Ухвала

від 24.04.2025 по справі 922/5397/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/5397/13 (953/10502/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх. № 2547/2025)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025

та на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024

у справі № 922/5397/13 (953/10502/23)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

2) Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість"

3) Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправним наказу,

в межах справи № 922/5397/13

про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2024 рішенням Господарського суду Харківської області закрито провадження у справі № 922/5397/13 (953/10502/23) в частині визнання бездіяльності Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" по здійсненню управління Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Закрито провадження у справі № 922/5397/13 (953/10502/23) в частині зобов`язання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмінити рішення від 18.08.2023 про закриття виконавчого провадження № 72282584 та продовжити його виконання.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, 29.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив: 1) визнати наказ відповідача по Харківському державному авіаційному виробничому підприємству від 16.06.2023 № 39 неправомірним; 2) зобов`язати відповідача відмінити наказ по ХДАВП від 16.06.2023 № 39 та видати новий наказ по ХДАВП про поновлення ОСОБА_1 на раніш займаній посаді начальника відділу маркетингу та продажів (145), оформлений у відповідності з діючим законодавством, постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 922/5397/13 (922/271/22) та СТП 00.156-2003, та у відповідності з проектом наказу, поданого позивачем у якості додатку 1 до його заяви до Господарського суду Харківської області від 19.11.2024; 3) керуючись статтею 346 ГПК України, за фактами видання громадянином ОСОБА_2 (особою, яка на той момент займала посаду генерального директора Харківського державного авіаційного виробничого підприємства) наказів № 39 та № 40 від 16.06.2023, обставини оформлення яких мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України, постановити окрему ухвалу, яку направити до відділу спеціальної поліції ГУ НП в Харківській області.

05.03.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі (повний текст постанови складено 17.03.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі №922/5397/13 (953/10502/23) - залишено без змін.

07.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі №922/5397/13 (953/10502/23) в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 ; ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 від 29.12.2024 у справі № 922/5397/13 (953/10502/23).

Також у тексті касаційної скарги ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №922/5397/13 (953/10502/23) та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

07.04.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень були неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі № 922/5397/13 (953/10502/23) ОСОБА_1 зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд вказав, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що на його думку "відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, коли керівництвом державного підприємства довготривало та цинічно ігноруються засади Конституції та законів України".

При цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_1 також вказує, що:

- "відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, коли керівництвом державного підприємства ігноруються засади Конституції України, викладені у статті 3 (про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є її головним обов`язком), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 43 (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується…. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом)";

- "відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у яких встановлена тотожність терміну "поновлення на роботі за рішенням суду" та термінів "прийомом на роботу", "звільнення з роботи» та "переводом на іншу роботу".

- "відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах про те, що не дотримання працівниками високотехнологічних підприємств вимог нормативно технічної документації є допустимим та не потребує вчинення відповідних корегуючих дій".

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просить Верховний Суд з метою розвитку теорії права дати правову оцінку вказаним вище питанням.

Разом з цим у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про неправильність встановлення Східним апеляційним господарським судом обставин, що мають значення для справи, та про неправильність дослідження доказів.

Однак, наведені скаржником доводи не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі чітко не вказав щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду (із конкретизацією змісту правовідносин), відповідно, належним чином не обґрунтував у чому полягає помилка судів при застосуванні цієї норми та яку, на думку скаржника, єдину практику застосування правової норми необхідно сформувати Верховному Суду.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі обґрунтування визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (вказати щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду (із конкретизацією змісту правовідносин), обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні цієї норми та яку, на думку скаржника, єдину практику застосування правової норми необхідно сформувати Верховному Суду).

Разом з цим, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, скаржником не додано до касаційної скарги жодних доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи № 922/5397/13 (953/10502/23).

Верховний Суд акцентує, що неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України. Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати Суду докази надіслання учасникам справи № 922/5397/13 (953/10502/23) копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі будуть розглянуті Верховним Судом після усунення скаржником вказаних вище недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі № 922/5397/13 (953/10502/23) - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков