Ухвала

від 24.04.2025 по справі 206/5684/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/5684/24

Провадження № 1-кс/206/497/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025 Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , користувача майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, яке надійшло від слідчого СВ ВП № 1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування №12024041700000673, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, - ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2025 року на адресу Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування №12024041700000673, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України. Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041700000673 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Нагляд у формі процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи АТ "ДТЕК Дніпроенерго" вчинили розтрату чужого майна, яке їм було ввірене.

Так, 19.09.2024 року до чергової частини ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт т.в.о. начальника СКП ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було виявлено, що в порушення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», відповідно до якого запроваджується мораторій на відчуження гуртожитків, що перебувають у повному господарському віддані або оперативному управлінні підприємства, організацій, установ незалежно від форм власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій створених) у процесі приватизації чи корпоратизації, 13.07.2020 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (продавець) уклало договір купівлі продажу з ТОВ «Геліо Сістем» (покупець), відповідно до якого було передано у власність покупцеві гуртожиток літ. А-2, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 18.

Встановлено, що на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення Державної акціонерної енергогенеруючої компанії «Дніпроенерго» №122 від 13.07.1995 будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 18, передано на баланс АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Надалі, 14.01.2004 відповідно до акту приймання-передавання нерухомого майна укладеного між Міністерством палива та енергетики України та ВАТ «Дніпроенерго» зазначену вище будівлю передано у власність ВАТ «Дніпроенерго». В подальшому, 13.07.2020 АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (ЄДРПОУ 00130872) уклало договір купівлі продажу з ТОВ «Геліо Сістем» (ЄДРПОУ 41261189), відповідно до якого гуртожиток, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 18 було передано у власність покупцеві.

Згідно п. 2.2. Статуту АТ «ДТЕК Дніпроенерго» ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОЕНЕРГО» зареєстровано Ленінським райвиконкомом м. Запоріжжя 08 квітня 1998 року та засноване на базі раніш діючої державної акціонерної генеруючої компанії «ДНІПРОЕНЕРГО», створеної за наказом Міністра енергетики та електрифікації України від 13.07.1995 №122, згідно з Указом Президента України від 04 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та зареєстрованої Ленінським райвиконкомом м.Запоріжжя 14 липня 1995 року розпорядженням № 619-р. ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОЕНЕРГО» є правонаступником державної акціонерної генеруючої компанії «ДНІПРОЕНЕРГО», а також правонаступником майна, майнових прав та обов`язків юридичної особи, реорганізованої шляхом приєднання до Товариства відповідно до умов плану санації Товариства у справі про банкрутство Товариства № 5/5/466(01), а саме - правонаступником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО» (код ЄДРПОУ - 35270913).

Згідно п. 9.5 Статуту АТ «ДТЕК Дніпроенерго» Товариство володіє, користується та розпоряджається належним йому на праві власності майном. Реалізуючи право власності, Товариство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, здійснюючи у відношенні нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту-Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, використовувати та відчужувати майно іншим способом, передавати в оренду (найм), лізинг, під заставу, в завдаток та іпотеку, в забезпечення виконання власних зобов`язань або зобов`язань інших осіб, а також списувати його з балансу відповідно до законодавства України та з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом.

Товариство може набувати та здійснювати права володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та будь-якими іншими об`єктами нерухомого майна, відповідно до чинного законодавства. Товариство у порядку, не забороненому чинним законодавством, може набувати права власності на земельні ділянки, укладати договори оренди, застави, іпотеки землі та здійснювати інші цивільно-правові угоди із землею.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх незаконного виселення із займаних ними на визначених цим Законом правових підставах жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти, запроваджується мораторій на виселення з гуртожитків мешканців (крім виселення мешканців гуртожитків за рішенням суду) та відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад відповідно до цього Закону) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій), створених у процесі приватизації чи корпоратизації (у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), з дня опублікування цього Закону до завершення виконання Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Тим самим встановлено, що у діях посадових осіб АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (ЄДРПОУ 00130872) вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Допитана в якості свідка голова ОСББ «КУБА» - ОСОБА_6 пояснила, що на момент початку її правління в якості голови ОСББ «КУБА» в будинку №18 по вул. Космонавта Волкова в м. Дніпро, в самому будинку ТОВ «Геліо Сістем» було проведено повну реконструкцію ззовні та зсередини, були зроблені ремонти в квартирах. Більшість квартир в будинку перебували вже у власності фізичних осіб з якими ТОВ «Геліо Сістем» укладали договори купівлі-продажу, а декілька були у власності Товариства. Про те, що квартири були продані їй було повідомлено самими ж представниками ТОВ «Геліо Сістем» задля того щоб вона вносила дані нових власників в списки членів ОСББ «КУБА».

Новими власниками квартир було здійснено ремонти, та після чого квартири почали перепродавати іншим особам. Станом на 30.01.2025 кожна квартира оформлена на фізичну особу, деякі навіть були перепродані вже декілька разів.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 04.11.2020 стала ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Власником квартири АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2021 стала ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Власником квартири АДРЕСА_3 згідно договору дарування від 10.10.2024 стала ОСОБА_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 . Власниками квартири АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2024 стали в рівних частках (1/2 та 1/2) ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 та ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_5 . Власником квартири АДРЕСА_5 згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2020 стала ОСОБА_12 , РНОКПП: НОМЕР_6 . Власником квартири АДРЕСА_6 згідно договору купівлі-продажу від 09.03.2021 стала ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_7 . Власником 2/2 часток квартири АДРЕСА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину від 22.06.2023 став ОСОБА_14 , РНОКПП: НОМЕР_8 . Власником квартири АДРЕСА_8 згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2020 стала ОСОБА_15 , РНОКПП: НОМЕР_9 . Власником квартири АДРЕСА_9 згідно договору купівлі-продажу від 26.08.2020 стала ОСОБА_16 , РНОКПП: НОМЕР_10 . Власником квартири АДРЕСА_10 згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2020 став ОСОБА_17 , РНОКПП: НОМЕР_11 . Власником квартири АДРЕСА_11 згідно договору купівлі-продажу від 03.10.2020 став ОСОБА_18 , РНОКПП: НОМЕР_12 . Власником квартири АДРЕСА_12 згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2020 стала ОСОБА_19 , РНОКПП: НОМЕР_13 . Власником квартири АДРЕСА_13 згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2020 стала ОСОБА_20 , РНОКПП: НОМЕР_14 . Власником квартири АДРЕСА_14 згідно договору купівлі-продажу від 17.08.2020 стала ОСОБА_21 , РНОКПП: НОМЕР_15 . Власником квартири АДРЕСА_15 згідно договору купівлі-продажу від 29.09.2020 став ОСОБА_22 , РНОКПП: НОМЕР_16 . Власником квартири АДРЕСА_16 згідно договору купівлі-продажу від 27.10.2020 стала ОСОБА_23 , РНОКПП: НОМЕР_17 . Власником квартири АДРЕСА_17 згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2020 стала ОСОБА_24 , РНОКПП: НОМЕР_18 . Власником квартири АДРЕСА_18 згідно договору купівлі-продажу від 07.08.2020 стала ОСОБА_25 , РНОКПП: НОМЕР_19 . Крім того, проведеним оглядом сайту, який розміщено за веб-адресою https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodayu-avtonomnuyu-komnatu-18-kv-m-obschezhitii-ul-kosmonavta-volkova-IDVzT9A.html, було встановлено, що користувачем облікової сторінки OLX на ім`я ОСОБА_26 , до якого підв`язано абонентський номер оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_20 , на платформі онлайн - оголошень розміщено оголошення ID: 875774915 про продаж квартири площею 22,50 м2 за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 18 вартістю 30000 доларів США. Зазначено опис квартири щодо характеристик та оздоблення квартири (приміщення): « АДРЕСА_1 , загальна площа 22.5 м2, площа кухні 6.3 м2, євроремонт, дім після реконструкції, тип стін цегляний, внутрішньо утеплена, дах метало черепиця, замінені всі комунікації, палення автономне електричне, продається з усіма меблями та технікою, тепла квартира, вікна виходять у двір, поверх 2/2, Розвинена інфраструктура, до центру 30 хвилин громадським транспортом, продуктові магазини».

Враховуючи вищевикладене, в результаті незаконних дій посадових осіб АТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо продажу гуртожитку літ. А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_19 здійснено розтрату ввіреного майна, яке в подальшому було перепродано з метою заплутування та приховання злочинних дій. Таким чином, наявні обґрунтовані ризики відчуження вищевказаного майна.

Таким чином, вказане нерухоме майно, а саме гуртожиток та квартири АДРЕСА_20 є об`єктами кримінально протиправних дій, права на які набуто кримінально протиправним шляхом.

Окрім того, не накладення арешту на зазначені об`єкти нерухомості може призвести до її відчуження, (продажу, даруванню, передачі тощо) іншим особам, що фактично ускладнить її повернення законному власнику та може завдати шкоду третім особам, які можуть придбати дане нерухоме майно, не підозрюючи, що вона набута шахрайським шляхом.

Таким чином, в розумінні ч.11 ст.170 КПК України права на зазначені об`єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_21 підлягають обмеженню у виді заборони відчуження, розпорядження майном.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що квартири АДРЕСА_22 є об`єктами злочинного посягання та для встановлення істини у провадженні та забезпечення їх збереження мають бути арештовані.

На підставі вищенаведеного просила накласти у кримінальному провадженні №12024041700000673 від 20.09.2024 арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_16 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2141864812101, загальною площею 64,4 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_23 , РНОКПП: НОМЕР_17 , шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Користувач майна ОСОБА_4 у судовому засіданні просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає, що її мати ОСОБА_23 є добросовісним набувачем вказаної квартири. Також зазначила, що вона проживає у вказаній квартирі зі своєю сім`єю з 2020 року, але зареєстрована за іншою адресою. Її мати будь-яких протиправних дій, щодо вказаної квартири не вчиняла. Дослідивши подані матеріали в їх сукупності, вислухавши пояснення та доводи прокурора, користувача майна ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 132 КПК України передбачено, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 5 ст. 132 КПК України, передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з абз. 2 ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм, слідчий суддя під час досудового провадження накладає арешт на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, може мати значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що не накладення арешту на зазначені об`єкти нерухомості може призвести до її відчуження, (продажу, даруванню, передачі тощо) іншим особам, що фактично ускладнить її повернення законному власнику та може завдати шкоду третім особам, які можуть придбати дане нерухоме майно, не підозрюючи, що вона набута шахрайським шляхом. Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст.173КПК України прокуроромдоведено слідчомусудді необхідністьарешту нерухомогомайна,шляхом заборонина розпорядженнята відчуження,а томуклопотання вцій частиніщодо накладенняарешту наквартиру АДРЕСА_16 ,реєстраційний номероб?єкта нерухомогомайна:2141864812101,загальною площею64,4кв.м.,право власностіна якузареєстровано за ОСОБА_23 ,РНОКПП: НОМЕР_17 ,підлягає задоволенню. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. При цьому, з урахуванням положень ст. ст.2, ст.7 КПК України, слідчий суддя вважає, що слідчим, всупереч ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст.132, ст.170 КПК України, не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в іншій частині клопотання, а саме щодо заборони користування нерухомим майном ОСОБА_23 оскільки посилань на такі підстави не містить ані заявлене слідчою клопотання, ані додані до нього матеріали досудового розслідування.

Так, на переконання слідчого судді, достатнім є спосіб арешту майна лише шляхом заборони на його розпорядження та відчуження. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися лише на припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра, що в даному випадку зроблено стороною обвинувачення.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб та умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, щодо часткового задоволення клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню під №12024041700000673, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 132,167,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП№2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування №12024041700000673, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України задовольнити частково.

Накласти у кримінальному провадженні №12024041700000673 від 20.09.2024 арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_16 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2141864812101, загальною площею 64,4 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_23 , РНОКПП: НОМЕР_17 , шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Виконання ухвали доручити слідчій СВ ВП №1 ДРУП№2 ГУНП лейтенанту поліції ОСОБА_5 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1