Ухвала від 23.04.2025 по справі 905/1426/23

?

УХВАЛА

23 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 905/1426/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил К. С.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (колегія суддів: Стойка О. В., Попков Д. О., Істоміна О. А.) і рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 (суддя Левшина Я. О.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУКС Груп", 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_1 , 5) ОСОБА_3 , про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США, з яких: 7 000 000,00 доларів США заборгованість за основною сумою кредиту, 744 527,77 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

за участі представника позивача - Награбовського О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ ПУМБ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн" (далі - ТОВ "Інтер Агролайн"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУКС Груп" (далі - ТОВ "АКРУКС Груп"), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 7 744 527,77 доларів США, з яких: 7 000 000,00 доларів США заборгованість за основною сумою кредиту, 744 527,77 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 16.09.2022 № КНА-Кл-14678 та відповідачами-2, 3, 4, 5 своїх зобов`язань за договорами поруки із своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7 744 527,77 доларів США.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 16.09.2021 між АТ ПУМБ (банк) та ТОВ "Інтер Агролайн" (позичальник) укладено кредитний договір № КНА-Кл-14678, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, оплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором, зокрема, відповідно до порядку, визначеного в пункті 1.1. договору (далі - кредитний договір).

4. 16.09.2021 між АТ ПУМБ (кредитор) та відповідачами-2, 3, 4, 5 укладено договори поруки, а саме: договір поруки № П-КНА-14678/5 з ОСОБА_2 , договір поруки № П-КНА-14678/6 з ОСОБА_1 , договір поруки № П-КНА-14678/7 з ОСОБА_3 та договір поруки № П-КНА-14678/8 з ТОВ "АКРУКС Груп", відповідно до умов яких відповідачі поручаються перед позивачем як кредитором за виконання відповідачем-1 зобов`язань, суть, розмір, строки виконання яких та договір, з якого вони випливають, передбачені статтею 2 договору, що означає як всі перелічені в статті 2 договору зобов`язання боржника разом, так і будь-яку їх частину окремо (пункт 1.1 договорів поруки).

5. Судами установлено, що позивачем відповідно до меморіальних ордерів відкрито поновлювальну кредитну лінію та перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у загальному розмірі 7 000 000,00 доларів США, а саме: 20.09.2021 - в сумі 1 000 000,00 доларів США, 22.09.2021 - в сумі 500 000,00 доларів США, 23.09.2021 - в сумі 200 000,00 доларів США, 24.09.2021 - в сумі 200 000,00 доларів США, 27.09.2021 - в сумі 500 000,00 доларів США, 28.09.2021 - в сумі 300 000,00 доларів США, 29.09.2021 - в сумі 400 000,00 доларів США, 30.09.2021 - в сумі 300 000,00 доларів США, 01.10.2021 - в сумі 250 000,00 доларів США, 04.10.2021 - в сумі 600 000,00 доларів США, 06.10.2021 - в сумі 750 000,00 доларів США, 13.10.2021 - в сумі 1 100 000,00 доларів США, 18.10.2021 - в сумі 900 000,00 доларів США.

6. 05.04.2022 позивачем за допомогою системи "Клієнт-банк" направлено відповідачу-1 електронне повідомлення з вимогою щодо сплати в період з 25.03.2022 по 31.05.2022 відсотків/комісії, строк погашення яких наступив у березні-травні 2022 року.

7. 17.06.2022 позивачем за допомогою системи "Клієнт-банк" направлено відповідачу-1 електронне повідомлення з вимогою про оплату в період з 01.06.2022 по 31.08.2022 (01.09.2022) відсотків/комісій, які нараховані за травень-серпень 2022 року.

8. 12.09.2022 позивачем за допомогою системи "Клієнт-банк" направлено відповідачу-1 електронне повідомлення з вимогою про оплату до 31.12.2022 року відсотків/комісій, які нараховані за серпень-грудень 2022 року, а також повідомлення про прийняття рішення про перенесення дати закінчення періоду дії користування кредитом за кредитним договором до 31.12.2022.

9. Відповідач-1, користуючись наданими позивачем коштами, свої договірні зобов`язання щодо сплати процентів та повернення вказаних коштів у встановлені договором строки належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 7 744 527,77 доларів США, з яких: 7 000 000,00 доларів США - заборгованість за основною сумою кредиту, 744 527,77 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

10. Зазначені обставини, в тому числі, строки порушення зобов`язання, розмір основної заборгованості та підстави нарахування процентів за користування кредитними коштами учасниками справи не оспорювались.

11. Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначив про наявність форс-мажорних обставин, а саме неможливість виконання зобов`язань за кредитним договором внаслідок припинення здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. 06.03.2024 Господарський суд Донецької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, про задоволення позову.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач-1 не повернув кредитні кошти у строк до 31.12.2022, а також не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим у ТОВ "Інтер Агролайн" виникла прострочена заборгованість перед позивачем за основною сумою кредиту та процентам. Як наслідок право позивача на їх отримання є порушеним.

14. Стосовно доводів ТОВ "Інтер Агролайн" про настання форс-мажорних обставин, то суди дійшли висновку про те, що такі обставини не звільняють відповідачів від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів.

Короткий зміст касаційної скарги

15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує, що за умовами пунктів 7.2, 8.3.8 кредитного договору банком визначена певна черговість/послідовність задоволення своїх кредиторських вимог, згідно з якою право вимоги до поручителів у банка виникає лише після реалізації предмета іпотеки/застави і у випадку недостатності суми коштів від такої реалізації для повного задоволення вимог банку.

18. За доводами скаржника, позивач, звертаючись із позовом про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителів без застосування такого способу забезпечення своїх вимог, як реалізація іпотечного та заставного майна, що було передано кредитору з метою забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов`язань, діє недобросовісно, створюючи для поручителів непосильну для погашення суму заборгованості, фактично непропорційно зменшуючи відповідальність боржника.

19. Скаржник також звертає увагу суду на те, що він не отримував ні від позивача (як кредитора), ні від відповідача-1 (як боржника) повідомлення про порушення зобов`язання із вимогою та змістом зобов`язання ОСОБА_1 перед позивачем, а, отже, скаржник не мав реальної можливості його виконати. При цьому строк повернення кредиту за кредитним договором станом на дату порушення відповідачем-1 основного зобов`язання у повному обсязі ще не настав.

20. Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що оскаржувані судові рішення були ухвалені без його участі та без його належного повідомлення про дату та час розгляду справи.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

21. У відзиві на касаційну скаргу АТ ПУМБ просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

22. Позивач стверджує, що за умовами укладених договорів поруки та кредитного договору ОСОБА_1 як поручитель несе солідарну (а не субсидіарну) відповідальність за невиконання зобов`язання позичальником (відповідачем-1). Це означає, що обов`язок поручителя ОСОБА_1 погасити заборгованість за кредитним договором настає в перший день порушення такого зобов`язання позичальником (пункт 3.1 договору поруки) та не залежить від виконання вимог Банку позичальником (у тому числі не залежить від звернення стягнення на предмети застави/іпотеки позичальника або інших осіб).

Рух справи у суді касаційної інстанції

23. ОСОБА_1 звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, зазначає, що він звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки є учасником бойових дій, на підтвердження чого долучив до касаційної скарги копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого на його ім`я 24.10.2024 військовою частиною НОМЕР_2 .

24. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані вище судові рішення.

25. Водночас АТ ПУМБ звернулося до Верховного Суду з заявою від 19.04.2025, у якій просить залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою скаржником судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.

26. При цьому позивач з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 567/79/23, зазначає, що підстави для застосування Верховним Судом у цій справі № 905/1426/23 положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 878 800 грн - відсутні, а судовий збір у зазначеному розмірі має бути сплачений скаржником ОСОБА_1 у повному обсязі.

27. Крім того, 23.04.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного у судовому засіданні 23.04.2025, у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі та знаходиться в зоні проведення бойових дій, де є проблеми зі зв`язком.

28. Розглянувши зазначене клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, явка сторін та представників сторін у судове засідання Верховного Суду обов`язковою не визнавалася; по-друге, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою з метою представництва його інтересів у суді касаційної інстанції.

Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

29. Відповідно до статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

30. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

31. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

32. За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

33. Водночас у частині першій статті 5 Закону України "Про судовий збір" закріплений перелік пільг щодо сплати судового збору.

34. Так, згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

35. Законодавче регулювання правового статусу ветеранів війни та їх соціальні гарантії здійснюється, зокрема, положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до статті 5 якого учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

36. Стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" врегульовує коло осіб, які належать до учасників бойових дій, а стаття 12 вказаного Закону визначає перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них.

37. За висновком колегії суддів, відповідно до умов вказаного Закону та наданих Суду документів ОСОБА_1 належить до учасників бойових дій, а, отже, він має право на перелік пільг, закріплених у статті 12 цього Закону, а також на пільги щодо сплати судового збору, які закріплені у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

38. Проте у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

39. Зазначений висновок корелюється фактично з аналогічним висновком, який міститься у постанові Верховного Суду, прийнятій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.

40. Ухвалою від 27.11.2019 у справі № 545/1149/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від зазначеного правового висновку, який міститься у відповідних постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.

41. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.

42. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та ухвалою від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 (а також у інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17, від 04.05.2020 у справі № 314/3549/17, від 04.05.2022 у справі № 373/86/21 тощо), який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" виключно статтями 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

43. На переконання колегії суддів, Закон України "Про судовий збір" не містить застереження з приводу кола питань, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору учасникам бойових дій.

44. Тому застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" має відбуватися при зверненні осіб, які у ньому зазначені, до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов`язані із відповідним їх статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів.

45. При цьому звільнення таких осіб від сплати судового збору має відбуватись на всіх стадіях судового процесу, а також і у тому випадку, коли визначена у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" особа має статус відповідача у справі та звертається до суду апеляційної та/або касаційної інстанції за захистом своїх прав шляхом подання апеляційної/касаційної скарги.

46. На підтвердження необхідності відступу від наведених вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду свідчать також контроверсійні висновки Верховного Суду, неодноразово викладені після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 187/1094/17, від 13.11.2019 у справі № 761/17654/17, від 21.12.2023 у справі № 280/3035/21.

47. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 у справі № 187/1094/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій.

48. Зазначене корелюється з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 0640/4372/18 (пункт 19), у якій Верховний Суд також зазначив, що відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" насамперед пов`язана з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки цього Закону, проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів (пункт 25).

49. Колегія суддів також звертається до змісту ухвали Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 567/79/23, у якій Суд, маючи намір відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", слушно зазначив, що "… у контексті збройної агресії російської федерації проти незалежності та державності України, оскільки вона потенційно зачепить інтереси сотень тисяч осіб, які стали на захист існування нашої держави та, ризикуючи власним життям, захищають, у тому числі, саме існування принципів, закріплених у Конституції України. Якщо держава Україна опосередковано через систему державних органів та установ, нормотворчу діяльність створює хибне враження у своїх громадян, які ризикуючи своїм життям, захищали та захищають саме її існування, щодо реального соціального захисту цих громадян, який звужується шляхом додаткового тлумачення досить однозначних за своїм прямим змістом нормативних положень, то вона фактично самостійно підриває постулати частини першої статті 17 Конституції України у її взаємозв`язку із частиною другою статті 3 Конституції України.

… соціальне буття учасників бойових дій не обмежується виключно їх відповідним статусом та статтями 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Зміст частини першої статті 2 Закону про соцзахист ветеранів війни прямо вказує, що законодавство про соціальний статус, зокрема учасників бойових дій, не складається та не обмежується виключно цим Законом. За своїм змістом та характером окремих його нормативних положень Закон про судовий збір також є нормативним актом, який встановлює соціальні пільги окремим категоріям громадян України. І формальне існування статей 1-1 та 1-2 Закону про соцзахист ветеранів війни без їх належної та повної реалізації на практиці не відповідає Конституції України".

50. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

51. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина перша статті 303 ГПК України).

52. З урахуванням вищенаведеного та з огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики справа № 905/1426/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із частиною четвертою статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 щодо обмеженого застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

53. Оскільки вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, розгляд заяви позивача про залишення касаційної скарги без руху є передчасним.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 905/1426/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя К. С. Могил