Для доступу до отримання ШІ аналізу судового документа необхідно зареєструватися або увійти в систему.
РеєстраціяСправа №204/4014/25
Провадження №2-о/204/137/25
РІШЕННЯ
іменем України
24 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Книш А.В.,
секретар судового засідання Малкамова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій з урахуванням уточнених вимог просила встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ померла матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті. Встановлення факту смерті необхідно заявнику для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник надав заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. У даному випадку заяву подано донькою померлої (а.с.9, 27).
На підтвердження факту смерті заявник подав копію медичного свідоцтва про смерть, видану установою, що розташована на окупованій території, згідно якої ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок хронічної серцевоїнедостатності та атеросклеротичної хвороби серця, а також копію паспорта поховання та фотокартки з місця поховання ОСОБА_2 (а.с.13-14, 28, 30).
Оцінюючи копію медичного свідоцтва про смерть, суд виходить із того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
З копії свідоцтва про смерть від 24 вересня 2024 року, яке видане установою, що розташована на тимчасово окупованій території України (так званий "Артемівський відділ реєстрації актів цивільного стану м. Луганська департаменту реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки"), вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський судз правлюдини послідовнорозвиває цейпринцип усвоїй практиці.Так,якщо усправі «Лоізідупроти Туреччини»(Loizidouv.Turkey,18.12.1996,§45)ЄСПЛ обмеживсякоротким посиланнямна відповіднийпункт названоговисновку Міжнародногосуду,то усправах «Кіпрпроти Туреччини»(Cyprusv.Turkey,10.05.2001)та «Мозерпроти РеспублікиМолдови таРосії» (Mozerv.theRepublicofMoldovaandRussia,23.02.2016)він приділивзначну увагуаналізу цьоговисновку таподальшої міжнародноїпрактики.При цьомуЄСПЛ констатував,що «Консультативнийвисновок МіжнародногоСуду,що розумієтьсяв сукупностіз виступамиі поясненнямидеяких членівсуду,чітко показує,що вситуаціях,подібних дотих,що наводятьсяв ційсправі,зобов`язанняігнорувати,не братидо увагидії існуючихdefactoорганів таінститутів [окупаційноївлади]далеко відабсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
На підставі вищевикладеного, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 встановленим.
Згідно п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 294, 317-319, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ громадянки України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у станиці Вознесенська Лабінського району Краснодарського краю.
Допустити негайне виконання рішення.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення доДніпровського апеляційногосуду.Учасник справи,якому повнерішення небули вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа:Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд.67, ідентифікаційний код 33339831.
Головуючий
Суд | Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2025 |
Оприлюднено | 25.04.2025 |
Номер документу | 126834110 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Книш А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні