яка приєдналася, наділяється правом вимагати зміни або розірвання договору приєднання, у випадку: 1) якщо внаслідок укладення договору вона позбавляється прав, які звичайно мала; 2) якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання; 3) якщо в договорі містяться інші умови, що є явно обтяжливими для сторони, яка приєдналася.

74. Зазначені вимоги можуть бути задоволені у випадку, якщо сторона, яка приєдналася, доведе, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б таких обтяжливих для себе умов, якби могла приймати участь у визначенні умов договору.

75. Водночас право на розірвання договорів приєднання суттєво обмежене частиною 3 статті 634 Цивільного кодексу України, відносно тих осіб, які приєдналися до договору приєднання у зв`язку із здійсненням ними підприємницької діяльності. Особа, що здійснює підприємницьку діяльність і приєдналась до договору укладеного в порядку статті 634 Цивільного кодексу України, може розірвати такий договір з підстав, передбачених ч. 2 статті 634 Цивільного кодексу України, лише за умови, якщо вона не знала і не могла знати, на яких умовах вона до нього приєднується.

76. Проаналізувавши вищезазначені положення законодавства, що регулюють порядок розірвання договорів, можна узагальнити, що право на розірвання договорів приєднання суттєво обмежене частиною 3 статті 634 Цивільного кодексу України, відносно тих осіб, які приєдналися до договору приєднання у зв`язку із здійсненням ними підприємницької діяльності, особа, що здійснює підприємницьку діяльність і приєдналась до договору укладеного в порядку статті 634 Цивільного кодексу України, може розірвати такий договір з підстав, передбачених частиною 2 статті 634 Цивільного кодексу України, лише за умови, якщо вона не знала і не могла знати, на яких умовах вона до нього приєднується.

77. З урахуванням вищезазначених положень законодавства, оцінивши предмет і підстави позову, дослідивши всі необхідні у даному випадку докази, апеляційним судом встановлено, що договір між сторонами укладено в порядку приєднання позивача до умов договору запропонованих відповідачем, тобто в порядку ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим, судом встановлено, що:

- згідно положень додатку 1-8 до договору перевезення позивач 31.07.2020 здійснив замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009, яке було погоджено відповідачем 03.08.2020 повідомленням. Враховуючи викладене, позивач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у відповідача послуги з надання власних вагонів перевізника для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення: 08.2020; завершення періоду замовлення: 07.2021; кількість місяців: 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу: 495; нормативна кількість діб: 7; ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн;

- при цьому, позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем умов договору перевезення, щодо ставок, коефіцієнтів та інших умов перевезення. Позивач не скористався правом на внесення змін у договір, як передбачено п. 9.3. договору перевезення;

- таким чином, позивач був повністю обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до договору, в тому числі додатку 1-8, погодився з ними, та здійснив замовлення відповідної послуги, відповідно до додатку 1-8.

78. Отже, апеляційний суд обґрунтовано встановив, що у даному випадку відсутні підстави для розірвання додатку 1-8 до договору перевезення, визначені ч.ч. 2, 3 ст. 634 Цивільного кодексу України.».

Оскільки правовідносини у справах № 910/20596/20 та №910/6058/21 є подібними за змістовним критерієм, спір виник з приводу розірвання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині надання послуг згідно з додатком 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власний вагонах перевізника" до цього договору, укладеного шляхом подання заяви про приєднання, відповідачем у справах є Акціонерного товариства «Українська залізниця», наявність підстав для розірвання договору позивачами обґрунтовувалася зміною розміру (ставки) плати за послуги що виконуються за вільними тарифами, сформований у справі № 910/20596/20 висновок, відповідно до якого особа, що здійснює підприємницьку діяльність і приєдналась до договору укладеного в порядку статті 634 Цивільного кодексу України, може розірвати такий договір з підстав, передбачених частиною 2 статті 634 Цивільного кодексу України, лише за умови, якщо вона не знала і не могла знати, на яких умовах вона до нього приєднується, є релевантними для справи № 910/6058/21.

Невідповідності постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/6058/21, наведеним вище висновкам викладеним у справі № 910/20596/20 не встановлено.

У касаційній скарзі позивач визнає, що обставини справи № 910/20596/20 та цієї справи № 910/6058/21 є схожими. Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що неподібність правовідносин у справах обумовлена тим, що Верховний Суд у справі № 910/20596/20 закрив провадження у частині, що стосувалася розірвання договору з підстав визначених в частині 2 статті 634 ЦК України, за умов, що позивач продовжував використовувати вагони після ініціювання розірвання додатку 1-8 до договору, є безпідставними. Постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 910/20596/20 не містить наведених скаржником висновків про закриття провадження у справі у будь-якій частині. У цій справі Верховний Суд залишив в силі постанову суду апеляційної інстанції, яка мотивована тим, що позивач 31.07.2020, в порядку положень додатку № 1-8, здійснив замовлення на отримання послуги перевезення вантажу з узгодженими строками, обсягами, ставкою, тобто, на основі вільного волевиявлення та за власним вибором. Позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем ставок плати за перевезення, коефіцієнтів та інших умови платежів. Умовами договору позивачу було надано право на внесення змін чи пропозицій до договору, яким позивач не скористався. Крім того, укладаючи оспорювані додатки позивачем не враховано кон`юнктури ринку, тоді як здійснюючи господарську діяльність позивач приймає на себе як сприятливі фактори такої діяльності так і несприятливі. Зважаючи на встановлене апеляційний суд зазначив, що позивачем не доведено суду наявності всіх необхідних чотирьох умов, визначених положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України, як не доведено і підстав для розірвання договору визначених положеннями ст. 634 цього кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Отже, ураховуючи наведене, Верховний Суд відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, відкритого з підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Оскільки з огляду на принцип диспозитивності виключно скаржником визначаються підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 № 910/6058/21 підлягає закриттю відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись статями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 № 910/6058/21 закрити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець